Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Основні компоненти діяльності

Структура професійної діяльності

Системність організації діяльності найбільш повно і явно проявляється в особливостях її структури. Структура – побудова, внутрішня організація об’єкта, процесу, явища. Визначення структури – це розкриття основних компонентів і вивчення зв’язків між ними.

Структурно-морфологічнапарадигма психологічного аналізу діяльності. Основним компонентом діяльності є дія, а організація діяльності в цілому трактується як ієрархія систем дій різного рівня складності.

Функціонально-динамічна парадигма психологічного аналізу діяльності. більш сучасний і довершений. Діяльність не може базуватися на якомусь одному компоненті. Ця парадигма передбачає необхідність кількох якісно різнорідних психологічних компонентів – власних одиниць. Вони закономірно взаємопов’язані між собою і утворюють цілісну психологічну структуру діяльності. ця структура динамічна, а її функціонування і є процес діяльності.

Ці дві парадигми не взаємо виключають одна одну, а взаємодоповнюють.

Якщо в якості одиниці діяльності береться дія, її психологічна структура приймає рівневу структуру. Вона найбільш детально розкрита в психологічній теорії діяльності О.М.Леонтьєва: діяльність побудована на основі структурно-рівневого принципу, який конкретизується у двох положеннях: 1) загальна структура діяльності утворена якісно різними рівнями, формами активності людини; 2) ці рівні ієрархічно співпідпорядковані і утворюють цілісну систему. Розрізняють три основних рівня організації діяльності: операції, дій та автономної діяльності. другий з цих рівнів – дії, займають середнє, центральне місце у загальній структурі діяльності.

Дії – основна одиниця структури діяльності, що являє собою довільно-цільову активність, яка спрямована на досягнення усвідомленої цілі. Володіє двома атрибутивними характеристиками:

– будь-яка дія має не тільки ціль як таку, але й ціль, яка обов’язково не співпадає з загальними цілями всієї діяльності (феномен розходження цілей дій і діяльності, що лежить в основі структури діяльності). конкретні форми і способи активності суб’єкта визначаються не безпосередньо цілями всієї діяльності, не потребами і мотивами її суб’єкта, а цілями окремих дій і умов, в яких вони реалізуються.

– дії мають усвідомлений, довільний характер. Активність суб’єкта починає будуватися як складно-опосередкована і, відповідно, такою, що вимагає усвідомленого контролю.

 

Л.С.Виготський розрізняв способи аналізу діяльності на компонентний та елементний. Компонент – це та найдрібніша частина цілого, яка ще має властивість самого цілого; елемент – це та частина, з якої складаються компоненти, а відповідно, і саме ціле, але у якого відсутні властивості цілого. Наприклад, для води компонентами буде молекула, а елементами – атоми кисню і водню. Тому психологічним аналізом діяльності повинен бути саме компонентний, а не елементний; лише тоді він буде достатньо деталізований й одночасно змістовно наповненим, що відтворює у своїх результатах усе багатство вихідного аналізованого цілого.

С.Л.Рубінштейн вважав дію «справжньою одиницею», «клітинкою» людської діяльності, в якій найбільш явно проявляються всі основні психологічні особливості не тільки діяльності, а й усієї особистості. Він доводив, що у дії представлені зачатки всіх сторін психіки, які є взаємопов’язані.

Операції співвідносяться не з усвідомленими цілями, а з умовами їх досягнення. При цьому варто розрізняти зовнішні і внутрішні умови. Зовнішні умови – система об’єктивних параметрів середовища, в якому реалізується мета. Внутрішні умови – це сукупність тих ресурсів (знань, умінь, компенсаторності тощо), якими володіє суб’єкт. Якщо сукупність зовнішніх і внутрішніх умов така, що вона необхідна і достатня для реалізації дії, то вона має тенденцію до автоматизації і переводиться на неусвідомлюваний (фоновий) рівень регуляції. Дія, представлена без усвідомлюваності, переведена на автоматичний рівень регуляції, – це і є психологічна операція. І навпаки, якщо умови (зовнішні чи внутрішні) ускладнюються , то у вже сформованій операції не тільки може, а й повинна дезавтоматизовуватися, переводиться на усвідомлюваний рівень, тобто трансформується у дію.

