• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Поняття системи і етапи розвитку системних ідей

ЛЕКЦІЯ 4: Концептуально-теоритичні засади системних досліджень

Питання:

1. Поняття системи

2. класифікація систем

3. Онтологічна та гносеологічна системність

4. дескриптивний і конструктивний підходи до визначення системи

Домінуючий підхід було змінено на системний підхід.

Починаючи з середини 20 ст. починає використовуватись системний підхід.

В системному аналізі використовується категорія «парадигма» під якою розуміється мета теоретичне утворення, що містить набір вихідних ідей та методологічних установок на які спирається наукове пізнання. Сукупність принципів, які на конкретному історичному етапі розвитку науки задають певний спосіб теоретичної діяльності і визначають вибір засобів цієї діяльності.

Домінуючі парадигми в Зх світі:

1. Механістична парадигма, що виступала, як загальнонаукова картина світу: 17-кін19 ст. Наука озброєна методом в змозі пояснити картину світу. Представники: Декарт, Бекон. Одне з досягнень наукової думки в межах цієї парадигми – марксизм.

2. Енергетична парадигм: остання чверть 19ст – відсутність єдиного методу дослідження, виходила з того, що кожна дисципліна має свої специфічні методи дослідження. Основна тенденція – до багатодосциплінарності, серед яких виникає система наук про МВ.

3. Інформаційна парадигма, появі якої сприяли 2 головних фактора:

1. Накопичення нових наукових знань

2. зміни в трансляції наукових знань

4. Організаційна парадигма

Дві останні отримали своє відображення у системному підході та системному методі дослідження.

Етапи розвитку системних ідей:

1. 1тис до н е – до початку 20 ст. – виникнення системних ідей, що мали здебільшого інтуїтивний характер

2. з поч. до сер. 20 ст. – теоретизація системних ідей. Системність перетворюється в наукове знання про системи.

3. сер. 20 ст., коли системність перетворюється на метод наукових досліджень і аналітичної діяльності

Категорія «система» належить до однієї з найбільш давніх наукових категорій.

Арістотель: «Науки: теоретичні, практичні та продуктивні»

Підходи до поняття «Системи»

1. С – це теорія

2. С – це класифікація

3. С – це метод практичної діяльності

4. С – це спосіб розумової діяльності

5. С – сукупність об*єктів природи

6. С – це явище суспільства, напр.. система МВ

7. С – сукупність сталих норм життя

Перші варіанти створення загальної теорії систем.

1. Перший етап припадає на 20 роки 20 ст і пов*язані з діяльністю рос. вченого Богданова і його вчення здобуває назва «Вчення про тектологію» або «наука про будівництво».

Справжнє прізвище – Малиновський (мав революційний псевдонім - Богданов). Термін «тектологія» він розглядав, як синонім «організації», тобто його теорія – це наука про закономірності структурного перетворення систем. Основна ідея – тотожність організації систем всіх рівнів – від мікросвіту до соц. систем. Всі системи поділяє на:

- Організовані

- Не організовані системи

- Нейтральні системи

2. сер 20 ст – нова теорія пов*язана з діяльністю австрійського вченого-біолога Людвіга фон Берталанфі. Він створює другий варіант – концепція організмічного підходу до динамічних систем. Він ссилається на Богданова в своїх працях. Головна ідея – та ж сама. В 1954 році він засновує товариство розвитку загальної теорії систем, що згодом здобуло назву «товариство загальних системних досліджень».Він зробив спробу створення загальної теорії систем, що, як така, могла б замінити філософію, тобто претендувала на те, щоб пояснити всю об’єктивну реальність. Але спроба невдала.

Тому відбувся розкол на:

1.Загальну теорію систем

2. Проблемно-змістовні теорії

Теорія коеволюції Мойсеєва

Теорія Вернадського

Теорія соціальних систем Парсонса

Теорія політичних систем

Згодом переросло в розвиток саме соціальних систем.

Концепція соц. Системи розглядалась Парсонсом та Леві. Згодом формується теорія політичної системи, як частини соц. Системи (Д. Фістен і К. Дойч)

Диференціація підходів до визначення поняття «Системи»

1. Людвіг фон Берталанфі: С – комплекс взаємодіючих елементів і поведінка та властивості цілого визначається взаємодією частин.

2. Акцентує увагу на взаємодії системи з середовищем. Система, це не лище дещо ціле складене з елементів, але вона має певну поведінку у складі іншої, більш складної системи, а саме – в навколишньому середовищі. Середовище системи поділяється на внутрішнє та зовнішнє середовище.

3. В основу визначення системи ставить категорію «організація»

4. Розглядає систему, як сукупність елементів між якими існує певний тип відносин

5. Система – це сукупність елементів, що володіють заданими властивостями і фіксованими відносинами між ними.

* Атрибути міжнародних систем:

Онтологічний підхід – система – це об*єктивна реальність.

Гносеологічний – система – це певне утворення, що створюється задля полегшення дослідження.

Таким чином усі визначення системи базуються на одній з категорій: або цілісність або єдність або множина або сукупність або організація.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. II. Поняття соціального процесу.
5. III. Етапи розробки програмного забезпечення
6. III.Цілі розвитку особистості
7. III.Цілі розвитку особистості
8. III.Цілі розвитку особистості
9. IV. Розподіл нервової системи
10. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
11. IV. Філогенез кровоносної системи
12. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства

Переглядів: 1243