• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Продовження теми 8

План

План

План

План

План

План

План

План

План

План

1. Визначення чистоти насіння.

2. Пророщування насіння, умови і правила пророщування, апарати для пророщування.

3. Показники якості, що встановлюються методом пророщування.

Література:Родін А.Р. ст. 63-65, Калінін М.І. ст. 27-28, Дебринюк Ю.М. ст. 227-245, Гордієнко М.І. ст. 24-25.

1. Чистота насіння – це вміст у партії чистого насіння досліджуваної породи. Відношення маси чистого насіння до початкової маси наважки дасть процент чистого насіння. При аналізі на чистоту виділяють чисте насіння (ціле, нормально розвинуте, злегка наклюнуте, здорове за зовнішнім виглядом), відходи насіння і домішки. Для цього беруть наважку на чистоту та з допомогою лопаток і шпателей, розбірної дошки розділяють насіння на фракції. Тоді зважують окремі фракції і фракцію чистого насіння і визначають чистоту.

2. Схожість – це здатність насіння утворювати нормально розвинуті паростки. Це найважливіший показник якості насіння. Насіння пророщують пробами по 100 штук. Перед пророщуванням насіння більшості порід (за вийнятком дрібного – тополі, осики, верби, берези) намочують у воді 18-20⁰С протягом 18-24 годин (інколи 2 доби). Після цього насіння розкладають по 100 штук на фільтрувальному папері на ложе з фланелі з прикріпленим внизу ґнотом і накривають скляним ковпаком з вентиляційним отвором. Температура ложа повинна бути від 20 до 30⁰С. Насінина вважається нормально пророслою, якщо довжина паростка не менша довжини мілкого насіння та половини довжини крупного.

В результаті пророщування насіння в лабораторних умовах визначають його технічну і абсолютну схожість, а також енергію проростання.

Технічна схожість характеризується кількістю нормально пророслих за певний час насінин і виражається у відсотках до загальної кількості насінин, взятих для пророщування.

Абсолютна схожість визначається числом нормально пророслих за певний час насінин і виражається в відсотках до кількості повнозернистих насінин, взятих для пророщування, за винятком порожнього насіння.

Енергія проростання характеризується здатністю насіння давати нормальні паростки за короткий термін, ніж це потрібно для визначення схожості. Наприклад: для сосни звичайної облік пророслого насіння ведеться на 3,5,7,10,15-ий день (не враховуючи дня закладки насіння для пророщування). Для сосни енергію проростання встановлюють за 7 днів

Е = Пр (7 днів) х 100

С

Де Е - енергія проростання. %

Пр (7 днів) – середня кількість пророслого в пробі насіння за 7 днів.

С – кількість насіння в пробі, шт.

Ґрунтова схожість – це відношення кількості сходів, що з’явилися після висівання насіння в грунт, до кількості висіяного насіння.

Продовження теми 5:Визначення посівних якостей лісового насіння.

Мета:Навчити студентів визначати життєздатність, доброякісність та інші показники якості насіння і встановлювати клас якості насіння.

Забезпечення: Держстандарти по визначенню якості насіння, бланки техдокументації.

Питання для самостійної роботи:Ознайомитись з основними реквізитами, які заносяться в “Посвідчення про конденційність насіння”.

1. Життєздатність, доброякісність та інші показники якості насіння.

2. Встановлення класу якості насіння на основі аналізу середнього зразка.

3. Документи, які видаються лісонасіннєвими станціями за результатами аналізу середнього взірця насіння.

Література:Родін А.Р. ст. 65-67, Калінін М.І. ст. 27-29, Дебринюк Ю.М. ст. 245-257.

1. Життєздатність – це кількість живого насіння (у %) в загальній кількості насіння, взятій для аналізу. Для цього відбирають чотири проби по 100 насінин, замочують їх у воді, підігрітій до 18-20⁰С, до повного набрякання і відділяють зародки. Після цього зародки залежно від виду рослини заливають 0,05% розчином індігокарміну (1гр. на 2л. води), 0,5% - тетразолу (0,5гр. На 1л дистильованої води), або йодистим розчином (1,3гр йодистого калію і 0,3гр кристалічного йоду на 100см³ дистильованої води). Індігокарміном забарвлюються тільки мертві клітини зародка, тому що здорові клітини не пропускають цей барвник. Забарвлення тетразолом проводять в темноті протягом 24 годин при температурі 30⁰С. При цьому в живих клітинах зародка в результаті біохімічних процесів утворюється

нерозчинна речовина формазан червоного, або малинового кольору. Відповідно, якщо зародки повністю, або на 2/3 забарвлюються тетразолом, насіння можна вважати життєздатним.

При забарвленні йодистим розчином крохмаль життєздатних зародків темніє.

Доброякісність визначається кількістю повнозернистих здорових насінин з характерним для даного виду забарвленням зародка, ендосперму і виражається в відсотках. Беруть чотири проби (для великого насіння три) насіння по 100 шт. у кожній і замочують протягом однієї- п’яти діб, а потім надрізають і за зовнішніми ознаками зародка, а також оточуючих їх тканин визначають доброякісність насіння. Доброякісність насіння берези виявляють за методом Богданова (насіння кип’ятять 5-10хв і після цього роздушують) або Навашина (насіння протягом доби обробляють розчином спирту та гліцерину і просвічують).

