• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правопис складних іменників

Імена по батькові

1. При творенні чоловічих імен по батькові вживаються суфікси -ович, -йович. Наприклад: Русланович, Сергійович, Ігорович, Юрійович, Максимович, Євгенович, Богданович, Андрійович.

2. При творенні жіночих імен по батькові вживається суфікс -івн(а), після голосних -ївн(а). Наприклад: Миколаївна, Іванівна, Юліанівна, Лук'янівна, Ярославівна, Артемівна, Сергіївна.

3. Деякі з імен по батькові випадають з цих загальних правил. Їх слід пам'ятати.

Григорій — Григорович, Григорівна, Сава - Савич (-ович), Савівна, Ілля - Ілліч, Іллівна, Микита - Микитович, Микитівна, Яків - Якович (-левич), Яківна (-лівна), Лука - Лукич, Луківна.

4. У родовому відмінку жіночі імена по батькові мають лише закінчення -івн(и), -ївн(и), у давальному - -івн(і), -ївн(і). Наприклад:

Р. в. Людмили Тимофіївни (неправильно: Тимофіївної)

Вікторії Володимирівни (неправильно: Володимирівної)

Д. в. Людмилі Тимофіївні (неправильно: Тимофіївній)

Вікторії Володимирівні (неправильно: Володимирівній).

Складні іменники пишуться разом або через дефіс.

Разом пишуться:

5. іменники, утворені за допомогою сполучної голосної із двох чи кількох основ (одна з яких - дієслівного походження): коноплепрядіння, бавовнозаготівля, звуковловлювач, садовод, газомір, вертоліт, слов'янознавство, життєпис, водозбір;

6. іменники, утворені поєднанням основ прикметника та іменника: чорнозем, бортмеханік, натурфілософія, Ощадбанк;

7. іменники, утворені за допомогою сполучної голосної від двох іменникових основ, синтаксично й семантично рівнозначних: залізобетон, газопровідник, квітколоже, шлакоблок, лісостеп, верболіз (але: людино-день);

8. іменники, утворені поєднанням дієслова в другій особі однини наказового способу з іменником: горицвіт, перекотиполе;

9. іменники, утворені поєднанням числівникової основи з іменниковою: чотиритомник, сторіччя, двозначність, трикутник, двобій, двадцятиріччя;

10. іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-: півбака, півжиття, півстола, півроку, півфінал, півхлібини, півпляшки, півхустки, півповерху, напіврозпад, напівсон, полувал, полукіпок;

11. іменники, пов'язані з інтернаціональною лексикою й термінологією, в яких другою складовою частиною є такі елементи: -граф, -графія, -лог, -логія, -метр: гігрограф, мікологія, філолог, лексикограф, цинкографія, фітобіологія, палеографія, геометр;

12. іменники, утворені з трьох і більше іменникових основ: автомотогурток, веломотоспорт, ліспромгосп.

Через дефіс пишуться:

1. іменники, що означають близькі за змістом поняття: батько-мати, хліб-сіль;

2. іменники, що означають державні посади, військові звання: прем'єр-міністр, генерал-лейтенант;

3. іменники, що означають складні одиниці виміру: кіловат-година, грам-атом, тонно-кілометр;

4. іменники, в яких перше слово підкреслює прикмету чи особливість предмета, що передається другим словом: жар-птиця, козир-дівка, стоп-кран;

5. іменники (окладні назви), що означають науковий ступінь, спеціальність, професію: член-кореспондент, інженер-економіст, лікар-педіатр;

6. іменники з першою частиною пів- у значенні «половина» перед власною назвою: пів-Києва, пів-Америки, пів-Москви;

7. словосполучення, що означають назви рослин: мати-й-мачуха, люби-мене, іван-чай;

8. іменники (складні географічні назви): Гусь-Хрустальний, Ростов-на-Дону;

9. слова, до складу яких входять іншомовні елементи віце-, екс-, лейб-, обер-, унтер-, штаб- (штабе): штаб-квартира, екс-чемпіон, віце-адмірал, віце-консул, віце-президент, обер-лейтенант; складні прізвища: Гулак-Артемовський, Римський-Корсаков, Нечуй-Левицький.

Читайте також:

1. ВАРІАНТИ ВІДМІНКОВИХ ФОРМ ІМЕННИКІВ
2. Відміни іменників
3. Відмінювання іменників другої відміни. Особливості поділу на групи іменників з основою на –р. Особливості відмінкових закінчень іменників другої відміни родового відмінка.
4. Втрата непараметричними критеріями згоди „свободи від розподілу” при складних гіпотезах
5. Диференціювання складних функцій
6. Еквівалентність множників нарощування простих та складних процентів
7. Еквівалентність множників нарощування складних процентів за номінальними та ефективними ставками дохідності
8. Еквівалентність множників утримання простих та складних процентів
9. Еквівалентність множників утримання та дисконтування для складних процентів
10. Закінчення родового відмінка іменників чоловічого роду ІІ відміни однини як місце морфологічного ризику.
11. Закони електричних кіл постійного струму. Розрахунок простих і складних електричних кіл.
12. Зміни в правописі у XX сторіччі

Переглядів: 903