• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Людвіг ван Бетховен і українська музична

У Петербурзькій громадській бібліотеці зберігається зошит Бетховена з його нотними записами, датованими 1816 р. Серед них – партитури шістьох пісень. Одна з мелодій мотив відомої української пісні «їхав козак за Дунай».

Пісня «Їхав козак за Дунай», створена у XVIII ст. українським козаком Семеном Климовським, має цікаву історію. Виявляється, її мотив був відомий не лише на теренах українських земель. Німці також вважали його власним фольклорним надбанням, тож ця музика увійшла до переліку оброблених Бетховеном творів німецької народної пісенної творчості.

Семен Климовський

Щодо появи української пісні в Німеччині, то серед різних версій найімовірнішою видається така: у 1792 р., приїхавши до Відня, Бетховен познайомився із сином останнього українського гетьмана К. Розумовського — Андрієм, на той час послом Росії в Австрії. Посольська садиба у Відні з її славнозвісними музичними вечорами була своєрідним «українським острівцем» — тут незмінний успіх мала саме українська музика у виконанні українських співаків та бандуристів.

Із 1806 р. Бетховен разом з іншими знаменитостями того часу був частим відвідувачем посольських вечорів. Композитору сподобалися українські пісні — надзвичайно мелодійні, співучі й зворушливі. На замовлення А. Розумовського Бетховен написав три квартети. У першому квартеті він використав мелодію української народної пісні «Ой надворі метелиця», у другому і третьому — варіації на тему пісні «Від Києва до Лубен». Саме ці три квартети вважаються вершиною камерної творчості Бетховена.

Зацікавився Бетховен і мелодією українського танцю «Козачок». Композитор використав її двічі: у 8-й сонаті для скрипки і фортепіано та в першій частині 16-ї сонати для фортепіано. Мелодії козацьких пісень, почуті в Розумовського, містяться в заключній частині сонати № 23 «Апасіоната» і в славетній 9-й симфонії, також в одній із сонат Бетховена звучить українська пісня «Одна гора високая».

Неодноразово звертався композитор і до пісні «їхав козак за Дунай». Уперше, коли протягом 1815—1816 рр. він готував збірку Шотландських народних пісень. Працюючи над збіркою, композитор вирішив додати до шотландських пісень ще й слов’янські, видавши збірку під назвою «Пісні різних народів». Дещо пізніше Бетховен знову повернувся до уподобаної ним української пісні й опрацював її для голосу в супроводі фортепіано, скрипки і віолончелі. Утретє він використав пісню, створивши нову обробку для фортепіано і флейти. Ця робота увійшла до збірника Бетховена «Варіації на російську тему».

Читайте також:

1. Антиукраїнська політика російського царизму. Посилення централізаторсько-шовіністичних тенденцій
2. Віденська музична школа
3. Власне українська лексика, її фонетичні та словотвірні ознаки
4. Всеукраїнська школа волонтерів
5. Для людини з талантом, любов'ю до праці не існує перешкод. Л. Бетховен
6. З вимогою надати Україні політичну автономію виступила Українська думська громада. У 1905-1907 pp. в Україні виходило понад 30 українських газет і журналів.
7. Західно-Українська Народна Республіка
8. Західноукраїнська Народна Республіка
9. Західноукраїнська Народна республіка
10. Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).
11. Західноукраїнська Народна Республіка і Закарпаття 1918—1919 рр.
12. Західноукраїнська народна республіка.

Переглядів: 1675