Модель оцінки капітальних активів

Розрахункова вартість похідних цінних паперів

Вартість інвестиційного сертифіката визначається виходячи з доходів від фондових цінностей, в які вкладає кошти інвестиційний фонд, виторгу і витрат від операцій інвестиційного фонду на ринку цінних паперів:

В_і.с.= f (Д, V, З),

де, В_і.с. – розрахункова вартість інвестиційного сертифіката;f – функціональна залежність;

Д – дивіденди та проценти, що припадають на один інвестиційний сертифікат;

V – виторг інвестиційного фонду від операцій з цінними паперами у розрахунку на один інвестиційний сертифікат;

З – витрати інвестиційного фонду на управління портфелем цінних паперів у розрахунку на один інвестиційний сертифікат.

Вартість варанта залежить від кількості акцій, на яку обмінюється варант, а також від поточної ринкової вартості акції та визначеної для варанта ціни акції:

В_вар = (А_р – А_вар) Q_вар,

де, В_вар – розрахункова вартість варанта;

А_р – поточна ринкова вартість акції;

А_вар – ціна акції, що визначив емітент для варанта;

Q_вар – кількість акцій, які обмінюються на варант.

Вартість опціона визначається, виходячи з оцінки дії таких чинників: дивіденди на акцію; співвідношення поточної ринкової вартості акції з ціною акції, визначеної в опціоні; термін дії опціону; безпечна відсоткова ставка; ступінь ризику:

В_опц.= f (Д, С_опцn_опцr,R),

де, В_опц_.– розрахункова вартість опціона;

Д – дивіденди на акцію;

С_опц. – співвідношення поточної ринкової вартості акції з ціною акції, визначеної у опціоні;

n_опц. – термін дії опціона;

r – безпечна відсоткова ставка;

R – ступінь ризику як стандартне відхилення.

Модель оцінки капітальних активів визначає взаємозв’язок між ступенем ризику та рівнем дохідності цінних паперів. Вона виходить з того, що більшому ризику відповідає більший рівень дохідності й описує залежність, згідно з якою рівень дохідності конкретного цінного паперу дорівнює безризиковій (безпечній) ставці, що коригується на премії за ризики по конкретному фондовому інструменту:

g = r + b (K_m – r),

де, g – рівень дохідності конкретного виду цінних паперів;

r – безризикова (безпечна) ставка дохідності;

b – коефіцієнт, що порівнює дохідність конкретного цінного паперу з загальною дохідністю фондового ринку;

K_m – рівень дохідності фондового ринку.

Для вимірювання безризикової ставки дохідності використовуються державні цінні папери США, а рівень дохідності фондового ринку визначається за допомогою відповідних біржових індексів.

В українській практиці оцінки дохідності конкретного виду цінних паперів використовується кумулятивний метод:

g = r_деп + a r ,

де, g – рівень дохідності конкретного виду цінних паперів;

r_деп – безризикова (безпечна) ставка дохідності, визначена як середня за довгостроковими валютними депозитами провідних українських банків;

ar – премії за всі види ризиків, що притаманні конкретному емітенту.

Такий підхід зв’язаний з тим, що, по-перше, державні цінні папери не відповідають «золотому» правилу інвестування, оскільки уряд, намагаючись покрити дефіцит держбюджету, забезпечує занадто високу дохідність облігацій внутрішньої державної позики; по-друге, відсутність повноцінних біржових індексів унеможливлює використання в розрахунках коефіцієнта r.

Питання для самоконтролю:

1. Що таке рейтингові системи оцінки компаній?

2. Наведіть основні характеристики біржових індексів.

3. Охарактеризуйте типи і параметри акцій.

4. Назвіть показники, що характеризують якість облігацій.

5. Які методи оцінки вартості цінних паперів вам відомі?

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розрахункова вартість акцій	\|	Оцінювання господарської діяльності підприємства та інвестиційної привабливості підприємства, галузі, ринку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.