• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості кошторисного планування у середніх загальноосвітніх школах

Основну частину видатків бюджетів на освіту становить фінансування середніх загальноосвітніх шкіл. В основі визнана обсягів фінансування лежать такі показники:

вихідний - кількість учнів;

похідний - кількість класів.

Кількість класів визначається, виходячи з граничної наповнюваності одного класу. Остання встановлюється на такому рівні: 1-9 класи – 30 учнів; 10-11 класи – 35 учнів.

Показники контингенту відображаються окремо станом на 1.01 та 1.09 планового бюджетного року, оскільки бюджетний не збігається з навчальним. Кількість учнів на 1 вересня планового року розраховується по 1-4-х і 5-9-х класах відповідно до кількості учнів, яких планується прийняти, та наповнення класів, а по інших класах – на основі плану переходу учнів з класу до класу.

Приклад. У школі на 1 січня планового року навчається 805 учнів. За даними вивчення кількості дітей дошкільного віку, у новому навчальному році до першого класу підуть 80 осіб. Разом з тим 35 учнів після закінчення 9 класу вступлять до інших навчальних закладів (професійно-технічних училищ, коледжів тощо). Із 9-го класу до 10-го буде випущено 35 учнів. З урахуванням цього на 1 вересня в школі навчатимуться 815 осіб (прийнято 80 і випущено 70 учнів). Розрахунок цих показників додають до кошторису.

У школах з поглибленим вивченням іноземної мови з першого класу число учнів у класі встановлено 24—30 осіб. Якщо в школі є групи з подовженим днем, то їх наповненість установлюється в кількості 35 учнів, а у малокомплектних школах — 20.

У невеликих населених пунктах, особливо в сільській місцевості, за рахунок обмеженого контингенту учнів не завжди можна сформувати класи з установленою наповненістю. У цих випадках початкові класи з невеликою наповненістю об'єднують у класи-комплекти, до яких входять кілька класів. З таким класом-комплектом заняття проводить один учитель. Так, якщо в 1-му класі є 15 учнів, у 2-му — 33, у 3-му — 18, у 4-му — 30, то для проведення занять 1-ші і 3-ті класи об'єднуються в один комплект. У цьому разі в школі будуть чотири класи із загальною кількістю учнів 96 осіб, а класів-комплектів, урахованих у кошторисі, — три.

Визначаючи кількість класів, необхідно враховувати можливості об'єднання паралельних класів певної школи або класів найближчих шкіл, для чого організовується підвезення учнів або створюються інтернати.

Передбачається така кількість обов’язкових навчальних годин на тиждень: для 1-4-х класів – 24, для 5-9-х – 36, для 10-11-х класів – 32. Міністерство освіти, науки, молоді та спорту України затверджує типовий навчальний план початкової, основної і старшої середньої загальноосвітніх шкіл.

Для окремих класів кількість оплачуваних годин занять на тиждень може бути більшою, ніж передбачено навчальним планом. Так, учителям 1-4 класів, які не можуть проводити уроки фізичного виховання і співу за станом здоров’я та з інших причин, виплачується повна місячна ставка за умови довантаження їх іншою навчально-виховною роботою.

При визначенні кількості оплачуваних годин на тиждень для 5-11-х класів потрібно брати до уваги, що на заняттях з трудового виховання та іноземної мови клас може бути поділений на 2 групи, якщо в ньому більше ніж 25 учнів. Поділ класу на групи для проведення занять з іноземної мови здійснюється у разі наявності кваліфікованих вчителів іноземної мови й необхід­них приміщень. У 5—11-х класах заняття з фізичної культури проводяться окремо з хлопцями й дівчатами за наявності в кожній групі не менше восьми хлопців чи дівчат.

З метою одержання учнями поглиблених знань з фізико-математичних, природничих і гуманітарних наук, а також розвитку різнобічних інтересів і здібностей школярів, у школах починаючи з 7-го класу в навчальних планах передбачаються факультативні заняття.

