• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Етапи проектування колон.

Наскрізні колони.

Основні елементи колони.

Тема: Зварні колони. Призначення та класифікація колон. Типи перерізів колон.

План:

1. Призначення колон;

2. Типи колон;

4. Типи перерізів колон:

Суцільні колони;

Література:

Обов'язкова: [2] Клименко Ф.Є. Металеві конструкції: . Львів: Світ 2002 с. 89 - 91.

Додаткова: [1] Чертов І.М. Зварні конструкції: Підручник.- К.: Арістей, 2006. с.259 - 258

Колони, як і балки,— найбільш поширені кон­струкції. Вони призначені для підтримання еле­ментів робочих майданчиків, перекрить, покрі­вель, трубопроводів, естакад, шляхопроводів то­що. Навантаженням для колон є опорні реакції конструкцій, що на них спираються. Далі ці зу­силля найчастіше передаються на фундаменти або, в окремих випадках, на нижче розміщені конструкції.

Центрально стиснуті колони працюють на поздовжню силу, прикла­дену по осі колони, або симетрично щодо її осі, що призводить до рівно­мірного стиску поперечного перерізу. Ексцентрично стиснуті колони, крім осьового стиску від поздовжньої сили, працюють також на вигин від мо­менту (рис. ).

Рис.Типи колон

Колона складається з трьох елементів:

оголовника — конструктивного елемента, на який безпосередньо передаються опорні реакції конструкцій, що спираються на колону;

бази — елемента, який передає зусилля ко­лони на бетон фундамента;

стержня — основного конструктивного еле­мента, який передає навантаження з оголовника на базу.

Матеріалом металевих колон найчастіше є сталь. У минулому були поширені чавунні колони. Але маса таких колон велика. Окрім цього, з'єд­нання чавунних колон з іншими конструкціями складне. Алюмінієві сплави застосовують рідко через високу вартість матеріалу і низьку загальну та місцеву стійкість.

Колони розподіляються за конструкцією перерізу стояка - на суцільні і наскрізні (ґратчасті). Суцільними стояками є такі, для яких обидві цен­тральні осі є матеріальними, тобто такими, що перетинають тіло перерізу .

Найдешевшими є колони з прокатних широко-поличкових двотаврів (рис. а), ширина пе­рерізу яких наближена до висоти. Звичайні двотаври невигідні, тому що мала ширина перерізу спричиняє їх низьку стійкість у площині, пара­лельній поличкам.

При великих навантаженнях (5000 кН і біль­ше) доцільні складені суцільні перерізи. Найпрос­тіші й економічніші зварні двотаври (рис. б), які виготовляють на потокових високомеханізо-ваних та автоматизованих лініях.

Рис. Поширені типи перерізів суцільних колон.

Менш економічно вигідними за витратами ме­талу, але простішими у виготовленні (особливо в умовах будівельного майданчика) є колони з про­катних профілів (рис. в). Але через обме­женість сортаменту вони мають відносно невели­ку несучу здатність. З прокатних профілів мо­жуть компонуватися як відкриті, так і замкнені перерізи. Колони замкненого перерізу мають кра­щий зовнішній вигляд і близьку чи рівну загальну стійкість у всіх напрямках. Але їхні внутрішні поверхні недоступні для огляду і захисту від ко­розії. Тому при підвищеній агресивності зовніш­нього середовища внутрішній об'єм таких колон треба герметизувати, що найпростіше виконати у колонах з труб (рис. г), але приєднання до них інших конструкцій є складним.

При великих навантаженнях і малих розра­хункових довжинах і розмірах перерізу (напри­клад, колони багатоповерхових висотних буді­вель) застосовують суцільні прямокутні перерізи, набрані з окремих листів, зварених між собою (рис. д).

Легкі колони під невеликі навантаження мо­жуть бути виконані з гнутих профілів (рис. є).

Наскрізними стояками вважаються такі стояки, для яких хоча б одна центральна вісь не є матеріальною, тобто вільною, що не перетинає тіло перерізу.

Стержень наскрізної колони складається з окре­мих гілок, з'єднаних між собою за допомогою планок чи решіток. Використовують такі колони при відносно невеликих навантажен­нях (до 5000...6000 кН) і значній висоті, коли ви­моги до жорсткості високі. Порівняно з суціль­ними вони вимагають більших витрат праці на виготовлення.

Прозір між вітками приймають, виходячи з умови стійкості, але не меншим за 100...150 мм, щоб забезпечити вільний доступ до внутрішніх поверхонь для їхнього очищення і нанесення ан­тикорозійних захисних покрить.

Спільна робота окремих гілок перерізу забеспечується решітками чи планками. Схему ґраток найчастіше приймають трикутною чи трикутною з проміжними стояками. Широко використовують і безрозкісне рішення у вигляді планок. З'єднання з допомогою решіток має більшу жорсткість, але трудомісткіше у виконанні. Безрозкісне з'єднання планками простіше у виготовленні і естетичніше. Воно найчастіше використовується у відносно не­великих колонах із зусиллями до 2000...3000 кН і незначною висотою. Розкісні решітки стають вигіднішими при великих відстанях між вітками колони Ь > 800...1000 мм, коли план­ки дуже громіздкі.

Для підвищення жорсткості колон на скручу­вання від випадкових дій і впливів при виготов­ленні та під час монтажу і збереження незмін­ності контуру у наскрізних колонах передбачають діафрагми через 3...4 м по висоті.

Відносно матеріальної осі х — х переріз розгля­дають як суцільний. На гнучкість стержня пер­пендикулярно до вільної осі у — у значно впливає деформативність з'єднувальних елементів — пла­нок чи решіток. Добір перерізу

Проектування центральностиснутого стояка колон потребує розв'я­зання таких етапів:

• вибір матеріалу;

• складання розрахункової схеми та визначення внутрішніх зусиль;

• визначення потрібної площі перерізу стояка;

• конструювання перерізу;

• визначення гнучкості стояка;

• перевірка міцності і стійкості стояка;

• конструювання зварних з'єднань.

наскрізної колони починають з умови забезпечення стійкості віднос­но матеріальної осі. Виконують його аналогічно суцільним перерізам.

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. III. Етапи розробки програмного забезпечення
3. VII. Етап проектування
4. VII. Етап проектування
5. Автоматизація проектування напівзамовлених ВІС.
6. Асортиментний процес включає три основних етапи: концентрацію, кастомізацію і розсіювання.
7. Аудит фінансово-господарської діяльності бюджетних установ включає три етапи.
8. Бізнес-моделювання в системі управління розвитком підприємства. Поняття та етапи формування бізнес-моделі
9. Бюджетний процес, його поняття і складові етапи
10. Варіантне проектування будівельного виробництва.
11. Варіантне проектування технології зведення будівель та споруд.
12. Вибір мікропроцесорного комплекту для проектування обчислювальних пристроїв і систем

Переглядів: 1986