• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Структура сукупного попиту

С - споживчий попит: платоспроможний попит домогосподарств на споживчі товари.

I - інвестиційний попит: попит підприємців на засоби виробництва для:

1) відновлення зношеного капіталу (амортизація);

2) збільшення реального капіталу.

G - попит держави на товари та послуги:

1) для виробництва суспільних благ;

2) для державних інвестицій.

NE - попит закордону.

Споживчий попит (С) залежить від:

1. Доходу від участі у виробництві.

2. Податків та трансфертних платежів.

3. Величини майна.

4. Доходу від майна.

5. Середньої та граничної схильності до споживання.

6. Ступеня диференціації населення за доходами.

7. Чисельності населення.

Середня схильність до споживання (с) - це частка споживання (С) у доході (Y):

Гранична схильність до споживання (с’) – це частка приросту споживання (∆С) у додатковій одиниці доходу (∆Y):

Функція споживання має вигляд:

С = С₀+с’Y

Де, С₀ – автономне споживання, яке не залежить від поточного доходу.

Заощадження (S) — це неспожита частина доходу (Y). Кожній функції споживання (С) відповідає своя функція заощадження (S).

S = -C₀+(1-с’)Y

Звідси 1-с’ = s’ – гранична схильність до заощадження.

Графік 3.1. Функції споживання та заощадження

Інвестиційний попит

Інвестиції - економічні ресурси, що направляються на збільшення реального капіталу суспільства, тобто на розширення і модернізацію виробничого потенціалу.

Інвестиційний попит (I) залежить від:

1. Обсягу виробництва.

2. Витрат на капітал.

3. Кон’юнктурних коливань економіки.

4. Сподівань на майбутнє.

Попит на інвестиції (I) – найбільш мінлива частина сукупного попиту (AD).

Залежно від того, які фактори визначають обсяг попиту на інвестиції, вони поділяються на індуційовані та автономні.

Інвестиції називаються індуційованими, якщо причиною їх здійснення є стійке зростання попиту на товари та послуги в результаті зростання національного доходу.

Індуційовані інвестиції є функцією від приросту, національного доходу. Коефіцієнт прирістної капіталоємкості називається акселератором (b).

Акселератор (b) — коефіцієнт, який показує скільки одиниць додаткового основного капіталу (К_О) необхідно для виробництва додаткової одиниці продукції (∆Y):

b = ∆Y/∆К_О

Де, ∆К_О – зростання основного капіталу під впливом індуційованих величин.

Інвестиції називаються автономними, коли вони здійснюються при фіксованому національному доході, тобто при незмінному сукупному попиті на блага.

Автономні інвестиції здійснюються в нову техніку, спричиняючи підвищення якості продукції, і стають умовою зростання національного доходу.

2. Мультиплікатор.

m – мультиплікатор;

c’ – гранична схильність до споживання.

- мультиплікатор Кейнса, який показує, на скільки зростає рівноважний національний доход при зростанні автономного попиту на одиницю (графік 3.2)

Графік 3.2. Модель мультиплікатора.

Дж. М. Кейнс розробляв теорію мультиплікатора умовах, коли суспільство знаходилося в стані глибокої кризи з високим рівнем безробіття і недовикористаними виробничими потужностями. Саме в цих умовах проявляється ефект мультиплікатора. Зростання інвестицій під дією мультиплікатора забезпечує більш повне використання наявних виробничих ресурсів, що приводить до зростання зайнятості та реального ВНП.

Якщо економіка знаходиться в умовах високої кон’юнктури (в умовах повної зайнятості), то результатом дії мультиплікатора буде підвищення цін та рівня інфляції, які викликані надлишковим попитом, при незмінному обсязі реального ВНП.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. VІ. План та організаційна структура заняття
3. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
4. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
5. Аналіз попиту
6. Аналіз попиту
7. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
8. Атомно-кристалічна структура металів
9. Базова алгоритмічна структура
10. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.
11. Безцехова виробнича структура.
12. Будова систем: підсистема, елемент, структура, зв'язок.

Переглядів: 1184