Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Суть та структура ринку

Тема 13. Ринок та механізм його функціонування

Контрольні завдання

Визначте єдино правильну відповідь

12.1. Економічна категорія, яка відображає взаємовідносини суб’єктів аграрних відносин з приводу користування та розпорядження землею, називається:

а) рентою; б) орендною платою; в) позичковим процентом.

12.2. Утворенню диференціальної ренти І сприяє:

а) природна родючість грунту;

б) розвиток меліорації, створення іригаційних споруд;

в) рівень агротехніки.

12.3. До умов виникнення диференціальної ренти ІІ належить:

а) рельєф місцевості;

б) впровадження досягнень агробіологічних наук;

в) віддаленість від ринку.

12.4. Єдиним джерелом земельної ренти є:

а) родючість грунту;

б) праця сільськогосподарських працівників;

в) високопродуктивні засоби праці.

12.5. Ціна земельної ділянки не залежить від:

а) величини земельної ренти;

б) середньої норми прибутку в економіці;

в) норми позичкового проценту комерційних банків по депозитах.

 

Ключові слова:ринок, вільний ринок, монополізований ринок, регульований ринок, ринкова інфраструктура, попит, пропозиція.

Органічною складовою економічної системи є сфера обміну, яка тісно пов’язана із сферою виробництва, розподілу і споживання. Обмін завжди був притаманний людському суспільству. Спочатку він існував всередині первісної общини між її членами. Близько 7 тис. років тому, в період розпаду первіснообщинного ладу, у результаті виникнення суспільного поділу праці, приватної власності на засоби виробництва та економічного відособлення товаровиробників виникає товарний обмін, суспільне виробництво набуває товарної форми. З’являється поняття “ринок” яке ототожнюється із сферою обміну, у якій здійснюється угода купівлі і продажу товарів.

З наступним розвитком товарного обміну, появою грошей і товарно-грошових відносин акти купівлі і продажу розвиваються, віддаляючись у просторі і часі. Тепер характеристика ринку тільки як місця торгівлі уже не відображала реальної дійсності. Тому виникає нове розуміння ринку як форми товарно-грошового обміну (обігу). Ринок – це не сфера товарного обміну, а сфера обігу, яка включає не лише товарний обмін, але й грошовий обіг та обіг цінних паперів.

З появою товару – робоча сила ринок набуває загального характеру, він усе більшою мірою проникає у саме виробництво. Купівля не лише засобів виробництва, а й робочої сили стає умовою виробництва і визначає форму поєднання виробничих факторів при розвиненому товарному виробництві і ринку. Ринок тепер відображає не лише відносини обміну, а й виробництва, розподілу, споживання.

Таким чином, ринок –це сукупність економічних відносин між різним суб’єктами економіки з приводу купівлі-продажу товарів та послуг відповідно до законів товарного виробництва.

Об’єктивними умовами існування та функціонування ринку є товарне виробництво, суспільний поділ праці, економічна відособленість виробників, економічна конкуренція між суб’єктами господарювання, існування розвинутої інфраструктури, стійкої фінансової і грошової систем, наявність правової бази, яка сприяє створенню та відтворенню відповідного ринкового середовища та психологічного клімату.

Початково суб’єктами ринку були виробники і споживачі продукції, що продається. Поступово в процесі розвитку ринку і виділення в самостійні галузі торгівлі та грошового обігу активними суб’єктами ринкових відносин стали торговельні та фінансові посередники.

Щодо об’єктів, відносно яких складаються відносини купівлі-продажу, то ними виступають матеріальні продукти праці (споживчі товари, товари виробничого призначення), інтелектуальні продукти праці (інформація, наукові ідеї), робоча сила, послуги, гроші, цінні папери (акції, облігації).

Оскільки в ринкові відносини вступають різні суб’єкти, а до сфери обміну надходять різноманітні об’єкти, то формується досить складна ринкова структура, яка включає найрізноманітніші види ринків.

В залежності від умов діяльності суб’єктів господарського життя розрізняють вільний, монополізований і регульований ринок.

Вільним називається ринок з великою кількістю виробників однорідної продукції, вільним ціноутворенням і довершеною (повною) конкуренцією.

Монополізованим є ринок, для якого характерна незначна кількість виробників даної продукції, недовершена (неповна) конкуренція, жорсткі (тверді) ціни, їх зростання, недостатність окремих видів товарів.

Регульованим називається ринок, який контролюється і регулюється державою за допомогою спеціальних заходів економічного та адміністративного характеру.

З точки зору об’єктів обміну ринки бувають: ринок засобів виробництва, ринок споживчих товарів, ринок робочої сили, ринок позичкових капіталів, ринок цінних паперів, ринок валюти, ринок інформації, ринок житла і т.д. Кожен з названих видів, в свою чергу, має розгалужену структуру. Будь-який товар чи послуга має свій ринок (ринок зерна, ринок нафти, ринок землі тощо).

За суб’єктами виділяють такі види ринків: ринок покупця, ринок продавця, посередницький ринок.

На ринку покупця пропозиція товарів перевищує попит на них, що дає можливість покупцеві порівнювати товари і надавати перевагу певному із них. На цьому ринку існує конкуренція продавців (виробників) товарів та послуг.

На ринку продавця попит значно перевищує пропозицію, головна увага надається кількості та наявності товарів і послуг, а якість відходить на задній план. На такому ринку виникає конкуренція покупців.

Посередницький ринок охоплює сукупність економічних відносин осіб та організацій, які купують товари та послуги для перепродажу або надання їх в оренду іншим споживачам із вигодою для себе.

За рівнем насиченості виділяють рівноважний ринок (попит співпадає з пропозицією), дефіцитний ринок (попит перевищує пропозицію), надлишковий ринок (пропозиція переважає попит).

За адміністративно-територіальною ознакою розрізняють місцеві, регіональні, національні, світовий ринки, а також внутрішній та зовнішній ринки.

Окремі види ринку не існують відокремлено один від одного, вони переплетені між собою, утворюючи єдину, розгалужену ринкову структуру.

Загальна ринкова структура включає і ринкову інфраструктуру.


Читайте також:

  1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
  2. VІ. План та організаційна структура заняття
  3. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
  4. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
  5. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
  6. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
  7. Атомно-кристалічна структура металів
  8. Базова алгоритмічна структура
  9. Банки як учасники ринку цінних паперів
  10. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.
  11. Банківські установи на кредитному ринку
  12. Безцехова виробнича структура.




Переглядів: 795

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Форми господарювання в сільському господарстві | Функції та механізм дії ринку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.