Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Наукові основи раціонального природокористування. Видовий склад природних ресурсів.

Людина отримує матеріальні, культурні та духовні блага для задоволення потреб власної життєдіяльності з природних ресурсів, чи то первинним, чи то вторинним шляхами. Людське суспільство вводить в природний кругообіг речовини, яких раніше не було в природі, які справляють негативний вплив на довкілля. Відбувається дестабілізація екологічної стабільності природних, еколого – економічних систем. Особливо відчутний тиск людини розумної на природу почав відбуватись з початком промислової революції, десь орієнтовано з кінця 18 – початку 19 сторіччя, а в кінці 20 сторіччя він досяг апогею.

Науково – технічний процес неоднозначно впливає на стан навколишнього природного середовища. Зростаючі можливості людини перевершують темпи зростання антропогенного тиску, проте екологічний стан не покращується. Вихід можливий лише наступний: масова екологічна культура, екологічна освіта, екологічне виховання. Людина є поєднуючим складовим елементом людина – природа – суспільство. Адже вона є як суспільним, так і природним суб’єктом. Якщо розглядати поняття “навколишне природне середовище”, то доцільніше сказати ”природне середовище”. Сутність поняття середовища означає той, хто оточує, то не потрібно робити тавтологію.

Природні можливості біосфери не є безмежними. Природа має властивість по самовідновленню, але повільними темпами і виникає проблематичне питання: а з якої межі винищення? В той час потреби людства зростають, як у кількісному, так і якісному виразі. Важливо, щоб зростаючий антропогенний тиск не перевершував темпи самовідтворення природного середовища. Вихід з такої ситуації є наступний:

· Раціональне використання природних ресурсів;

· Проведенню заходів з охорони та розширеного відтворення природно – ресурсного потенціалу.

Господарська діяльність, як сказано вище, зокрема матеріального виробництва, значно впливає на довкілля. Раціональне природокористування є необхідною вимогою збереження людини як виду. Доцільно виділити наступні принципи раціонального природокористування:

· Комплексність;

· Сталість;

· Гармонійність;

· Відсутність антропоцентризму;

· Єдність еколого – економічного підходу;

· Інші.

Мультиплікаційний соціально – економічний ефект раціонального природокористування полягає у підвищенні рівня життя населення, зростання прибутковості виробництва, збільшення національного багатства, покращення екологічної ситуації.

Природні ресурси – це об’єкти навколишнього природного середовища, які використовуються людиною у процесі виробничої діяльності з метою задоволення потреб власної життєдіяльності.

Регіональна еколого–економічна система – це організаційне сполучення стійких технічних, економічних, біологічних типів взаємозв’язків, які централізовані на локальній території.

В еколого–економічній системі (промисловість, сільське господарство, невиробнича сфера) виділяють існування наступних взаємозв’зків:

· Техніко – економічні;

· Еколого – економічні;

· Соціально – економічні;

· Економіко – демографічні;

· Економіко – організаційні.

Характеристика навколишнього природного середовища включає:

· Територію, межі та систему управління;

· Природно – історичні умови;

· Соціально – демографічні умови;

· Господарсько – економічні умови;

· Фактори антропогенного тиску на довкілля;

· Динаміка якісної зміни природи;

· Вплив місцевих природних та техногенних факторів на умови життя та здоров’я населення;

· Природоохоронні засоби.

Господарсько – економічна та екологічна ефективність враховує:

· Інтегральну оцінку комплексної дії господарської діяльності на елементи природи;

· Оцінка інтегральної економічної та екологічної ефективності природоохоронних заходів;

· Прогноз ймовірних соціально – демографічних, техніко – економічних змін;

· Пріоритетні фактори, які визначають сучасний економічний стан навколишнього природного середовища.

Для зниження антропогенного впливу доцільно розробити та провести комплекс природоохоронних заходів, зробити оцінку екологічної ефективності даних заходів.

За економічними розрахунками та відповідними експертними висновками має бути вибраний та обгрунтований оптимальний варіант (набір) природоохоронних заходів. Розробка мережевого графіку у рамках стратегічного менеджменту навколишнього природного середовища, проектування природоохоронних заходів, їх розробка являють собою закінчений цикл відтворення природних ресурсів.

Природа складається з живих та неживих компонентів. Біосфера є складною зовнішньою оболонкою Землі, яка населена живими організмами. До складу біосфери входять нижня частина атмосфери, гідросфери та літосфери.

Межі біосфери визначаються умовами для життя різноманітних організмів. Верхня межа визначена жорстким космічним випромінюванням та ультрафіолетовими променями, нижня – високою температурою земних надр. На межі переходу поверхні суші, океану, атмосфери знаходяться самі оптимальні умови життя для флори і фауни.

