Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Історичні аспекти розвитку місцевого запозичення

Місцеві позики, як джерело доходів місцевих органів влади

Формування й розвиток механізмів місцевих запозичень в Україні тісно пов'язані з процесами зміцнення місцевого самоврядування на те­риторії нашої країни, які відбулися у другій половині XIX ст. Саме в цей час на українських землях у складі Російської імперії було проведе­но земську (1864) та міську (1870) реформи, а в Галичині, що входила до складу Австрійської держави (з 1867 р. − Австро-Угорщини), введе­но в дію державний закон про місцеве самоврядування (1862) та при­йняті галицьким сеймом закони про сільське (1866) та міське (1889) са­моврядування.

Наприкінці XIX − напочатку XX ст. у царській Росії, до складу якої тоді входила більша частина України, були розвинуті різні форми муні­ципального кредиту: облігаційні та безоблігаційні позики, кредити дер­жавного, земельних, комерційних та громадських банків, починаючи з 1912 р. − позики з державної каси міського та земського кредиту. Проте, незважаючи на те, що міста Російської імперії використовували різноманітні інструменти місцевих запозичень, більшу частину міської заборгованості становили облігаційні позики

У дореволюційній Росії випуск муніципальних облігаційних позик був досить поширеним та ефективним засобом залучення коштів до місь­ких бюджетів, обсяг витрат яких у ті часи з кожним роком зростав ви­переджальними темпами.

Муніципальні облігаційні позики, як правило, емітувалися на три­валі терміни − в середньому від 30 до 50 років, іноді й на довший пе­ріод.

Важливою особливістю облігаційних позик було те, що всі вони, як правило, мали цільовий характер. Основну категорію (понад 60 %) ста­новили позики, призначені для реалізації дохідних проектів або по­криття витрат на обслуговування боргу. Однак близько 22 % позик були спрямовані на реалізацію суспільно важливих неприбуткових проектів. Окремі позики спеціально емітувалися з метою викупу облігацій попе­редніх випусків.

Нова інституція у сфері муніципального кредиту з'явилася в Росій­ській імперії в 1912 р. з прийняттям закону про створення окремої каси міського та земського кредиту. З каси містам і земствам надавалися довго− та короткотермінові позики. Довготермінові позики надавалися тільки на капітальні видатки, пов'язані з придбанням і розширенням комунальної власності; короткотермінові − як під конкретні проекти, так і для поповнення місцевих бюджетів.

На території Західної України, яка перебувала у складі Австро-Угорщини, а пізніше − Польщі, у другій половині XIX − на початку XX ст. набула поширення практика надання муніципалітетам позик банківськими установами.

Отже, досвід місцевих запозичень в Україні в дорадянський період був досить широким та багатогранним. Нині обов'язково мають вра­ховуватися і позитивні, і негативні його результати. Безумовно, по­трібно застосовувати усі можливості для зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування, що сприятиме удосконаленню інвестицій­них механізмів, покращанню комунальної інфраструктури та якості на­дання суспільних послуг. Сьогодні одним з таких напрямів залиша­ється комунальний кредит, можливості якого в Україні досі повною мі­рою не реалізовані.


Читайте також:

  1. III.Цілі розвитку особистості
  2. III.Цілі розвитку особистості
  3. III.Цілі розвитку особистості
  4. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
  5. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  6. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  7. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
  8. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
  9. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
  10. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
  11. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ|направлень| РОЗВИТКУ МЕТОДІВ РОЗПІЗНАВАННЯ
  12. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ|направлень| РОЗВИТКУ МЕТОДІВ РОЗПІЗНАВАННЯ




Переглядів: 878

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Порівняння характерних ознак місцевих запозичень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.