Класифікація речовин і матеріалів за їх пожежо- та вибухонебезпекою.

речовини і матеріали, які не здатні горіти у повітрі.

речовини і матеріали, що здатні горіти в повітрі при дії джерела запалювання, але не здатні самостійно горіти після його вилучення.

речовини і матеріали, що здатні займатися при дії джерела запалювання і самостійно горіти після його вилучення.

Пожежовибухонебезпечність виробництва визначається параметрами:

· пожежонебезпеки і кількістю використаних в технологічних процесах матеріалів і речовин;

· конструктивними особливостями і режимами роботи обладнання;

· наявністю можливих джерел запалювання і умов для швидкого розповсудження вогню у випадках пожежі.

Згідно з правилами улаштування електроустановок (ПУЕ), приміщення поділяються на вибухонебезпечні (B-I, B-Ia, B-Iб, B-Iг, В-ІІ, В-ІІа) і пожежонебезпечні (П-І, П-ІІ, П-ІІа, П-ІІІ) зони.

			це простір, у якому є або можуть з`явитися вибухонебезпечні суміші.
		це простір, де можуть знаходитися горючі речовини як при нормальному технологічному процесі, так і при можливих його порушеннях.

Клас В-І - зони приміщень, в яких виділяються горючі гази і пари в такій кількості і з такими властивостями, що можуть утворювати з повітрям або іншими окислювачами вибухонебезпечні суміші при нормальних нетривалих режимах роботи.

Клас В-Іа - зони приміщень, в яких вибухонебезпечна концентрація газів і пари можлива лише в наслідок аварії або несправності.

Клас В-Іб - ті ж самі зони, що й класу В-Іа, але мають наступні особливості:

- горючі гази мають високу нижню концентраційну межу поширення полум`я (15% і більше) та різких запах;

- при аварії в цих зонах можливе утворення лише місцевої вибухонебезпечної концентрації газів, які поширюються на об`єм, не більший 5% загального об`єму в приміщення (зони);

- горючі гази і рідини використовуються у невеликих кількостях без застосування відкритого полум`я у витяжних шафпх або під витяжними зонами.

Клас В-Іг - зовнішні установки, які містять вибухонебезпечні гази, пари, рідини, при цьому вибухонебезпечна концентрація може утворюватися лише внаслідок аварії або несправності.

Клас В-ІІ - зони приміщень, де можливе утворення вибухонебезпечних концентрацій пилу або волокон з повірям або іншим окислювачем при нормальних, нетривалих режимах роботи.

Клас В-ІІа - зони, аналогічні зонам класу В-ІІ, де вибухонебезпечна концентрація пилу і волокон може утворюватися лише внаслідок аварії або несправності.

Клас П-І - зони приміщень, в яких застосовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху вище 61°С.

Клас П-ІІ - зони приміщень, де виділяється горючий пил або волокна з нижньою концентраційною мережею поширення полум`я понад 65г/м<sup>3</sup> об`єму повітря або вибухонебезпечного пилу, вміст якого в повітрі приміщень не досягає вибухонебезпечних концентрацій.

Клас П-ІІа - зони приміщень, в яких є тверді або волокнисті горючі речовини. Горючий пил і волокна не виділяються.

Клас П-ІІІ - зовнішні установки, дє застосовуються або зберігаються горючі рідини з температурою спалаху понад 61°С, а також тверді горючі речовини.