Як визначається показник граничного стану при руйнуванні внаслідок втомленості матеріалу?
Які процеси мають місце при руйнуванні в результаті втомленості матеріалу?
Що мається на увазі під поняттям «граничний стан»?
ГРАНИЧНИЙ СТАН
Граничний стан - це такий стан металу в будь-якому локальному об'ємі тіла (конструкції), для якого приймається, що при його досягненні має місце руйнування на макроскопічному рівні. Цей стан залежить від процесів, що призводять до руйнування. Ці процеси, перш за все, залежать від властивостей матеріалу, режиму й інтенсивності навантаження, терміна навантаження, температури та напружено-деформованого стану в локальних об'ємах.
Під терміном втомленість мається на увазі процес послідовного накопичення пошкоджень при повторно-змінному навантаженні, що призводить до виникнення тріщини, її розповсюдженню та руйнуванню. Виникнення тріщини є наслідком вичерпання пластичних можливостей матеріалу в якомусь об'ємі, поскільки при кожному циклі «навантаження-розвантаження» (при умові, що навантаження супроводжується пластичною деформацією, а розвантаження йде пружно) має місце формування залишкової пластичної деформації. Розглядають багатоциклову втомленість (незначні напруження σ < σТ і велика кількість циклів до руйнування) і малоциклову втомленість (значні напруження σ ≈ σТ і мала кількість циклів до руйнування).
За показник граничного стану при руйнуванні внаслідок втомленості приймається значення межі втомленості. Для визначення цього показника проводять випробування на втомленість, яке полягає в наступному. Зразки піддаються симетричному повторно-змінному навантаженню різної величини і фіксується значення напружень і відповідна кількість циклів, при яких має місце руйнування зразка. За отриманими даними будується діаграма в координатах σ – N (рис. ).
2∙ 10б
Рис.1.8. Діаграма втомленості
Значення межі витривалості σ-1 визначають по точці перегину діаграми, що побудована в напівлогарифмічній системі координат. Тобто, межа витривалості - це таке максимальне напруження, при якому відсутнє руйнування при базовій (N =2∙106) кількості циклів.