• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Сутність продуктивності праці та її показники

ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ

Шляхи прискорення оборотності оборотних коштів.

Прискорення оборотності оборотних коштів зменшує потреба підприємства в них, що дозволяє вивільнити певну суму коштів з обороту.

Розрізняють абсолютне і відносне вивільнення оборотних коштів.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів має місце, якщо фактичні залишки оборотних коштів підприємства опинилися менше нормативу або залишків оборотних коштів за попередній (базовий) період при збереженні або збільшенні об'єму реалізації за цей період.

Відносне вивільнення оборотних коштів відбувається за рахунок зростання об'єму виробництва на підприємстві при фіксованій сумі оборотних коштів.

Резерви підвищення ефективності використання підприємством оборотних коштів можна знайти на всіх етапах їх формування і функціонування, починаючи з визначення потреби в оборотних коштах і закінчуючи контролем за їх цільовим використанням.

Ефективне використання оборотних коштів є найважливішим завданням підприємства, яке реалізується за рахунок прискорення оборотності оборотних коштів на всіх стадіях кругообігу.

На стадії створення виробничих запасів – це раціональне використання матеріальних ресурсів ліквідація наднормативних запасів, вдосконалення нормування; вдосконалення матеріально-технічного постачання, оптимальний вибір постачальників, налагодження роботи транспорту і ін.

На стадії виробництва – це скорочення тривалості технологічного циклу, впровадження прогресивної техніки і технології, вдосконалення форм організації виробництва, розвиток стандартизації і уніфікації, вдосконалення системи економічного стимулювання.

На стадії звернення – це раціональна організація збуту продукції, прискорення розрахунків за готову продукцію, застосування прогресивних норм розрахунків, дотримання договірної і платіжної дисципліни, прискорення документообігу і ін.

План

1.4.1.Сутність продуктивності праці та її показники.

1.4.2.Методи вимірювання продуктивності праці.

1.4.3.Фактори і резерви підвищення продуктивності праці.

Продуктивність праці– це ефективність (плідність) трудових витрат, здатність конкретної праці створювати певну кількість споживчих вартостей в одиницю робочого часу.

Економічна сутність продуктивності праці розкривається через її складові елементи: екстенсивність, інтенсивність праці і продуктивна сила праці. Ефективність праці показує міру її продуктивного використання і її тривалість протягом робочого дня при незмінності інших характеристик.

Інтенсивність праці– це ступінь напруженості праці, витрачання людської енергії (фізичних і духовних сил працівника) за одиницю робочого часу. Кожному способу виробництва властива своя особлива, суспільно-необхідна або нормальна інтенсивність праці. Нормальна інтенсивність праці– це такий ступінь напруженості праці, яка забезпечує продуктивне використання всього робочого часу і не викликає негативних наслідків в життєдіяльності людського організму.

Продуктивна сила праці– це потенційна можливість, ефективної праці за конкретних організаційно-технічних умов.

Розрізняють поняття індивідуальної (живої праці) і суспільної (живої і уречевленої) праці.

Продуктивність індивідуальної праці характеризує витрати тільки живої праці на виробництво одиниці продукції і визначається на рівні галузей народного господарства, підприємств, його служб та підрозділів.

Продуктивність суспільної праці характеризує витрати як живої, так і уречевленої праці на виробництво одиниці продукції і визначається на рівні народного господарства країни.

Рівень продуктивності праці визначається виробітком і трудомісткістю.

Виробіток —це кількість виготовленої продукції за одиницю часу або кількість продукції, яка припадає на одного середньооблікового працівника або робітника за рік, квартал, місяць. Він вимірюється відношенням кількості виготовленої продукції до величини робочого часу, витраченого на її виробництво.

Трудомісткість– витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції одним або групою працівників певної професії і кваліфікації. Це обернена величина виробітку.

Читайте також:

1. I. Теорія граничної продуктивності і попит на ресурси
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. IV група- показники надійності підприємства
4. Абсолютні показники фінансової стійкості
5. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
6. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
7. Автоматизація помпових станцій підкачування і перекачування. Охорона праці під час експлуатації систем автоматизації.
8. Адаптація працівників.
9. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
10. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
11. Акти з охорони праці в організації.
12. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.

Переглядів: 566