• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Огляд ключових питань

В сучасному розумінні інновація – це використання в тій чи іншій сфері громадській діяльності (виробництві, економіці, правових і соціальних відносинах, науці, культурі, освіті та ін.) результатів інтелектуальної праці, технологічних розробок, спрямованих на удосконалення соціально-економічної діяльності.

Основною формою реальних інвестицій є інноваційні інвестиції, які равлізуються в процесі інноваційної діяльності підприємства. Згідно Закону України “Про інноваційну дільність “, що був прийнятий 4липня 2002 року інновації – це новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентноздатні технології , продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого , адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і ( або) соціальної сфери.

Інноваційна діяльність – це діяльність, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентноздатних товарів та послуг.

Об’єктами інноваційної діяльності є:

- інноваційні програми та проекти,

- нові знання та інтелектуальні продукти,

- виробниче обладнання та процеси,

- інфраструктура виробництва і підприємництва,

- організаційно-технічні рішення виробничого , адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру і якість виробництва і (або) соціальної сфери,

- сировинні ресурси, засоби їх видобування і переробки,

- товарна продукція,

- механізми формування споживчого ринку і збуту товарної продукції.

Суб’єктами інноваційної діяльності можуть бути фізичні і (або) юридичні особи України, фізичні і (або) юридичні особи іноземних держав, особи без громадянства, об’єднання цих осіб, які провадять в Україні інноваційну діяльність і (або) залучають майнові та інтелектуальні цінності, вкладають власні чи запозичені кошти в реалізацію в Україні інноваційних проектів.

Інновація в практичній діяльності інтерпретується як процес перетворення потенціального НТП в реальний, втілений в нові продукти та технології.

Класифікація інновацій

Для аналізу інноваційного процесу необхідна класифікація інновацій. Різні автори економічної теорії технологічних змін класифікували їх за різними ознаками. Наведемо деякі з них.

Першу класифікацію надав Й.Шумпетер. Він відокремлює 5 типів інновацій:

1) виробництво невідомого споживачам нового продукту чи продукту з якісно новими властивостями з якими споживачі недостатньо знайомі (продуктова або товарна інновація);

2) впровадження нового засобу виробництва, в основу якого не обов’язково покладено нове наукове відкриття, а може бути застосований новий підхід до комерційного використання продукції (технологічна або процесна інновація);

3) освоєння нового ринку збуту товарів або послуг не залежно від того, існував цей ринок раніше, чи ні (ринкова або збутова інновація);

4) залучення нових джерел сировини та напівфабрикатів, незалежно від того, існували ці джерела раніше, чи ні (сировинна інновація);

5) введення нових організацій та інституційних форм (організаційна інновація);

Г. Менш розділяв інновації за їх функціями на “базові”, “поліпшуючі”, та “псевдоінновації”.

Базові – це нововведення, які забезпечують створення нових галузей промисловості.

“Поліпшуючі” – це радикальні удосконалення базових існуючих виробництв.

“Псевдоінновації” – це нововведення, які принципово не змінюють техніко-економічний рівень виробництва, тобто не є ні базовими, ні поліпшуючими.

Останнім часом вкладення коштів у нематеріальні активи, які пов’язані з НТП, відокремлюються у нову форму інвестицій – інноваційну.

Інноваційна форма інвестування – це вкладення коштів у нововведення, які призводять до кількісних або якісних поліпшень підприємницької або виробничої діяльності.

Протягом останніх років інноваційне інвестування набуло форми венчурного підприємництва.

Венчурні (ризикові) фірми – це зазвичай, невеликі фірми, які створені невеликою кількістю однодумців – інженерів, винахідників, менеджерів, що займаються впровадженням нових направлень НТП у нові продукти, технології і таке інше.

Діяльність венчурних фірм , з одного боку, пов’язана з великим ступенем ризику (тому їх часто називають ризиковими).З другого боку, такі фірми приносять швидкий та великий прибуток за рахунок інтенсивної творчої праці. І саме цей бік є привабливим для інвесторів.

