• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Характеристика основних показників якості

План

Насіння хвойних (крім кедрових сосен) добре зберігається в темних скляних бутлях 20-25 л., або в металевій посуді. Бутлі герметично закорковують. Насіння кедрових сосен зберігають в ящиках з піском при вологості 12-16%. В бутлях також добре зберігати мілке, сипуче насіння яблуні, груші, шовковиці, вільхи, берези, в’язових. Березу можна зберігати в дерев’яних ящиках товщиною 3-4 см. шарами, перестеленими папером.

План

План

1. Добування насіння із хвойних.

2. Добування насіння із сухих і соковитих плодів листяних.

3. Вихід чистого насіння.

4. Техніка безпеки при переробці лісонасіннєвої сировини.

Література:Родін А.Р. ст. 48-58, Калінін М.І. ст. 16-18, Дебринюк Ю.М. ст. 37-40, Гордієнко М.І. ст. 21-23.

1. Насіння хвойних порід по різному добувають із шишок. Шишки сосни, ялини, модрини при підсиханні розкриваються і насіння вилітає. Тому для штучного добування насіння використовують шишкосушилки з постійним підігрівом і циркуляцією повітря. Але з шишок модрини європейської, кедрових сосен, ялиці білої, сосни ельдарської та піцундської добувають насіння інакше. Модрина європейська має щільні лусочки і велику смолистість, тому його добувають дробленням шишок в машині МІС-3. Шишки кедрових сосен опадають разом з насінням не розкриваючись, тому їх дроблять на машині МІС-2, МК-1 (яка разом і відвіює домішки).

Щоб отримати насіння з шишок кипариса, сосни ельдарської, піцундської використовують агрегат для висвердлювання стержнів шишок АС-0,5. Шишкоягоди ялівцю намочують, а потім роздушують, розтирають і з отриманої маси відмивають насіння.

Висушування шишок може бути природним, повітряно-сонячним і штучним. Природне висушування проходить під дією природних факторів (наприклад, на горищах). Повітряно-сонячне – коли шишки підсушують на стелажах під дією сонця і протягів. Штучне висушування – найбільш продуктивне і якісне. Шишкосушилки бувають стелажного і барабанного типу, стаціонарні і пересувні. Джерелом тепла для прогрівання шишок може бути пара, калориферні печі, електрика. Використовують пусті шишки, мазут, гас. Найбільш продуктивними вважають шишкосушилки безперервної дії Тихвинського лісгоспу (24 кг. насіння за добу), шишкосушилка стелажна Калінінградського управління лісового господарства (80-100 кг. сосни і 180 кг. ялини), шишкосушилка НВО “Силава” (40-80 кг. на добу), барабанного типу (Кременець, Смига) – продуктивність 3-4кг на добу. На шишкосушилках є також машини для відвіювання, обезкрилювання і сортування насіння МОС-1, або МОС-1А, СУМ-1, ОВС-2.

Насіння сосни та ялини можна обезкрилити і водним (мокрим) способом в теплому приміщенні (+25⁰С): його розтеляють на бризенті, скроплюють водою - 1л. води на 10кг насіння і протягом дня декілька разів перемішують. На другий день провіюють. Насіння модрини відокремлюють від пустого шляхом промивання. Пусте спливає. А повнозернисте просушують і закладають на зберігання.

(Принцип роботи шишкосушилки є на макеті і схемі).

2. Сухі плоди для одержання насіння спочатку просушують, тоді подрібнюють або обмолочують і перевівають. Жолуді дуба, горішки бука, граба очищають від домішок на решетах.

Сережки берези, тополі, осики, верби перетирають на решітках і ситах, потім відвіюють або вручну, або на МОС-1А, СУМ-1. Акація біла, гледичія зразу ж обмолочується і відвівається на СУМ-2.

Насіння клена,в’яза, липи, ясена, скумпії відокремлюють від крилаток і відвівають на машинах СУМ-1.

Насіння із соковитих плодів заготовляють лише холодним способом. Спочатку плоди подрібнюють на плододробарках, плодотертках, плодорізках, тоді відмивають холодною водою. Крім насіння можна отримати варення, соки. Для кісточкових використовують кісточковибивальні машини.

