ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Тіньові мат.затратитакі, які необхідні для виконання ТЕ діяльності та отримання ті-ньових доходів.Види цих затрат: приховані, враховані, враховано-підставні, фіктивні.

Легалізація тіньових доходів (оборотів, капіталів)-узаконювання доходів, отриманних від ТЕ діяльн. Шляхом їх інвестування в легальну економіку чи отримання підтвердження законності їх походження. Її типи: Офіційна Легалізація – дозволена і регламентована державою. Неофіційна – прихована від офіційних державних органів.

Тіньові (чорні, брудні) гроші – які обслуговують тіньову економ. діяльність, вони можуть бути готівковими, безготівковими, в нац. таіноземній валюті.

Тіньова продукція (послуги) –офіційно не врахована при виробництві та реалізації продукція та така, виробництво і реалізація якої заборонено.

Тіньовий цикл –час виконання ТЕ діяльності, яка має конкретний зміст.

Тіньова зайнятість– участь Фіз.осіб у тіньовій економ діяльності з метою отриман-ня основного чи додаткового доходу. Існують часткова – робота поряд з легальним секто-ром (використовують офіційний економічний статус) і повна – доход тільки від ТЕ діяльн.

Тіньова бухгалтерія –(подвійна бухгалтерія) –неофіційний бухгалтерський облік реального руху тіньових капіталів, здійснюваний як паралельно з офіційним бух. обліком легальної економ. діяльн, так і окремо.

Розвиток сучасного суспільства немислимий без теорії. Ні запуски космічних апаратів, ні використання побутових приладів, ні монетарна політика, так само як і багато іншого, були б неможливі без застосування сучасних теоретичних знань. Наука дедалі більше і вагоміше заявляє про себе як про один з найважливіших елементів продуктивних сил. Це повною мірою стосується й економічної теорії.

Так, в останні десятиліття виникла концепція розвитку економіки, що базується на знання. У ній знання стають основним ресурсом і найважливішим продуктом суспільного виробництва. Економічна теорія в такій системі життєдіяльності суспільства виконує особливу роль, тому що виявляє сферу, в якій знання, як ідеальний за своєю природою продукт , перетворюються на матеріальну силу.

Економічна теорія з’явилась на досить високому ступені розвитку суспільства, на якому виникає індустріальна економіка і ринкова система господарства. Це невипадково, тому що саме на цьому етапі розвитку суспільства економічна діяльність відокремлюється від інших видів суспільної життєдіяльності в особливу сферу, яка набуває речових форм, що потребує спеціального наукового аналізу. Інституціоналізм виступає опосередковуючою ланкою у взаємозв’язках мікро- і макроекономіки. Ця роль полягає у безпосередній участі держави в макроекономічних процессах та її регулювальному впливі на мікропроцеси. У сучасній теорії існує розрив між мікро- і макроекономікою , що є самостійними частинами теорії , які мождна вивачати одну незалежно від одної і в будь-якому порядку. Ясно, що в реальній дійсності такої незалежності мікро- і макроекономіки не існує. Це єдиний економічний організм, в якому макропроцеси здійснюються через мікро, а мікро інтегруються в макро-. Відсутність практичного і теоретичного опосередкування мікро- і макропроцесів породжує відчуженість мікро- і макросуб’єктів , тінізацію економіки, що спирається на особливі інститути (у вигляді неформальних правил, норм, організацій), які забезпечують відособленість тіньових процесів від державного впливу і контролю. Тому подолання тінізації економіки має спиратися, насамперед, на теоретичне обгрунтування інституціональних перетворень.

