Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Керб. Розділ 1,2,7,8

Самостійне вивчення.

Лекція 1.

Фактори, що забезпечують успішність навчання.

· Те, що повинно бути засвоєно, слід виділяти із навколишнього світу;

· Настанова на сприймання матеріалу;

· Мотивація навчання;

· Відбір доцільного змісту матеріалу;

· Доцільна форма подачі матеріалу (предметна, образна, мовна, символічна);

· Трудність матеріалу (його упорядкованість, зв'язок із раніше засвоєним);

· Значення матеріалу для учня;

· Осмисленість матеріалу;

· Структурування навчального матеріалу;

· Об’єм навчального матеріалу;

· Емоційний вплив змісту навчання;

· Система у повторенні матеріалу;

· Контроль та зворотній зв'язок у навчанні.

Для стимулювання цілеспрямованої пізнавальної активності учнів, поступового переходу від управління до самоуправління на основі особистісного зростання , на думку Л.М.Фрідмана, навчання повинно відповідати таким вимогам :

§ Учні повинні знати плани, програми своєї діяльності;

§ Вони повинні чітко знати, які знання потрібно засвоїти, якими вміннями оволодіти;

§ Вивчення будь-якої теми повинно бути вмотивованим, розпочинатися з постановки проблеми.

§ Роботу кожного учня потрібно контролювати, оцінювати.

§ Облік роботи має бути відкритим.

 

Завдання для самостійної роботи :

1. Ознайомтесь із змістом лекції, виділіть питання, які потребують уточнення, консультації, обговорення.

2. Поясніть, чому вчителю слід знати педагогічну психологію.

3. Зробіть схему –опору «Зв'язок педагогічної психології з іншими науками».

4. Зіставте зміст таких понять, як учіння та навчання, учіння та навчальна діяльність. У чому полягає зв'язок між цими поняттями.

5. Що є спільним у структурі навчальної діяльності зі структурою діяльності взагалі ?

6. Поясніть зміст поняття «мотивація учіння». Наведіть приклади мотивації навчальної діяльності з власної практики.

7. Яку роль у навчальній діяльності учня відіграє навчальна задача?

8. Як ви розумієте сутність операційного компоненту учбової діяльності? Порівняйте його зміст із сучасним компетентнісним підходом до побудови змісту освіти.

9. Зробіть порівняльну характеристику моделей навчання, вкажіть на позитивні і негативні сторони кожної з них.

10. Підготоуйте повідомлення «Психологічні засади сучасних технологій навчання».

11. Поясніть, як будете враховувати фактори, що впливають на успішість навчання школярів?

 

 

Вступ. Предмет і завдання дисципліни.

Праця — це доцільна, свідома, організована діяльність людей, спрямована на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення суспільних та особистих потреб людей. Зміст і характер праці залежать від рівня розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.

Відповідно до рекомендацій МОП визначають такі основні чинники виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі виробництва:

― фізичне зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні; зусилля, пов’язані з утриманням вантажів, натисканням на предмет праці або важіль управління механізмом протягом пев­ного часу);

― нервове напруження (складність розрахунків; особливості вимоги до якості продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям; небезпека для життя і здоров’я людей під час виконання робіт; особлива точність виконання);

― робоча поза (положення тіла людини та її органів відповідно до засобів виробництва);

― монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних операцій, дій, циклів);

― температура, вологість, теплове випромінювання;

― забруднення повітря;

― виробничий шум;

― вібрація, обертання, поштовхи;

― освітленість у робочій зоні.

Вказані чинники впливають на здоров’я і працездатність людини. Для оцінки працездатності застосовуються три групи показників — виробничі, фізіологічні і психологічні, які характеризують результати виробничої діяльності, фізіологічні зрушення і зміни у психічних функціях людини в процесі праці.

Розглядаючи «Основи охорони праці» як наукову дисципліну, слід зазначити, що вона виникла й сформувалася на стику наук про працю і людину.

Наука про охорону праці тісно пов’язана з іншими науками. Вона широко використовує найновіші досягнення науки і техніки, базується на теоретичних розробках з фізики, хімії, математики, електроніки, медицини, економіки тощо. Важливе місце в розроб­ці питань охорони праці займають такі наукові дисципліни, як ергономіка, інженерна психологія і фізіологія праці, технічна естетика.

Для визначення на науковій основі методів і шляхів поліпшення та оздоровлення умов праці на виробництві, забезпечення правильного ритму праці, режиму праці і відпочинку, необхідно враховувати вимоги психології й фізіології праці людини (вивчення працездатності людини, пов’язаної з втомою, нервовою напругою, монотонністю праці). Технічна естетика вивчає закономірності художнього проектування виробничих приміщень і обладнання.