Є й інші умови збільшення кількості навчальних годин на тиждень. У підсумку додаткова кількість годин може становити для 1-4-х класів – 3, для 5-11-х – 6 годин.

Порядок планування видатків у загальноосвітніх школах здійснюється за кодами економічної класифікації видатків (КЕКВ).

Код 1110 – оплата праці. До фонду заробітної плати працівників школи входить заробітна плата вчителів за проведені уроки і перевірку зошитів; заробітна плата за додаткову та інші види праці вчителів; заробітна плата керівних працівників (навчально-допоміжного персоналу), адміністративно-господарських працівників. За кожною категорією працівників у кошторисі школи складається окремий розрахунок.

Розрахунок витрат на оплату праці починається з визначення фонду заробітної плати педагогічного персоналу, який охоплює оплату учителям за години навчальних занять, перевірку зошитів та інші види робіт.

Посадовий оклад визначається єдиною тарифною сіткою розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників бюджетної сфери (див. тему 7)). Розмір посадового окладу залежить від атестаційної категорії вчителя і встановлюється, виходячи з граничного педагогічного навантаження у розрахунку на тиждень, яке становить:

1 -4-ті класи - 20 год.;

5-11-ті класи - 18 год.

Фонд заробітної плати учителів планується виходячи з кількості педагогічних ставок і розміру середньої ставки вчителя на місяць. Визначення кількості педагогічних ставок (а не числа учителів) обумовлено тим, що оплата праці учителів здійснюється пропорційно виконаному навчальному навантаженню, встановленому на повну ставку.

На основі тарифікаційного списку по кожній групі класів (1-4-ті, 5-9-ті, 10-11-ті) визначається середня ставка заробітної плати вчителя (Сср) на місяць, що розраховується за такою формулою:

Сср = Ф/К, (8.1)

де Ф - фонд заробітної плати вчителів відповідної групи класів за місяць (без додаткової оплати за класне керівництво, завідування кабінетами й ін.).

Тарифікаційний список служить основним вихідним документом для визначення фонду заробітної плати вчителів та інших працівників школи. Посадовий оклад визначається тарифікаційним списком і штатним розписом. У тарифікаційному списку зазначаються такі реквізити:

─ прізвище, ім'я, по батькові вчителя;

─ дані документа про освіту;

─ стаж;

─ класи чи предмети, які веде;

─ місячна ставка з урахуванням надбавок і доплат;

─ місячний фонд оплати праці.

Тарифікація вчителів — важливий і відповідальний момент у житті школи. Вона служить не тільки для визначення заробітної плати, а й для раціонального та об'єктивного розподілу навчального навантаження, з тим щоб педагогічні кадри були використані найактивніше.

Головна роль у проведенні тарифікації належить директору школи. Він перевіряє документи про освіту і кваліфікаційну категорію вчителів, вихователів та інших працівників разом із працівниками профспілкової організації, розподіляє навчальне навантаження і визначає ставки заробітної плати та посадові оклади.

Тарифікаційний список за затвердженою формою складає директор школи разом із представником централізованої бухгалтерії (бухгалтером школи), після чого подає його до вищої організації, де його затверджують у встановленому порядку.

У тарифікаційному списку вказуються всі працівники школи (директор, його заступники, вчителі, вихователі, лікарі, бібліотекарі та ін.), ставки заробітної плати і посадові оклади, які залежать від освіти та кваліфікаційної категорії працівників.

Кількість педагогічних ставок на всі класи по даній групі класів (К) у середніх школах визначають за такою формулою:

К=Кг/Нг, (8.2)

де Кг - загальна кількість годин навчальних занять на тиждень за діючим навчальним планом;

Нг - норма навчального навантаження вчителя на тиждень.

Місячна заробітна плата вчителя за навчальні години (Знг) розраховується за такою формулою:

Знг = (З*Кг)/Нг, (8.3)

де Знг - установлена тарифна ставка з урахуванням підвищень;

Кг - фактичне число годин роботи вчителя на тиждень;

Нг - норма навчального навантаження вчителя на тиждень.