Вологість насіння – це вміст вологи у насінні, виражений у відсотках до маси вихідної наважки. Вологість насіння не нормується державними стандартами на посівну якість. Однак у стандартах на посівну якість для насіння основних лісоутворюючих порід зазначена вологість, яку повинно мати насіння при закладанні на зберігання, а також у процесі самого зберігання.

Необхідність визначення вологості пояснюється тим, що підвищений вміст вологи в насінні зумовлює посилене його дихання і стимулює діяльність мікроорганізмів, в наслідок чого знижується схожість насіння.

2. Клас якості насіння визначають за результатами аналізу насіння по державних стандартах.

Якщо насіння 1-го класу якості, то норма висіву береться з таблиць, якщо 2-го, то норма висіву збільшується для хвойних на 30%, листяних (крім берези) – 20%, берези на 50%. Для 3-го класу якості: для хвойних на 100%, листяних (крім берези) – на 60%, берези на 100%.

Наприклад: Норма висіву дуба 125г. першого класу якості, 125х0,2+125= 150г. для ІІ класу якості та 125х0,6+125 для третього класу якості.

3. Після аналізу зразків насіння зональні лісонасінні інспекції видають організації (держлісгоспу, лісокомбінату) відповідні документи. Якщо посівна якість насіння не відповідає вимогам існуючих стандартів, або перевірене не за всіма показниками, видається “Результат аналізу насіння”, або “Довідка”, якщо ж насіння відповідає 1-му, 2-му або 3-му показникам якості, то видається також „Посвідчення про кондиційність”.

Тема 6:Лісові розсадники і організація їх території.

Мета:Ознайомити студентів із видами розсадників, їх призначенням.

Забезпечення:Макет базисного розсадника.

1. Поняття про розсадник.

2. Види розсадників по призначенню, розмірах та термінах дії.

Література:Родін А.Р. ст. 77-82, Калінін М.І. ст. 34-35, Дебринюк Ю.М. ст. 52-56, Гордієнко М.І. ст. 34-36

1. Лісовий розсадник – це підприємство, або спеціалізована його частина, яка призначена для вирощування садивного матеріалу деревних і чагарникових порід, який використовують для лісорозведення, лісовідновлення, озеленення, лісомеліорації, с творення плодових садів.

В Україні вирощуванням садивного матеріалу займаються державні лісові розсадники, розсадники держлісгоспів, лісокомбінатів, установ залізничного, автотранспорту, селянських спілок. У лісових розсадниках України, загальна площа яких становить понад 10 тис. га., щорічно вирощують понад 2 млрд/од. стандартних сіянців і саджанців різних порід. Виконують роботи щодо підвищення якості садивного матеріалу в умовах закритого ґрунту, в теплицях з поліетиленовим вкриттям, сіянців в контейнерах, переведення розсадників на індустріальну основу, використання комплексної механізації та хімізації робіт, отримання більшої кількості садивного матеріалу з 1 кг насіння, підвищення родючості ґрунту розсадників, вирощування садивного матеріалу порід-екзотів (інтродуцентів), а також декоративного садивного матеріалу та плодових саджанців.

2. По призначенню розсадники поділяються на лісові, лісомеліоративні, декоративні, плодові.

За тривалістю функціонування лісові розсадники поділяються на тимчасові (до 5-ти років) і постійні (більше 5-ти років).

За розмірами розсадники бувають: малі (до 5 га.), середні (5-15 га.) та великі (більше 15 га.).

Великі розсадники площею 15-25 га і більше належать до постійних базових розсадників.

Площа базових розсадників дає змогу впроваджувати правильні сівозміни, добрива, гербіциди, хім. засоби захисту рослин, організувати правильне використання та зберігання техніки, добре організувати роботу людей на розсаднику.

В різних країнах світу лісові розсадники мають розміри від 2 до 50 га., в середньому – 10 га.

В Україні вирощування садивного матеріалів базових розсадниках зосереджено у “Волиньліс” (Ківерцівський базовий розсадник площею 52 га., а також Ковельський і Ратнівський розсадник), “Рівнеліс” (Смизький і Клеванський розсадники площею кожний по 25 га.), “Львівліс” (Турківський, Дрогобицький, Самбірський, Бродівський площею кожний понад 20 га.), “Тернопільліс” (Чортківський – 20,6 га.), “Чернівціліс” (Кіцманський – 24 га.).

В багатьох господарствах, особливо на Поліссі та в Карпатах садивний матеріал вирощують у малих розсадниках де немає сівозмін і переважає ручна праця. Вони задовільняють потребу в місцевому садивному матеріалі.

Продовження теми 6:Лісові розсадники і організація їх території.

Мета:Навчити студентів правильно підбирати місце для розсадника та організувати його територію.

Забезпечення:Макет постійного базисного розсадника.

3. Види садивного матеріалу, що вирощується в розсадниках, його призначення.

4. Вибір місця під розсадник.

5. Організація території розсадника.

Література:Родін А.Р. ст. 82-85, Калінін М.І. ст. 36, Дебринюк Ю.М. ст. 51-56, Гордієнко М.І. ст. 35-40, 62.

1. В лісових розсадниках вирощують такі види садивного матеріалу: з відкритою кореневою системою (сіянці, саджанці, живці, живцеві саджанці, прищеплений садивний матеріал) і з закритою кореневою системою (з грудкою землі, брикету, в контейнерах, насіння в оболонці). Сіянець – це молода деревна чи чагарникова рослина, вирощена з насіння у відкритому чи закритому ґрунті посівного відділення лісового розсадника без пересаджування, яка використовується як садивний матеріал.