Після цього насіння просушують.

3. Вихід насіння залежить від грунтово-кліматичної зони, ТУМ(типів умов місцезростання), метеофакторів біжучого року та ін. Середні показники: вишня – 25%, обліпиха, слива, алича – 10%, яблуня, груша – 0,8-1,0%, кедрові сосни, ялиця – 20%, модрина – 4-5%, сосна, ялина – 1-2%, береза – 30%, верба, тополя – 5%, клен, ясен, липа – 80%, дуб – 95%.

4. Особи до 18 років до збору насіння не допускаються. Збирають ланками не меньше 2-ох осіб. Вони повинні мати драбини, страхувальні пояси, захисні каски і окуляри, відповідну тару. Драбини довжиною більше 3-ох м повинні мати не менше 2-ох стягувальних болтів. На нижньому кінці драбини встановлюють гострі металеві наконечники, а верхні оббивають повстю. Н а драбині може стояти лише одна людина, не можна перелазити з неї в крону дерева. Не можна заготовляти насіння при вітрі більше 6,5 м/с, снігопадах, туману, неподалік працюючих агрегатів (не менше 10м.). В шишкосушилках всі проходи огороджуються перилами висотою більше 1м. Тривалість перебування людини в сушильній камері не більше 5 хв.

Пересувні шишкосушилки не менше 50м. від будов. Не можна розпалювати легкозаймистими речовинами. В приміщенні шишкосушилок повинні бути: бак з водою, відро, ящик з піском, вогнегасник, аптечка, мило, рушник.

Тема 4:Зберігання плодів і насіння.

Мета:Навчити студентів правилам зберігання плодів і насіння.

Забезпечення:Макет траншеї для зберігання жолудів дуба, схеми траншей для зберігання насіння, схема насіннєсховища.

1. Формування партії насіння, його паспортизація.

2. Умови зберігання насіння.

3. Зберігання шишок і насіння хвойних і листяних порід (крім жолудя).

4. Контроль за станом насіння при зберіганні.

5. Зберігання жолудів.

6. Упаковка і транспортування насіння.

Література: Гордієнко М.І. ст. 26-28.

1. Партія насіння – це насіння зібране за однакових умов місцезростання, на однаковій висоті над рівнем моря, експозиції схилу, в межах однієї вікової групи (молодняки, середньовікові, пристигаючі, стиглі), в насадженнях одного походження (насіннєві або порослеві), однакове за лісівничими цінностями (плюсові, поліпшені, нормальні), однакове за часом збору і яке зберігається в однакових умовах.

На партію насіння складають паспорт і етикетку (етикетка на кожне місце тари). Реєструють паспорт в книзі обліку лісового насіння.

2. Насінина – це жива біологічна система. Насінина має запас всіх поживних речовин, необхідних для його зберігання та при певних умовах проростання. Насінина перед проростанням перебуває в стані спокою. Спокій лісового насіння (ДСТУ – 1980-95) – це властивість лісового насіння тривалий час зберігати життєздатність в стані зниженого обміну речовин, що супроводжується гальмуванням процесів росту і розвитку.

Вологість, кисень, тепло – це основні фактори, які впливають на стан насіння. Розрізняють вимушений і глибокий спокій.

Вимушений спокій – це стан, коли насіння не проростає внаслідок відсутності в зовнішньому середовищі достатньої кількості тепла, вологи та кисню (сосна, ялина, дуб, каштан, береза та ін.).

Але є породи, які не проростають навіть при оптимальних умовах середовища (липа, граб, шипшина, тис, ясен та ін.). В цьому насінні діють речовини – інгібітори (які зупиняють, дуже сповільнюють розвиток зародка), або ж це відбувається внаслідок певних властивостей покривної частини насіння (горіхоплідні, слива, глід, липа). Це глибокий спокій насіння, вивести з якого насінину можна, використовуючи спеціальний вплив (стратифікація – підготовка насіння до посіву; скарифікація, обробка мікроелементами, ошпарювання та ін.)

Інколи таке насіння висівають зразу ж після збору, коли насіннєва оболонка ще не затвердла, а речовини-інгібітори тільки починають свою діяльність.

