Еквівалентність множників нарощування складних процентів за номінальними та ефективними ставками дохідності
З погляду практики фінансових обчислень цікавою є задача визначення еквівалентних множників нарощування (чи дисконтування) за різної періодичності та тривалості нарахувань складних процентів.
Нарощення вартості за правилом складних процентів може відбуватися двома способами:
· за канонічною формулою, коли загальна кількість нарахувань процентів співпадає з кількістю періодів існування угоди (тривалістю угоди), тобто, т = п;
· за формулою, коли загальна кількість нарахувань процентів є більшою за кількість періодів, тобто, т> п.
З метою обчислення в межах однієї фінансової угоди номінальних і ефективних ставок дохідності, необхідно застосовувати вираз з попередньої теми :
У разі, коли для двох фінансових угод множники нарощування за річними ефективнимиставками складних процентів є еквівалентними, можна записати рівняння (4.13):
(4.13)
Тоді, враховуючи вираз (re), для номінальних ставок дохідності можна записати рівняння:
(4.14)
Отриманий вираз (4.14) є загальним випадком рівняння еквівалентності множників нарощування складних процентів.
У разі, коли визначення еквівалентних множників здійснюють в межах однієї фінансової угоди, тобто n1=n2 =n вираз (4.14) спрощується до (4.15):
(4.15)
Зазначимо, що саме рівняння еквівалентності (4.15) досить часто розглядається на практиці при вирішенні інвестиційної дилеми „час-дохідність”.
Розглянувши основні, найбільш розповсюджені рівняння еквівалентності, зазначимо, що насправді для будь-якої комбінації множників, нарощування, утримання, дисконтування простих або складних процентів можна записати відповідне рівняння еквівалентності. Окремим питанням є визначення залежності між неперервними ставками (силами росту) та вище переліченими дискретними ставками дохідності.