МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІТіньові мат.затратитакі, які необхідні для виконання ТЕ діяльності та отримання ті-ньових доходів.Види цих затрат: приховані, враховані, враховано-підставні, фіктивні. Легалізація тіньових доходів (оборотів, капіталів)-узаконювання доходів, отриманних від ТЕ діяльн. Шляхом їх інвестування в легальну економіку чи отримання підтвердження законності їх походження. Її типи: Офіційна Легалізація – дозволена і регламентована державою. Неофіційна – прихована від офіційних державних органів. Тіньові (чорні, брудні) гроші – які обслуговують тіньову економ. діяльність, вони можуть бути готівковими, безготівковими, в нац. таіноземній валюті. Тіньова продукція (послуги) –офіційно не врахована при виробництві та реалізації продукція та така, виробництво і реалізація якої заборонено. Тіньовий цикл –час виконання ТЕ діяльності, яка має конкретний зміст. Тіньова зайнятість– участь Фіз.осіб у тіньовій економ діяльності з метою отриман-ня основного чи додаткового доходу. Існують часткова – робота поряд з легальним секто-ром (використовують офіційний економічний статус) і повна – доход тільки від ТЕ діяльн. Тіньова бухгалтерія –(подвійна бухгалтерія) –неофіційний бухгалтерський облік реального руху тіньових капіталів, здійснюваний як паралельно з офіційним бух. обліком легальної економ. діяльн, так і окремо. Розвиток сучасного суспільства немислимий без теорії. Ні запуски космічних апаратів, ні використання побутових приладів, ні монетарна політика, так само як і багато іншого, були б неможливі без застосування сучасних теоретичних знань. Наука дедалі більше і вагоміше заявляє про себе як про один з найважливіших елементів продуктивних сил. Це повною мірою стосується й економічної теорії. Так, в останні десятиліття виникла концепція розвитку економіки, що базується на знання. У ній знання стають основним ресурсом і найважливішим продуктом суспільного виробництва. Економічна теорія в такій системі життєдіяльності суспільства виконує особливу роль, тому що виявляє сферу, в якій знання, як ідеальний за своєю природою продукт , перетворюються на матеріальну силу. Економічна теорія з’явилась на досить високому ступені розвитку суспільства, на якому виникає індустріальна економіка і ринкова система господарства. Це невипадково, тому що саме на цьому етапі розвитку суспільства економічна діяльність відокремлюється від інших видів суспільної життєдіяльності в особливу сферу, яка набуває речових форм, що потребує спеціального наукового аналізу. Інституціоналізм виступає опосередковуючою ланкою у взаємозв’язках мікро- і макроекономіки. Ця роль полягає у безпосередній участі держави в макроекономічних процессах та її регулювальному впливі на мікропроцеси. У сучасній теорії існує розрив між мікро- і макроекономікою , що є самостійними частинами теорії , які мождна вивачати одну незалежно від одної і в будь-якому порядку. Ясно, що в реальній дійсності такої незалежності мікро- і макроекономіки не існує. Це єдиний економічний організм, в якому макропроцеси здійснюються через мікро, а мікро інтегруються в макро-. Відсутність практичного і теоретичного опосередкування мікро- і макропроцесів породжує відчуженість мікро- і макросуб’єктів , тінізацію економіки, що спирається на особливі інститути (у вигляді неформальних правил, норм, організацій), які забезпечують відособленість тіньових процесів від державного впливу і контролю. Тому подолання тінізації економіки має спиратися, насамперед, на теоретичне обгрунтування інституціональних перетворень. Одже, інституціональний підхід є ключовим у розумінні того, що відбувається в пострадянському і постсоціалістичному просторі. Багато західних консультантів з нормальним економічним мисленнням класичного типу не могли зрозуміти специфіки багатьох економічних процесів, шо відбуваються в країнах з перехідною економікою, і дивувалися, чому їх добрі поради часто призводили до результатів, прямо протилежних очікуваним. Та й як можна пояснити: чому за глибокого падіння виробництва, безробіття збільшується не суттєво; куди подінуться працівники, що вивільнилися; що