• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ОРГАНІЗАЦІЯ НДДКР І ПРОЕКТУВАННЯ

ТЕМА 6

Контрольні запитання

1. Що таке конкурентоспроможність продукту?

2. У чому полягає конкурентоспроможність виробництва, підприємства?

3. Чому конкуренція є джерелом зростання нововведень?

4. Що б ви віднесли до передумов нововведень? Чому?

5. Назвіть типи інноваційних стратегій.

6. У чому суть наступальної й оборонної стратегій?

7. Коли застосовують імітаційну інноваційну стратегію?

8. У чому суть розроблення інноваційної стратегії "зверху вниз"?

9. Що означає розроблення інноваційної стратегії "знизу вверх"?

10. Що таке Kaizen-система?

11. У чому полягає підхід СБППП?

6.1. Взаємозв’язок НТП і НДДКР в інноваційній діяльності.

6.2. Завдання, принципи й етапи НДДКР.

6.3. Патентно-ліцензійна діяльність інноваційної організації.

6.4. Основи інноваційного проектування.

6.1 Взаємозв'язок НТП і НДДКР в інноваційній діяльності

Науково-технічний прогрес (НТП) являє собою процес безупинного розвитку науки, техніки, технології, форм і методів виробництва.

НТП впливає на інноваційну діяльність підприємства, що, в свою чергу, хоча й меншою мірою, впливають на зростання і розвиток НТП.

НТП відображає ті дії, які приймають промислові компанії для підвищення ефективності своєї роботи.

Прагнення домогтися переваг у конкурентній боротьбі змушує виробників пропонувати нові продукти і товари, що забезпечать споживачам волю широкому вибору.

Розроблення нових продуктів, нових виробів призводять до передових технологій, які народжують винаходи і відкриття, використання яких, у свою чергу, дозволяє компаніям робити ще сучасніші товари, набагато конкурентоспроможніші за колишні, що знов таки ж призводить до прискорення НТП.

Ця нескінчена гонитва по спіралі, що вгору розкручується, йде не тільки шляхом поліпшення параметрів виробів, але й через усвідомлення принципово нових (з погляду конструкції) засобів задоволення потреб.

Головними напрямками НТП є:

· комплексна механізація й автоматизація виробництва, використання робототехніки і гнучких виробничих систем;

· комплексна автоматизація й регулювання процесів управління виробництвом на основі електротехніки і комп’ютерної техніки. Широке впровадження автоматичних систем управління технологічними процесами (АСУТП), створення інтегрованої автоматизованої системи управління виробництвом (ІАСУТП);

· комплексна механізація процесів проектування продуктів і промислових технологій (САПР);

· застосовування нових видів енергії і нових її джерел у технологічних процесах;

· використання хімічних процесів для створення нових видів матеріалів із заданими властивостями;

· застосовування технологій на базі лазерної, плазмової, вакуумної і детонаційної техніки;

· застосовування генної інженерії й біотехнології для поліпшення сортів сільськогосподарських культур, створення штучних кормів і медичних препаратів;

· використання технологічних досягнень, електроніки і комп’ютерної техніки в нових зразках машин і устаткування;

· застосовування енергозберігаючих, ресурсозберігаючих і безвідходних технологій, а також товарів, що володіють малою енергоємністю, низьким ступенем забруднення навколишнього середовища;

· пріоритети особистості людського фактора у формуванні системи управління виробництвом.

Викладені шляхи і напрямки НТП свідчать, що тільки ті країни, що в стані "крокувати в ногу" зі світовими економічними тенденціями, можуть розраховувати на успіх у майбутньому.

Для досягнення цілей і завдань держава розробляє завдання і принципи своєї інноваційної політики в галузі НДДКР.

6.2. Завдання, принципи й етапи НДДКР

Основними завданнями науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) є:

· отримання нових знань про розвиток природи і суспільства, нових галузей їх застосування;

· теоретична й експериментальна перевірка можливостей матеріалізації у сфері виробництва;

· практична реалізація портфеля новацій та інновацій.

Основними принципами НДДКР є:

1. Виконання наукових підходів, принципів, функцій, методів менеджменту для вирішення будь-яких проблем, розроблення раціональних управлінських рішень.

2. Орієнтування інноваційної діяльності на розвиток людського капіталу.

НДДКР поділяють на такі етапи:

· фундаментальні дослідження (теоретичні й пошукові);

· прикладні дослідження;

· дослідно-конструкторські роботи;

· дослідні, експериментальні роботи, які можна виконувати на будь-якому із попередніх етапів.