Місячний фонд заробітної плати визначається множенням середньої ставки на кількість педагогічних ставок, установлених за числом класів, планованих на 1 січня і 1 вересня.

Знаючи місячний фонд заробітної плати вчителів, який повинен виплачуватись у поточному і в наступному навчальних роках, можна обчислити фонд заробітної плати на відповідне число місяців і на рік.

Річний фонд заробітної плати за кошторисом міської школи визначається множенням місячного фонду заробітної плати на 1 січня на 8,5 і на 1 вересня — на 3,5 місяця, а в сільських школах — відповідно на 8 і 4 місяці. Це обумовлено тим, що заробітна плата вчителям міських шкіл виплачується два рази на місяць, і тому за другу половину грудня вона виплачується в січні наступного бюджетного року. Вчителі ж сільських шкіл переважно одержують заробітну плату один раз (20-го числа кожного місяця), у зв'язку з чим усі виплати проводяться протягом одного бюджетного року.

Фонд заробітної плати педагогічного персоналу (Фпед) по міських школах розраховується за такою формулою:

, (8.4)

де К1і, К2і, — кількість класів на 1 січня й 1 вересня планового року відповідно по і-й групі класів (1-4, 5-9, 10-11);

Чі- число педагогічних ставок на один клас по і-й групі класів;

Рсрі- середні витрати на перевірку зошитів в одному класі і-ї групи, установлений, виходячи з тарифікації.

Крім заробітної плати за години навчальних занять, вчителі одержують додаткову оплату за перевірку зошитів і письмових робіт учнів. Учителям 1—4-х класів загальноосвітніх шкіл додаткова оплата за перевірку зошитів учнів проводиться в розмірі 15 % ставки заробітної плати за місяць. Вона виплачується тільки основному вчителю класу, незалежно від обсягу педагогічного навантаження.

Учителям 5—11-х класів загальноосвітніх шкіл доплата за перевіркуписьмових робіт учнів здійснюється в таких розмірах: мова і література — 20 %; математика — 15 %; іноземна мова — 10 % ставки заробітної плати.

Якщо кількість учнів у класі менша 15 осіб, перевірка письмо­вих робіт учнів оплачується вчителям у розмірі 50 % установленої доплати.

Додаткова оплата за перевірку письмових робіт учнів 5—11-х класів проводиться пропорційно навчальному навантаженню учителів. При цьому розмір одержуваних кожним вчителем доплат за перевірку письмових робіт у місяць визначається під час тарифікації і не перераховується у зв'язку зі зміною кількості учнів у класі протягом року.

Загальне число годин на перевірку зошитів у 5—11-х класах обчислюється на підставі числа годин, передбачених навчальним планом на предмети, згідно з якими здійснюється оплата за перевірку зошитів.

Видатки на перевірку зошитів за місяць визначаються за даними тарифікаційного списку. У кошторисі школи планування видатків на оплату за перевірку зошитів проводиться, виходячи із середніх витрат на один клас відповідно до тарифікації. Середні витрати за перевірку зошитів на один клас за тарифікацією визначаються діленням місячного фонду заробітної плати на перевірку зошитів на кількість класів за відповідними групами.

Визначаючи кількість ставок, необхідно мати на увазі, що класне керівництво оплачується вчителям 1—4-х класів у розмірі 20 %, а 5—11-х класів — у розмірі 25 % ставки заробітної плати. Причому вчитель може здійснювати класне керівництво тільки в одному класі.

Питання про доплату за завідування конкретним кабінетом вирішується директором школи, виходячи із наявності в кабінетах необхідного для проведення навчальних занять обладнання. За наявності в школі навчально-дослідної ділянки, доплата за завідування нею передбачається тільки на період сільськогосподарських робіт учнів. У школах, де є теплиці або парникове господарство, доплата за завідування здійснюється протягом усього року. Ці та інші дані для розрахунку фонду оплати праці вчителів наведені у табл. 8.1.

