МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Прикладні моделі загалом· орієнтовані на конкретні підмови, а не на всю мову загалом; · як правило, вони вимагають більшого ступеня формалізації; · прикладні моделі використовують знання про мову вибірково; · прикладні моделі не розрізняють власне лінгвальний й екстралінгвальний аспекти семантики мовних висловів; · прикладні моделі в суттєво більше згрублюють модельований об’єкт, ніж теоретичні моделі; · прикладні моделі не накладають жодних сутнісних обмежень на інструмент моделювання.
Oтже, необхідно також підкреслити одну надзвичайно важливу обставину, яка має врятувати від вульгаризації або від дилетантських спроб в галузі, яка має розглядатися з усією серйозністю. Дослідження ПЛ не можна змішувати також і з рутинної діяльністю в різних практичних сферах. "Викладання мови", наприклад, здійснюється в широкому педагогічному контексті, який лише частково збігається з лінгвістикою. ПЛ не можна зводити до "прикладних методик", до викладання мови як такої, так само як і до роботи обчислювальної машини, що здійснює автоматичний переклад, або до різного роду процедур, що застосовуються при лікуванні мовних розладів. Зрозуміло, абсолютно необхідно, щоб фахівці з прикладної лінгвістиці перебували в безпосередньому контакті з практичною діяльністю і - в міру того, як вони здобувають необхідні знання - могли висловлювати свої рекомендації, накопичувати дані і перевіряти свої гіпотези і результати, беручи участь у викладанні мови, або застосовувати ті або інші процедури при лікуванні афазії. Однак прикладна лінгвістика - це галузь спеціального прикладного дослідження, до якого підготовлений не всякий викладач мови. Точно так само лінгвіст, який "знає" лінгвістику, і тільки її, не зможе працювати в галузі ПЛ, якщо у нього немає контактів з фактами ("аудиторія" , клініка афатичних захворювань) і хоча б елементарних знань з різноманітних галузей (педагогіки, психології та ін), а також досвіду дослідницької роботи, безпосередньо пов'язаної з конкретною дійсністю. У сучасній науці можна виділити два фундаментальні напрямки: з одного боку, глибока спеціалізація в окремих галузях (як результат відкриття нових аспектів, які вимагають більш глибокого їхнього пізнання адекватними засобами), а, з іншого боку, прагнення до між-або мультидисциплінарного підходу (як результат прагнення знайти комплексні засоби вивчення явищ, багатосторонність яких розкривається в процесі еволюції наук, і як бажання досягти "єдності у множинності"). Звідси й труднощі у спробах зберегти зв'язок між спеціалізацією і роз'єднанням галузей, які збігаються за своїми об'єктами, проблемами, методами або інтерпретаціями. Ситуація з положенням ПЛ в системі наук характеризується тим, що, будучи галуззю, яка використовує власне лінгвістичні дані, прикладна лінгвістика має звертатися до багатьох інших дисциплін або навіть до мультидисциплінарних наукових утворень (тобто вона має запозичувати дані і методи у інших дисциплін або наук і спаювати їх в щось ціле). Складаючи підручник будь-якої мови для іншомовних дітей необхідно враховувати психолінгвістичні дані (вплив рідної мови учня), дані психології (розподіл матеріалу відповідно до можливостей людської пам'яті, вікових особливостей), педагогіко-дидактичні дані (співвідношення в навчальному плані з іншими предметами, вже пройденими або ж тими, які одночасно вивчаються), методичні (відбір методів викладання), соціокультурні, соціолінгвістичні дані та ін. При вирішенні проблем автоматичного перекладу ПЛ не може ігнорувати кібернетику, математику, обчислювальну техніку, програмування та ін. А при встановленні процедур лікування афазії іноді важко вирішити, чи то лікарі "роблять" прикладну лінгвістику, чи то лінгвісти "роблять" неврологію. Точно так само проблеми і методи ПЛ значною мірою перебувають в такому тісному зв'язку з проблемами і методами прикладної психолінгвістики, що вони перекривають одна одну, і буває важко визначити, чи йде мова про прикладну лінгвістику або ж про прикладну психолінгвістику. Головна помилка, що допускають, таким чином, у прикладній лінгвістиці, полягає в прагненні вирішити проблему лише лінгвістичними засобами (і часто такими лінгвістичними засобами, які виходять з розуміння "мови" як абстрактного феномена). Оскільки ж відправною точкою для розуміння "мови" є тлумачення "мови" як людського феномена, то з цього повинні бути зроблені всі висновки і мульти-дисциплінарний підхід не повинен знати ніяких обмежень. У подібній ситуації не так важливо підібрати точне найменування для галузі або предмету, до яких "належить" те чи інше дослідження або діяльність, як важливо зберегти специфічну рису об'єкта - розуміння мови як людського феномена. Читайте також:
|
||||||||
|