МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Основні фактори становлення індустріального суспільства.Передумови і наслідки Великих географічних відкриттів В економічному становленні новоєвропейської та світової макроцивілізації важливу роль відіграли Великі географічні відкриття кінця XV – початку XVI ст. Передумови: · криза левантійської торгівлі; · занепад континентальної торгівлі; · посилення попиту Західної Європи на благородні метали, екзотичні товари, сільськогосподарську продукцію та деякі види сировини; · нестача грошей у товарному обігу; · збільшенням кількості людей; · науково-технічні досягнення (поліпшилися мореплавні характеристики, сконструйовано барометр, гідрометр, вдосконалено компас, виданий географічний атлас); · розвиток абсолютизму Хід Великий географічних відкриттів: · подорож 1497-1498 рр. португальця Васко да Гами, який відкрив морський шлях з Європи в Індію через Атлантичний океан; · генуезець Христофор Колумб, підтриманий Іспанією, у 1492 р. рушив на захід через Атлантичний океан і відкрив Америку. Колумб здійснив ще три експедиції до Америки в 1493-1496, 1498-1500,1502-1504 рр. · перша навколосвітня подорож – Магеллан в 1519-1521 рр. Значення Великих географічних відкриттів для господарства Західної Європи: · поява економічних зв’язків між найвіддаленішими землями і народами різної матеріальної культури; · переміщення торгових шляхів з Середземномор’я на океан; · зовнішня торгівля у XVI – XVIII ст. стала світовою; · з американського континенту в Європу були завезені кукурудза, картопля, тютюн, какао, ваніль, індики; · з Європи – до Нового Світу везли збіжжя, овочі та фруктами, різного роду тварини; · почалося формування світового ринку, складної макроцивілізаційної системи. Наслідки Великих географічних відкриттів · небачений приплив до Європи благородних металів; · революція цін (зросли ціни на товари в Іспанії, Португалії у 4 рази, на хліб у 5 разів, у Франції – в 2,3, а в Англії – 2,5 рази)$ · здешевлення дорогоцінних металів; · прискорення переходу до мануфактурного виробництва; · створення світової колоніальної системи (найбільші колоніальні держави – Іспанія та Португалія, Англія, Франція й Нідерланди).
Причини розкладу феодального господарства: · розвиток товарного господарства; · посилення майнової та соціальної диференціації; · формування великих капіталів і розвиток розширеного відтворення; · перетворення феодальної земельної власності на об’єкт купівлі-продажу; · використання найманої робочої. Значну роль у занепаді феодального господарства та становленні індустріального суспільства відіграло мануфактурне виробництво. Оскільки від ролі мануфактури в економічній структурі країн залежав розвиток їх у цілому, господарство XVI – XVIII ст. можна охарактеризувати як мануфактурне. Мануфактура – підприємство, засноване на ремісничій техніці, поділі праці, вільнонайманій робочій силі. Це стадія промисловості, що історично передувала великому машинному виробництву. Типи мануфактур: розсіяна (децентралізована), централізована та змішана. Розсіяна мануфактура, що розвивалася в основному в XVI – першій половині XVII ст., ґрунтувалася на сільських промислах і дрібному ремеслі. Робітники при даному типі виробництва, не дивлячись на їхню просторову відособленість, були пов’язані поділом праці: одні робили з сировини напівфабрикат, інші доводили його до необхідної кондиції. Централізована мануфактура характеризувалася територіальною єдністю виробництва і утвердилася в другій половині XVII ст. Змішанаутвердилася на останньому етапі розвитку мануфактурного виробництва (просторова відособленність+збирання в одному централізованому місці). Мануфактури виникали в тих галузях, де рівень спеціалізації та технічного розвитку створював умови для реорганізації виробництва. Такі умови в XVI ст. були в сукняному виробництві, металургії, суднобудуванні, книгодрукуванні. Одночасно в промисловості зберігалося ремесло і дрібне товарне виробництво. Передумови індустріалізації сільського господарстваформувалися у трьох основних напрямах: створення буржуазних форм земельної власності, перетворення феодальної ренти на капіталістичну, зростання товарності. Відбулися значні зрушення в сфері торгівлі, обігу та розподілу. Просте товарне виробництво переростало в ринкове, поглиблювався міжнародний поділ праці, формувалися національні, європейський та світовий ринки товарів і грошей. З’явилися монопольні торгові компанії, вдосконалилися товарні біржі. Панівну роль відігравали Голландія і Англія. Читайте також:
|
||||||||
|