Таблиця 8.1 - Дані для розрахунку фонду оплати праці вчителів

1. Ставки заробітної плати у розрахунку на місяць, виходячи з граничного тижневого навантаження:

2. Надбавки до заробітної плати вчителів:

Продовж. табл. 8.1

3. Доплати до заробітної плати вчителів:

Після того як розраховано фонд заробітної плати за додатковими видами оплати праці вчителів, визначається загальна сума фонду оплати праці вчителів, а також загальна сума фонду заробітної плати керівного, адміністративно-господарського і навчально-допоміжного персоналу школи.

До загальної суми річного фонду заробітної плати цієї категорії працівників включаються виплати допомоги у разі тимчасової непрацездатності. Планування фонду заробітної плати цієї категорії працівників має деякі особливості, обумовлені встановленим порядком визначення штатів і посадових окладів.

Штатні розписи шкіл визначаються на основі затверджених Міносвіти України типових штатів, де кількість штатних одиниць залежить переважно від кількості класів.

Штатні розписи шкіл затверджуються відповідними органами освіти згідно з типовими штатами.

Ставки заробітної плати і посадові оклади керівних працівників залежать від кількості учнів у школі, адміністративно-господарського і навчально-допоміжного персоналу шкіл. Вони встановлюються згідно з чинними нормативами залежно від освіти та кваліфікаційної категорії окремих працівників. типові штатні нормативи адміністративно-господарського і навчально-допоміжного персоналу денних середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів наведені у табл. 8.2.

Таблиця 8.2 – типові штатні нормативи адміністративно-господарського і навчально-допоміжного персоналу денних середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів

Ставки заробітної плати адміністративного та допоміжного персоналу наведені у табл. 8.3.

Таблиця 8.3 – Схема тарифних розрядів адміністративного персоналу

Схема тарифних розрядів посад керівників інших структурних підрозділів, фахівців і технічних службовців навчальних закладів і установ освіти та наукових установ наведена у таблиці 8.4.

Таблиця 8.4 – Схема тарифних розрядів посад керівників інших структурних підрозділів, фахівців і технічних службовців навчальних закладів і установ освіти та наукових установ

Продовж. табл. 8.4

У табл. 8.5 наведено тарифні розряди робітників навчальних закладів.

Таблиця 8.5 – Схема тарифних розрядів посад робітників навчальних закладів і установ освіти, науково-дослідних інститутів (центрів), їх філіалів, інших наукових установ і організацій

Продовж. табл. 8.5

Чисельність педагогічного та адміністративного персоналу на початок планового року визначається з урахуванням його фактичної наявності й можливостей доукомплектування в межах типових штатів, а на кінець року – з урахуванням зміни числа класів, учнів та інших показників, залежно від яких установлюються штати. У зв'язку з цим для кошторису школи розраховують середньорічну кількість ставок. Під час розрахунку цього показника враховується місцезнаходження школи (місто або село). Для міських шкіл розрахунок здійснюється за 8,5 і 3,5 місяця, а для сільських – із розрахунку 8 і 4 місяці.

Для деяких категорій цього персоналу розрахунок середньорічної кількості ставок проводиться з урахуванням сезонного характеру роботи.

Приклад. У школі є чотири ставки машиніста (кочегара). Тривалість опалювального сезону – 7 місяців. На ремонт котельні і надання відпустки зазначеним працівникам передбачено ще 1 місяць. Середньорічне число ставок кочегарів у цьому разі становить 2,667 одиниць (4 ставки х 8 місяців /12 місяців).

У школах, що знову відкриваються, посади директора школи і заступника директора з адміністративно-господарських питань вводяться не раніше ніж за 2 місяці до відкриття школи, а інших працівників – не раніше ніж за 2—3 тижні.

До фонду заробітної плати навчально-допоміжного персоналу входить також додаткова оплата за виконання вчителями обов'язків, не пов'язаних безпосередньо з проведенням навчальних занять. Фонд заробітної плати за додатковими видами оплати визначається, виходячи із середньорічного числа ставок і середньої ставки за місяць.

