МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Інтернаціоналізми в складі української лексикиУкраїнські слова в інших мовах
Українська мова не лише запозичає з інших слов'янських, а й сама є джерелом поповнення їхнього лексичного складу. Українські слова в різні часи засвоєні російською мовою: деякі з них в XIX столітті і ще раніше (бондарь, вареник, галушка, корж, кожух, хлопец, хлебороб, школяр, детвора, хутор), інші ж після Великої Жовтневої соціалістичної революції (девчата, селянство, незаможник, недобиток, хата-лаборатория, тысячница, пятисотенница, косовица). До запозичень з української мови належать також утворення з суфіксом -щин(а) для назв власних географічних понять: Полтавщина, Черниговщина, Звеногородщина. До польської мови запозичено з української такі слова, як baiamut, wasilek, czupryna, ataman, czeremcha, rozluka, czere-da, sadyba тощо. Починаючи з XVII століття, лексичними запозиченнями з української мови збагачується також словник французької мови. Серед слів, засвоєних з української мови, хоч вони й не всі з походження споконвічно українські, в ньому можна назвати курінь, староста, бандура, булава, хутір тощо. У французькій мові трапляються і кальки з українських слів, як … (десяцький), …(сотник) тощо. У білоруській мові помітний український вплив на термінологічну лексику, зокрема мовознавчу (дзеяслоу, займеннік, узгаднен-не, чаргаванне й под.), що являє собою кальки відповідних українських термінів. Лексика, запозичена з української мови, є і чеській, словацькій, румунській, угорській і в деяких інших мовах. Але питання про зв'язки української мови з багатьма слов'янськими та неслов'янськими досі, на жаль, ще майже зовсім не досліджене.
Велика кількість слів іншомовного походження є інтерна-ціоналізмами. Інтернаціоналізми — слова, які вживаються в багатьох неблизькоспоріднених мовах і разом з тим зберігають близькість звучання й тотожність значення; як правило, не мають відповідників у мові, що їх запозичила; поширені переважно у сфері лексики на позначення понять з галузей науки, культури, політики, мистецтва, суспільного життя: буржуазія, клас, гуманізм, організація, еволюція, конференція, університет, школа, електрон, молекула, синтез, автомобіль, трак-тор, героїзм, лірика, синхрофазотрон і под. Інтернаціоналізми поширені, головним чином, у галузі наукової, технічної й мистецької термінології, а також у мові публіцистики. Найчастіше вони походять з грецької й латинської мов або створені на основі їх словотворчих морфем: аеродром, аналіз, аналогія, асфальт, бібліотека, біологія, зоологія, географія, математика, фізика, тема, педагог, театр, політика (грецькі) \ антена, арена, апарат, елемент, нотаріус, лектор, студент. Одним із розрядів іншомовної лексики є екзотизми (етнографізми) — слова, що називають поняття й реалії з життя певного народу або групи народів: луїдор, сантим, кюре; леді, містер, полісмен; аксакал, аул, чайхана. Крім екзотизмів, в українській мові є слова, що не входять до її лексичного складу, але іноді вкраплюються в текст для відтворення місцевого колориту, для надання мовленню жартівливого, книжного, урочистого забарвлення. Це так звані варваризми : alter ego — «друге я», alma mater — старовинна студентська назва університету, дослівно — «мати-годувальниця» (лат.), idée fixe — «нав'язлива думка» (фр.), гепі енд — «щасливий кінець» (англ.), фройндшафт! — «дружба» (нім.)
Читайте також:
|
||||||||
|