таке довготермінова неоплачувана відпустка; як значна частина працездатного населення може впродовж кількох років існувати на доходи, нижчі за прожитковий мінімум; чому в столиці держави из низьким рівнем ВВП на душу населення така велика кількість дорогих автомобілів іноземного віробництва, якої не має навіть у значно багатших країнах; як за зростання грошової маси більш ніж 40% на рік може відбуватися дефляція; чому дотримання порад значного звуження грошової пропозиції призводить не до зниження інфляції, а до падіння виробництва і росту цін і таке інше. Ніякі підручники економікс, та й грунтовніші праці неокласичного напряму не дадуть відповіді на ці запитання, тому що не мають необхідного теоретичного інструментарію для цього . Розібратися в цьому може допомогти інституціональний підхід, який враховує особливості поведінки суб’єктів господарювання і скоригує відповідним чином очикування результатів економічних впливів. Орієнтація переважно на монетаристські підходи на початковому етапі проведення реформ за ігнорування інституціонального аналізу стало фактором поглиблення трансформаційної кризи в Україні. Критична оцінка монетаризму і неокласичних підходів , зрозуміло, не означає їх простого пустопорожнього заперечення, зовсім ні, йдеться лише про пріоритетність інституціональних основ економічного аналізу, що дасть змогу урахувати специфіку протікання економічних процесів у конкретно-історичних умовах і відповідному інституційному середовищі. Отже, основні наукові течії економічної думки в сучасному суспільстві В сучасній економічній теорії розвиваються такі основні течії: - економічний лібералізм, репрезентований неокласичною теорією, неолібералізмом і сучасним монетаризмом, яким властиві заперечення необхідності масштабного державного втручання в економічне життя і віра у регулюючі можливості об'єктивного ринкового механізму; - економічний дирижизм, представлений неокейнсіанством, вченням шведської економічної школи та неоінституціоналізмом. - неокласичний синтез – є сьогодні особливою течією економічної думки, який намагається поєднати кейнсіанство з неокласичною теорією. До сучасних напрямів економічної думки відносять: • неокласицизм — напрям, сформований у 90-х роках XIX ст., що ґрунтувався на ідеях економічного лібералізму і принципах системного аналізу маржинальних (граничних) величин у дослідженнях мікроекономіки; нині до завдань цього напряму входить розв'язання макроекономічних питань і проблем регулювання економіки; • неокейнсіанство — напрям, що виник у 50—60-ті роки XX ст.; взяв за основу теорію Дж.М. Кейнса, доповнивши її вченням про вплив зростання прибутків на процес відтворювання (принципом акселерації); • неоінституціоналізм — течія, що виникла в 60—70-ті роки XX ст., яка ставила економічні процеси в залежність від технократії (глибокого знання сучасної техніки) і роз'яснювала значення економічних процесів у соціальному житті суспільства; • неолібералізм — економічне вчення про державне регулювання господарських процесів за підтримки державою вільної конкуренції підприємців та інших елементів економічного лібералізму. Які функції сучасного курсу «Економічна теорія» і його значення для творчого оволодіння суспільними процесами сьогоднішнього глобалізованого світу. У складній системі сучасних економічних наук курс «Економічна теорія» займає важливе місце. Оскільки теоретично осмислюється й узагальнюється досягнення і процес розвитку суспільних відносин як в світі загалом , так і в Україні, зокрема. А також поряд із цим курс «Економічна теорія» має й самостійне значення, виконуючи такі важливі функції: 1) виховання і розвиток економічного мислення; 2) пізнання поступального процесу еволюції економічної науки; 3) тлумачення економічних категорій, законів і принципів у їх історичних змінах; 4) творче оволодіння економічними науками та формування економічного світогляду; 5) виявлення найраціональніших теоретичних і практичних орієнтирів на основі вивчення альтернативних економічних поглядів. А головне - формування ринкової свідомості та громадянської позиції.
Читайте також:
|
||||||||
|