Саджанець - лісовий садивний матеріал, вирощений із пересадженого сіянця чи укоріненням частин деревної рослини.

Живець – це частина пагону, кореня чи листка материнської рослини, що використовується для вегетативного розмноження.

Зимовий живець – живець, заготовлений із здерев’янілого пагону в період зимового спокою рослин.

Зелений живець – живець заготовлений із нездерев’янілого пагону разом із листям чи хвоєю в період вегетації рослин.

Кореневий живець – відрізок кореня рослин, який використовується як садивний матеріал під час вегетативного розмноження.

Зараз набуває розповсюдження вирощування лісів з садивного матеріалу із закритою кореневою системою – сіянці у таблетах. У капсулу з 30-50мм у діаметрі кладуть насінину і поливають розчином мінеральних добрив. Для вирощування сіянців дуба, бука, інших листяних порід використовують найбільші таблети, меньші йдуть для сосни, смереки, модрини. Сходи з’являються дуже швидко і вже через 5місяців досягають 40-60см заввишки. Не через півтора- два роки, а всього через 5-6місяців. Уже за рік їх можна висаджувати. Приживлюються ці сіянці в таблетах дуже добре, тому що сіянці не затрачають зусиль на відновлення коренів, а продовжують рости. Таблети з часом розбухають, коренева система сіянців проникає через них в грунт. Ще не відомо, на скільки років швидше виростуть дерева. Бо технологія нова, й оцінити її можна буде лише через кілька десятиліть. Вартість 1га лісових культур до 5-річного віку по класичній технології становить приблизно3760грн, а з сіянців, вирощених в таблетах 2410грн. Прийшла до нас ця експрес-технологія “Джиффі”зі Словаччини, хоча походить вона з Голландії. Львівське обласне управління закупило в 2005 році 180 тис. таблет. У Боринському та Бродівському лісгоспах уже засаджено саджанцями у капсулах 11 гектарів лісу. ( Газета “Високий замок” за жовтень 2005р.- тези).

2.Ділянка під розсадник повинна бути рівна або із схилом 2-3⁰. В гірських районах допускається схил до 15-20⁰, але тут необхідне терасування (тераси 9-12м. шириною) такий розсадник є в. “Львівліс” в Турківському держлісгоспі. Експозиція схилу в лісовій і лісостеповій зонах: західні і пд.західні, а в степовій – Зх., ПнЗх, Пн, ПнСх., на яких коливання температур вранці найменша.

Ґрунти повинні бути із вмістом гумусу не менше 2%, глибокі, структурні, добре дреновані, свіжі, легкі і середні за механічним складом, РН від 5,6 (хвойні), до 7,0 (ясен). Найкращими ґрунтами є дерново-підзолисті, сірі лісові, чорноземи; малопридатні глинисті (холодні, важкі, витискання сіянців) та бідні піщані (маловологомісткі), а також торф’янисті, заболочені і кам’янисті ґрунти. Рівень залягання ґрунтових вод не повинен перевищувати: на піщаних ґрунтах 1,5м., супіщаних – 2,5м.,суглинкових – 3-4м. Перед закладкою розсадника перевіряють зараженість ґрунту на личинки коренегризучих комах. Якщо ступінь зараження ґрунту не перевищує 0,5 шт/м² то додаткових мір не вживають. Якщо ж перевищує то спочатку знезаражують ґрунт (ГХЦГ, хлорофос чи ін.). Добре, якщо ділянка під розсадник розміщена біля води, населених пунктів, доріг.

2. Розсадники найчастіше мають форму квадрата або прямокутника. Інколи створюють кругові та піднаметові розсадники. Кругові в степовій зоні (в центрі є острів лісу певного діаметра, по зовнішньому краю також росте ліс. Це дає можливість затінити сходи). Піднаметові в Карпатах для вирощування самосіву бука та ялиці.

Організація території лісового розсадника – це розподіл його площі на частини різного господарського призначення з найдоцільнішим розміщенням виробничих і допоміжних частин та урахуванням особливостей вирощування окремих видів садивного матеріалу. Головними складовими частинами є продукуюча і допоміжна площі. До продукуючої частини відносять посівний шкілковий і маточний відділки.

Посівний відділок – вирощують сіянці. Шкілковий відділок – вирощування живцевих саджанців називають шкілкою живцевих саджанців, а та, яка призначена для укорінювання зелених живців – ділянкою зеленого живцювання. Маточний відділок – це технічно-цінні і декоративні породи для заготівлі живців і насіння.

Допоміжна площа складається з дорожньої мережі, садиби, компостника, ділянки для прикопування, водоймища, живоплотів, дендрологічної ділянки, запасної площі.

Продуктивну площу посівного відділку розсадника розраховують по формулі

Р = а х б , де а – планове завдання по щорічному

ч х L

випуску сіянців, тис. шт; б – вік вирощування сіянців, років; ч – плановий вихід стандартних сіянців І п. м. рядка, шт.; L – загальна довжина всіх посівних рядків на І га., тис. п. м. В свою чергу

L = 10 х п , де п – кількість рядків в схемі висіву;

l´

l´ - ширина стрічки з міжстрічковим інтервалом;

Для шкільного відділення Р = а х б х Рж,

де а – планове завдання по щорічному випуску, шт.;

б – вік вирощуванні саджанців, років;

Рж – площа живлення одного саджанця, м².

Р = а х б, де а – віддаль між рядами, м. б – віддаль в рядках, м.

