Коригування зовнішніх ефектів та підходи до вирішення проблеми зовнішніх ефектів

Зовнішній ефект трансформується у внутрішній (інтерналізується), коли ціни скориговані так, що вони відображають суспільні витрати чи вигоди.

Засоби інтерналізації зовнішнього ефекту державою:

1. Коригуючий податок: цей податок дорівнює або наближений до граничних зовнішніх витрат МЕС, він зменшує виробництво товарів та послуг з негативними ефектами.

2. Коригуюча субсидія– це субсидія виробника або споживача, яка дорівнює граничним зовнішнім вигодам МЕВ та дозволяє збільшити виробництво товарів та послуг з позитивним ефектом.

Проблеми інтерналізації:

· складність розрахунку граничних витрат та вигод;

· суб’єктивність підходів до оцінки суспільних витрат та вигод.

Негативні зовнішні ефекти – наслідок незгоди з питань прав власності щодо використання ресурсів.

Надлишкове вкладання ресурсів у виробництво конкретного товару (а це результат побічних витрат) можна компенсувати або прийнявши закон, що обмежував би дане виробництво, або ввести акцизний податок на випущену продукцію; недовкладення ресурсів, пов’язане з побічними вигодами, можна компенсувати, надаючи субсидію або виробнику, або споживачу даного товару.

Підходи до вирішення проблеми зовнішніх ефектів.

1. Теорема Коуза: позитивні та негативні зовнішні результати не потребують державного втручання у тих випадках, коли: а) чітко визначені права власності; б) невелика кількість зацікавлених осіб при укладанні угоди; в) вартість згоди дуже мала.

2. Один з новітніших підходів запропонований для уникнення негативних зовнішніх ефектів, пов’язаний з теоремою Коуза. Суть цього підходу у формуванні ринку прав на зовнішні ефекти.

Поки “права” на повітря, воду та деякі земельні ресурси належать всім та всі ними вільно користуються не буде стимулів, щоб їх зберігати чи обмежувати їх використання. Таким чином, природні ресурси надмірно використовуються та забруднюються.

Тому вноситься пропозиція відповідним відомствам, що контролюють забруднення навколишнього середовища, - визначати кількість забруднюючих речовин, яка може бути скинута у воду чи у повітря у даному районі протягом року при збереженні певної якості природних ресурсів на належному рівні.

Ціна права на забруднення

P₁ D₂

D₁

Кількість прав забруднення

S – пропозиція прав на забруднення

Рис. 14.3. Формування ціни на права забруднення навколишнього середовища

Таким чином, забруднювачі отримують матеріальний стимул для охорони навколишнього середовища, у протилежному випадку вони змушені купувати права на забруднення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зовнішні ефекти: сутність та основні види	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.