Принципи організації виробничого процесу

Зміст і типи виробничого процесу

ВИРОБНИЧІ ПРОЦЕСИ І ПРИНЦИПИ ЇХ РАЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

План

2.4.1. Зміст і типи виробничого процесу.

2.4.2. Принципи організації виробничого процесу.

Виробничий процес – це організаційно-технологічно упорядкована сукупність процесів впливу робочої сили з допомогою знарядь праці на предмети праці, за результатами яких вхідні ресурси перетворюються у виріб.

Предмет праці перетворюється із ресурсу, що надійшов у виробництво, до готового продукту за типовими стадіями: заготівельна, обробна, складальна, контрольна й випробувальна.

Заготівельна стадія – це виготовлення різних заготівок (виливків, штампувань і т.п.). Реалізується в заготівельних цехах.

Обробна стадія передбачає фізико-хімічну обробку заготівок і деталей. Реалізується в ковальсько-пресовому, механічному, гальванічному, малярному цехах.

Стадія складання має два етапи: попереднє складання вузлів, агрегатів, напівфабрикатів; остаточне складання готових виробів.

Контроль передбачає перевірку функціональних параметрів виробу, їхньої відповідності до проектно-конструкторських вимог, галузевим технічним умовам, державним стандартам, умовам замовника.

Випробування передбачає перевірку можливої експлуатації виробу в імітаційних та/або реальних умовах.

За підпорядкованістю технологічних процесів виробничий процес поділяють на основний (підготовка заготівки, її обробка, складання вузлів, агрегатів, виробу), допоміжний (виготовлення для власних потреб інструменту, оснастки, технічне обслуговування обладнання тощо), обслуговуючий (міжцехові та внутріцехові транспортні операції, складські операції тощо).

Стадії виробничого процесу складаються з основних (технологічних), допоміжних і обслуговуючих операцій, які виконуються на одному робочому місці одним або декількома робітниками над одним предметом праці. Операції поділяють на ручні, машинно-ручні, машинні, автоматизовані й апаратні.

За характером руху предметів праці та основою технологічного процесу виділяють неперервний та дискретний процеси.

За складністю технології розрізняють: простий виробничий процес (послідовність операцій, результатом яких є виріб) та складний виробничий процес (поєднання декількох простих процесів).

Тривалість виробничого процесу є базою розрахунку тривалості виробничого циклу. Це період часу перебування предметів праці у виробничому процесі з початку виготовлення до випуску продукту в межах одного підприємства.

Складові виробничого циклу: тривалість операційного циклу (тривалість технологічних операцій та підготовчо-заключних операцій); тривалість виробничих перерв (у зв’язку з партіонністю виробів та час на між операційні та міжцехові очікування; а також тривалість допоміжних операцій по транспортуванню, контролю); перерви між робочими змінами та на обід.

Розрізняють такі виробничі цикли: виготовлення виробів; складальних одиниць; окремих деталей

Структуризація виробничих процесів необхідна для нормування витрат часу та ресурсів, визначення рівня технологічної складності та кваліфікації виробничого персоналу, оплати праці, калькуляції виробничих витрат тощо.

Забезпечити ефективність виробництва можливо при дотриманні основних принципів організації виробничих процесів:

Спеціалізація – закріплення за кожним підрозділом (цехом, ділянкою, робочим місцем) обмежених видів робіт, деталеоперацій, які мають конструктивно-технологічну схожість. Характерна для масового виробництва.

Кооперування – виробничі зв’язки (внутрішні та зовнішні) щодо сумісного виробництва продукції.

Стандартизація – встановлення і застосування стандартів і технічних умов.

Уніфікація – використання або виробництво складових частин виробу, які можуть використовуватись у різних виробах;

Пропорційність – всі виробничі процеси діють синхронізовано, що забезпечує ритмічність і надійність виконання виробничої програми. Досягається нормуванням технологічних операцій та робіт, запасів та їх витрат, заділів, тривалості циклів.

Неперервність спрямована на мінімізацію простоїв і перерв. Ритмічність – випуск через рівні проміжки часу однаковою або пропорційно зростаючої кількістю виробів з періодичним повторенням виробничого процесу.

Прямоточність – забезпечення найкоротшого шляху проходження виробу по всіх стадіях і операціях виробництва.

Паралельність(сполучення) – забезпечення максимально можливого одночасного виконання окремих технологічних процесів (операцій, робіт).

Концентрація – зосередження операцій
над технологічно однорідною продукцією на окремих робочих місцях, ділянках, лініях, цехах, підприємстві.

Диференціація – розосередження виробничого процесу по декількох підрозділам.

Комбінування – технологічне поєднання різнорідних виробництв в рамках одного підприємств або підрозділу.

Автоматизація – заміна ручних операцій автоматизованими і поєднання автоматизованого технологічного процесу з процесом управління їм.

Гнучкість – переналагодження виробництва в умовах зміни технології, ресурсів, номенклатури.

Надаючи перевагу певним принципам організації виробничих процесів обирають певні типи організації виробництва.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види організаційних структур	\|	Типи організації виробництва

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.