Результати теоретичних досліджень проявляються в наукових відкриттях, обґрунтовуваннях нових понять і представлень, створенні нових теорій.

До пошукових відносять дослідження, завданням яких є відкриття нових принципів, створення нових виробів та технологій; невідомих раніше властивостей матеріалів і їх сполук; методів менеджменту. В пошукових дослідженнях як правило відома мета майбутньої роботи, більш-менш зрозумілі теоретичні основи, але не конкретні напрямки. В ході таких досліджень знаходять підтвердження теоретичні припущення й ідеї, хоча їх можна відкинути або переглянути.

Фундаментальні дослідження повинні, як правило, фінансуватися за рахунок бюджету держави на конкурсній основі, а також можна частково використовувати й позабюджетні засоби.

Прикладні дослідження направлені на виявлення шляхів і способів застосовування відкритих законів і явищ у природі в певній галузі або сфері виробництва. Вони ставлять за мету вирішення технічної проблеми, уточнення незрозумілих теоретичних питань, отримання конкретних наукових результатів, які в подальшому будуть використані в дослідно-конструкторських роботах (ДКР).

ДКР – заключна стадія НДВКР. Це – своєрідний перехід від лабораторних умов і експериментального виробництва до промислового виробництва. Вони включають:

· розроблення конструкції інженерного об'єкта або технічної системи;

· розроблення ідей і варіантів нового об'єкта (проектні роботи);

· розроблення технологічних процесів (технологічні роботи);

· створення дослідних зразків;

· випробовування дослідних зразків, яке необхідне для отримання технічних та інших даних і накопичення досвіду, що повинно в подальшому знайти відображення в технічній документації із застосування нововведень;

· певні види проектних робіт для будівництва, які передбачають використання результатів попередніх досліджень.

Дослідні, експериментальні роботи – вид розроблень, пов'язаний з дослідною перевіркою результатів наукових досліджень. Дослідні роботи мають на меті виготовлення й відпрацьовування дослідних зразків нових продуктів, відпрацьовування нових (удосконалених) технологічних процесів. Експериментальні роботи направлені на виготовлення, ремонт і обслуговування спеціального (нестандартного) обладнання, апаратури, приладів, стендів, макетів, необхідних для проведення НДДКР.

Заключною стадією НДДКР є освоєння промислового виробництва нового виробу.

Організація НДДКР базується на наступних міжгалузевих системах документації:

· Державна система стандартизації (ДСС).

· Єдина система конструкторської документації (ЕСКД).

· Єдина система технологічної документації (ЕСТД).

· Єдина система технологічної підготовки виробництва (ЕСТПП).

· Система розроблення і постановлення продукції на виробництво (СРПП).

· Система стандартів безпеки праці (ССБП).

· Державна система якості продукції та ін.

Результати дослідно-конструкторських робіт оформляють у відповідності з вимогами ЕСКД.

ЕСКД– це комплекс державних стандартів, які встановлюють єдині, взаємозв'язані правила й положення зі складання, оформлення й обігу конструкторської документації, яку розробляють і застосовують у промисловості, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації й підприємствами. У ЕСКД враховано правила, положення, вимоги, а також позитивний досвід оформлення графічних документів (ескізів, схем, креслень та ін.), встановлених рекомендаціями міжнародних організацій ІСО (Міжнародна організація зі стандартизації), МЕК (Міжнародна електротехнічна комісія), ін.

ЕСКД передбачають:

· підвищення продуктивності праці конструкторів;

· покращення якості технічної документації;

· поглиблення уніфікації;

· обмін технічною документацією між організаціями та підприємствами без переоформлення;

· спрощення форм конструкторської документації, графічних зображень, внесення до них змін;

· можливість механізації й автоматизації опрацьовування технічних документів і дублювання їх (АСУ, САПР, ін.).

6.3. Патентно-ліцензійна діяльність інноваційної організації

Виникнення правового регулювання інтелектуальної власності на міжнародному рівні пов'язують з Паризькою конференцією (1883 р.) з охорони промислової власності, регулювання використання патентів, товарних назв та ін., у тому числі заходів із покарання за незаконне використання.

Право на інтелектуальну власність визначено у ІІІ Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права. Наша держава (ще СРСР) приєдналася до Паризької конвенції з 1 липня 1965 р.

Оформлення прав на винахід здійснюється шляхом отримання патенту.

Патент – це документ, що підтверджує авторство і дає його власникові виключне право на використання винаходу.