У природі розрізняють два кругообороти речовин – великий і малий. Великий (геологічний) – це циркуляція води у атмосфері і грунті. Малий кругообіг функціонує в межах екологічних систем як функціональних елементах біосфери. Він носить назву біологічного (біотичного).

При розробці довгострокових прогнозів, програм з охорони та розширеного відтворення природних ресурсів, проектуванні природоохоронних об’єктів і комплексів.

Показниками економічної ефективності порівняльних варіантів є найменше значення наведених витрат, тобто сукупності експлуатаційних витрат і капітальних вкладень, приведених до річної розмірності з урахуванням фактору часу (термін окупності капітальних вкладень). При проведенні короткострокових заходів оптимальний варіант вибирається за мінімумом наведених витрат:

Сi+eKi®min,

де Сi - річні експлуатаційні витрати на обслуговування і утримання основних фондів природоохоронних об’єктів ;

Кi - капітальні вкладення в природоохоронні заходи;

e - коефіцієнт порівняльної ефективності вкладень.

Наведенні витрати можуть бути розраховані за формулою:

Ki+TCi®min,

де Т – нормативний строк окупності капітальних вкладень. Ця величина є зворотною до величини e (коефіцієнту порівняльної ефективності вкладень).

При проведенні природоохоронних заходів, реалізація яких або досягнення еколого – економічного ефекту потрібні тривалі строки (відновлення лісових насаджень, рекультивація земель, відновлення рибних популяцій). Експлуатаційні витрати та капітальні вкладення змінюються у часі. Повні витрати, проведені до початку розрахункового періоду, визначаються за формулою:

T

S k n+k t+Cn t/ (1+eп)t®min,

t=1

де Кn - першочергові капітальні вкладення у природоохоронні заходи;

К t - додаткові капітальні вкладення, які необхідні для забезпечення нормальної роботи природоохоронного в t-му році їх експлуатації (t = 1,2,3…T);

Сn t - експлуатаційні витрати t-го року на обслуговання та замість основних фондів;

eп - коефіцієнт наведення різночасових (приймається 0,08 для звичайних витрат; 0,1 – для витрат на нову ; 0,03 – для витрат на відновлення лісових насаджень.

При економічному порівнянні варіантів природоохоронних заходів має бути забезпечена їх співставність:

· за досягненням нормативної якості навколишнього середовища;

· за кількістю населення, на яке поширюється дія природоохоронного заходу;

· за розмірам території (зони поширення) результатів заходів;

· за тривалістю функціонування.

Якщо варіанти відрізняються тривалістю будівництва, то потрібно додатково врахувати реальний ефект за час їх строкового вводу в експлуатацію.

Э =eп к(Т21),

Де Т1 , Т2 - тривалість будівництва за варіантами.

 

Тема 2. Природно-ресурсний потенціал та ресурсне забезпечення виробництва.

2.1. Природно-ресурсний потенціал як економічна категорія: сутність та зміст.

В міру розвитку науково-технічного прогресу сформувалась модель екстенсивного нарощування масштабів виробництва за рахунок збільшення питомої ваги природних ресурсів у виробництві товарів та послуг для задоволення життєдіяльності людини. Потреби людей все зростають і приходиться затрачати все більше природних ресурсів для їх задоволення, наприклад споживання електроенергії. В свідомості суспільства переважали ідеї підкорення стихій та івищ природи, а найкращим з призначень природних ресурсів вважалося “служба людині”. Проблема раціонального природокористування розглядалася На локально-технічному рівні, природні ресурси розглядалися як специфічні матеріально-технічні ресурси, а критерієм природокористування стала економічна ефективність використання природних ресурсів. Такий підіхід був доцільним для процесу індустріалізації, тобто кількісно-якісного економічного зростання. Ресурсна сфера економіки повинна була забезпечити необхідну кількість сировинних та енергетичних ресурсів. Це сприяло виникненню проблеми ефективного використання природно-ресурсного потенціалу, забезпечення його охорони (простого відворення) та розширеного відтворення як в кількісному, так і в якісному вимірах. Проблема усугубляється тим, що з розвитком виробництва все нові і нові ресурси залучаються у виробництво. Проте ні в якому разі не допустимо скороченння промислового виробництва, тому що це суперечить закономірностям розвитку людського суспільства і тут виникає дилема: як використовувати природні ресурси, потенціал природи. Відповідь на це непросте питання мають змогу дати розроблені теоретичні і методологічні основи раціонального використання природного потенціалу регіону та держави в цілому. Головним тут є не рівень (місцевий, регіональний, державний чи глобальний), а підхід, який полягає в оптимальному поєднання об’єктивних суперечностей: обмеженості природних ресурсів та розвитку суспільного виробництва, яке супроводжується зростанням антропогенного навантаження.