Видатки за підстаттею «Нарахування на заробітну плату» (код 1120)показують витрати, пов'язані зі єдиного соціального внеску.

Розмір відрахувань визначено у відсотках до суми фонду заробітної плати. До підстатті «Нарахування на заробітну плату»видатків шкіл входять тільки нарахування на суми асигнувань, передбачених за підстаттею 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ».

Обсяг видатків за кодом 1120 визначається множенням фонду оплати праці за кодом 1110 на тариф єдиного соціального внеску, який встановлено чинним законодавством.

1130 "Придбання товарів та послуг".У загальноосвітніх школах за цим кодом плануються такі видатки:

1 Придбання канцелярських приладів, класних журналів, бланків свідоцтв, медалей, грамот, передплата періодичних видань. Розрахунок проводиться на основі фактичних витрат на одного учня у попередньому періоді.

2 Придбання інвентарю та матеріалів для господарських потреб зберігається на середньому рівні, що склався за попередні роки.

3 Придбання сировини і матеріалів для навчального процесу розраховується за нормами на один клас.

4 Витрати на продукти харчування.

5 Придбання книг і періодичних видань. Встановлюється за нормою на один клас.

6. Придбання м'якого інвентарю, спецодягу. Розраховується за встановленими нормами.

7 Оплата послуг бюджетних установ (зв'язок, поліграфічні послуги, поточний ремонт тощо). Визначається на основі чинних тарифів.

Якщо таких не існує, за основу беруться фактичні середні витрати на одного учня за минулий рік. Зокрема так розраховуються видатки на дезінфекцію та технічне обслуговування.

Видатки на продукти харчування (код 1133)плануються в кошторисі школи за рахунок бюджетних асигнувань на харчування учнів, які перебувають на режимі подовженого дня і повністю або частково звільнені від плати за харчування.

Виконавчим органам місцевих органів влади надано право звільняти від оплати за харчування дітей малозабезпечених сімей у кількості до 25 % до загального числа учнів школи (групи) з подовженим днем, з них до 10 % – повністю, до 15 % – половина розміру плати. Число днів харчування одного учня на рік визначається з урахуванням звітних даних за минулі роки.

У зв'язку з тим, що протягом року кількість учнів, що перебувають у групах подовженого дня, може змінюватись, у кошторисі розраховується середньорічна кількість учнів. Розрахунок видатків на харчування ведеться в перерахунку на повністю звільнених від плати за харчування.

Приклад. У школі на 1 січня планового року в групах подовженого дня перебувало 200 учнів, а з 1 вересня планується довести їх кількість до 290; середньорічна кількість учнів у групах подовженого дня становить 230 осіб, тобто .

Число учнів, повністю звільнених від плати за харчування, – 23. У перерахунку на повністю звільнених від плати за рахунок бюджету харчування буде надаватися 40 учням (23+ 34,5 • 50 %).

Загальна сума видатків на харчування визначається множенням середньорічної кількості учнів, звільнених від плати за харчування (у перерахунку на повністю звільнених), на кількість днів харчування в році й на вартість харчування одного учня на день.

Обсяг витрат на придбання обладнання та інвентарю з терміном служби менше одного року (код 1131) і придбання невиробничого обладнання та предметів довгострокового користування (код 2110) установлюється згідно з кошторисом школи вищою організацією в межах асигнувань, передбачених на ці потреби з бюджету. При цьому враховується кількість наявного інвентарю та обладнання, а також розглядається перелік і вартість основних предметів та обладнання, яке підлягає придбанню в плановому році. Останній перелік необхідного школі обладнання та інвентарю складається з виділенням кількості намічених до придбання предметів і вартості одиниці кожного предмета.Асигнування на придбання м'якого інвентарю та обмундирування (код 1131) передбачаються в кошторисі школи з подовженим днем і кошторисах шкіл, які мають групи з режимом подовженого дня.

