Загальні відомості

Відходи полімерів

Величезну проблему представляютьвідходи виробництва (промислові) - залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, що утворилися при виробництві продукції або виконанні робіт і ті, що повністю або частково втратили вихідні споживчі властивості. Вони можуть бути безповоротними (технологічні втрати: зникнення, вигар, усушка) і поворотними. До них варто прирахувати відходи виробничого споживання - непридатні для подальшого використання по прямому призначенню . Вони можуть бути сільськогосподарськими, побутовими й іншими.

Сьогодні в середнім на кожного жителя планети в рік добувається близько 20 т сировини, що з використанням приблизно 800 т води й 2,5 кВт енергії переробляється в продукти споживання й приблизно 90 - 98 % йде у відходи . У Європі (без Росії) виробництво відходів всіма галузями господарства становить 10 - 11 т на душу населення в рік. Промислові й сільськогосподарські відходи становлять близько 70%, з них приблизно 40 % - промислові й 30% - сільськогосподарські; крім цього, відходи будівельного виробництва досягають майже 25%.

Там, де тільки можна, на зміну традиційним матеріалам – дереву, металу, паперу, склу й т.п., приходять полімери. Темпи збільшення споживання пластмас помітно перевищують аналогічні показники для інших видів сировини. У результаті стрімко ростуть об’єми полімерних відходів: у розвинених країнах їхня абсолютна кількість подвоюється кожні десять років.

Традиційний спосіб знищення їх – це спалювання або захоронення, з екологічної точки зору процеси надзвичайно шкідливі через влучення в атмосферу, у воду й ґрунт токсичних речовин – діоксинів, надзвичайно небезпечних канцерогенів. З іншого боку, ці відходи продовжують зберігати вихідні технологічні властивості, що перетворює їх у цінний вид сировинних ресурсів.

Принцип рециклінгу полімерних відходів широко розповсюджений нині в усьому світі і активно впроваджується й підтримується державними структурами розвинених країн. У процесі рециклінгу первинний продукт по закінченню терміну служби переробляється, як правило, в інший продукт із менш жорсткими технічними характеристиками. По своєму хімічному складу полімерні відходи - це полівінілхлорид, полістирол, поліетилентерефталат, поліпропілен, але насамперед поліетилен високого й низького тиску, доля якого в загальному об’ємі становить більше 70%.

Сучасні технології дозволяють переробити близько половини полімерних відходів, що утворюються. При цьому заощаджується цінна первинна сировина й енергія – так, для переробки поліетиленових відходів у гранули потрібно в п’ять із зайвим разів менше енергії, ніж для переробки первинної сировини. Одержувана вторинна сировина, принаймні, у півтора рази дешевше, ніж первинний гранулят, і може перероблятися в суміші з ним або самостійно. На користь вторинної сировини варто навести й такі доводи: дешевизна вторинної сировини підвищує конкурентоспроможність виробів з нього; джерело сировини - полімерні відходи - розташовані безпосередньо в регіоні; полімерні відходи можуть вважатися відтвореним видом ресурсів.

Поводячи підсумок, можна сказати, що утилізація полімерних відходів необхідна з екологічної точки зору, і в той же час вигідна економічно.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ЛЕКЦІЯ № 5	\|	Класифікація біодеградуючих полімерів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.