В крайньому випадку, записи мають бути тезисні, в які ви можете заглянути у крайньому випадку (при загрозі краху, загибелі тощо).

Ні і ще раз НІ!

Чи можна використовувати записи під час виступу?

Ви маєте готуватись до виступу згідно плану

Навіть якщо ви досить досвідчений оратор, до промов (публічних виступів) потрібно готуватись. Що це означає?

Мораль: «Якщо знання не впорядковані, тоді чим більше знань – тим більше плутанини.» (Герберт Спенсер). Перш ніж розпочати будівництво будинку, розумна людина розробляє проект будівництва. Чи можна виступати без плану (порядку, що за чим) виступу? Ні, не можна.

Публічний виступ – це подорож до мети по заданому маршруту.

Маємо пам’ятати слова Наполеона: «Мистецтво ведення війни – це наука, в якій вдається лиш те, що було розрахованим та обдуманим.»

Які поради до планування виступів?

З досвіду доктора Рассела Х. Конвела (автор твору «Алмазні землі»):

1. Викладайте факти.

2. Аргументуйте на базі поданих вище фактів.

3. Призивайте до дії.

Або такі тези плану:

1. Розкажіть про певний недолік.

2. Покажіть як його виправити.

3. Зверніться за співпрацею до публіки.

Або ще такий спосіб:

1. Ось стан, який потрібно виправити.

2. Для цього потрібно зробити наступне…

3. Ось причини, чому ви маєте приєднатись до групи вирішення проблеми.

Ось ще одна лаконічна схема виступу:

1. Заволодіти увагою.

2. Визвати почуття довіри.

3. Викласти факти, пояснити плюси вашої пропозиції.

4. Викласти мотиви, які мотивують людей для дії.

План виступу має бути сформовано з нотаток, які розміщені на окремих папірцях, але це не означає, що потрібно їх використовувати під час виступу. З нотаток має бути зробленим пасьянс, який чітко буде вмонтовано в вашу пам'ять.

Правда, якщо ви президент країни, то бувають випадки, коли вам потрібно читати промову, яка має у своєму складі багато цифрового та формульного матеріалу. Наприклад,Аврааму Лінкольнудоводилось читати промови, але лише тоді, коли зміст носив історичний характер і не допускав експромту. Але загалом Лінкольн виступав проти читання звернень (виступів, промов тощо). «Вони завжди стомлюють і пригнічують слухача.» – говорив Лінкольн про промови, прочитані з папірця. З цим важко сперечатись. Хіба читання виступу не знищує цікавість до змісту промови? Чи не порушує зближення аудиторії з оратором, залишає без можливості прямого контакту (сьогоднішньою термінологією – інтерактивного зв’язку)? Чи не створює саме це певної штучності? Чи не змушує слухачів сумніватися в тому, що оратор володіє впевненістю та знаннями, якими має володіти?

Немає потреби в тому, щоб вивчати текст напам’ять. Якщо вам потрібно провести ділову зустріч, хіба ви будете вивчати промову напам’ять? Зрозуміло, що ні. Але результат цієї зустрічі повністю залежить від рівня підготовки до неї.

Дві тисячі років тому Горацій сказав, що перш ніж писати, потрібно навчитись правильно мислити, а вислови прийдуть за думкою.

У вас є власні переконання, ідеї, які ви винесли протягом тривалого часу набуття життєвого досвіду. Тоді, коли у вас оформилась промова і ви склали детальний план, можете прорепетирувати промову від початку і до кінця. Жестикулюйте, робіть наголоси вголос тощо. Думайте над промовою та виголошуйте тези під час прогулянок, в ліфті, в громадському транспорті.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Коротке резюме

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.