На основі цих даних визначається сума видатків на придбання предметів кожного конкретного виду. Підсумувавши отримані величини, одержимо загальну суму витрат на ці потреби. Зауважимо, що витрати з доставки, монтажу та інші роботи щодо цих предметів і обладнання передбачаються також у межах асигнувань на ці потреби. У кошторисі розрахунок здійснюється за такою формою, наведеною у табл. 8.6.

Таблиця 8.6 – Розрахунок вартості придбання обладнання та інвентарю

До переліку предметів, що підлягають придбанню в плановому році, може входити тільки те обладнання та інвентар, яке передбачене затвердженими нормативами. Типовий перелік навчального обладнання для загальноосвітніх шкіл затверджується Міносвіти. Включати до списків обладнання та інвентарю предмети, не передбачені в цих переліках, не завжди правомірно. Придбання таких предметів за рахунок бюджетних коштів вважається порушенням фінансової дисципліни.

Планування видатків на придбання інших матеріалів і предметів здійснюється на основі середньорічної кількості класів і встановлених норм видатків на класи. Таким методом, наприклад, плануються видатки на придбання книг, періодичних, довідкових та інформаційних видань для бібліотечних фондів. Решта видатків на придбання матеріалів та інвентарю для господарських цілей планується методом прямого розрахунку, а також виходячи із фактичного виконання кошторису за зазначеним видом видатків у поточному році.

8.3 Особливості кошторисного планування у вищих закладах освіти

В Україні діють такі види вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації:

- університет;

- академія;

- інститут.

До вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації належать:

- коледж;

- технікум.

Фінансування вищої освіти здійснюється за рахунок двох джерел:

1) бюджет;

2) платне навчання.

У професійно-технічних навчальних закладах та вищих закладах освіти першого рівня акредитації основними оперативно-сітьовими показниками є кількість учнів, навчальних груп і педагогічних ставок. Особливість визначення кількості педагогічних ставок полягає в тому, що розрахунок проводиться на загальну кількість годин, які підлягають оплаті, і виходячи з норми річного навантаження на одного викладача, що становить 720 год.

Для вищих навчальних закладів другого – четвертого рівнів акредитації основними показниками їх діяльності є: кількість студентів за формою навчання (денна, вечірня, заочна); кількість аспірантів та норма річного навантаження у максимальному розмірі на ставку 900 годин.

У планах економічного і соціального розвитку показники мережі навчальних закладів і контингентів учнів та студентів затверджуються на кінець планового року. Для вищих і професійно-технічних навчальних закладів установлюється показник прийняття і випуску. А тому в процесі складання кошторису видатків на утримання окремих типів установ освіти дуже важливо правильно визначити перехідний і попереднього року контингенти учнів та студентів. Пояснюється це тим, що найбільші суми витрат у плановому році припадають на утримання перехідного контингенту, оскільки він, як правило, значно перевищує приріст контингенту в плановому році. Перехідний на початок планового року контингент учнів та студентів визначається на підставі даних статистичних і фінансових звітів.

Приріст контингентів навчальних закладів та інших установ, як правило, відбувається не одночасно з початком бюджетного року. До нового навчального року діє зазвичай перехідний на плановий рік контингент, а потім до кінця бюджетного року — розширений контингент. Цим викликана необхідність подвійного розрахунку усіх видатків — на перехідний контингент до моменту його розширення і на новий — до кінця року. Тому кошторисні розрахунки виконуються на середньорічні контингенти, які визначаються аналогічна загальноосвітнім школам за такою формулою:

(8.5)

де К_с— середньорічний контингент;

К₁ — контингент на початок планового року;

М₁ — число місяців функціонування перехідного контингенту;

К₂— контингент після розширення (або скорочення);

М₂— число місяців функціонування нового контингенту.

Фонд заробітної плати вищих закладів освіти містить 5 елементів:

1) професорсько-викладацький склад;

2) адміністративно-управлінський персонал;

3) навчально-допоміжний персонал;

4) обслуговуючий персонал;

5) фонд погодинної оплати праці викладачів.