Корисна площа S = Р х к , де Р – продуктивна площа,га; к – кількість полів в прийнятій

к₁

сівозміні, к1 – кількісь полів, зайнятих сіянцями чи саджанцями.

Тема7:Обробіток ґрунту в розсадниках і заходи по збереженню і підвищенню його родючості.

Мета: Ознайомити студентів із системою обробітку ґрунту в розсадниках та правилам використання гербіцидів.

Забезпечення лекції:стенд: “Мінеральні добрива та гербіциди”.

Питання для самостійної роботи:Система зайнятого і сидерального пару.

1. Значення обробітку ґрунту.

2. Види і системи обробітку ґрунту та умови їх застосування.

3. Специфіка обробітку ґрунту в господарських відділеннях розсадника.

4. Передпосівний та передпосадковий обробіток ґрунту.

5. Застосування гербіцидів при обробітку ґрунту.

Література:Родін А.Р. ст. 85-92, Калінін М.І. ст. 40-41, Дебринюк Ю.М. ст. 70-72, 76-78, Гордієнко М.І. ст. 23-25.

1. Обробіток ґрунту покращує водно-фізичні, хімічні та біохімічні властивості ґрунту, формує сприятливі умови для проростання насіння, життєдіяльності і розвитку кореневих систем рослин.

Основними завданнями обробітку ґрунту є: створення в даному горизонті оптимального водного, повітряного, теплового, поживного режимів; забезпечення найкращих умов для кореневого живлення; посилення кругообігу поживних речовин в ґрунті, підвищення активності корисних мікроорганізмів; знищення бур’янів, шкідників і збудників хвороб рослин; створення сприятливих умов для висіву насіння, садіння рослин та внесення добрив; захист ґрунту від водної та вітрової ерозії.

2. В розсадниках використовують обробіток ґрунту для первинного освоєння площі та обробіток вже освоєних площ по якійсь певній системі. Види обробітку ґрунту в розсадниках: оранка, дискування, лущення, боронування, культивація, шлейфування. Сукупність прийомів (видів) обробітку ґрунту в конкретних грунтово-кліматичних умовах називається системою обробітку грунту. На розсадниках використовують такі системи: зяблеву, чорного, раннього, зайнятого і сидерального парів.

Первинне освоєння площі розсадника. На різних категоріях використовують різну технологію. Якщо площа вийшла з-під лісу, то корчують пеньки (КМ-І, МРП-2), тоді вичісують коріння, площу вирівнюють грейдером і от тоді роблять основний обробіток ґрунту.

Землі, які вийшли з-під с/г користування обробляють за системою зяблевого обробітку. Після збору урожаю лущать стерню дисковими лущильниками на глибину 5-7 см з метою накопичення вологи і “провокації” проростання бур’янів. Через 10-15 днів проводять осінню зяблеву оранку ґрунту лемішними полицевими плугами загального призначення ПЛН-5-35, ПЛН-4-35, ПН-30Р, ПЛН-3-35. Рано навесні проводять боронування з метою закрити вологу, одночасно можна провести передпосівну чи передпосадкову культивацію (борони ЗБТУ-1,0; ЗБЗТС-1,0; ЗБП-0,6А; ШБ-2,5; культиватори: КПН-4Г; КПН-2,8А; КПН-2,8М).

Система чорного пару для нагромадження вологи, боротьби з бур’янами. Спочатку система зяблевої оранки. Навесні для закриття вологи проводять боронування в 2 сліди важкими і середніми боронами БЗРТС-1,О; БЗСС-1,О. Протягом літа ґрунт утримують в пухкому стані проводячи ряд культивацій з одночасним боронуванням (3-4 рази). В районах з достатнім зволоженням культивації з 5-7 см. До 10-12 см., в посушливих районах навпаки. Восени проводять глибоку безвідвальну оранку плугами без передплужників. Перед висівом, або висаджуванням в ґрунт культивують і боронують.

Система раннього пару – обробіток ґрунту починають весною після викопки садивного матеріалу. Все решта як і по системі чорного пару.

Система зайнятого пару – висівають культури з коротким вегетаційним періодом, які здатні засвоювати атмосферний азот (вико-вівсяна суміш, зернобобові, конюшина, люцерна та ін.). Літом орють і тримають далі в чистому стані.

Сидеральний пар – на ґрунтах бідних та з достатньою кількістю вологості. Зелену масу літом заорюють (люпин, фацелія, горох, буркун). Норма висіву люпину 180-220 кг/га. Сіють весною. Літом при утворенні зелених бобів люпин скошують, або каткують, подрібнюють дисковими культиваторами і заорюють плугами. Решта як для системи чорного пару.

3-4. В посівному відділку розсадника орють на глибину 25-30 см., а в шкілковому відділку та в маточному 45-60 см. В посівному відділку використовують шлейф-борону ШБ-2,5 для кращого вирівнювання площі. В шкільному відділенні використовують плуги ППН-40, ПЛН-50, ППУ-50А. Передпосівний і передсадивний обробіток ґрунту – це культивація з боронуванням.

6. Гербіциди доцільно використовувати на парових полях, осінню, коли майже закінчується вегетація бур’янів. Дискування і оранка – не раніше як через 3-4 тижні після обприскування. Використовують далапон (10-12 кг/га) в суміші з амінною сіллю 2,4 Д (1-2 кг/га); раундап (1,5-2кг/га); симазин (3-4 кг/га), ТХА (30-60 кг/га), карбатіон (400-500 л/га).