Природні ресурси – це об’єкти навколишнього середовища, які викорситовуються для забезпечення матеріальних, культурних та духовних потреб життєдіяльності людини. . Максимальний обсяг ресурсу, який може бути використаним у процесі виробництва є фіксованим, такі види природних ресурсів ще називають вичерпними і невідновлювальними. Відновлювальні природні ресурси мають також обмежений обсяг ресурсу, але вони протягом певного часового періоду можуть відновлюватися з швидкістю, яка залежить від ряду природних причин, а останнім часом, і антропогенного чиннику.

Природно-ресурсний потенціал є здатністю природних ресурсів виробляти матеріальні та духовні суспільні блага у вигляді товарів та послуг, це інтегральна продуктивність природних умов та ресурсів, яка вимірюється рівнем виробництва валової та товарної продукції, прибутком на одиницю природних ресурсів (земельних ресурсів у сільському господарстві). Як природно-економічна основа будь-якого виробництва він є просторовою базою для розміщення продуктивних сил суспільства, наприклад земельна територія. На основі знань про природно-ресурсний потенціал як економічну категорію можливо розробити економічну оцінку природних ресурсів, що слугуватиме основою для платного природокористування підприємств народного господарства з різною формою власності. В поняття “природно-ресурсний потенціал” входять, наряду з ресурсами, які використовуються в нинішніх умовах, також ті види природних ресурсів, які ще не знайшли свого використання в силу недостатнього рівні розвитку продуктивних сил.

Об’єктивно назріла потреба в оцінці природних ресурсів. Будь-які дії щодо якісної та кількісної характеристики ресурсів є оцінюванням, а результат таких дій - це оцінка. В умовах ринку, враховуючи дію закону “попиту-пропозиції” оцінка трансформується в ціну товарів чи послуг. Рентна є не чим іншим як доходом від використання природних ресурсів. Вона є абсолютна, при цьому мається на увазі, що якась одиниця будь-якого виду природних ресурсів може приросити прибуток не менший від даного рівня. Цей рівень і є величиною абсолютної ренти для даного виду природних ресурсів. Диференціальна рента залежить від місцерозташування і якості природних ресурсів (диференціальна рента 1) та від інтенсивності в них капіталовкладень (диференційна рента 2), яка враховує витрати на освоєння даного природного ресурсу:

ДР

ОПР д.р. = --------- + В о ,

Е н

де ОПР д.р. - оцінка природного ресурсу на основі диференційної ренти;

ДР - диференційна рента;

Е н - норматив ефективності;

В о - витрати на освоєння даного природного ресурсу.

Розроблена та затверджена Кабінетом Міністрів України грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення. Нині існує проблема неоцінення земель лісовим фонду держави. Для південного регіону (Миколаївська, Херсонська та Одеська області) вона теж актуальна, хоча питома частка лісових земель є незначною (5 – 7 %). Оцінка лісових ресурсів проводиться у вигляді лісової такси, яка повинна компенсувати витрати держави на ведення лісового господарства.

Під енергетичною оцінкою природних ресурсів розуміється той факт, що природні ресурси мають певний енергетичний еквівалент, який залежить від внутрішнього потенціалу та попередніх витрат на їх утворення:

Е в

ОПР е = ----------,

В е

де ОПР е - енергетична оцінка природних ресурсів;

Е в - енергетичні витрати на утворення певного виду природних ресурсів;

В е – вихід енергії, який може бути одержаний з даного ресурсу при його використанні.

Енергетичну оцінку природних ресурсів доцільно використовувати по відношенню до корисних копалин.

У разі достатку водні ресурси є безплатними, якщо природнім шляхом компенсується кількість води, яка взята на споживання. Для відтворювальних ресурсів необхідно враховувати природний приріст та обсяг видобутку на рік, наприклад для лісу, риби та ін.

V

t в = ------------------ ,

Tp - ПП

де V – загальні запаси відворюваного ресурсу;

Tp - обсяг видобутку на рік;

ПП - природний приріст за рік;

t в - потреба у витратах для відтворювання ресурсів.

 


Читайте також:

  1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
  2. D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.
  3. E) теорія раціонального вибору.
  4. I. При підготовці до переговорів визначите склад делегації і її керівника.
  5. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  6. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
  7. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
  8. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
  9. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
  10. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
  11. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.
  12. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави




Переглядів: 694

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Принципи екологічної оцінки. Еколого – економічна ефективність природоохоронних заходів. | Основні напрями, резерви і шляхи докорінного підвищення ефективності використання природно- ресурсного потенціалу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.