МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
||||||||
ОРГАНІЗАЦІЯ НДДКР І ПРОЕКТУВАННЯТЕМА 6 Контрольні запитання 1. Що таке конкурентоспроможність продукту? 2. У чому полягає конкурентоспроможність виробництва, підприємства? 3. Чому конкуренція є джерелом зростання нововведень? 4. Що б ви віднесли до передумов нововведень? Чому? 5. Назвіть типи інноваційних стратегій. 6. У чому суть наступальної й оборонної стратегій? 7. Коли застосовують імітаційну інноваційну стратегію? 8. У чому суть розроблення інноваційної стратегії "зверху вниз"? 9. Що означає розроблення інноваційної стратегії "знизу вверх"? 10. Що таке Kaizen-система? 11. У чому полягає підхід СБППП?
6.1. Взаємозв’язок НТП і НДДКР в інноваційній діяльності. 6.2. Завдання, принципи й етапи НДДКР. 6.3. Патентно-ліцензійна діяльність інноваційної організації. 6.4. Основи інноваційного проектування.
6.1 Взаємозв'язок НТП і НДДКР в інноваційній діяльності
Науково-технічний прогрес (НТП) являє собою процес безупинного розвитку науки, техніки, технології, форм і методів виробництва. НТП впливає на інноваційну діяльність підприємства, що, в свою чергу, хоча й меншою мірою, впливають на зростання і розвиток НТП. НТП відображає ті дії, які приймають промислові компанії для підвищення ефективності своєї роботи. Прагнення домогтися переваг у конкурентній боротьбі змушує виробників пропонувати нові продукти і товари, що забезпечать споживачам волю широкому вибору. Розроблення нових продуктів, нових виробів призводять до передових технологій, які народжують винаходи і відкриття, використання яких, у свою чергу, дозволяє компаніям робити ще сучасніші товари, набагато конкурентоспроможніші за колишні, що знов таки ж призводить до прискорення НТП. Ця нескінчена гонитва по спіралі, що вгору розкручується, йде не тільки шляхом поліпшення параметрів виробів, але й через усвідомлення принципово нових (з погляду конструкції) засобів задоволення потреб. Головними напрямками НТП є: · комплексна механізація й автоматизація виробництва, використання робототехніки і гнучких виробничих систем; · комплексна автоматизація й регулювання процесів управління виробництвом на основі електротехніки і комп’ютерної техніки. Широке впровадження автоматичних систем управління технологічними процесами (АСУТП), створення інтегрованої автоматизованої системи управління виробництвом (ІАСУТП); · комплексна механізація процесів проектування продуктів і промислових технологій (САПР); · застосовування нових видів енергії і нових її джерел у технологічних процесах; · використання хімічних процесів для створення нових видів матеріалів із заданими властивостями; · застосовування технологій на базі лазерної, плазмової, вакуумної і детонаційної техніки; · застосовування генної інженерії й біотехнології для поліпшення сортів сільськогосподарських культур, створення штучних кормів і медичних препаратів; · використання технологічних досягнень, електроніки і комп’ютерної техніки в нових зразках машин і устаткування; · застосовування енергозберігаючих, ресурсозберігаючих і безвідходних технологій, а також товарів, що володіють малою енергоємністю, низьким ступенем забруднення навколишнього середовища; · пріоритети особистості людського фактора у формуванні системи управління виробництвом.
Викладені шляхи і напрямки НТП свідчать, що тільки ті країни, що в стані "крокувати в ногу" зі світовими економічними тенденціями, можуть розраховувати на успіх у майбутньому. Для досягнення цілей і завдань держава розробляє завдання і принципи своєї інноваційної політики в галузі НДДКР.
6.2. Завдання, принципи й етапи НДДКР
Основними завданнями науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) є: · отримання нових знань про розвиток природи і суспільства, нових галузей їх застосування; · теоретична й експериментальна перевірка можливостей матеріалізації у сфері виробництва; · практична реалізація портфеля новацій та інновацій.
Основними принципами НДДКР є: 1. Виконання наукових підходів, принципів, функцій, методів менеджменту для вирішення будь-яких проблем, розроблення раціональних управлінських рішень. 2. Орієнтування інноваційної діяльності на розвиток людського капіталу.
НДДКР поділяють на такі етапи: · фундаментальні дослідження (теоретичні й пошукові); · прикладні дослідження; · дослідно-конструкторські роботи; · дослідні, експериментальні роботи, які можна виконувати на будь-якому із попередніх етапів.
