МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Інтернаціоналізми в складі української лексикиУкраїнські слова в інших мовах
Українська мова не лише запозичає з інших слов'янських, а й сама є джерелом поповнення їхнього лексичного складу. Українські слова в різні часи засвоєні російською мовою: деякі з них в XIX столітті і ще раніше (бондарь, вареник, галушка, корж, кожух, хлопец, хлебороб, школяр, детвора, хутор), інші ж після Великої Жовтневої соціалістичної революції (девчата, селянство, незаможник, недобиток, хата-лаборатория, тысячница, пятисотенница, косовица). До запозичень з української мови належать також утворення з суфіксом -щин(а) для назв власних географічних понять: Полтавщина, Черниговщина, Звеногородщина. До польської мови запозичено з української такі слова, як baiamut, wasilek, czupryna, ataman, czeremcha, rozluka, czere-da, sadyba тощо. Починаючи з XVII століття, лексичними запозиченнями з української мови збагачується також словник французької мови. Серед слів, засвоєних з української мови, хоч вони й не всі з походження споконвічно українські, в ньому можна назвати курінь, староста, бандура, булава, хутір тощо. У французькій мові трапляються і кальки з українських слів, як … (десяцький), …(сотник) тощо. У білоруській мові помітний український вплив на термінологічну лексику, зокрема мовознавчу (дзеяслоу, займеннік, узгаднен-не, чаргаванне й под.), що являє собою кальки відповідних українських термінів. Лексика, запозичена з української мови, є і чеській, словацькій, румунській, угорській і в деяких інших мовах. Але питання про зв'язки української мови з багатьма слов'янськими та неслов'янськими досі, на жаль, ще майже зовсім не досліджене.
Велика кількість слів іншомовного походження є інтерна-ціоналізмами. Інтернаціоналізми — слова, які вживаються в багатьох неблизькоспоріднених мовах і разом з тим зберігають близькість звучання й тотожність значення; як правило, не мають відповідників у мові, що їх запозичила; поширені переважно у сфері лексики на позначення понять з галузей науки, культури, політики, мистецтва, суспільного життя: буржуазія, клас, гуманізм, організація, еволюція, конференція, університет, школа, електрон, молекула, синтез, автомобіль, трак-тор, героїзм, лірика, синхрофазотрон і под. Інтернаціоналізми поширені, головним чином, у галузі наукової, технічної й мистецької термінології, а також у мові публіцистики. Найчастіше вони походять з грецької й латинської мов або створені на основі їх словотворчих морфем: аеродром, аналіз, аналогія, асфальт, бібліотека, біологія, зоологія, географія, математика, фізика, тема, педагог, театр, політика (грецькі) \ антена, арена, апарат, елемент, нотаріус, лектор, студент. Одним із розрядів іншомовної лексики є екзотизми (етнографізми) — слова, що називають поняття й реалії з життя певного народу або групи народів: луїдор, сантим, кюре; леді, містер, полісмен; аксакал, аул, чайхана. Крім екзотизмів, в українській мові є слова, що не входять до її лексичного складу, але іноді вкраплюються в текст для відтворення місцевого колориту, для надання мовленню жартівливого, книжного, урочистого забарвлення. Це так звані варваризми : alter ego — «друге я», alma mater — старовинна студентська назва університету, дослівно — «мати-годувальниця» (лат.), idée fixe — «нав'язлива думка» (фр.), гепі енд — «щасливий кінець» (англ.), фройндшафт! — «дружба» (нім.)
Читайте також:
|
||||||||
|