Перед застосуванням гербіциди розчиняють у воді, після того розподіляють по площі за допомогою обприскувачів. Витрата робочої рідини (400-600 л/га).

Продовження теми 7:Обробіток ґрунту в розсадниках.

Мета: Ознайомити студентів із основними добривами, нормами їх внесення, використанням сівозмін на розсадниках та правилам техніки безпеки на основних роботах при обробітку ґрунту.

Забезпечення лекції:стенд: “Мінеральні добрива”, плакат “Норми внесення добрив”.

Питання для самостійної роботи:Бактеріальні добрива.

1. Удобрення ґрунту в розсадниках. Види добрив: органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні. Норми і терміни внесення.

2. Вапнування і гіпсування ґрунтів.

3. Сівозміни в розсадниках.

4. Техніка безпеки при обробітку ґрунту, внесення добрив і гербіцидів.

Література:Родін А.Р. ст. 92-101, Калінін М.І. ст. 41-45, Дебринюк Ю.М. ст. 72-78, Гордієнко М.І. ст. 51-63.

1. Добрива прискорюють ріст, поліпшують якість і збільшують вихід лісосадивного матеріалу з одиниці площі розсадника.

Найчастіше в грунті розсадників не вистачає трьох головних компонентів: азоту, фосфору, калію. У лісових розсадниках застосовують усі види добрив: органічні, мінеральні, органо-мінеральні, мікробіологічні, мікроелементи (бор, мідь, марганець, цинк, молібден і ін.), а також хімічну меліорацію грунтів (вапнування кислих, гіпсування засолених грунтів).

Органічні добрива – гній, гноївка, пташиний послід, торф, компост, сапропель, дефікат, зелене добриво. Гній вносять на важких глинистих грунтах на глибину 10-15см., 15-20т/га раз в 2-3 роки; на легких грунтах заорюють на 15-20см 30-40т/га раз в 3-4 роки. Компост – це суміш, яку витримують в купах 1-1,5 року 20-80т/га. Торф – використовують низинний 10-110т/га під зяблеву оранку. Пташиний послід – 2-3т/га. Сапропель – напіврозкладені рослинні рештки в прісноводних водоймах 10-60т/га. Зелені добрива – (сидерати) з бобових рослин, які приорюють в грунт на глибину 20-25см; дефікат – відходи цукрозаводів.

Мінеральні добрива – азотні (аміачна селітра, карбамід, аміачна вода); фосфорні (суперфосфати, томасшлак, преципитат, фосфоритне борошно); калійні (хлористий калій, сульфат калію, калій магнезія, сильвініт, каїніт). Вміст діючої речовини в них різний (див. Гордієнко М.І. ст. 56-57).

Комбіновані добрива – NРК (нітрофоска, нітроамофоска, карбоамофоска, поліфосфат амонію).

Міндобрива борні – борний суперфосфат, бура, боркарбонат кальцію; молібденові – молібденовий суперфосфат, молібден амонію; марганцеві – сульфат марганцю, марганізований суперфосфат; кобальтові – азотнокислий і сірчанокислий кобальт.

Органо-мінеральні добрива, органо-мінеральні гранули – компости, збагачені мінеральними добривами. Часто на 1га посіву вносять 1-1,5т перегною разом із 120-150кг суперфосфату.

Бактеріальні добрива – це препарати високоактивних корисних мікроорганізмів (бактерій), які при внесенні в грунт сприяють утворенню сполук азоту і фосфору, доступних рослинам (бактеріальне добриво АМБ, нітроген, азот і фосфоробактерин).

2. Вапнування проводять на кислих грунтах. Норми внесення 1,5-4т/га. Вапнистого туфу, крейди, мергелю вносять в 1,5-2 рази більше, ніж паленого вапна. Краще вносити восени під оранку.

Гіпс у вигляді порошку вносять восени в два прийоми. Норма внесення гіпсу 5-10т/га. Позитивна дія вапна і гіпсу тривають 5-6 років.

3. Чергування різних порід на одній і тій же ділянці поля, яка дає змогу раціонально використовувати і максимально зберегти родючість грунту, називається сівозміною.

В посівному відділку найчастіше використовують трьохпільну сівозміну: Полісся – Пс, С₁, С₂₊₁; Лісостеп: 1-е поле - 3б або Пу, 2 поле – С₁, 3 поле – С₂₊₁.

В шкільному відділку в Поліссі 5-ти пільну сівозміну Л₀, Сж₁, Сж₂, Сж₃₊₁, Сж₄₊₂, Лісостеп: 1-е поле – Зб, Пу. (Зб – зернобобові, Ло – люпин, Пу – чистий угноєний пар), Степова зона Т₁ (трава однорічна), Т₂ – (трава двохрічна), Сж₁, Сж₂, Сж₃₊₁, Сж₄₊₂; Пс – пар сидеральний.

4. До роботи з машинами і знаряддями допускаються особи, які пройшли інструктаж по техніці безпеки. Робітники, зайняті ручною працею повинні бути забезпечені справним інвентарем і бути один від одного не ближче 2-3м. При роботі викопних агрегатів не дозволяється бути біля них ближче 5м.. З отрутохімікатами працюють в безвітряну погоду особи, які пройшли медогляд, мають респіратори, комбінезони, халати, гумові рукавиці, окуляри, гумове взуття. На місцях праці повинні бути умивальники, аптечки. В процесі роботи не можна вживати їжу, курити. Їжу вживають попередньо скинувши спецодяг, помившись - не ближче 200м. від робочого місця. Обприскування полів проводять від сходу сонця до 9-10 год. І ввечері за 2-3 год до заходу сонця. Температура повітря не більше 22⁰С, швидкість вітру – 5м/сек. За стан охорони праці відповідає гол. лісничий держлісгоспу.