Результати теоретичних досліджень проявляються в наукових відкриттях, обґрунтовуваннях нових понять і представлень, створенні нових теорій. До пошукових відносять дослідження, завданням яких є відкриття нових принципів, створення нових виробів та технологій; невідомих раніше властивостей матеріалів і їх сполук; методів менеджменту. В пошукових дослідженнях як правило відома мета майбутньої роботи, більш-менш зрозумілі теоретичні основи, але не конкретні напрямки. В ході таких досліджень знаходять підтвердження теоретичні припущення й ідеї, хоча їх можна відкинути або переглянути.
Фундаментальні дослідження повинні, як правило, фінансуватися за рахунок бюджету держави на конкурсній основі, а також можна частково використовувати й позабюджетні засоби.
Прикладні дослідження направлені на виявлення шляхів і способів застосовування відкритих законів і явищ у природі в певній галузі або сфері виробництва. Вони ставлять за мету вирішення технічної проблеми, уточнення незрозумілих теоретичних питань, отримання конкретних наукових результатів, які в подальшому будуть використані в дослідно-конструкторських роботах (ДКР).
ДКР – заключна стадія НДВКР. Це – своєрідний перехід від лабораторних умов і експериментального виробництва до промислового виробництва. Вони включають: · розроблення конструкції інженерного об'єкта або технічної системи; · розроблення ідей і варіантів нового об'єкта (проектні роботи); · розроблення технологічних процесів (технологічні роботи); · створення дослідних зразків; · випробовування дослідних зразків, яке необхідне для отримання технічних та інших даних і накопичення досвіду, що повинно в подальшому знайти відображення в технічній документації із застосування нововведень; · певні види проектних робіт для будівництва, які передбачають використання результатів попередніх досліджень.
Дослідні, експериментальні роботи – вид розроблень, пов'язаний з дослідною перевіркою результатів наукових досліджень. Дослідні роботи мають на меті виготовлення й відпрацьовування дослідних зразків нових продуктів, відпрацьовування нових (удосконалених) технологічних процесів. Експериментальні роботи направлені на виготовлення, ремонт і обслуговування спеціального (нестандартного) обладнання, апаратури, приладів, стендів, макетів, необхідних для проведення НДДКР. Заключною стадією НДДКР є освоєння промислового виробництва нового виробу. Організація НДДКР базується на наступних міжгалузевих системах документації: · Державна система стандартизації (ДСС). · Єдина система конструкторської документації (ЕСКД). · Єдина система технологічної документації (ЕСТД). · Єдина система технологічної підготовки виробництва (ЕСТПП). · Система розроблення і постановлення продукції на виробництво (СРПП). · Система стандартів безпеки праці (ССБП). · Державна система якості продукції та ін.
Результати дослідно-конструкторських робіт оформляють у відповідності з вимогами ЕСКД. ЕСКД– це комплекс державних стандартів, які встановлюють єдині, взаємозв'язані правила й положення зі складання, оформлення й обігу конструкторської документації, яку розробляють і застосовують у промисловості, науково-дослідні, проектно-конструкторські організації й підприємствами. У ЕСКД враховано правила, положення, вимоги, а також позитивний досвід оформлення графічних документів (ескізів, схем, креслень та ін.), встановлених рекомендаціями міжнародних організацій ІСО (Міжнародна організація зі стандартизації), МЕК (Міжнародна електротехнічна комісія), ін. ЕСКД передбачають: · підвищення продуктивності праці конструкторів; · покращення якості технічної документації; · поглиблення уніфікації; · обмін технічною документацією між організаціями та підприємствами без переоформлення; · спрощення форм конструкторської документації, графічних зображень, внесення до них змін; · можливість механізації й автоматизації опрацьовування технічних документів і дублювання їх (АСУ, САПР, ін.).
6.3. Патентно-ліцензійна діяльність інноваційної організації
Виникнення правового регулювання інтелектуальної власності на міжнародному рівні пов'язують з Паризькою конференцією (1883 р.) з охорони промислової власності, регулювання використання патентів, товарних назв та ін., у тому числі заходів із покарання за незаконне використання. Право на інтелектуальну власність визначено у ІІІ Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права. Наша держава (ще СРСР) приєдналася до Паризької конвенції з 1 липня 1965 р. Оформлення прав на винахід здійснюється шляхом отримання патенту.
