• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Завданнями страхування згідно із Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» є:

· проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих та небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров’ю застрахованих, викликаних умовами праці;

· відновлення здоров’я та працездатності потерпілих ;

· відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей.

Законодавство про страхування складається з Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, вказаного вище Закону, Кзпп України, Закону України «Про охорону праці» та інших нормативно-правових актів. Суб’єктами страхування є застраховані громадяни, в окремих випадках – члени їх сімей. Страховик – Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Обов’язковому страхуванню підлягають:

- особи, які працюють на умовах трудового договору;

- учні та студенти навчальних закладів, аспіранти. Докторанті, залучені до будь-яких робіт під час або після занять;

- особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або інших підприємствах за спеціальними договорами.

Страховим випадок є нещасний випадок на виробництві. У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування зобов’язаний:

- своєчасно та в повному обсязі відшкодувати заподіяну шкоду, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого тощо;

- сприяти створенню умов своєчасного надання кваліфікаційної першої невідкладної допомоги у разі настання нещасного випадку, госпіталізації тощо;

- організувати лікування працівника і т.д.;

Усі зазначені види соціальних послуг та виплат надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, чи зареєстровано підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків.

Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісяч­ного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Сума щомісячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкоджен­ня здоров'я. У разі, коли потерпілому одночасно з щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'яз­ку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячного заробітку, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підля­гають.

Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду ви­значається в судовому порядку. При цьому сума страхової ви­плати не може перевищувати 200 розмірів мінімальної заробіт­ної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 % середнього заробітку (оподатковувано доходу). При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом.

У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток по­терпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює профілактичні заходи, спрямовані на запобігання нещасним ви­падкам, на усунення загрози здоров'ю працівників, викликаної умовами праці. Виконання статутних функцій та обов'язків Фон­ду соціального страхування від нещасних випадків щодо запобі­гання нещасним випадкам покладається на страхових експертів з охорони праці.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'я­заний: вести реєстр страхувальників; письмово повідомляти стра­хувальнику умовний клас професійного ризику його підприєм­ства — групу галузей (підгалузей) економіки або видів діяльності, що мають визначений для цієї групи рівень виробничого трав­матизму та професійної захворюваності; укладати угоди з ліку­вально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на виробництві.

Нагляд за діяльністю Фонду соціального страхування від не­щасних випадків здійснює наглядова рада, до складу якої вхо­дять у рівній кількості представники держави, застрахованих осіб і роботодавців, всього 15 осіб.

Державний нагляд у сфері страхування від нещасного випад­ку покладається на Міністерство праці та соціальної політики, а ^{в ча}стині цільового використання коштів — на органи Міністер­ства фінансів України.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у страхових виплатах і наданні соціальних послуг

страхованому, якщо мали місце: навмисні дії потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;

Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється переважно за рахунок страхових внесків роботодавців. Розмір внесків визначається для кожного підпри­ємства окремо з урахуванням класу професійного ризику. Пра­цівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку. Кошти на здійснення страхування від нещасного ви­падку не включаються до складу державного бюджету України, використовуються виключно за їх прямим призначенням і за­раховуються на єдиний централізований рахунок Фонду.

Спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються в судовому порядку. За бажанням зацікавлена особа може звернутися з питань вирішення спору до спеціальної комісії при виконавчій дирекції Фонду соціаль­ного страхування від нещасних випадків.

5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, пов’язаних з виробництвом.

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про загальнообо­в'язкове державне соціальне страхування від нещасного випад­ку на виробництві та професійного захворювання, які спричи­нили втрату працездатності" Кабінет Міністрів України своєю постановою від 21 серпня 2001 р. № 1094 затвердив Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві та Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціаль ного страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Положення поширюється на підприємства, установи та органі­зації незалежно від форми власності . Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, Що сталися з учнями і студентами навчальних закладів під час навчально-виховного процесу, трудового і професійного навчан­ня в навчальному закладі, визначається МОН.

Розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, тощо.