Штати професорсько-викладацького персоналу формуються за нормативом кількості студентів на одного викладача, який затверджує Міносвіти.

Розміри посадових ставок професорсько-викладацького складу залежать від посади, наукового ступеня і вченого звання.

Фонд заробітної плати професорсько-викладацького персоналу визначається множенням кількості штатних одиниць на середню ставку заробітної плати одного викладача в поточному році, а фонд оплати праці викладачів з погодинною оплатою — множенням кількості навчальних годин на вартість оплати однієї академічної години. Погодинний фонд заробітної плати не повинен перевищувати 4 % фонду заробітної плати професорсько-викладацького складу.

Дані для розрахунку фонду оплати праці професорсько-викладацького, навчально-допоміжного, обслуговуючого, керівного персоналу, фонду погодинної оплати праці у ВНЗ 3-4 рівнів акредитації наведені у таблиці 8.7.

Погодинний фонд заробітної плати використовується також для оплати праці голів державних екзаменаційних комісій, рецензентів дипломних робіт і дисертацій. Ставки погодинної оплати наведені у табл. 8.8.

Таблиця 8.7 – Схема тарифних розрядів у ВНЗ

Таблиця 8.8 – Ставки погодинної оплати праці у відсотках до окладу працівника І тарифного розряду

Продовж. табл. 8.8

Примітки: 1. Ставки погодинної оплати включають оплату за дні відпустки.

2. Ставки погодинної оплати праці лікарів-консультантів, які залучаються установами охорони здоров'я для проведення консультацій з інших установ (організацій), установлюються для професора, доктора наук у розмірі 10, 91 відсотки окладу (ставки) працівника I тарифного розряду.

3. Демонстраторам пластичних поз, які беруть участь у проведенні навчальних занять, ставки погодинної оплати праці встановлюються у таких розмірах : за позування без одягу або в складній позі - 2, 85 відсотка, за позування в одязі - 1, 72 відсотка окладу (ставки) працівника I тарифного розряду.

4. Оплата праці членів журі конкурсів та оглядів, а також рецензентів конкурсних робіт здійснюється за ставками погодинної оплати праці, передбаченими для осіб, які проводять навчальні заняття із студентами вищих навчальних закладів III та IV рівнів акредитації.

5. Ставки погодинної оплати праці дійсних членів (академіків) і членів-кореспондентів академій наук підвищуються на 25 відсотків.

Витрати на виплату стипендій студентам денної форми навчання (код 1342) розраховуються на основі встановленої норми охоплення студентів стипендією і середнього розміру стипендії на одного студента.

Норма охоплення може встановлюватися і доводитися Міносвіти до кожного державного вищого навчального закладу залежно від обсягу бюджетних асигнувань, які виділяються Міністерством фінансів України на зазначені цілі. Міносвіти може диференціювати норму охоплення з метою заохочення молоді до вступу на спеціальності, що визначені державою як пріоритетні.

На цей час норма охоплення визначається у вигляді середнього бала, який дає право на отримання стипендії, що встановлений Кабінетом Міністрів України.

Планова сума витрат на виплату стипендій визначається множенням кількості студентів та процент охоплення і на середню стипендію.

Мінімальний розмір стипендії встановлений відповідною Постановою Кабінету Міністрів і становить:

для ВНЗ 1-2 рівнів акредитації – 25% прожиткового мінімуму;

для ВНЗ 3-4 рівнів акредитації – 30% прожиткового мінімуму.

За умови абсолютної успішності (середній бал - "5") розмір стипендії підвищується на 25%. За особливі успіхи у навчанні можуть встановлюватися персональні стипендії. Розмір останніх не може перевищувати:

у ВНЗ 1-2 рівнів акредитації – 38% прожиткового мінімуму;

у ВНЗ 3-4 рівнів акредитації – 42% прожиткового мінімуму.

Стипендії виплачуються у межах доведених лімітів стипендіального фонду.