Одже, інституціональний підхід є ключовим у розумінні того, що відбувається в пострадянському і постсоціалістичному просторі. Багато західних консультантів з нормальним економічним мисленнням класичного типу не могли зрозуміти специфіки багатьох економічних процесів, шо відбуваються в країнах з перехідною економікою, і дивувалися, чому їх добрі поради часто призводили до результатів, прямо протилежних очікуваним. Та й як можна пояснити: чому за глибокого падіння виробництва, безробіття збільшується не суттєво; куди подінуться працівники, що вивільнилися; що таке довготермінова неоплачувана відпустка; як значна частина працездатного населення може впродовж кількох років існувати на доходи, нижчі за прожитковий мінімум; чому в столиці держави из низьким рівнем ВВП на душу населення така велика кількість дорогих автомобілів іноземного віробництва, якої не має навіть у значно багатших країнах; як за зростання грошової маси більш ніж 40% на рік може відбуватися дефляція; чому дотримання порад значного звуження грошової пропозиції призводить не до зниження інфляції, а до падіння виробництва і росту цін і таке інше. Ніякі підручники економікс, та й грунтовніші праці неокласичного напряму не дадуть відповіді на ці запитання, тому що не мають необхідного теоретичного інструментарію для цього .

Розібратися в цьому може допомогти інституціональний підхід, який враховує особливості поведінки суб’єктів господарювання і скоригує відповідним чином очикування результатів економічних впливів. Орієнтація переважно на монетаристські підходи на початковому етапі проведення реформ за ігнорування інституціонального аналізу стало фактором поглиблення трансформаційної кризи в Україні. Критична оцінка монетаризму і неокласичних підходів , зрозуміло, не означає їх простого пустопорожнього заперечення, зовсім ні, йдеться лише про пріоритетність інституціональних основ економічного аналізу, що дасть змогу урахувати специфіку протікання економічних процесів у конкретно-історичних умовах і відповідному інституційному середовищі.

Отже, основні наукові течії економічної думки в сучасному суспільстві

В сучасній економічній теорії розвиваються такі основні течії:

- економічний лібералізм, репрезентований неокласичною теорією, неолібералізмом і сучасним монетаризмом, яким властиві заперечення необхідності масштабного державного втручання в економічне життя і віра у регулюючі можливості об'єктивного ринкового механізму;

- економічний дирижизм, представлений неокейнсіанством, вченням шведської економічної школи та неоінституціоналізмом.

- неокласичний синтез – є сьогодні особливою течією економічної думки, який намагається поєднати кейнсіанство з неокласичною теорією.

До сучасних напрямів економічної думки відносять:

• неокласицизм — напрям, сформований у 90-х роках XIX ст., що ґрунтувався на ідеях економічного лібералізму і принципах системного аналізу маржинальних (граничних) величин у дослідженнях мікроекономіки; нині до завдань цього напряму входить розв'язання макроекономічних питань і проблем регулювання економіки;

• неокейнсіанство — напрям, що виник у 50—60-ті роки XX ст.; взяв за основу теорію Дж.М. Кейнса, доповнивши її вченням про вплив зростання прибутків на процес відтворювання (принципом акселерації);

• неоінституціоналізм — течія, що виникла в 60—70-ті роки XX ст., яка ставила економічні процеси в залежність від технократії (глибокого знання сучасної техніки) і роз'яснювала значення економічних процесів у соціальному житті суспільства;

• неолібералізм — економічне вчення про державне регулювання господарських процесів за підтримки державою вільної конкуренції підприємців та інших елементів економічного лібералізму.

Які функції сучасного курсу «Економічна теорія» і його значення для творчого оволодіння суспільними процесами сьогоднішнього глобалізованого світу.

У складній системі сучасних економічних наук курс «Економічна теорія» займає важливе місце. Оскільки теоретично осмислюється й узагальнюється досягнення і процес розвитку суспільних відносин як в світі загалом , так і в Україні, зокрема. А також поряд із цим курс «Економічна теорія» має й самостійне значення, виконуючи такі важливі функції:

1) виховання і розвиток економічного мислення;

2) пізнання поступального процесу еволюції економічної науки;

3) тлумачення економічних категорій, законів і принципів у їх історичних змінах;

4) творче оволодіння економічними науками та формування економічного світогляду;

5) виявлення найраціональніших теоретичних і практичних орієнтирів на основі вивчення альтернативних економічних поглядів.

А головне - формування ринкової свідомості та громадянської позиції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тіньовий доход –доход у грошовій і натуральній формі, отриманий Фіз. чи Юр. особами від ТЕ діяльн.і, який класифікують на: національний, еміграційний, сукупний.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.049 сек.