За висновками роботи комісії з розслідування визнаються по­в'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконан­ня трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відряджен­нях, а також ті, що сталися під час:

— перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, або за дорученням роботодавця в неробо­чий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

— приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захис­ту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконан­ня заходів особистої гігієни; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на транспортному засобі іншого підприємства, яке надало його згідно з договором (заявкою), за наявності роз­порядження роботодавця;

— використання власного транспортного засобу в інтересах під­приємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;

— провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не входять до кола виробничо завдання чи прямих обов'язків працівника (надання необхідної допомоги іншому працівникові, дії щодо попередження можлвих аварій або рятування людей та майна підприємства, інші за наявності розпорядження роботодавця тощо);

— ліквідації аварій, пожеж та наслідків стихійного лиха

За висновками роботи комісії з розслідування визнаються по­в'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 та­кож про випадки:

—природної смерті працівників під час перебування на підзем­них роботах або протягом чотирьох годин після виходу на по­верхню внаслідок гострої серцево-судинної недостатності;

—самогубства працівників плавскладу на суднах морського та рибопромислового флоту в разі перевищення терміну перебування їх у рейсі, обумовленого колективним договором, або їх природна смерть внаслідок впливу психофізіологічних, небезпеч­них та шкідливих виробничих факторів.

Випадки зникнення працівника під час виконання трудових (посадових) обов'язків розслідуються відповідно до цього Положення. Якщо комісія з розслідування, виходячи з конкретних обставин, дійде висновку, що зникнення працівника пов'язане з можливістю нещасного випадку під час виконання трудових обов'язків, акт спеціального розслідування з такими висновками комісії з розслідування видається сім'ї цього правника або його довіреній особі для звернення до суду із заявою про оголошення його померлим.

Нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршен­ня стану здоров'я працівника, крім випадків, зазначених у пунк­ті 7 цього Положення, визнаються пов'язаними з виробництвом і про них складається акт за формою Н-1 за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпеч­них чи шкідливих виробничих факторів або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалась, була протипоказана потерпілому відпо­відно до медичного висновку про стан його здоров'я.

Нещасні випадки, що сталися з працівниками на території під­приємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпо­чинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також під час перебуван­ня працівників на території підприємства у зв'язку з проведен­ням роботодавцем наради, отриманням заробітної плати, обов'яз­ковим проходженням медичного огляду тощо, а також у випадках, передбачених колективним договором (угодою), розслідуються згідно з вимогами цього Положення. Такі нещасні випадки ви­знаються пов'язаними з виробництвом і про них складається акт за формою Н-1.

За висновками роботи комісії з розслідування не визнаються пов'язаними з виробництвом і не складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки, що сталися з працівниками:

— під час прямування на роботу чи з роботи пішки, на гро­мадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству і не икористовувався в інтересах цьо­го підприємства;

— за місцем постійного проживання на території польових
вахтових селищ;

— під час використання в особистих цілях транспортних засобів підприємства без дозволу роботодавця, а також устаткування, механізмів, інструментів, крім випадків, що сталися внаслідок несправності цього устаткування, механізмів, інструментів що сталися внаслідок несправності їх

— унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними або іншими отруйними речовинами а також у наслідок їх дії за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин у виробничому процесі або порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий який перебував у такому стані, був відсторонений від роботи згідно з установленим порядком;

— під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду;

— під час природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у п. 7 Положення, що підтверджено висновком судово-медичної експертизи та органів прокуратури.

Якщо комісія пришла до висновку що такий акт складати непотрібно, то складається акт за формою Н-11 (невиробничий травматизм).

Про кожний таки випадок працівник повинен негайно повідомити безпосереднього керівника чи іншу уповноважену особу, а роботодавець, одержавши повідомлення –повідомляє про це відповідний робочий орган виконавчої дирекції фонду та інші зацікавлені установі та організації.

Акт про нещасний випадок затверджується роботодавцем після закінчення розслідування щодо випадків, що сталися за межами підприємства - протягом доби після одержання необхідних матеріалів . Затверджені акти надсилаються протягом 3 діб потерпілому, або його довіреної особі, керівнику структурного підрозділу, відповідному робочому органу виконавчої дирекції фонду.

Спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки зі смертельним наслідком.

Читайте також:

1. А середній коефіцієнт росту в такому випадку визначається як
2. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.
3. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
4. Аналіз структури витрат у виробництві СМЗ
5. Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням.
6. Біологічне і соціальне в людині
7. Біологічне, психічне і соціальне у людині
8. Біологічне, соціальне й культурне в людині
9. Біржове страхування (хеджування) учасників біржової торгівлі від несприятливих для них коливань цін
10. В крайньому випадку, записи мають бути тезисні, в які ви можете заглянути у крайньому випадку (при загрозі краху, загибелі тощо).
11. Вартість є однією з основних ознак товару. Щоб продати права на об'єкти інтелектуальної власності чи ви­користати їх у власному виробництві, необхідно визначити їхню вартість.
12. Вибір напівфабрикату або заготовки у машинобудівному виробництві

Переглядів: 817