Тема8:Технологія вирощування сіянців.

Мета: Навчити студентів правил підготовки насіння до посіву.

Забезпечення лекції:Схеми траншей для стратифікації насіння.

1. Передпосівна підготовка насіння: стратифікація, намочування у воді, скарифікація, снігування,гідротермічна обробка, обробка насіння мікроелементами, стимуляторами.

2. Дезинфікація насіння.

Література:Родін А.Р. ст. 101-108, Калінін М.І. ст. 24-27, Дебринюк Ю.М. ст. 44-46, Гордієнко М.І. ст. 30-33.

1. Насіння деревних і чагарникових порід, яке пербуває в глибокому, а деколи й у вимушеному спокої, перед висіванням повинне пройти спеціальну підготовку, яка сприяє його прискореному проростанню – стратифікацію, снігування, намочування і т.д.

Стратифікація – використовується для насіння з глибоким насіннєвим спокоєм. Субстрат для стратифікації – торф’яна крошка, або промитий річковий пісок. З цією метою попередньо намочене насіння змішують з субстратом (1:3) зволожують до 50-60% і беруть в ящики, в яких для доступу повітря просвердлені отвори діаметром до 1см. Через 2-3 тижні суміш перегортають і зволожують, якщо це потрібно. При великих партіях насіння стратифікують у траншеях. Їх розміри: літня (0,5х0,3м) 0,5 – по дну, 0,3 – висота, холодна промерзаюча (зимова) (1,0х0,6м.) та тепла зимова непромерзаюча (1,0х0,8м.). Для забезпечення дренажу в зимових траншеях на дні встановлюють опори, на які настилають дошки, а всередині вставляють жмут соломи, очерету, або трубу з дерева для доступу повітря. Поверх траншей (зимових) накладають шар соломи для утеплення. Вибір траншеї залежить від терміну стратифікації насіння.

Намочування у воді для насіння, яке перебуває у вимушеному насіннєвому спокої (ялини, модрини,сосни) здійснюють протягом 12-24 год. Для цього його насипають в торбинки з марлі (на 2/3 об’єму і заливають водою 18-20⁰С). Насіння підсушують і відразу ж висівають.

Скарифікація полягає в тому, що насіння з твердою насіннєвою оболонкою механічно пошкоджують, воно стає водопроникним і швидше проростає. Здійснюють в скарифікаторах (обертові барабани з гострими шипами), або вручну наждаком або піском шляхом перетирання. (акація, гледичія, лох).

Снігування (клен гостролистий, ясен зелений, сосна, ялина, модрина) проводять як в траншеях (для великих партій насіння) так і в торбинках на поверхні снігу. Насіння кладуть в мішечки на 1/3 їх об’єму, поміщають на шар утрамбованого снігу (50-70 см.), покривають тирсою, лапкою, або соломою. Насіння з-під снігу достають в день висіву, підсушують до стану сипучості і висівають.

Гідротермічна обробка (акація біла, гледичія) опускають в мішках в гарячу воду (80-85⁰С) протягом 10хв. і залишають до повного вистигання води. Можна також тричі опускати насіння по 3хв. в гарячий окріп і холодну воду по черзі, де його і залишають для набрякання (18-24 год.). При цьому на оболонках насіння з’являються тріщини.

Обробка насіння мікроелементами (бор, мідь, цинк, марганець, молібден, кобальт, йод) проводять шляхом намочування його в 0,01-0,05% розчинах цих елементів. Об’єм розчину повинен бути в 3-4 рази більший від об’єму насіння. Тривалість намочування 12-25 год.

Використання стимуляторів росту Насіння сосни і ялини обробляють 0,001% розчином гетероауксину. Жолуді дуба обробляють 0,001-0,0001% розчинами нафтової ростової речовини. Нестратифіковане насіння горобини, яблуні, груші витримують в 0,002% розчині гібереліну протягом трьох діб.

2. Дезинфекція насіння проводиться для захисту насіння від грибкових захворювань, пошкоджень шкідниками. Проводять сухе протравлювання гранозаном (0,5-1,0 гр. на 1 кг. насіння), або ТМТД чи змочують фентіурамом, БМК, беномілом (5-10г. на 1 кг. насіння). Для мокрого протруювання використовують 0,5% розчин марганцевокислого калію, або 0,15% розчин формаліну. Для відлякування птахів і гризунів насіння обробляють репелентами (тіурам, контакс, бекаптан).

Продовження теми 8:Технологія вирощування сіянців.

1. Види і схеми посівів.

2. Агротехнічні строки висівання.

3. Норми висіву насіння різних порід в залежності від якості.

4. Глибина загортання насіння.

5. Догляди за посівами до появи сходів каткування посівів, розпушування кірки, мульчування, прополювання полів.

Література:Родін А.Р. ст. 108-118, Калінін М.І. ст. 45-49, Дебринюк Ю.М. ст. 78-85, Гордієнко М.І. ст. 64-75.