Вищий рівень – власне діяльність – виділяється О.М.Леонтьєвим на основі того, що даний рівень співвідноситься не з цілями і не з умовами їх досягнення, а безпосередньо з мотивами особистості, з системою її домінуючих потреб. Діяльність як така якраз і виділяється на основі критерію наявності у ній самостійного, специфічного мотиву. Мотив і діяльність взаємообумовлені поняття; немотивованої і безпредметної діяльності бути не може.

Будучи вищим у загальній структурі діяльності, цей рівень одночасно інтегрований у ще більш складну систему – систему особистості. Особистість – це своєрідна система її діяльностей – того, що вона може і в чому вона проявляє себе іншим людям.

Згідно функціонально-динамічній парадигмі, психологічну структуру діяльності утворює стійкий, постійний набір її основних компонентів. Всі вони об’єктивно необхідно для реалізації діяльності, а їх сукупність означається поняттям інваріантною психологічною структурою діяльності.

Основними компонентами інваріантною структури діяльності є: мотивація, доцільність, інформаційна основа діяльності, антиципація (прогнозування) її результатів, прийняття рішення, планування, програмування, контроль, корекція, а також оперативний образ об’єкта діяльності, система індивідуальних якостей суб’єкта і сукупність виконавських дій. Ці компоненти є основними «цеглинками». Але взяті в динаміці – функціонуванні – вони є основними регулятивними процесами реалізації діяльності.

Найважливішим – вихідним і базовим – компонентом діяльності є мотивація. Вона реалізується по відношенню до діяльності як власне стимулюючі, так і регулятивні функції, динамізують й організують всю систему діяльності. сукупність мотивів об’єднуються у понятті мотиваційної сфери особистості, а в ролі мотиваційної діяльності можуть виступати найрізноманітніші психологічні утворення – потреби, інтереси, установки, прагнення, соціальні ролі, цінності, особистісні диспозиції.

Мотивація завжди представлена у діяльності не абстрактно, а конкретно, у відповідності з цілями діяльності. в результаті співвіднесення мотивів діяльності з її цілями формується найважливіше психологічне утворення – її особистісний смисл.

Наступний базовий компонент – прийняття рішення – займає в структурі діяльності центральне, ієрархічно головне положення. Основна функція прийняття рішення – зняття (або зменшення) прагматичної невизначеності і визначення способів дій у конкретній ситуації. Процеси прийняття рішення здійснюють найбільш сильне, визначальний вплив як на результативні параметри діяльності, так і на її процесуальні особливості.

Процес прийняття рішення диференціюється на ряд етапів:

1) орієнтування в ситуації невизначеності, визначення її виду і типу, а також системи вимог до рішення;

2) інформаційна підготовка рішення, пов’язана з пошуком і аналізом можливих шляхів вихідної невизначеності, а також оцінка можливих результатів і наслідків прийняття тих чи інших альтернатив;

3) власне прийняття рішення, на якому здійснюється вибір однієї з альтернатив;

4) реалізація вибору (виконання);

5) корекція і/або компенсація прийнятого рішення.

Процес планування спрямований на конкретизацію вироблених суб’єктом рішень і визначення програми діяльності. розрізняють три основних види (рівня складності) планування: робота за орієнтирами, робота за зразками і планування з урахуванням можливих змін умов.

Два наступних функціональних компоненти психологічної системи діяльності – контроль та корекція – взаємообумовлені і взаємопов’язані. Сутність контролю полягає у співставленні ідеальної форми антиципованих результатів діяльності з реально досягнутим результатом. При цьому в ході діяльності складається система суб’єктивних еталонів, що слугують для оцінки реальних результатів. Корекція розгортається на сонові отримання зворотного зв’язку про досягнуті результаті, а міра її представленості визначається ступенем розходження між антиципованими та реальними результатами. Завдяки процесам контролю, самоконтролю та корекції загальна структура діяльності набуває не лінійного, а замкненого – кільцеподібного характеру, що забезпечує її адаптивність, гнучкість, здатність до перебудови при зміні зовнішніх і внутрішніх умов.

 


Читайте також:

  1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
  3. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
  4. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  5. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  6. Автоматизація банківської діяльності в Україні
  7. Автоматизація метрологічної діяльності
  8. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  9. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
  10. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
  11. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
  12. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики.




Переглядів: 3990

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття професійної діяльності. Предмет праці, засоби праці, умови праці | Основні типи і види діяльності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.