• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні фактори становлення індустріального суспільства.

Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів

В економічному становленні новоєвропейської та світової макроцивілізації важливу роль відіграли Великі географічні відкриття кінця XV – початку XVI ст.

Передумови:

· криза левантійської торгівлі;

· занепад континентальної торгівлі;

· посилення попиту Західної Євро­пи на благородні метали, екзотичні товари, сільськогосподар­ську продукцію та деякі види сировини;

· нестача грошей у товарному обігу;

· збільшен­ням кількості людей;

· науково-технічні досягнення (поліпшилися мореплавні характеристики, сконструйовано барометр, гідрометр, вдосконалено компас, виданий географічний атлас);

· розвиток абсо­лютизму

Хід Великий географічних відкриттів:

· подорож 1497-1498 рр. португальця Васко да Гами, який відкрив морський шлях з Європи в Індію через Атлан­тичний океан;

· генуезець Христофор Колумб, підтриманий Іспа­нією, у 1492 р. рушив на захід через Атлантичний океан і відкрив Америку. Колумб здійснив ще три експедиції до Аме­рики в 1493-1496, 1498-1500,1502-1504 рр.

· перша навко­лосвітня подорож – Магеллан в 1519-1521 рр.

Значення Великих географічних відкриттів для господарства Західної Європи:

· поява економічних зв’язків між найвіддаленішими землями і народами різної матеріаль­ної культури;

· переміщення торгових шляхів з Середземномо­р’я на океан;

· зовнішня торгівля у XVI – XVIII ст. стала світо­вою;

· з американського континенту в Європу були завезені кукурудза, картопля, тютюн, какао, ваніль, індики;

· з Європи – до Нового Світу везли збіжжя, овочі та фруктами, різного роду тварини;

· почалося формування світового ринку, склад­ної макроцивілізаційної системи.

Наслідки Великих географічних відкриттів

· небачений приплив до Європи благородних металів;

· революція цін (зросли ціни на товари в Іспанії, Португалії у 4 рази, на хліб у 5 разів, у Франції – в 2,3, а в Англії – 2,5 рази)$

· здешевлення дорогоцінних ме­талів;

· прискорення переходу до мануфактурного ви­робництва;

· створення світової колоніальної системи (найбільші коло­ніальні держави – Іспанія та Португалія, Анг­лія, Франція й Нідерланди).

Причини розкладу феодального господарства:

· розвиток товарного господарства;

· посилен­ня майнової та соціальної диференціації;

· формування вели­ких капіталів і розвиток розширеного відтворення;

· перетво­рення феодальної земельної власності на об’єкт купівлі-про­дажу;

· використання найманої робочої.

Значну роль у занепаді феодального господарства та станов­ленні індустріального суспільства відіграло мануфактурне виробництво. Оскільки від ролі мануфактури в економічній структурі країн залежав розвиток їх у цілому, господарство XVI – XVIII ст. можна охарактеризувати як мануфактурне.

Мануфактура – підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, що історично передувала великому машинно­му виробництву.

Типи мануфактур: розсіяна (децентралізована), централізована та змішана.

Розсіяна мануфактура, що розвивалася в основному в XVI – першій половині XVII ст., ґрунтувалася на сільських про­мислах і дрібному ремеслі. Робітники при даному типі виробництва, не дивлячись на їхню просторову відособленість, були пов’язані поділом праці: одні робили з сировини напівфабри­кат, інші доводили його до необхідної кондиції.

Централізована мануфактура характеризувалася тери­торіальною єдністю виробництва і утвердилася в другій поло­вині XVII ст.

Змішанаутвердилася на останньому етапі розвитку мануфактурного виробництва (просторова відособленність+збирання в одному централізованому місці).

Мануфактури виникали в тих галузях, де рівень спеціалі­зації та технічного розвитку створював умови для реоргані­зації виробництва. Такі умови в XVI ст. були в сукняному виробництві, металургії, суднобудуванні, книгодрукуванні. Од­ночасно в промисловості зберігалося ремесло і дрібне товарне виробництво.

Передумови індустріалізації сільського господарствафор­мувалися у трьох основних напрямах: створення буржуазних форм земельної власності, перетворення феодальної ренти на капіталістичну, зростання товарності.

Відбулися значні зрушення в сфері торгівлі, обігу та розпо­ділу. Просте товарне виробництво переростало в ринкове, поглиблювався міжнародний поділ праці, формувалися націо­нальні, європейський та світовий ринки товарів і грошей. З’я­вилися монопольні торгові компанії, вдосконалилися товарні біржі. Панівну роль відігравали Голландія і Англія.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
3. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
4. Абіотичні та біотичні фактори.
5. Агрегування та факторизація
6. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
7. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
8. Артеріальний пульс, основні параметри
9. Банківська система та її основні функції
10. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
11. Біологічні небезпеки. Вражаючі фактори біологічної дії. Пандемії, епідемії, масові отруєння людей.
12. Біологічні фактори

Переглядів: 1667