МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Основні фактори становлення індустріального суспільства.Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів В економічному становленні новоєвропейської та світової макроцивілізації важливу роль відіграли Великі географічні відкриття кінця XV – початку XVI ст. Передумови: · криза левантійської торгівлі; · занепад континентальної торгівлі; · посилення попиту Західної Європи на благородні метали, екзотичні товари, сільськогосподарську продукцію та деякі види сировини; · нестача грошей у товарному обігу; · збільшенням кількості людей; · науково-технічні досягнення (поліпшилися мореплавні характеристики, сконструйовано барометр, гідрометр, вдосконалено компас, виданий географічний атлас); · розвиток абсолютизму Хід Великий географічних відкриттів: · подорож 1497-1498 рр. португальця Васко да Гами, який відкрив морський шлях з Європи в Індію через Атлантичний океан; · генуезець Христофор Колумб, підтриманий Іспанією, у 1492 р. рушив на захід через Атлантичний океан і відкрив Америку. Колумб здійснив ще три експедиції до Америки в 1493-1496, 1498-1500,1502-1504 рр. · перша навколосвітня подорож – Магеллан в 1519-1521 рр. Значення Великих географічних відкриттів для господарства Західної Європи: · поява економічних зв’язків між найвіддаленішими землями і народами різної матеріальної культури; · переміщення торгових шляхів з Середземномор’я на океан; · зовнішня торгівля у XVI – XVIII ст. стала світовою; · з американського континенту в Європу були завезені кукурудза, картопля, тютюн, какао, ваніль, індики; · з Європи – до Нового Світу везли збіжжя, овочі та фруктами, різного роду тварини; · почалося формування світового ринку, складної макроцивілізаційної системи. Наслідки Великих географічних відкриттів · небачений приплив до Європи благородних металів; · революція цін (зросли ціни на товари в Іспанії, Португалії у 4 рази, на хліб у 5 разів, у Франції – в 2,3, а в Англії – 2,5 рази)$ · здешевлення дорогоцінних металів; · прискорення переходу до мануфактурного виробництва; · створення світової колоніальної системи (найбільші колоніальні держави – Іспанія та Португалія, Англія, Франція й Нідерланди).
Причини розкладу феодального господарства: · розвиток товарного господарства; · посилення майнової та соціальної диференціації; · формування великих капіталів і розвиток розширеного відтворення; · перетворення феодальної земельної власності на об’єкт купівлі-продажу; · використання найманої робочої. Значну роль у занепаді феодального господарства та становленні індустріального суспільства відіграло мануфактурне виробництво. Оскільки від ролі мануфактури в економічній структурі країн залежав розвиток їх у цілому, господарство XVI – XVIII ст. можна охарактеризувати як мануфактурне. Мануфактура – підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву. Типи мануфактур: розсіяна (децентралізована), централізована та змішана. Розсіяна мануфактура, що розвивалася в основному в XVI – першій половині XVII ст., ґрунтувалася на сільських промислах і дрібному ремеслі. Робітники при даному типі виробництва, не дивлячись на їхню просторову відособленість, були пов’язані поділом праці: одні робили з сировини напівфабрикат, інші доводили його до необхідної кондиції. Централізована мануфактура характеризувалася територіальною єдністю виробництва і утвердилася в другій половині XVII ст. Змішанаутвердилася на останньому етапі розвитку мануфактурного виробництва (просторова відособленність+збирання в одному централізованому місці). Мануфактури виникали в тих галузях, де рівень спеціалізації та технічного розвитку створював умови для реорганізації виробництва. Такі умови в XVI ст. були в сукняному виробництві, металургії, суднобудуванні, книгодрукуванні. Одночасно в промисловості зберігалося ремесло і дрібне товарне виробництво. Передумови індустріалізації сільського господарстваформувалися у трьох основних напрямах: створення буржуазних форм земельної власності, перетворення феодальної ренти на капіталістичну, зростання товарності. Відбулися значні зрушення в сфері торгівлі, обігу та розподілу. Просте товарне виробництво переростало в ринкове, поглиблювався міжнародний поділ праці, формувалися національні, європейський та світовий ринки товарів і грошей. З’явилися монопольні торгові компанії, вдосконалилися товарні біржі. Панівну роль відігравали Голландія і Англія. Читайте також:
|
||||||||
|