В Україні всі питання патентного захисту регулює Український інститут промислової власності (УКРПАТЕНТ), який відноситься до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Патентний закон (“Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” в редакції від 01.06.2000 р. №1771-ІІІ) визначає терміни дії патентів. Патент на винахід діє протягом 20 років, починаючи з дати надходження заявки до Укрпатенту. Свідоцтво на корисну модель діє протягом 5 років (+3 роки продовження). Патент на промисловий зразок діє протягом 10 років (+5).

Корисним моделям надано правову охорону, якщо вони є новими і їх можна застосовувати в галузях народного господарства.

Промисловому зразку, під яким розуміємо художньо-конструктивне вирішення виробу, яке визначає його зовнішній вигляд, надано правову охорону, якщо він є новим, оригінальним і його можна застосовувати в галузях народного господарства.

У Патентному законі дано перелік об'єктів інтелектуальної власності, не визнаних патентоспроможними:

· наукові теорії й математичні методи;

· методи організації й управління господарством;

· умовні позначення, розклади, правила;

· методи виконання розумових операцій;

· алгоритми і програми для обчислювальних машин;

· проекти і схеми планування споруд, будівель, територій;

· естетичні вирішення зовнішнього вигляду;

· технології інтегральних мікросхем;

· об'єкти архітектури промислових, гідротехнічних та інших стаціонарних споруд;

· об'єкти нестійких форм із рідких, газоподібних, сипучих чи інших речовин.

Ліцензійна торгівля – основна форма міжнародної торгівлі технологіями, включаючи й угоди з патентами, ліцензіями, ноу-хау і т.д.

Ліцензія – дозвіл окремим особам або організаціям використовувати винахід, захищений патентом, технічні знання, технологічні й конструкторські секрети виробництва, ноу-хау. Надання ліцензії складає комерційну операцію і є об'єктом договору про продаж (купівлю), згідно з яким власник патенту (ліцензіар) видає своєму контрагентові (ліцензіату) ліцензію на використання в певних межах своїх прав на патенти ноу-хау, товарні знаки та ін.

Ліцензування здійснюють шляхом прийняття зацікавленими сторонами ліцензійної угоди – договору, у відповідності з яким власник винаходу, технологічних знань, досвіду і секретів виробництва видає своєму контрагентові ліцензію на використання інтелектуальної власності.

Ліцензійні угоди поділяють на самостійні, які передбачають, що технологія або технологічні знання передаються незалежно від місця й умов їх майбутнього використання, і супутні, коли одночасно з передаванням ліцензії заключають контракт на будівництво, постачання обладнання і комплектуючих вузлів або надання інжинірингових послуг.

Винагороду продавцеві (ліцензіару) за надані права покупцеві (ліцензіату) на використання предмета ліцензійної угоди здійснюють шляхом ліцензійних платежів. Вони можуть бути у вигляді періодичних відрахувань від доходу покупця протягом періоду дії угоди або одноразового платежу, встановленого заздалегідь на основі експертних оцінювань.

Періодичні відрахування (роялті) можна визначати як виплату відсотка з обороту, вартості чистих продажів ліцензійної продукції або встановлювати в розрахунку на одиницю продукції.

За характером і об’ємом прав на використання ліцензії підрозділяють на:

· патентні (передають права використання патенту без відповідного ноу-хау);

· безпатентні (передають права використання ноу-хау в різних галузях діяльності);

· прості (правами використання патенту володіє ліцензіат і ліцензіар);

· виключні (монопольне використання патенту ліцензіатом);

· повні (ліцензіат використовує патент один протягом обумовленого угодою терміну).

Контрольні запитання

1. Перечисліть головні напрямки НТП.

2. Із яких етапів складається НДДКР?

3. У чому різниця пошукових досліджень від прикладних?

4. Яке завдання фундаментальних досліджень?

5. Які основні завдання НДДКР?

6. На які системи документів спирається організація НДДКР?

7. У чому переваги ЕСКД?

8. Яка роль патентів в інноваційній діяльності?

9. Які об’єкти інтелектуальної власності не охороняються Патентним Законом України?

10. Що собою являє ліцензування?

11. На які види підрозділяють ліцензії?

12. Що таке роялті?

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Організація і проведення спортивних походів
3. II. Організація перевезень
4. II. Організація перевезень
5. VII. Етап проектування
6. VII. Етап проектування
7. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
8. Автоматизація проектування напівзамовлених ВІС.
9. Адміністративно-територіальна організація
10. Бюджетний устрій в зарубіжних країнах. Організація бюджетного процесу
11. Варіантне проектування будівельного виробництва.
12. Варіантне проектування технології зведення будівель та споруд.

Переглядів: 1731