В насінині проходять всі важливі життєві процеси обміну речовин і їх необхідно підтримувати протягом цього терміну зберігання, але на мінімально допустимому рівні. Щоб насіння не проросло і не втратило схожість оптимальними умовами є постійні температури (0 +5⁰С, вологість повітря (40-50%) і вологістю самого насіння (хвойні – 8-10, сім’ячкові – 10-12%, дуб – 65-75% і т.д.), відсутність попадання прямого сонячного проміння.

3. Насіння хвойних можна зберігати в шишках (крім ялиці і кедрових сосен, протягом 4-5 років шаром 0,3-1,5 м. у добре провітрюваних приміщеннях на дерев’яних стелажах, піднятих на висоту 70 см. над землею.

Гледичія, акація – мішки паперові, металева та дерев’яна тара.

Насіння кісточкових, липи в дерев’яних ящиках із свіжим піском (шар насіння 3-5 см., шар піску – 2-3 см.). Крилатки ясенів, клена в дерев’яних ящиках шарами до 20 см., або в мішках.

Насіння ліщини, бука, шипшини, каштанів в ящиках з свіжим піском, або в ямах глибиною до 1 м. з піском. Бук – в холодному приміщенні в відкритих ящиках, або на поверхні ґрунту в лісі (протруїти проти гризунів).

4. Для поглинання зайвої вологості на поверхню насіння в бутлях кладуть 100-150 гр. хлористого кальцію. Раз в місяць насіння перевіряють на колір, блиск, сипучість. Інколи встановлюють вологість за допомогою кобальтової бумажки (міняє забарвлення в залежності від вологи: сухе – голубий, вологе - рожевий).

Найкраще зберігати жолуді в траншеях. Через 2 м встановлюють продихи з трикутних, або чотирикутних дерев’яних труб. Пісок повинен бути вологим.

Жолуді можна зберігати під снігом: 10-15 см. жолудів і 15-20 см. ущільненого снігу. Зверху снігу 1 м. і покривають соломою, або листям. Невеликі партії зберігають в корзинах в проточній воді, або в насіннєсховищах, ящиках з піском, на стелажах в розсип.

6. При транспортуванні насіння кожне місце тари повинно мати етикетку. Насіння потрібно оберігати від намокання, пересихання, механічних пошкоджень, дії високих і низьких температур, самозігрівання. Перевозять в скляній, дерев’яній тарі, мішечках, ящиках. Жолуді з вологим піском в ящиках з дірками для вентиляції. Якщо жолуді перевозять без піску насипом, то шарами 15-20 см і відокремлюють матами зробленими з очерету чи соломи. Добре перевозити в вагонах-льодняках.

Тема 5:Визначення посівних якостей лісового насіння.

Мета:Навчити студентів відбирати середній взірець для визначення посівних якостей насіння.

Питання для самостійної роботи:Техніка відбору вихідного взірця для встановлення середнього взірця. Підготувати бланки (етикетки, акт відбору середнього взірця, паспорт на партію насіння)

Література:Родін А.Р. ст. 59-61.

1. Визначення якості насіння за морфологічними ознаками.

2. Лісонасіннєві інспекції, їх функції.

3. Характеристики основних показників якості насіння. Держстандарти на лісове насіння.

4. Відбір середнього зразка для визначення посівних якостей насіння.

5. Документи, які супроводжують середній зразок насіння на лісонасіннєву інспекцію.

Література:Родін А.Р. ст. 58-62, Калінін М.І. ст. 27-28, Дебринюк Ю.М. ст. 46-50, Гордієнко М.І. ст. 23-25.

1. Посівна якість лісового насіння (ДСТУ – 2980 - 95) – сукупність властивостей насіння, що характеризують ступінь їх придатності для висівання.

В практиці насінництва розрізняють такі основні посівні показники: схожість, енергія проростання, життєздатність, доброякісність, вологість, чистота, маса 1000 шт., повнозернистість, зараженість і пошкодженість насіння шкідниками і хворобами.

За морфологічними ознаками якість насіння визначають по кольору, блиску, важкості, розмірах, чистоті насіннєвої оболонки, наявності отворів, пошкоджень, сміття. Але ці ознаки не задовольняють точність визначення таких показників як схожість, доброякісність, життєздатність. Тому є потреба визначати показники якості в лабораторних умовах, для чого і створюють лісонасіннєві інспекції.

