• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема. Ціноутворення на продукцію

1. Поняття ціни та її роль в сільськогосподарському виробництві.

2. Система цін на сільськогосподарську продукцію.

3. Особливості формування світових цін.

4. Диференціація цін залежно від зональних умов, якості, строків реалізації і споживчих якостей продукції.

Література: Мертенс, с. 192, Мацибора, с. 125

1питання.

Ціна – це грошовий вираз вартості товару. Вартість товару утворює його ціну, але кількісно ці величини не співпадають. Вартість товару є основою, навколо якої відбуваються коливання його ціни. Ціни на с/г продукцію мають виражати в грошовій формі суспільно-необхідні витрати на її виробництво, але в формі ціни вже закладена можливість її кількісного відхилення від величини вартості.

Ціна на сільськогосподарську продукцію включає собівартість і прибуток. Ціни впливають на ефективність с/г виробництва, визначають темпи розширеного відтворення і рівень життя населення.

Ціни виконують функції:

1) Планово-облікову. За допомогою цін визначають масу валової і товарної продукції, валовий дохід, прибуток, розмір витрат і собівартість продукції.

2) Стимулювання виробництва. На продукцію підвищеного попиту встановлюються більш високі ціни, що спонукає до її виробництва.

3) Розподіл і перерозподіл створеного валового доходу між галузями, забезпечення відповідних пропорцій між фондами споживання і нагромадження.

2 питання

Ціни у сільському господарстві поділяються:

а) залежно від призначення

1. ціни оптового обороту ( закупівельні, оптові підприємств, оптові промисловості, розрахункові, договірні);

2. ціни роздрібного товарообороту (роздрібні, тарифи, послуги);

3. обліково-статистичні ціни і ціни планових порівнянь (порівнянні, кадастрові);

4. ціни зовнішньої торгівлі.

б) залежно від сфери функціонування

1. закупівельні;

2. оптові;

3. розрахункові (використовують при економічних взаємовідносинах орендарів з с/г підприємством і т.д.);

4. договірні ;

5. роздрібні ціни (на предмети споживання);

6. ціни за кошторисною вартістю (на будівельну продукцію);

7. тарифи (ціни на послуги).

Всі види цін на с/г продукцію взаємопов’язані і взаємообумовлені. Ціни повинні відображати результати виробництва, а ціноутворення забезпечувати стимулювання підвищення ефективності с/г виробництва і прискорення науково-технічного прогресу.

Основні принципи ціноутворення на с/г продукцію:

1)ціни на продукцію с/г повинні бути економічно обгрунтованими: покривати витрати с/г виробників і забезпечувати отримання відповідного прибутку;

2)рівень закупівельних цін на продукцію с/г треба визначати на основі суспільно-необхідних затрат праці в с/г підприємствах з гіршими умовами виробництва;

3) встановлення економічно обгрунтованого співвідношення закупівельних цін на різні види с/г продукції;

4) встановлення економічно обгрунтованого співвідношення цін на с/г продукцію і на промислові засоби виробництва;

5) рівень закупівельних цін на продукцію с/г встановлюється з урахуванням її якості;

6) закупівельні ціни встановлюються з урахуванням строків реалізації;

7) рівень закупівельних цін встановлюється і регулюється з урахуванням співвідношення між попитом і пропозицією, а також споживчих властивостей різних видів продукції. Ціни мають заохочувати виробництво тієї продукції, потреба на яку задоволена не повністю;

8) закупівельні ціни на окремі види продукції с/г диференціюються по зонах.

3 питання

Ціноутворення в с/г і цінова політика продавців і покупців с/г продукції та засобів виробництва для с/г підприємств залежать від типу ринку. Найважливіші – ринок чистої конкуренції і ринок чистої монополії.

Ринок чистої конкуренції передбачає наявність великої кількості продавців і покупців, що проводять торгові операції з одним і тим самим продуктом. Окремий продавець чи покупець не має впливу на рівень реалізаційних цін.

