Питання 1.

Вітчизняне образотворче мистецтво пер. пол. ХІХ ст.

Вітчизняний літературний процес пер. пол. ХІХ ст.

Українська культура пер. пол. ХІХ ст.: загальна характеристика.

Література

Вітчизняні музичне і театральне життя ХІХ ст.

Вітчизняна архітектура др. пол. ХІХ ст.

Вітчизняне образотворче мистецтво др. пол. ХІХ ст.

Вітчизняний літературний процес др. пол. ХІХ ст.

Українська культура др. пол. ХІХ ст.: загальна характеристика.

Вітчизняна архітектура пер. пол. ХІХ ст.

Вітчизняне образотворче мистецтво пер. пол. ХІХ ст.

Вітчизняний літературний процес пер. пол. ХІХ ст.

Українська культура пер. пол. ХІХ ст.: загальна характеристика.

Тема 8. Українська культура ХІХ ст.

(З курсу лекцій Вдовиченка Г.В. "Історія укр. культури")

(Розрахована на три лекції:

№13. - 28.11., №14. - 5.12., №15. - 12.12.),

а дві останні середи грудня - 19.12 і 26.12, -

це дні письмових робіт з "Іст.укр. культури"

(щоб усі обов"язково були на лекціях з конспектами!!!)

Питання до Теми 8:

Асеев Ю.Стили в архитектуре Украины. - К., 1989.

Гончар О.Просвітительський реалізм в українській літературі. Жанри та стилі. - К., 1989.

Грабович Г.Поет як міфотворець. Семантика символів у творчості Тараса Шевченка. - К., 1998.

Затенацький Я.Українське мистецтво першої половини ХІХ століття. - К., 1966.

Історія українського мистецтва: В 6-ти т. Т.4. Кн.1. - К., 1969.

Історія української культури. Під загальною редакцією І.Крип'якевича. - К., 1993.

Історія української культури. У п"яти томах. Том 4.Кн.2. - К., 2005.

Історія української літератури. ХІХ століття: У 3 кн. Кн. 2. - К., 1996.

Овсійчук В.Класицизм і романтизм в українському мистецтві. - К., 2001.

Попович М.Нарис з історії культури України. - К., 1998.

Проблеми історії та теорії реалізму української літератури ХІХ - початку ХХ ст. - К., 1991.

Ясиевич В.Архитектура Украины на рубеже ХІХ - ХХ веков. - К., 1988.

28.11.2012. Лекція 13. Тема 8. Українська культура ХІХ ст.

Питання:

Впродовж пер. пол. XIX ст. східноукраїнські землі входили до складу Російської імперії. Відповідно до Андрусівського перемир’я 1667 р. між Річчю Посполитою і Росією остання інкорпорувала сформовану в ході Визвольної війни українського народу 1648–1654 рр. козацьку державу Гетьманщину - Лівобережну Україну. До складу Російської імперії було включено і Правобережну Україну, тобто колишні Київське, Волинське, Подільське і Брацлавське воєводства Речі Посполитої. Каталізаторами активізації вітчиз. соціокультурного життя пер. пол. ХІХ ст. стали: Вітчизняна війна 1812 р., селянські заворушення 1802-1804 рр. на Херсонщині, Київщині та Поділлі, чугуївське повстання 1819 р. і польське повстання 1830-1831 рр., а згодом і національно-визвольні рухи та революц. події кінця 1840-х рр. у країнах Західної Європи, а саме буржуазно-демократичні революції 1848 - 1849 рр. у Франції, Німеччині, Австро-Угорщині та Італії. Крім таємних антиуряд. організацій декабристів ("Священної артілі", "Спілки рятування", "Спілки благоденствія", "Південного тов-ва") під їх ідейним впливом постали таємні просвітницькі гуртки вихованців і викладачів середніх та вищих навчальних закладів (у Харківському і Київському унів-ах), які пропагували ідеї французького Просвітництва і виступали за скасування кріпосницького устрою. На окрему увагу заслуговує "Слов'янське товариство святих Кирила і Мефодія" чи Кирило-мефодіївське товар-во (Київ, 1845-1847), програмні документи якого: "Статут", "Закон Божий" ("Книга Буття укр. народу"), відозви "Брати українці" і "Брати великоросіяни і поляки", свідчать, що метою "братчиків" був перехід від абсолютистського устрою до республіканського і створення федерації очолюваної всенародними зборами слов'янської спілки християнських республік.

В цей час одним із стимулів активізації укр. національної самосвідомості став вітчизняний романтично-фольклористичний рух, а вітчизняні історіографія, мовознавство, фольклористика й етнографія розвивались як наукові дисципліни у Харківському і Київському університетах. Тоді ж сформувались художній метод та ідеологія укр. романтизму у вітчизн. культ.-мистецькому житті ХІХ ст. як складової зумовленого національно-визвольними прагненнями слов’янських націй потужного слов’янського романтичного руху. Впродовж пер. пол. XIX ст. укр. етнічні землі перебували і в складі Австрійської імперії та Угорського королівства, зокрема перша з них окупувала Східну Галичину і Північну Буковину. Загальні тенденції екон. розвитку Сх. Галичини, Пів. Буковини й Закарпаття: 1. консервативний характер форм і методів домінуючого сільськогосподарського сектору в рамках феодально-кріпосницького устрою, 2. низький рівень та незначні обсяги переважаючого сільського ремісничо-мануфактурного виробництва як зародку капіталістичної промисловості. Головна ланка соціальної структури вітчизняного етносу на зах.-укр. землях у пер. пол. ХІХ ст. - феодально залежні селяни у системі поміщицького господ-тва. Провідну роль у розвитку укр. громадс. і культ.-мист. життя Сх. Галичини, Пів. Буковини і Закарпаття відіграло укр. греко-католицьке духівництво як найосвіченіша верства західноукр. суспільства. Загальною тенденцією розвитку вітчизняного культ.-мист. життя на укр. землях у пер. пол. XIX ст. була офіційна колонізаційна політика російськ., австр. та угорськ. урядів, як-от денаціоналізація шляхом примусового запровадження у вітчизн. громадс. і культ. процесах, замість укр. мови, німецької, польської, угорської та румунської мов. Водночас, розвиток усіх форм вітчизн. культ.-мист. життя впродовж XIX ст. в цілому був ідейно зумовлений політично багатовекторним, масовим національним культ.-просвітниц. рухом, як складником загальноєвроп. поширення ідеології Просвітництва і Романтизму.

(Також у цьому питанні треба стисло розповісти основ. зміст питань №№ 2,3,4 і 9 цієї теми).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Соціальна та економічна ефективність безвідходних і маловідходних технологій	\|	Типи надійності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.