• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Доходи державного бюджету

Доходи державного бюджету є фінансовою базою діяльності держави. Їх склад, форми мобілізації залежать від системи і методів господарювання, а також від економічних завдань, які вирішує суспільство в той чи інший період.

Доходи державного бюджету – це економічні відносини, які складаються у держави з юридичними та фізичними особами в процесі формування централізованого фонду грошових коштів держави. Формою цих економічних відносин служать різноманітні види податків, зборів і обов’язкових платежів юридичних та фізичних осіб в бюджет.

Склад доходів державного бюджету визначається Бюджетним кодексом України та законами про державний бюджет на відповідний бюджетний рік. Починаючи з 2000 року, державний бюджет поділено на дві складові частини: загальний фонд та спеціальний фонд, що має забезпечити прозору та реальну систему оцінки усіх джерел доходів і визначених пріоритетів їх витрачання.

Доходи загального фонду державного бюджету призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків і не спрямовуються на конкретну мету.

Доходи спеціального фонду державного бюджету включають доходи, призначені на конкретну мету.

До доходів загального фонду державного бюджету зараховуються у повному обсязі:

- податок на додану вартість;

- податок на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств комунальної власності);

- збір за спеціальним водокористування;

- збір за спеціальне виккористання лісових ресурсів державного значення;

- платежі за користування надрами загальнодержавного значення;

- акцизний збір із вироблених в Україні та везевих на теріторію України товарів;

- плата за ліцензії на певні види господарської діяльності (крім тих, що видаються Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, виконкомами місцевих рад та місцевими органами влади);

- кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України, та частина коштів за вчинення консульських дій за межами України;

- ввізне мито;

- рентна плата за нафту, природний газ що видобувається в Україні;

- державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до державного бюджету;

- надходження від санкцій, що застосовується за рішенням у повноважених посадових осіб Антимонопольного комітету України, інших органів виконавчої влади;

- кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, скарбів, майна, одержаного державою в порядку спадкоємства чи дарування, безхазяйного майна;

- надходження від реалізації розброньованих матеріальних ціностей мобілізаційного резерву;

- рентна плата за транзитне транспортування природного газу;

- рентна плата за транспортування нафти та нафто продуктів магістральними нафтопроводами;

- надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, віської та спеціальної техніки, іншого майна Збройних Сил України;

- кошти, що надійдуть від рекламодавців алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

- плата за наданні в оренду ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення;

- плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів;

- митні збори;

- плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна;

- вивізне мито;

- єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

- кошти від перевищення валових доходів над видатками НБУ.

До доходів спеціального фонду державного бюджету належать:

- акцизний збір із вироблених в Україні та із ввезених на територію України нафто продуктів і транспортних засобів;

- 50 відсотків виконавчого збору, стягнутого державною виконавчою службою;

- збори на обов’язкове державне пенсійне страхування, що сплачуються при здійсненні безготівкових операцій з купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними виробами;

- 90 відсотків портового (адміністративного) збору;

- власні надходження бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету;

- надходження від реалізації матеріальних ціностей державного резерву;

- надходження до Фонду соціального захисту інвалідів;

- збір за забруднення навколишнього природного середовища;

- збір за проведення гастрольних заходів;

- збір за геологорозвідувальні роботи виконанні за рахунок коштів державного бюджету;

- надходження від плати за оформлення посвідчення закордоного українця;

- збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

- кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації;

- відсотки за користування пільговим довгостроковим державним кредитом, наданим молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво та придбання житла.

Найбільшим джерелом доходів державного бюджету є податок на додану вартість. Так, якщо в 1997 році його частка в доходах державного бюджету становила 51,6%, то у 1998 - 2002 роках вона знизилась і склала у 2002 році 32,5%.

Другим за величиною джерелом надходжень до державного бюджету є податок на прибуток підприємств. Його частка в доходах державного бюджету в 1999 році становила 7,8%, у 2002 році – 19,7%.

Третє за значенням дохідне джерело державного бюджету – акцизний збір. У 1997 році його частка в доходах державного бюджету склала 4,6%, у 2002 році – 9,4%.

Останніми роками підвищується роль неподаткових джерел формування державного бюджету, зокрема надходжень коштів від приватизації державного майна, рентної плати за нафту і природний газ, що видобуваються в Україні, та різниці в цінах за природний газ. В цілому частка неподаткових надходжень державного бюджету в 1998 році становила 13,2%, а в 2002 році – 27,9%.

Збільшення доходів державного бюджету має відбуватися не за рахунок посилення податкового навантаження на економіку, а шляхом глибокої лібералізації податкового законодавства, розширення бази оподаткування, створення сприятливих умов для розвитку виробництва, приватного підприємництва, скорочення нелегального тіньового обігу.

Необхідною умовою зміцнення дохідної бази бюджетів усіх рівнів є невідкладне прийняття Податкового кодексу, проведення на його основі радикальної податкової реформи.

У процесі здійснення податкової реформи передбачається скасування податкових пільг, які надаються за галузевим принципом, а також припинення економічних експериментів, пов’язаних з пільговим оподаткуванням.

Одночасно повинні бути передбачені можливості стимулювання інноваційної та інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання незалежно від того, до якої галузі вони належать, а також звільнення від оподаткування доходів громадян, що інвестуються у цінні папери.

Потребують подальшої фіскальної підтримки спеціальні (вільні) економічні зони, а також території пріоритетного розвитку та зі спеціальним режимом інвестування, які довели свою спроможність залучати та ефективно використовувати інвестиційні ресурси, в т.ч. й іноземні.

Реформування податкової системи має супроводжуватись ефективними структурними заходами, спрямованими на досягнення необхідної результативності політики доходів.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. III. Виконання бюджету
3. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
4. Алгоритм розробки методичних основ бюджетування
5. Апарат державного управління як система органів виконавчої влади.
6. Аргументи на користь і проти державного регулювання аграрної сфери
7. Блок 5. Доходи та рівень життя населення.
8. Бюджет – загальне поняття, що об’єднує різноманітні фінансові документи, які включають заплановані доходи і державні видатки на відповідний період.
9. Бюджетна класифікація видатків та кредитування бюджету
10. Бюджетна класифікація доходів бюджету
11. Бюджетна класифікація фінансування бюджету
12. Бюджетне повноваження Державного казначейства України.

Переглядів: 621