В умовах чистої монополії функціонує один продавець, що має виключне становище щодо встановлення поточних цін на конкретному товарному ринку.

Ринок без конкуренції неможливий, тому необхідна демонополізація ринку і ринкових відносин.

Необхідно розвивати конкурентні ринки. Для цього треба ввести такий державний порядок оподаткування, який би робив невигідним монополне підвищення цін на засоби виробництва для сільського господарства.

Ринковий принцип ціноутворення невіддільний від вільного руху товарів і конкуренції товаровиробників, а тому несумісний з монополією. Втручання держави або інших органів у господарську діяльність підприємств не допускається. Збитки, завдані господарству неправомірним втручанням у його діяльність, підлягають відшкодуванню за рахунок винних.

В країнах з ринковою економікою держава встановлює межі та ліміти цін, здійснює дотації і компенсації. Проводить не політику ціноутворення, а політику регулювання продовольчого ринку, створюючи економічні передумови розвитку с/г виробництва в необхідних обсягах і пропорціях. Держава компенсує с/г виробникам відхилення від ринкової ціни у розмірах необхідних для їх діяльності і в заданому режимі.

4 питання

Державне регулювання являє собою механізм впливу на розвиток суспільного виробництва і розподілу. Воно узгоджується з вимогами ринку та реалізується за допомогою економічних заходів у межах чинного законодавства.

С/г має ряд особливостей. Воно забезпечує населення країни продовольством і промисловою сировиною, від його результатів залежить життєвий рівень людей.

Державі, яка турбується про добробут свого населення, небайдужий стан с/г виробництва. Вона повинна створювати сприятливі економічні і соціальні передумови для розвитку галузі, які дозволяли б виробляти достатню кількість товарів за доступними цінами.

Але вирішити це питання нелегко. Складність полягає в нестабільності с/г виробництва через велику залежність його від природно-кліматичних умов, місця розташування певного виробництва, що ускладнює можливість збалансування в часі і просторі обсягів виробництва продовольства з потребами ринку, призводить до нестабільності його фінансовго стану.

С/г не входить до монопольних формувань, тому зазнає руйнівної дії від конкурентів, а це негативно впливає на всю економіку.

Для с/г товаровиробника розмір ціни є життєво важливим. На нього впливають особливості того чи іншого виробництва, якість продукції, строки виробництва та реалізації продукції. Відомо, що восени ціни на с/г продукцію нижчі, а весною зростають. Виробнику необхідно створити умови для зберігання та подбати про перевезення, упакування, товарний вигляд продукції.

Держава надає с/г повну самостійність, обирає таку форму взаємовідносин з с/г, яка б забезпечувала стабільність виробництва і необхідний рівень доходів.

Функції держави полягають у створенні умов для збуту продукції з гарантією, що зниження цін на с/г ринку не буде нижчим від того рівня, який дозволяє працювати на принципах самофінансування.

В умовах ринку держава гарантує успішний розвиток с/г , створюючи йому пріоритетні умови порівнянно з іншими галузями народного господарства.

Читайте також:

1. Агроценоз як система.
2. Банківська система.
3. Більш повну практику ціноутворення в сучасних умовах у розвинутих країнах світу допоможе з’ясувати короткий виклад розвитку теорії ціни.
4. Бюджет і бюджетна система.
5. Бюджет і бюджетна система.
6. Бюджетний устрій та бюджетна система.
7. Бюджетний устрійпоказує, в який спосіб побудована бюджетна система. Іншими словами,він відображає організацію вертикальної структури бюджету держави за рівнями влади.
8. В якій функції гроші обслуговують процес ціноутворення?
9. Виборча система.
10. Види попиту на нову продукцію
11. Визнання сертифікатів на імпортовану продукцію.
12. Визначення методів ціноутворення.

Переглядів: 830