Найчастіше інноваційна форма інвестицій складається з інтелектуальних інвестицій.

Інтелектуальні інвестиції– це вкладення в об’єкти інтелектуальної власності, що випливають з авторського права, винахідницького і патентного права, права на промислові зразки та корисні моделі.

Інноваційна діяльність — це діяльність, що спрямована на використання й комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентноздатних товарів та послуг. Вона включає в себе:

ü випуск та розповсюдження нових видів техніки та технологій;

ü прогресивні міжгалузеві структурні зрушення;

ü реалізацію довгострокових науково-технічних програм із великими термінами окупності витрат;

ü фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані виробничих сил країни;

ü розробку й впровадження нових ресурсозберігаючих, технологій, спрямованих на покращення соціального стану населення, екологічної ситуації тощо.

Найчастіше об'єкти інноваційної діяльності виступають у формі інноваційного проекту — це комплекс документів, що визначає процедуру і комплекс усіх необхідних заходів (у тому числі інвестиційних) щодо створення й реалізації інноваційного продукту або інноваційної продукції. Інноваційним визнається проект, яким передбачаються розробка, виробництво й реалізація і інноваційного продукту і (або) інноваційної продукції, державна ;підтримка реалізації інноваційного проекту надається за умови | його державної реєстрації.

Згідно Закону України "Про інноваційну діяльність" від 4 липня 2002 року № 40-ІV усі інноваційні проекти мають пройти Державну реєстрацію, яку здійснює за поданням суб'єктів інноваційної діяльності, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності.

Проекти, що визнані за результатами експертизи інноваційними, заносяться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності до Державного реєстру інноваційних проектів. Інноваційні проекти з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, затверджених Верховною Радою України, визнаються пріоритетними інноваційними проектами.

Результатом виконання інноваційного проекту і науково-дослідною і (або) дослідно-конструкторською розробкою нової технології (у тому числі — інформаційної) чи продукції з виготовленням експериментального зразка чи дослідної партії є інноваційний продукт, який має відповідати таким вимогам:

а) він є реалізацією (впровадженням) об'єкта інтелектуальної власності (винаходу, корисної моделі, промислового зразка, топографії інтегральної мікросхеми, селекційного досягнення,! тощо), на які виробник продукту має державні охоронні документи (патенти, свідоцтва) чи одержані від власників цих об'єктів інтелектуальної власності ліцензії, або реалізацією (впровадженням) відкриттів. При цьому використаний об'єкт інтелектуальної І" власності має бути визначальним для даного продукту;

б) розробка продукту підвищує вітчизняний науково-технічний і технологічний рівень;

в) в Україні цей продукт вироблено (буде вироблено) вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншим аналогічним продуктом, представленим на ринку. Крім того, він є конкурентноздатним і має суттєво вищі техніко-економічні показники.

Рішення про кваліфікування продукту інноваційним ' приймає Установа чи її регіональне відділення за результатами експертизи.

Об'єктом інноваційної діяльності може бути й інноваційна продукція — це нові конкурентноздатні товари чи послуги. Інноваційною вона може бути визнана, якщо відповідає таким вимогам:

а) вона є результатом виконання інноваційного проекту;

б) така продукція виробляється (буде вироблена) в Україні вперше, або якщо не вперше, то порівняно з іншою аналогічною продукцією, представленою на ринку, є конкурентноздатною і має суттєво вищі техніко-економічні показники.

Інноваційна продукція може бути результатом тиражування чи застосування інноваційного продукту, крім того, інноваційною продукцією може бути визнано інноваційний продукт, якщо він не призначений для тиражування.

Однією з форм інноваційних інвестицій є інтелектуальні інвестиції, які здійснюються в таких видах:

- придбання виключних прав користування (патенти, ліцензії, промислові зразки, товарні знаки).

- придбання інформаційних послуг, наймання спеціалістів за контрактом або разове придбання консультацій, експертиз, рекомендацій.

