ЛЕКЦІЯ № 5

Транспортна іммобілізація при ушкодженнях хребта і таза

При травмі хребта, яка часто супроводжується пошкодженням спинного мозку, майже завжди спостерігають явища травматичного шоку і порушення функції тазових органів, тому надійна іммобілізація і бережне транспортування повинні бути головними в наданні першої допомоги. Таким хворим вводять знеболювальні, серцеві препарати. Вони повинні транспортуватися на твердих ношах, якщо їх немає, то можна на звичайні накласти дерев’яний щит або лист фанери, або скріплені між собою дошки. При переломі шийного і верхньогрудного відділів хребта транспортування здійснюють на ношах у положенні потерпілого на спині, під шию підкладають валик. При переломі хребта в грудному, поперековому відділах або при переломі кісток таза потерпілих транспортують на ношах зі щитом у положенні на спині з невеликим валиком під колінами. Потерпілого прив’язують до нош. При відкритому пошкодженні хребта і таза хворий повинен знаходитися в положенні на животі .

В останні роки для транспортування цих хворих використовують іммобілізаційні вакуумні шини .

Транспортну іммобілізацію потерпілих з пошкодженнями хребта і кісток таза можна здійснювати за допомогою шин Єланського, Крамера.

Високомолекулярні сполуки (ІІ частина)

Промислове виробництво полімерних матеріалів є однією з найважливіших галузей господарства . Полімери характеризуються надзвичайно вдалим поєднанням хімічних, фізичних і електричних властивостей, що забезпечує значно більшу сферу їх застосування порівнянно з іншими видами штучних матеріалів.

Основні промислові види полімерних матеріалів – це пластмаси, волокна, каучуки і лакофарбові матеріали. Перше місце за масштабами виробництва займають пластмаси. Темпи зростання виробництва пластмас випереджають темпи зростання виробництва кольорових металів і сталі. Виробництво полімерних матеріалів базується на використанні сполук, які одержують із дешевих і масових джерел сировини – нафти, природних газів, вугілля, деревини.

За масштабами виробництва полімери можна розділити на три основні групи:

1. Найбільш масові полімери – поліолефіни, полівінілхлорид, полістирол,фенопласти і карбамідні полімери.

2. Конструкційні полімери – поліаміди, поліефіри, поліуретани, акрилові полімери, полікарбонати, поліацеталі, епоксидні полімери, кремнійорганічні полімери.

3. Полімери спеціального призначення – поліаміди, поліфенілени, поліарилати, полісульфони, іоніти.

Високомолекулярні сполуки є основною складовою полімерних матеріалів.

Полімерні матеріали містять також наповнювачі, пластифікатори, стабілізатори . затвердники, мастильні речовини, барвники, пороутворювачі.

Наповнювачі – це інертні речовини, які вводять до складу полімерних матеріалів з метою поліпшення механічних властивостей, підвищення стійкості до дії різноманітних середовищ та зниження вартості матеріалу. Наповнювачі поділяються на дві групи: органічні і неорганічні (мінеральні), а кожна група, у свою чергу, поділяється на дисперсні і волокнисті наповнювачі. До дисперсних органічних наповнювачів належать технічний вуглець, борошно з деревини, крохмаль. До волокнистих наповнювачів – целюлоза, шпон з деревини, папір, бавовняна тканина, вуглецева тканина. До дисперсних мінеральних наповнювачів належать подрібнена слюда, кварцове борошно, крейда, каолін, тальк. До волокнистих дисперсних наповнювачів належать азбест, скляне волокно, борне волокно.

Пластифікатори – це, в основному, низькомолекулярні речовини, які додають до складу полімерних матеріалів для підвищення еластичних властивостей. Як пластифікатори використовують естери різних кислот – дибутилфталат, діоктилфталат, трикрезилфосфат.

Стабілізатори – хімічні сполуки,які сприяють тривалому збереженню властивостей полімерних матеріалів. Їх додають з метою підвищення стійкості полімерів до дії тепла, світла, кисню повітря. За характером дії стабілізатори поділяються на антиоксиданти і світло стабілізатори.

Затвердники – речовини, які додаються для створення тривимірної структури в полімері.

Барвники і пігменти – речовини, які вводять в полімер для забарвлювання полімерних матеріалів.

Пороутворювачі – сполуки, які розкладаються під час нагрівання з виділенням газоподібниж речовин. Їх додають до складу композицій у разі виробництва газонаповнених полімерних матеріалів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Пошкодження таза	\|	Загальні відомості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.