Стипендіальний фонд аспірантів планується, виходячи із кількості аспірантів і середньої стипендії.

Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік» встановлено такі розміри мінімальної стипендії:

для учня професійно-технічного навчального закладу - 200 гривень на місяць,

– для студента вищого навчального закладу I-II рівня акредитації – 400 гривень на місяць,

– для студента вищого навчального закладу III-IV рівня акредитації – 530 гривень на місяць.

Величина витрат на прання білизни для гуртожитків залежить від кількості студентів, які проживають у гуртожитку, періодичності прання білизни і вартості послуг з прання. Розрахунок ви­трат здійснюється за формою, наведеною в табл. 8.9.

Таблиця 8.9 – Розрахунок вартості послуг з прання

Примітка.Число комплектів білизни має відповідати кількості мешканців гуртожитку.

Сума витрат на утримання позавідомчої охорони залежить від режиму роботи працівників правоохоронних органів і визначається на основі договору, який укладається між цими органами і навчальним закладом.

Витрати на утримання автотранспорту залежать від кількості одиниць наявних транспортних засобів за видами і середніх ви­трат на їх утримання, що склалися за минулий період. Витрати на наймання автотранспорту для постійного обслуговування навчального закладу визначаються за договором між сторонами. Планування витрат на наймання автотранспорту для виконання разових робіт здійснюється на рівні фактичних витрат за попередній рік.

Планування витрат на науково-дослідну роботу здійснюється за такими напрямами:

— наукова робота кафедр;

— наукові відрядження;

— видатки на захист дисертацій.

Сума витрат за кожним напрямом розраховується, виходячи із загальної величини наявних бюджетних асигнувань і конкретних заходів, які передбачає здійснити навчальний заклад у плановому році.

Так, перший напрям передбачає фінансування фундаменталь­них і прикладних наукових досліджень, передбачених державними програмами економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, які виконують кафедри вищого навчального закладу. Розмір асигнувань визначається методом прямого розрахунку залежно від обсягу науково-пошукових і дослідно-проектних робіт, кошторисних норм та цін.

За цим напрямом здійснюється фінансування підготовки навчальних підручників і посібників, іншої навчально-методич­ної літератури. Сума асигнувань розраховується на основі плану підготовки і видання зазначеної навчальної літератури і необхідних витрат за кожною позицією видання. При цьому навчальний заклад виходить із можливостей бюджетного і позабюджетного фінансування цих робіт.

Витрати на наукові відрядження розраховуються на основі плану участі професорсько-викладацького складу, стажерів, аспірантів, докторантів у наукових конференціях, симпозіумах, семінарах, проведення наукових досліджень та експериментів, за межами місцевості, де розташований навчальний заклад, та ін. При цьому сума витрат розраховується методом прямого розрахунку, виходячи із відстані й часу виконання цього виду робіт.

За відсутності інформації і неможливості прямого розрахунку сума асигнувань обчислюється на підставі фактичних витрат на зазначені цілі в поточному році.

Видатки на захист дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора чи кандидата наук розраховуються, виходячи із передбачуваного в плановому році числа захистів дисертаційних робіт і середньої норми витрат на одну роботу, що склалась у поточному році. Сума видатків може плануватися за показниками фактичних витрат поточного року.

Основою впровадження механізму застосування платних послуг у вищих навчальних закладах є Закон України «Про освіту», де визначено, що додатковими джерелами фінансового забезпечення освіти можуть виступати кошти від надання платних послуг. Перелік платних послуг у системі вищої освіти досить широкий і залежить від конкретних можливостей відповідного навчального закладу, попиту населення та потреб економіки.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
3. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
4. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
5. Абстрактна модель оптимального планування виробництва
6. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
7. Аграрне виробництво і його особливості
8. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
9. Алгоритм планування податкових платежів. Вибір оптимального варіанту оподаткування та сплати податків.
10. Аналіз та планування витрат організації на професійне навчання персоналу
11. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
12. Анатомо-фізіолгічні особливості

Переглядів: 3153