• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Інтернаціоналізми в складі української лексики

Українські слова в інших мовах

Українська мова не лише запозичає з інших слов'янських, а й сама є джерелом поповнення їхнього лексичного складу.

Українські слова в різні часи засвоєні російською мовою: деякі з них в XIX столітті і ще раніше (бондарь, вареник, галушка, корж, кожух, хлопец, хлебороб, школяр, детвора, хутор), інші ж після Великої Жовтневої соціалістичної революції (девчата, селянство, незаможник, недобиток, хата-лаборатория, тысячница, пятисотенница, косовица). До запозичень з української мови належать також утворення з суфіксом -щин(а) для назв власних географічних понять: Полтавщина, Черниговщина, Звеногородщина.

До польської мови запозичено з української такі слова, як baiamut, wasilek, czupryna, ataman, czeremcha, rozluka, czere-da, sadyba тощо.

Починаючи з XVII століття, лексичними запозиченнями з

української мови збагачується також словник французької мови. Серед

слів, засвоєних з української мови, хоч вони й не всі з походження

споконвічно українські, в ньому можна назвати курінь, староста, бандура, булава, хутір тощо. У французькій мові трапляються і кальки з українських слів, як … (десяцький), …(сотник) тощо.

У білоруській мові помітний український вплив на термінологічну лексику, зокрема мовознавчу (дзеяслоу, займеннік, узгаднен-не, чаргаванне й под.), що являє собою кальки відповідних українських термінів.

Лексика, запозичена з української мови, є і чеській, словацькій, румунській, угорській і в деяких інших мовах. Але питання про зв'язки української мови з багатьма слов'янськими та неслов'янськими досі, на жаль, ще майже зовсім не досліджене.

Велика кількість слів іншомовного походження є інтерна-ціоналізмами. Інтернаціоналізми — слова, які вживаються в багатьох неблизькоспоріднених мовах і разом з тим зберігають близькість звучання й тотожність значення; як правило, не мають відповідників у мові, що їх запозичила; поширені переважно у сфері лексики на позначення понять з галузей науки, культури, політики, мистецтва, суспільного життя: буржуазія, клас, гуманізм, організація, еволюція, конференція, університет, школа, електрон, молекула, синтез, автомобіль, трак-тор, героїзм, лірика, синхрофазотрон і под.

Інтернаціоналізми поширені, головним чином, у галузі наукової, технічної й мистецької термінології, а також у мові публіцистики. Найчастіше вони походять з грецької й латинської мов або створені на основі їх словотворчих морфем: аеродром, аналіз, аналогія, асфальт, бібліотека, біологія, зоологія, географія, математика, фізика, тема, педагог, театр, політика (грецькі) \ антена, арена, апарат, елемент, нотаріус, лектор, студент.

Одним із розрядів іншомовної лексики є екзотизми (етнографізми) — слова, що називають поняття й реалії з життя певного народу або групи народів: луїдор, сантим, кюре; леді, містер, полісмен; аксакал, аул, чайхана. Крім екзотизмів, в українській мові є слова, що не входять до її лексичного складу, але іноді вкраплюються в текст для відтворення місцевого колориту, для надання мовленню жартівливого, книжного, урочистого забарвлення. Це так звані варваризми : alter ego — «друге я», alma mater — старовинна студентська назва університету, дослівно — «мати-годувальниця» (лат.), idée fixe — «нав'язлива думка» (фр.), гепі енд — «щасливий кінець» (англ.), фройндшафт! — «дружба» (нім.)

Читайте також:

1. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
2. Адміністративний поділ, площа і населення українських земель у складі Речі Посполитої в першій воловині ХVІІ ст.
3. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
4. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
5. Аналіз юридичних складів злочинів, що пов’язані з порушенням чинних на транспорті правил та в пошкоджені магістральних трубопроводів
6. Аудіювання на уроках української мови
7. Боротьба Директорії за відродження УНР. Занепад Української державності.
8. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60- 80-х роках XVII ст.
9. Боротьба за возз’єднання Української держави, за незалежність у 60-80-х роках XVII ст.
10. Братства та їх роль в розвитку української культури.
11. В чому була провідна роль української шляхти як верхівки українського суспільства в політичному житті XIV-XVI ст.
12. Види вправ з лексики й методика їх проведення

Переглядів: 6956