1.Види посівів:

- грядкові (ширина грядок 0,9-1,0м., віддаль між грядками – 40см., висота підвищених грядок 10-30 см., глибина понижених 5-10 см.). Втисканням шаблона висівають дрібне насіння, а під маркер крупніше;

- безгрядкові – рядками через усе поле. Є вузькорядкова сівба (ширина рядка до 5 см.) та широкорядкова сівба (ширина рядка від 5см. до 20см.). Сівба буває рядкова і стрічкова.

Схеми посівів для шпилькових порід 6-ти рядні, або 5-ти рядні.

10-(25)30-10-25(30)-10-(70)60, або 15-15-15-15-15-65(70)

20-20-20-20-70, 25-25-25-25-50, 10-10-40-10-10-70

Схеми посівів для листяних порід 25-25-25-75, або 15-45-15-70, 40-40-70. Висів насіння проводять сівалками СПН-4, СЛП-М, СКП-6, СЛШ-4М, “Литва-25”, СЖУ-1, СЛУ-5-20.

2.Терміни висіву насіння – восени, весною, влітку, взимку. Восени висів тоді, коли немає умов для стратифікації насіння. Весною – більшість посівів. Влітку – тополя, верба, в’яз, береза повисла, шовковиця, ясен. Взимку для берези повислої та шпилькових. Насіння гледичії, білої акації, шовковиці та деяких інших теплолюбних висівають тільки навесні.

3.Норма висіву залежить від класу якості насіння і ваги 1тис. шт. насінин. Для насіння 2 і 3 класу якості норми відповідно збільшуються: для шпилькових на 30 і 100%; листяних – 20 і 60%, берези 50 і 100%. Норми висіву насіння першого класу якості: береза 3-4г/м., дуб – 125г/м, липа дрібнолиста 6-7г/м., модрини – 3-5г/м, сосна звичайна – 2г/м, ясен 8-10г/м, ялина – 2-2,5г/м.

4.Глибина загортання насіння залежить від розміру насіння, грунтово-кліматичних умов, строків сівби, застосування зрошення і мульчі.

Сосна звичайна - 1,5-2см, ялина європейська – 1-1,5см., модрина – 0,5-1,5см., дуб черешчатий – 5-7см., береза - злегка присипають, ясен – 3-4см., липа – 1,5-2см.

5.Догляди:

- каткування сприяє прийняттю вологи, але й інтенсивніше її випаровування. Використовують З КВГ-1,4; ККН-2,8;

- полив при значному, тривалому дефіциті вологи. Використовуються дощувальні установки ДДН-45, ДДН-70;

- розпушування кірки – боронування легкими боронами ЗБП-0,6А, ЗБЗСС-1,0, або граблями;

- мульчування посівів (торфокрошка, очерет, осока, компост, тирса). Використовують сітчастий мульчувач МСН-0,75 або розкидач мульчі та органічних добрив РМУ-0,8. Товщина до 2см. Проводять для захисту посівів від заморозків та для збереження вологи в грунті.

- прополювання – трав’янисті рослини є важливим компонентом в боротьбі за вологу, елементи живлення, світло. Щоб не було заростання бур’янами використовують гербіциди зразу ж через 3-5 днів після посівів: симазин 1-2кг/га., пропазин – 2-4кг/га. Розчиняють в 500л води. Використовують там, де глибина загортання насіння не менше 2см.

Продовження теми 8:Технологія вирощування сіянців.

1. Догляд за посівами після появи сходів.

а) розрідження посівів;

б) зняття мульчі;

в) затінення і побілка сходів;

г) розпушування ґрунту і прополювання;

д) підрізання коренів.

2. Технічне приймання робіт в посівному відділенні розсадника.

Література:Родін А.Р. ст. 118-123, 146-147, Калінін М.І. ст. 49-50, Дебринюк Ю.М. ст. 85, 94-95.

1. Догляди:

а) прорідження на 1 пог.м. посівного рядка слід залишати 40-45 сіянців листяних порід та 100-110 сіянців шпилькових порід. Це роблять через 15-20 днів після появи сходів у хмарну, або дощову погоду, або після поливу;

б) зняття мульчі. При появі сходів частину вкриття знімають, при масовій появі сходів її знімають зовсім в міжряддя. З посівів берези і модрини мульчу не знімають, але її сильно розрихлюють. Мульчу часто лишають на площі для удобрення грунту;

в) затінення і побілка сходів. Затінення щитами 1х1м., 1,5х1,5м., які мають 50% просвітів. Ставлять з пд. Сторони під кутом 45⁰ до грунту. Затінюють також гіллям, очеретом, роблять горизонтальне покриття. Побілка сходів – 10% розчином крейди після кожного дощу і кожного прополювання до здерев’яніння кореневої шийки. Якщо до розчину добавити суперфосфат – хороше позакореневе підживлення;

г) прополювання і розпушування грунту. Проводять механізованим способом в міжряддях і вручну в рядах. 1 рік 4-6 раз в незасушливих умовах та 6-8 раз в засушливих; 2 рік – відповідно 3-4 та 4-5 раз. Перший раз на меншу глибину (3-5см.), а послідуючі глибші до 8-10см. Проводять КФП-1,5А, КРН-2,8М, КРН-2,8А, КРП-1, КРН-4,2, КРЛ-1, КРСШ-2,8А, МВН-2,8М, ДЛКН-6/8. Культивацію можна поєднувати з використанням гербіцидів. Після появи сходів використовують уайт-спіріт 300-500л/га (6-7 раз через 10-12 днів). Пропазін 2-4 кг/га., симазин – 1-2кг/га. Обробляти пропазином і симазином тільки ранньою весною, або пізньою осінню. Гербіциди вносять з допомогою ГАН-8, ОН-400, ПОУ, АЛХ-2, а також оприскують апаратами ОРР-1, ОРМ-2, РАА-1, опилюють ОШУ-50А, ОРВ-1 “Ветерок”;

д) підрізання коренів в середині вегетаційного періоду КН-1 на глибину 10-15см.