Охорона праці працюючих в умовах інтенсивного переозброєння виробництва на базі комплексної автоматизації і механізації може бути забезпечена лише при всебічному врахуванні можливостей людини в трудовому процесі. В правильному розв’язанні цих завдань істотну роль відіграє ергономіка. Ергономіка вивчає проб­леми оптимального розподілу й узгодження функцій між людиною і машиною, формує оптимальні вимоги до засобів та умов діяльності, розробляє методи їх урахування при створенні йексплуатації техніки, що управляється та обслуговується людиною. Раціональне поєднання можливостей людини і характеристик машини та відповідний розподіл функцій усередині системи істотно підвищують її ефективність і зумовлюють оптимальне використання людиною технічних засобів згідно з їх призначенням.

Взаємодія людини і техніки в системі виробництва (система «людина — машина — виробниче середовище») має розглядатися під час проектування і створення безпечних умов праці, вирішення завдань оптимізації. Це і є предметом ергономіки. В період широкого застосування нової техніки в усіх галузях народного господарства проблема оптимізації взаємовідносин людини з машиною і виробничим середовищем стала однією з головних.

Умови праці як система елементів та факторів вивчаються, аналізуються, оцінюються в різних галузях науки. Це, передусім, такі наукові дисципліни, як техніка безпеки, технологія виробницт­ва, виробнича санітарія, фізіологія праці, ергономіка, охорона праці, технічна естетика, культура виробництва, організація виробництва та праці, гігієна праці, економіка праці, соціоекологія, управління виробництвом, безпека життєдіяльності та ін.

У конкретних дослідженнях охорона праці як наука базується на загальнонаукових підходах: комплексності, системності, особистісному гуманізмі, єдності наукового дослідження і практики, організації трудової діяльності з урахуванням людського фактора.

Комплексний підхід до охорони праці передбачає врахування організаційних, економічних, соціальних, психологічних, технічних, правових та інших аспектів управління в їх сукупності і взаємозв’язку.

Системний підхід відбиває взаємозв’язки між окремими аспектами охорони праці і виражається в розробці кінцевої мети, визначенні шляхів її досягнення, в створенні відповідного механізму управління, який забезпечує комплексне планування, організацію та стимулювання роботи з охорони праці. Системний підхід до вивчення основ охорони праці передбачає застосування різних методів дослідження, зокрема фізіологічних, психологічних, статистичних, математичних, соціальних тощо.

Методологічною основою дисципліни є аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого обладнання, робочих місць, трудових операцій, організації виробництва з метою виявлення шкідливих і небезпечних факторів, виникнення можливих аварійних ситуацій та визначення заходів щодо поліпшення умов праці.

Головна мета дисципліни — надати майбутнім фахівцям знання основ охорони праці, реалізація яких на практиці сприятиме поліпшенню умов праці, підвищенню її продуктивності, запобіганню професійним захворюванням, виробничому травматиз­му тощо.

Основним завданням охорони праці є гуманізація праці, під якою розуміють профілактику перевтоми, професійних захворювань, запобігання виробничому травматизму, підвищення змістов­ності праці, створювання умов для всебічного розвитку особистості. Завданнями охорони праці є також:

― знаходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробничого середовища;

― впровадження норм гранично допустимих рівнів виробничих факторів, визначення ступеня шкідливості і небезпеки праці;

― розробка та планування заходів щодо поліпшення умов праці;

― забезпечення безпеки виконання робіт працівниками;

― впровадження технічних засобів і заходів щодо боротьби з травматизмом і профзахворюваннями;

― розробка методів оцінки соціальної та економічної ефектив­ності заходів з удосконалення умов і охорони праці.

 

 


Читайте також:

  1. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
  2. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
  3. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
  4. Аналіз бойових дій пожежних підрозділів
  5. Б – розділення гелю на дві фази
  6. Взаємодія органів слідства з підрозділами, уповноваженими здійснювати оперативно-розшукову діяльність, при розслідуванні злочинів
  7. Взаємодія підрозділів при проведенні виїзних планових та позапланових перевірок
  8. Взаємодія СВА з іншими структурними підрозділами підприємства.
  9. Взаємодія слідчого з оперативними підрозділами.
  10. Визначення та визнання запасів в підрозділах підприємств готельно-ресторанного господарства , їх оцінка та класифікація
  11. ВИКОРИСТАННЯ ОПЕРАТИВНИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ ЗНАНЬ ПРО КОНФЛІКТИ В ЗЛОЧИННОМУ СЕРЕДОВИЩІ
  12. ВИРОБНИЧА ПРОГРАМА ТА ЇЇ РЕСУРСНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ. ПЛАНУВАННЯ ВИТРАТ ПІДРОЗДІЛІВ ПІДПРИЄМСТВА.




Переглядів: 224

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Умови праці, їх класифікація.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.