2. Основними завданнями лісонасіннєвих інспекцій є: дослідження посівних якостей насіння всіх підприємств, які ведуть заготівлю насіння посівного призначення; організація і здійснення контролю за правильністю ведення лісового насінництва і лісонасіннєвого господарства і допомога в організації постійної лісонасіннєвої бази; контроль за дотриманням держстандартів на насіння дерев і кущів, постанов і розпоряджень, положень, правил, настановлень і інших документів в цій сфері; розробка і здійснення методів аналізу насіння і нормування їх посівних якостей; розробка держстандартів на методи і норми посівних якостей дерев і чагарників та інші. Для вирішення цих завдань ЛНІ обладнані апаратами для пророщування насіння, термостатам, холодильниками, сушильними шафами, автоклавами, мікроскопами, вагами, бактерицидними лампами і інш. Найближча ЛНІ в Львові (всього в Україні сім).

3. На лісонасіннєву продукцію, визначення її якості існує багато держстандартів. Це ГОСТ 14161-86, ТУ 56-226-83, ГОСТ 13854-78 та...

1. Чистота насіння – вміст у партії чистого насіння досліджуваної породи.

2. Вага 1000 шт. насінин шляхом зважування.

3. Схожість – це здатність насіння утворювати нормально розвинуті паростки.

4. Доброякісність – це кількість повнозернистих здорових насінин з характерним для даного виду забарвленням зародка, ендосперму і виражена в відсотках.

5. Енергія проростання – здатність насіння давати нормальні паростки за короткий термін, ніж при визначені схожості.

6. Життєздатність – це кількість живого насіння, виражена у відсотках до загального числа насіння.

7. Вологість – це кількість вологи в насінні, виражена у відсотках до загальної ваги.

4. Для кожної деревної породи є конкретна вага середнього взірця (наприклад: сосна – 50гр., дуб – 2,5 кг. і т. д.). Посівні якості насіння встановлюють на основі аналізу одного, відібраного від партії середнього взірця. Середні взірці відбирають не пізніше 10 днів після формування партії насіння, а ільмових не пізніше 3-ох днів. Спочатку відбирають вихідний взірець (руками, щупами, совками). Вага вихідного взірця повинна бути не менша десятикратної ваги середнього взірця. Якщо партія насіння дуже мала (1/25 max ваги партії) то вихідний взірець може бути меншим. Шляхом хрестоподібного поділу відбирають вагу середнього взірця. Насіння середнього взірця беруть в чистий, прокип’ячений мішечок з щільної тканини, вкладають всередину етикетку і зав’язують шпагатом.

5. Відбір середнього взірця оформляється актом (Дебринюк Ю.М. Лісове насінництво ст..414) в трьох екземплярах. Один акт залишається в господарстві, де зберігається насіння, другий відсилають на лісонасіннєву інспекцію, 3-ій в бугалтерію для списання насіння. Середній взірець повинен бути відправлений не пізніше як через дві доби після відбору разом з актом і етикеткою, копією паспорта на партію насіння. ЛНІ після аналізу надсилають назад в лісництво “Результати досліджень”, або “Довідку” – якщо насіння не кондиційне (не відповідає 1, 2, 3-му класам якості); якщо кондиційне – то і “Посвідчення про конденційність”.

Продовження теми 5:Визначення посівних якостей лісового насіння.

Мета:Навчити студентів правилам визначення посівних якостей насіння.

Забезпечення:Настановлення по лісонасінневій справі. Схема відбору середнього взірця, інструменти для відбору зразка. Державні стандарти на лісове насіння.

Питання для самостійної роботи:Техніка відбору вихідного взірця для встановлення середнього взірця. Підготувати бланки (етикетки, акт відбору середнього взірця, паспорт на партію насіння).

Література:Родін А.Р. ст.59-61.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
5. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
6. Автокореляційна характеристика системи
7. Амортизація основних засобів
8. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
9. Амортизація основних засобів.
10. Амортизація основних фондів
11. Амортизація основних фондів
12. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації

Переглядів: 2772