- придбання інтелектуальної продукції у матеріальній формі (проектної документації, методик, програм, ноу-хау) у вигляді друкованої продукції, програмного забезпечення, аудіо чи відео запису.

- вкладання в людський капітал — це витрати на освіту, підготовку, перепідготовку, навчання, охорону здоров'я.

Інтелектуальні інвестиції тісно пов'язані з інтелектуальною власністю, яка може існувати у таких видах:

• виняткова — це власність, яка запатентована або захищена авторським правом;

• інформаційна — це власність, яка існує у вигляді придбаних знань, ідей, досвіду, навичок, кваліфікації. Така власність не має правового захисту, вона реалізується на контрактних засадах у вигляді інформаційних послуг через навчання, освіту, публікацію;

• ліцензійна — це власність, яка існує або реалізується шляхом придбання інвестором права володіння чи користування, зафіксованих ліцензіями.

Основним суб'єктом інноваційної діяльності є інноваційне підприємство — це підприємство (об'єднання підприємств) будь-якої форми власності, якщо більше ніж 70 відсотків обсягу його продукції (у грошовому вимірі) за звітний податковий період е інноваційні продукти і (або) інноваційна продукція. Інноваційне підприємство може функціонувати у вигляді технополісу, технопарку, інноваційного центру, бізнес-інкубатора тощо.

Інноваційні підприємства розрізняються переважно цілями проектів і місцевою специфікою їх реалізації. Метою їх створення є інтенсифікація процесу розробки й впровадження у виробництво новітніх техніки та технологій, підготовка висококваліфікованих кадрів.

Технополіс — це науково-промисловий комплекс, створений для виробництва нової прогресивної продукції або розроблення нових наукоємких технологій на базі тісних відносин з університетами і науково-технічними центрами. У ньому поєднуються наука, техніка і підприємництво, здійснюється тісне співробітництво між академічною наукою, підприємцями, місцевими і центральними органами влади.

Науково-технологічний парк—це комплекс дослідних інститутів, лабораторій, дослідних заводів, створюваних на заздалегідь підготовлених територіях навколо великих університетів із розвиненою інфраструктурою (лабораторні корпуси, виробничі приміщення багатоцільового призначення, інформаційно-обчислювальні центри колективного користування, системи транспортних та інших комунікацій, магазини, житлові приміщення).

Основними джерелами фінансування інноваційної діяльності є:

а) кошти Державного бюджету України;

б) кошти місцевих бюджетів і кошти бюджету Автономної Республіки Крим;

в) власні кошти спеціалізованих державних і комунальних інноваційних фінансово-кредитних установ;

г) власні чи запозичені кошти суб'єктів інноваційної діяльності;

д) кошти (інвестиції) будь-яких фізичних і юридичних осіб;

е) інші джерела, не заборонені законодавством України.

Æ Тема № 6. ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНОГО КАПІТАЛУ.

¥План семінарського заняття:

1. Сутність іноземних інвестицій та їх класифікація.

2. Проблеми залучення іноземного капіталу в Україні.

3. Міжнародна інвестиційна діяльність на Україні.

4. Міжнародні фінансові інститути.

5. Роль вільних та спеціальних економічних зон в розвитку держави.

6. Державна політика заохочення іноземних інвесторів в Україні.

Читайте також:

1. H) Орган з питань конкуренції
2. II. Відкриття і подолання схоластичного світогляду
3. IV. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО
4. Активні форми участі територіальної громади у вирішенні питань ММС
5. Аналітична обробка інформації вузлами інформаційно-аналітичної функціональної підсистеми МОЗ України і питань НС.
6. Аналітичний огляд
7. Аналітичний огляд використання вторинної сировини і відходів
8. Вивчення питань пожежної безпеки працівниками.
9. Види запитань.
10. Види планів з питань персоналу
11. Види світогляду: міфологічний, релігійний та філософський (натуралістична, об’єктивно-ідеалістична, субєктивно-ідеалістичні і матеріалістичні моделі).
12. Визначення маркетингу й ключових понять курсу

Переглядів: 555