Патент – це документ, що підтверджує авторство і дає його власникові виключне право на використання винаходу.
В Україні всі питання патентного захисту регулює Український інститут промислової власності (УКРПАТЕНТ), який відноситься до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. Патентний закон (“Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” в редакції від 01.06.2000 р. №1771-ІІІ) визначає терміни дії патентів. Патент на винахід діє протягом 20 років, починаючи з дати надходження заявки до Укрпатенту. Свідоцтво на корисну модель діє протягом 5 років (+3 роки продовження). Патент на промисловий зразок діє протягом 10 років (+5). Корисним моделям надано правову охорону, якщо вони є новими і їх можна застосовувати в галузях народного господарства. Промисловому зразку, під яким розуміємо художньо-конструктивне вирішення виробу, яке визначає його зовнішній вигляд, надано правову охорону, якщо він є новим, оригінальним і його можна застосовувати в галузях народного господарства. У Патентному законі дано перелік об'єктів інтелектуальної власності, не визнаних патентоспроможними: · наукові теорії й математичні методи; · методи організації й управління господарством; · умовні позначення, розклади, правила; · методи виконання розумових операцій; · алгоритми і програми для обчислювальних машин; · проекти і схеми планування споруд, будівель, територій; · естетичні вирішення зовнішнього вигляду; · технології інтегральних мікросхем; · об'єкти архітектури промислових, гідротехнічних та інших стаціонарних споруд; · об'єкти нестійких форм із рідких, газоподібних, сипучих чи інших речовин.
Ліцензійна торгівля – основна форма міжнародної торгівлі технологіями, включаючи й угоди з патентами, ліцензіями, ноу-хау і т.д.
Ліцензія – дозвіл окремим особам або організаціям використовувати винахід, захищений патентом, технічні знання, технологічні й конструкторські секрети виробництва, ноу-хау. Надання ліцензії складає комерційну операцію і є об'єктом договору про продаж (купівлю), згідно з яким власник патенту (ліцензіар) видає своєму контрагентові (ліцензіату) ліцензію на використання в певних межах своїх прав на патенти ноу-хау, товарні знаки та ін.
Ліцензування здійснюють шляхом прийняття зацікавленими сторонами ліцензійної угоди – договору, у відповідності з яким власник винаходу, технологічних знань, досвіду і секретів виробництва видає своєму контрагентові ліцензію на використання інтелектуальної власності. Ліцензійні угоди поділяють на самостійні, які передбачають, що технологія або технологічні знання передаються незалежно від місця й умов їх майбутнього використання, і супутні, коли одночасно з передаванням ліцензії заключають контракт на будівництво, постачання обладнання і комплектуючих вузлів або надання інжинірингових послуг.
Винагороду продавцеві (ліцензіару) за надані права покупцеві (ліцензіату) на використання предмета ліцензійної угоди здійснюють шляхом ліцензійних платежів. Вони можуть бути у вигляді періодичних відрахувань від доходу покупця протягом періоду дії угоди або одноразового платежу, встановленого заздалегідь на основі експертних оцінювань. Періодичні відрахування (роялті) можна визначати як виплату відсотка з обороту, вартості чистих продажів ліцензійної продукції або встановлювати в розрахунку на одиницю продукції.
За характером і об’ємом прав на використання ліцензії підрозділяють на: · патентні (передають права використання патенту без відповідного ноу-хау); · безпатентні (передають права використання ноу-хау в різних галузях діяльності); · прості (правами використання патенту володіє ліцензіат і ліцензіар); · виключні (монопольне використання патенту ліцензіатом); · повні (ліцензіат використовує патент один протягом обумовленого угодою терміну).
Контрольні запитання 1. Перечисліть головні напрямки НТП. 2. Із яких етапів складається НДДКР? 3. У чому різниця пошукових досліджень від прикладних? 4. Яке завдання фундаментальних досліджень? 5. Які основні завдання НДДКР? 6. На які системи документів спирається організація НДДКР? 7. У чому переваги ЕСКД? 8. Яка роль патентів в інноваційній діяльності? 9. Які об’єкти інтелектуальної власності не охороняються Патентним Законом України? 10. Що собою являє ліцензування? 11. На які види підрозділяють ліцензії? 12. Що таке роялті? Читайте також:
|
|||||||||
|