Розробка технічного завдання автоматизації на тендерній основі

Розробка технічного завдання автоматизації власними силами

Людський фактор при розробці технічного завдання автоматизації виробництва

Очевидно, що безпосередньо розробкою технічного завдання займається не кровно зацікавлений у замовленні директор компанії-виконавця, а підлеглий йому системотехник або аналітик - найманий робітник, який отримує в кінцевому результаті не так вже й багато.

Широко розповсюджена фраза, що фігурує в більшості технічних завдань, розроблювальних у «софтверних» компаніях, «програма повинна володіти інтуїтивним-зрозумілим користувальницьким інтерфейсом», - класичний зразок наївності Виконавця. Замовник при прийманні роботи заявить, що не має достатньої для роботи з таким інтерфейсом розуміння та інтуїції. Виконавець буде змушений переробляти інтерфейс доти (за власний рахунок, розуміється), поки Замовнику це не набридне.

Добре відомий трюк, побудований на неуважності Виконавця, коли останній попросту забуває розписати межі відповідальності кожної зі сторін. Іспити, приміром, відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 34.603-92, прийнято проводити на об'єкті Замовника, але в стандарті не зазначено явно, на чиїх технічних засобах. І ось тут у Виконавця з'являється відмінна можливість надати Замовнику власні технічні засоби або придбати їх за свій рахунок. А якщо в технічному завданні зазначені умови експлуатації технічних засобів, що виходять за рамки нормальних кліматичних умов, то Замовник одержить всі підстави змусити Виконавця провести кліматичні іспити.

«Капканів» і «засідок» у технічному завданні може виявитися нескінченна безліч.

Розробка технічного забезпечення безпосереднім Виконавцем - варіант найбільш розповсюджений. Але в даному випадку і Замовнику, і Виконавцю варто бути пильними.

При відході від ідеалізованої моделі - поверненню до життєвих реалій, положення Виконавця стає неспіврозмірно більш важким. Відповідальний за проект, будь-то директор особисто, керівник проекту і т.п., виявляється «між молотом і ковадлом». Зверху «давить» Замовник, знизу завзято спрацьовує «людський фактор». У результаті, у переважній більшості випадків, Замовник попросту «сідає на шию» Виконавця.

Тендер, по своєму задуму, річ правильна, адже конкурентна основа припускає можливість вибору, придбання чогось кращого з меншими витратами.

Скасованим, на привеликий жаль розроблювачів, ОСТ 4.071.030 «Автоматизована система управління підприємством. Створення системи. Нормативи трудомісткості», на розробку технічного завдання ступеня новизни 1 приділялося 10772 нормо-години. У тижні - 40 годин, отже, розробка ТЗ займе ~ 270 тижнів у розрахунку на один виконавця. Якщо допустити, що з 1984 року виконавець навчився працювати хоча б у двадцять разів ефективніше (що сумнівно), розробка ТЗ займе 13,5 чи тижнів більш трьох місяців.

Розробка технічного завдання - задоволення не тільки працезатратне, але і не з дешевих. Коротка довідка - вартість розробки технічного завдання солідним (з першої двадцятки «профільного» рейтингу) Виконавцем обходиться Замовнику приблизно в десять-п'ятнадцять тисяч доларів, і це далеко не межа. За меншу суму солідний Виконавець працювати навряд чи стане - занадто вже великі власні витрати (оренда офісу, зарплата персоналу, податки та інше).

Перевіримо алгеброю гармонію. Множачи оклад розроблювача «середньої руки» ($1500) на тримісячний термін, одержимо вартість технічного задвання (ТЗ) у розмірі $4500. З урахуванням власних витрат вартість розробки ТЗ неминуче переборе планку в 10 - 15 тисяч доларів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості людського фактору на виробництві	\|	Теплові насоси і термотрансформатори

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.