Продовження теми 8:Технологія вирощування сіянців.

1. Особливості вирощування сіянців дуба черешчатого.

2. Особливості вирощування сіянців клена гостролистого.

3. Особливості вирощування сіянців ясена звичайного

4. Особливості вирощування сіянців берези бородавчастої

5. Особливості вирощування сіянців бука лісового

Література:Родін А.Р. ст. 126-128, Калінін М.І. ст. 54-55, Новосельцева А.І. ст. 77-78, 83-84, Гордієнко М.І. ст. 80-82.

1.Дуб черешчатий. Підбирають участки з родючими ґрунтами. Посів осінню, або весною. Схеми висіву 40-40-70, 15-45-15-70. Норма висіву – 125г/п.м. Глибина загортання – 5-7см. Якщо дуб на площі раніше не ріс, то необхідно вносити мікоризний ґрунт в кількості 100г/п.м., або культуру мікоризного гриба. Для одержання мичкуватої кореневої системи проводять підрізку коренів після появи першої пари справжніх листочків, коренепідрізником КН-1,2. Якщо появляється борошниста роса, то сіянці обприскують 0,5% розчином колоїдної сірки, або іншими препаратами, обробку повторюють через 2-3 тижні постійно.

Перед посівом жолуді обробляють ТМТД або фентіурамом. Посів СЛП-М. Термін вирощування 1 рік.

2.Клен гостролистий. Висівають осінню або восени. Норма висіву – 10 г/м. Глибина загортання 3-4 см. Стратифікують перед весняним висівом 2-3 місяці. Насіння протравлюють ТМТД або фентуріамом. Висівають СЛП-М по трьохрядній стрічковій схемі. Стандартних розмірів досягає в 2 роки.

3. Ясен звичайний. Для весняного посіву потрібна стратифікація 60-90 днів при t⁰18-20⁰C і 140-170 днів при t⁰+1-5⁰C . Н вис. – 8-10 грам, глибина загортання 3-4 см. Термін вирощування 1-2 роки.

4. Береза звисла (бородавчаста). Трудність вирощування сіянців берези зумовлені надзвичайно малим розміром її насіння і ніжними сходами. Насіння не загортають, а тільки притрушують. Навіть незначне висихання верхнього шару грунту уповільнює його проростання або навіть призводить до загибелі сходів.

Сіянці берези краще вирощувати на легкосуглинкових і супіща­них чорноземах. Особливу увагу слід надавати вирівнюванню площі та передпосівному обробітку грунту. Висівати насіння берези можна в усі агротехнічні строки. Найефективніше здійснювати посіви на по­чатку зими. Літній висів (свіжозібраним насінням) рекомендують у тих випадках, коли однорічні сіянці не досягають стандартних роз­мірів, а дворічні — переростають. Перед весняним посівом насіння берези намочують до часткового накльовування (2-3доби). Для зимового посіву перед висівом насіння змішують з перегній-сипцем або торфо­кришкою у співвідношенні 1:3. Висіяне з домішками насіння засипають снігом. Навесні, як тільки розтане сніг, посіви покривають 4—5-сантиметровим шаром чистої соломи або очерету, добре покривати і розпушеним мохом і в разі потреби через покриття поливають. При появі одиночних сходів частину покриття знімають, а решту - розпушують. Під щільним шаром покриття сходи гинуть протягом 1—2 днів. Подальший догляд за посівами включає поступове розпушування покриття, зрошення, знищення бур'янів і розпушування грунту. При такому способі функцію затінення виконує солома чи мох. У розсадниках посіви протягом першого місяця поливають майже щодня, потім — через 4—5 днів доти, поки корені не заглибляться в грунт на 6—7 см.

Стандартних розмірів сіянці досягають переважно у дворічному віці. Викопувати сіянці краще ранньою весною.

Бук лісовий. Для вирощування сіянців найбільш придатні родючі темно-сірі грунти легкого механічного складу. Насіння, пророщене до появи колючок, краще висівати навесні. Для цього за два тижні до висіву через кожні 2—3 дні його змочують водою і перемішують. Осінні посіви вкривають соломою і захищають від гризунів. Сходи бу­ка досить ніжні і потребують притінення. Тривалість вирощування сіянців — 1—2 роки.

Читайте також:

1. N Придумати продовження до твору тощо.
2. Відновлення та продовження процесуальних строків.
3. Доцільність продовження та припинення виробництва у короткостроковому періоді
4. Лекція 6. Тема 2.8 (Продовження теми) - Електробезпека. Специфіка питань електробезпеки відповідно до галузі. Статична електрика. Блискавкозахист.
5. Лекція №5(продовження) Політична думка в Україні
6. Основні напрямки використання доходів, здобутих від незаконної торгівлі наркотиками. Використання доходів отриманих від наркобізнесу для продовження злочинної діяльності
7. Питання 4. Строки досудового слідства і тримання під вартою, порядок їх продовження, нерозголошення даних слідства
8. Продовження
9. Продовження
10. ПРОДОВЖЕННЯ 9.04
11. Продовження додатку Б
12. Продовження додатку Б

Переглядів: 2449