Теплопровiднiстю називають процес передавання теплоти вiд шару з ви-щою температурою до шару з нижчою температурою. За законом Фур’є кiль-кiсть теплоти Q, яка переноситься через деяку поверхню , перпендику-лярну до осi z, пропорцiйна градiєнту температури, площi поверхні та часу dt.
, (2.59)
де к- коефiцiєнт теплопровiдностi, що залежить вiд роду i стану газу. Чисельно він дорiвнює кількостi теплоти, яка переноситься через одиницю площi за одиницю часу, коли градiєнт температури дорiвнює одиниці. Коефiцiєнт теплопровiдності виражають у ватах на метр, помножений на кельвiн ,.
Знак «мiнус» у виразi (2.59) указує на те, що теплота переноситься у напрямi зменшення температури. Явище теплопровiдностi зумовлює вирiвнювання температур.
У молекулярно-кінетичній теорії коефiцiєнт теплопровiдностi визначається за формулою
, (2.60)
де <l > - середня довжина вільного пробігу молекул; <> – середня швидкість теплового руху молекул; r – густина газу; cV-питома теплоємність газу при сталому об'ємі.
Наявнiсть цього зв’язку мiж коефiцiєнтами процесiв переносу обумовлена однаковiстю фiзичної природи процесiв переносу i тим, що всi вони описуються однаковими рiвняннями.