Місцеві бюджети як складова бюджетної системи.

Одним із позитивних надбань державотворчих процесів в Україні стало створення на початковому етапі власної бюджетної системи, а потім — її подальше реформування і вдосконалення. У перші роки після утворення незалежної Української держави відносини в галузі бюджету регламентувалися Законом Української РСР "Про бюджетну систему Української РСР" від 5 грудня 1990 р. , який був прийнятий в умовах командної економіки, найбільш характерною рисою якої була значна централізація фінансових і в тому числі бюджетних ресурсів. Побудова бюджетної системи України, згідно з цим Законом, передбачала включення до її складу республіканського бюджету та місцевих бюджетів. До останніх було віднесено обласні, районні, міські, селищні та сільські бюджети.

У 1995 р. в Україні приймається нова редакція вищезазначеного Закону. Згідно з Законом "Про бюджетну систему України", бюджетна система складалася з трьох ланок: 1) державного бюджету України; 2) республіканського бюджету Автономної Республіки Крим; 3) місцевих бюджетів. Закон "Про бюджетну систему України" також визнав, що селищні та сільські бюджети створюються за рішенням районних, міських рад народних депутатів за наявності необхідної фінансової бази, а районні й міські ради визначають доходи відповідних селищних і сільських бюджетів.

Позитивними надбаннями Закону "Про бюджетну систему України" стало розмежування дохідних джерел усіх ланок бюджетної системи, визначення напрямів витрачання бюджетних коштів, чітке окреслення процедур бюджетного процесу та інших питань в бюджетній сфері.

Наступним етапом у розвитку вітчизняної бюджетної системи, а в її складі — системи місцевих бюджетів — стало ухвалення 28 червня 1996 р. Конституції України, а 21 травня 1997 р. в розвиток її положень — Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", що започаткувало новий підхід до тлумачення поняття місцевих бюджетів та визначення їх складу. У ст. 1 Закону записано, що бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) — це план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування.

Як Конституція України, так і Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" принципово змінили місце і роль районних та обласних бюджетів у складі бюджетної системи. У цих бюджетах, відповідно до нових підходів, мали акумулюватися кошти, які направляються з державного бюджету України для відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів. Крім того, в районні та обласні бюджети мали спрямовуватись кошти, залучені на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних програм. Такий підхід до визначення нової ролі обласних і районних бюджетів позбавляв їх власної дохідної бази і передбачав формування виключно за рахунок коштів, що надходили з державного бюджету України і з місцевих бюджетів.

Новим етапом у реформуванні бюджетної системи України стало прийняття 21 червня 2001 р. Бюджетного кодексу України. У цьому винятково важливому документі систематизовано і чітко окреслено всі аспекти функціонування бюджетів відповідно до Конституції України. Бюджетний кодекс вніс зміни у побудову вітчизняної бюджетної системи, дав нове трактування засад її організації, місця і ролі в її складі місцевих бюджетів; визначив процедури бюджетного процесу, повноваження органів державної влади, які здійснюють контроль за дотриманням бюджетного законодавства, встановлює відповідальність за бюджетні правопорушення. Структура вітчизняної бюджетної системи відповідно до Бюджетного кодексу України:

В основу бюджетного устрою Бюджетним кодексом України покладені такі принципи:

• єдності бюджетної системи України;

• збалансованості;

• самостійності;

• повноти;

• обґрунтованості;

• ефективності;

• субсидіарності;

• цільового використання бюджетних коштів;

• справедливості й неупередженості;

• публічності та прозорості;

• відповідальності учасників бюджетного процесу.

Характерною ознакою сучасної побудови бюджетної системи України є самостійність усіх бюджетів. Місцеві бюджети одного рівня не можуть бути включені до місцевих бюджетів іншого рівня. Закон України "Про місцеве самоврядування в країні" визначає, що самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та законодавче закріпленими за ними на стабільній основі загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів.

У кожній країні місцеві бюджети є найбільш чисельною ланкою бюджетної системи. В Україні сьогодні нараховується більше 12 тисяч місцевих бюджетів, в тому числі: бюджет АРК -1, бюджети м. Києва та Севастополя – 2, обласні бюджети – 24, міські бюджети - 453, бюджети районів у містах – 83, районні бюджети – 488, селищні бюджети – 887, сільські бюджети – 10275. Всього МБ – 12213.

В останні роки приблизно 60—70 % бюджетних ресурсів зосереджується саме у державному бюджеті України, відповідно у місцевих бюджетах акумулюється від 30 до 40 %. Абсолютні обсяги місцевих бюджетів постійно зростають. Якщо у 1992—1995 pp. збільшення обсягів місцевих бюджетів значною мірою було спричинено інфляцією та зростанням цін, то у наступні роки ця тенденція свідчить про посилення їх ролі у проведенні соціально-економічних перетворень, вирішенні найважливіших стратегічних завдань розвитку нашого суспільства. Доходи і видатки місцевих бюджетів сьогодні складають майже 12 % від виробленого в країні валового внутрішнього продукту.

Бюджетний кодекс передбачає можливість поділу бюджетів на загальний і спеціальний фонди, що, в свою чергу, має обумовлюватися законом про державний бюджет України. Загальний фонд має включати: 1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду; 2) всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду бюджету; 3) фінансування загального фонду бюджету.

Вимоги до спеціального фонду такі: до його складу входять бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень; гранти, або вартісне вираження дарунків, одержаних розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету; різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету. Важливою є норма Бюджетного кодексу стосовно платежів за рахунок спеціального фонду, які мають здійснюватись лише в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду для відповідної мети.

Основними складовими багатопланової ролі місцевих бюджетів є те, що вони виступають: важливим чинником економічного розвитку і фінансової стабільності; інструментом макроекономічного регулювання; важелем здійснення перерозподільчих процесів; фінансовою базою місцевого самоврядування; інструментом реалізації державної регіональної політики; планами формування і використання фінансових ресурсів територіальних утворень; основним важелем фінансового вирівнювання; головним джерелом фінансових ресурсів для утримання і розвитку місцевого господарства, вирішення місцевих проблем; з їх допомогою реалізуються перспективні цілі національного розвитку і загальнодержавних програм, проводиться фінансування державних видатків; місцевим бюджетам належить важлива роль у забезпеченні конституційних гарантій, вирішенні соціальних проблем, піднесенні рівня добробуту населення.

Особливе призначення місцевих бюджетів закономірно пов'язують з тим, що вони є одним з вагомих чинників соціально-економічного розвитку. За останні роки до 60 % видатків бюджетів України на соціально-культурні заходи фінансувалося саме з місцевих бюджетів; за рахунок цих бюджетів майже повністю утримуються об'єкти житлово-комунального господарства.

Постійно зростають видатки місцевих бюджетів на освіту, охорону здоров'я, соціальний захист і соціальне забезпечення населення, утримання об'єктів культури, фізичної культури і спорту, засобів масової інформації, земельних ресурсів, водне, лісове і рибне господарство, мисливство, благоустрій міст.

За допомогою місцевих бюджетів реалізуються загальнодержавні програми, пов'язані з розвитком галузей народного господарства, здійснюється підтримка вітчизняних виробників, фінансуються заходи з підвищення життєвого рівня населення, створення нових робочих місць, з реабілітації та працевлаштування інвалідів, виплачуються допомоги незаконно депортованим особам, біженцям, реабілітованим. За кошти місцевих бюджетів проводяться оздоровчі, спортивні та культурні заходи.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Роль місцевих фінансів.	\|	Програмно – цільове бюджетування та його різновиди.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.