Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Інтернаціоналізація продуктивних сил та виробничих відносин

Світового господарства

Тема 18. Основні риси та тенденції розвитку

Контрольні завдання

Визначте єдино правильну відповідь

17.1. До економічних методів державного регулювання відноситься:

а) прийняття та вдосконалення правової бази;

б) антимонопольне регулювання;

в) зміни системи оподаткування.

17.2 Недоліком ринку є:

б) матеріальна відповідальність ринкових суб’єктів за свою діяльність;

в) реагування лише на потреби забезпечені грошима;

г) здатність швидко адаптуватись до умов, що постійно змінюються.

17.3. Позитивною рисою ринку є:

а) свобода підприємницької діяльності;

б) реагування лише на потреби забезпечені грошима;

в) формування монополістичних тенденцій, які обмежують вільну конкуренцію.

17.4. В сучасних умовах господарський механізм передбачає:

а) заміну ринкового регулювання державним;

б) повернення від державного регулювання до ринкового саморегулювання;

в) поєднання ринкового саморегулювання з корпоративним, державним

та наднаціональним регулюванням.

17.5. Фінанси – це:

а) гроші;

б) вся сукупність грошових доходів населення;

в) сукупність відносин власності між державою, підприємствами і населенням з приводу формування і використання грошових фондів.

 

Ключові слова:інтернаціоналізація господарського життя, міжнародний поділ праці, світове господарство, інтернаціональна вартість, міжнародна економічна інтеграція, глобалізація

Інтернаціоналізація господарського життя – об’єктивний економічний процес виникнення та розвитку зв’язків між національними господарствами різних країн.Він охоплює всі сфери суспільного відтворення і конкретизується у процесі інтернаціоналізації продуктивних сил і виробничих відносин (відносин економічної власності).

Відносини між народами вперше проявляються у формі торгівлі, яка виникає внаслідок другого та третього суспільних поділів праці і посилюється в епоху великих географічних відкриттів (середина XV – XVII ст.). Між невеликою групою економічно розвинутих метрополій та великою групою колоніальних та залежних країн переважали позаекономічні примусові зв’язки. В цей же період починають зароджуватись міжнародні виробничі зв’язки. Це пов’язано із становленням та розвитком класичного підприємництва в промислово розвинутих країнах: проста кооперація (до середини (XVI ст.), мануфактура (XVI-XVIII ст.), крупне машинне виробництво (XVIII-XX ст.). Саме на межі XVIII-XIX століть починається процес інтернаціоналізації господарського життя. Машинне виробництво передбачало виготовлення продукції у великих масштабах. Це зумовлювало процес виробничого споживання величезної кількості сировини і матеріалів, частину яких потрібно було завозити з інших країн, а створену продукцію реалізувати не лише в межах національних господарств, але й у багатьох інших країнах. Виробничі зв’язки викликають до життя міжнародний рух капіталів, розвиток міжнародних валютно-фінансових та кредитних відносин.

Інтернаціоналізація господарського життя передбачає інтернаціоналізацію продуктивних сил і виробничих відносин. Інтернаціоналізація продуктивних сил включає інтернаціоналізацію кожного елемента даної системи: засобів виробництва, робочої сили, науки, інформації, тощо.

Процес інтернаціоналізації продуктивних сил виростає з міжнародного поділу праці.

Міжнародний поділ праці – пряме продовження суспільного поділу праці в національних економіках, це взаємопов’язаний процес спеціалізації окремих країн, їх підприємств на виробництві певних продуктів або їх частин з кооперуванням виробників для спільного випуску кінцевої продукції. Він здійснюється з метою підвищення ефективності виробництва, економії затрат суспільної праці, раціонального розміщення продуктивних сил.

Спочатку визначальними факторами міжнародного поділу праці були природні фактори: відмінності між країнами в наявності природних багатств, грунтово-кліматичні умови, географічне положення, розміри трудових ресурсів. Але у другій половині головним фактором формування МПП стає НТР, розвиток науки і техніки, рівень соціально-економічного розвитку країн світу.

Існує три форми міжнародного поділу праці, які збігаються з формами суспільного поділу праці: загальна, часткова, одинична.

Загальна форма МПП означає поділ праці за родами та сферами виробництва: промисловість, сільське господарство, добувні та обробні галузі промисловості та ін. Тому, у МПП, країни-експортери поділяються на індустріальні, сировинні, аграрні.

Частковий поділ праці означає поділ цих сфер і родів на окремі види і підвиди, якими є окремі галузі, ті чи інші види продукції. У міжнародній торгівлі ця форма означає зростання ролі міжгалузевого обміну готовими виробами.

Одинична форма МПП означає спеціалізацію країн на виготовленні окремих деталей та вузлів певного складного товару. Саме одиничний поділ праці є основою для розвитку міжнародних виробничих зв’язків (міжнародної промислової кооперації).

Інтернаціоналізація відносин економічної власності являється інтернаціоналізацією капіталу, якщо йдеться про майже тотальне панування капіталістичного способу виробництва.

Інтернаціоналізація капіталу – це процес взаємопереплетення і об’єднання різних форм національного та інтернаціонального капіталу. Основними формами сучасного капіталу є приватний, колективний, державний та наддержавний( або наднаціональний). Кожна з цих форм може існувати у вигляді: промислового, банківського, позичкового, торговельного. Тому інтернаціоналізація капіталу передбачає взаємопереплетення й об’єднання основних форм капіталу в різних комбінаціях: приватних форм капіталу кількох країн, колективних форм капіталу однієї країни з державним капіталом іншої країни, національного капіталу з наддержавним тощо.

Важливу роль в інтенсифікації процесу інтернаціоналізації капіталу відіграє виникнення і розвиток монополій. Створення останніми численних філій і дочірніх компаній за кордоном перетворює їх із національних на транснаціональні корпорації.

Взаємопереплетення і об’єднання капіталів двох і більше країн веде до виникнення і розвитку якісно нової форми власності - міжнародної колективної капіталістичної власності, яка є складовою інтегрованої капіталістичної власності. Остання означає процес переплетення , взаємопроникнення і зрощування власності міжнародних монополій інтегрованих країн, національних державно-корпоративних капіталів і власності наднаціональних органів у один механізм. Інтегрована капіталістична власність є суспільною формою розвитку процесу інтернаціоналізації продуктивних сил і техніко-економічних відносин у межах регіональних економічних об’єднань. Найрозвиненішою формою таких об’єднань є Європейський Союз.

 


Читайте також:

  1. II. Ріст репродуктивних бруньок
  2. Автоматизація виробничих процесів
  3. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
  4. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  5. Адміністративні правовідносини
  6. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  7. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  8. Адміністративно-правові відносини
  9. Адміністративно-правові відносини
  10. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
  11. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
  12. Аналіз факторів і причин відхилень від плану введення виробничих потужностей і основних фондів




Переглядів: 833

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методи державного регулювання | Суть та закони розвитку світового господарства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.