• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організації та виконання польотів

Карти є посібником під час підготовки до польоту, вивчення маршруту, виконання навігаційних розрахунків перед польотом. У польоті по картах ведуть візуальне і радіолокаційне орієнтування, контроль шляху, прокладають лінії положення для визначення НЕП і МС. Вони також потрібні для керування польотами і контролю за рухом ПС диспетчерами ОПР.

Авіаційні карти бувають польотні, бортові, радіонавігаційні, спеціальні та довідникові.

Польотна карта — один з основних документів Аеронавігації. Польоти без польотної карти заборонені. Польотна карта служить для вибору, прокладання та вивчення маршруту польоту, вимірювання кутів і відстаней, для визначення НЕП, ведення ВО та РО.

Як польотні карти використовують:

– для літаків класів І-ІІІ – полімаршрутну карту масштабу 1:2000000, що охоплює район не менше, ніж 200 км по обидва боки від маршруту (рис.8.2,а);

– для літаків класу ІV та вертольотів – карту міжнародної поліконічної проекції масштабу 1:1000000, що охоплює район не менше, ніж по 100 км по обидва боки від маршруту (рис.8.2,б).

а б

Рис. 8.2. Смуга охоплення місцевості польотною картою:

а) для літаків класів І-ІІІ; б) для літаків класу ІV та вертольотів

Залежно від характеру завдання, яке виконується, карти можуть бути і більшого масштабу.

Бортова карта служить для навігації у випадках, коли ПС вимушене виходити з району, який охоплює польотна карта, для використання РНС великої дальності дії, астрономічних засобів, а також у випадках відновлення загубленого орієнтування, обходу небезпечних погодних явищ у польоті, польоту на запасний аеродром. Як бортові на ПС класів І-ІІ використовують карти М 1:4000000, що охоплюють район по обидва боки від маршруту для літаків класів І-ІІ не менш ніж 1500 км (рис. 8.3, а), для літаків класу ІІІ не менш ніж 700 км (рис. 8.3б). Для літаків класу ІV і вертольотів як бортову використовують карту М 1:2 000 000 що охоплюють район по обидва боки від маршруту менш ніж 1500 км (рис. 8.3, в).

Рис. 8.3. Смуга охоплення місцевості бортовою картою:

а - для лiтакiв класів І-ІІ; б - для лiтакiв класу ІІІ ;

в - для лiтакiв класу ІV та вертольотiв

Радіонавігаційну карту використовують для ведення радіозв’язку, використання РТЗ навігації та посадки, визначення ПОД, границь районів КПР і т. ін.

Карти спеціального призначення і довідкові використовуються для уточнення магнітної інформації, кордонів часових поясів, астрономічного орієнтування по зоряному небу, карти орієнтування в районі цілей i т. ін.

Порядок підбирання і підготовки польотних карт у ЦА нашої країни регламентується додатком до НШС ЦА.

В ЦА країн – членів ІСАО (тобто під час міжнародних польотiв) картографо-геодезичне забезпечення регламентується “Керівництвом по аеронавігаційних картах”(дод. 4 ІСАО),в якому сформульовані технічні вимоги стосовно 17 типів авіаційних карт, відносно яких була визначена міжнародна потреба у забезпеченні однотипності. Із цих карт обов’язковими є шість типів:

– аеродромних перешкод (тип А);

– місцевості для точного заходження на посадку;

– маршрутна;

– заходження на посадку за приладами;

– аеродрому;

– аеронавігаційна світу (М 1:1000000).

Ще шість типів карт видавати не обов’язково, п’ять типів карт використовують за визначених умов.

Карта аеродромних перешкод (тип А). Розміри аркуша такі, що вміщають усі суттєві перешкоди. Окремі перешкоди, розміщені за аркушем карти, позначають відповідним умовним знаком і стрілкою з позначенням відстані і пеленгу від кінця ЗПС і значення їхніх перевищень. Перешкоди, що знаходяться в межах зони траєкторії зльоту, вважаються суттєвими, якщо вони підіймаються над площиною, що має нахил 1, 2 % та спільний початок із зоною траєкторії зльоту.

Горизонтальний масштаб карти – від 1:10 000 до 1:15 000, вертикальний – у 10 разiв більший. Обидва масштаби позначаються на картах у метрах і футах.

На карту наносять план і профіль кожної ЗПС, прилеглої до неї смуги безпеки або смуги, вільної від перешкод, зони траєкторії зльоту і суттєвих перешкод. При цьому профіль зображують над відповідним планом кожного елемента. По всій площині профілю (за виключенням ЗПС) наносять сітку профілю, градуювання якої виконують з інтервалами: по висоті – 30 м (100 футів) на місцевості, по дальності (у плані) – 300 м (1000 футів). Початок відліку: по висоті – середній рівень моря, по дальності – кінець ЗПС на протилежному боці від відповідної зони траєкторії зльоту. Суттєву перешкоду зображують на профілі відрізком вертикальної лінії, початок якої – верхня точка перешкоди, а кінець – на другій від початку лінії сітки. Цей вертикальний відрізок переривається кружком, в середині якого вказано пізнавальний номер перешкоди.

Карта місцевості для точного заходження на посадку. Таку карту складають для всіх ЗПС, обладнаних для точного заходу на посадку за категоріями ІІ та ІІІ, на аеродромах, якi використовуються міжнародною ЦА. Вона призначена для забезпечення детальною інформацією про профіль місцевості в межах заданої ділянки кінцевого етапу заходження на посадку, що, дасть можливість екіпажу провести з використанням радіовисотоміра оцінку впливу даної місцевості на визначення висоти прийняття рішення. Для карти використовують масштаби: горизонтальний – 1:2500 та вертикальний М 1: 500. Карта охоплює зону розміром 120 м (400 футів) на 900 м (3000 футів), що пролягає від порога ЗПС упродовж її осі.

Маршрутна карта. На цій картi міститься інформація, що допомагає льотному складу здійснювати ЛВД за маршрутом відповідно до правил ОПР. У складних умовах, коли необхідну інформацію не можливо відобразити на одній карті, передбачається складання декількох карт, наприклад, карти для верхнього й окремо для нижнього повітряного простору. Єдиний масштаб для карт цього типу не встановлено. Розграфку рамок аркушу карти виконують відповідно зі щільністю й схемою структури маршрутів ОПР. Для забезпечення безперервності навігації передбачено належне перекриття аркушiв карти. Окремі аркуші маршрутної карти практично можна вважати за план, тобто масштаб в усіх точках і по всіх напрямках близький до середнього масштабу аркуша і пряма лінія лише трохи відрізняється від ортодромії. У кожній чотирикутній трапеції, утвореній меридіанами і паралелями, вказують мінімальну абсолютну висоту польоту в зоні, наприклад, 072, що означає 0,72 км. Аркуші карти містять детальний опис системи ОПР.

Карта заходження на посадку за приладами. Така карта забезпечує екіпаж інформацією, яка дозволяє виконувати політ згідно із затвердженою схемою заходження на посадку за приладами на призначену для посадки ЗПС із вираховуванням схеми заходу на друге коло, а також політ за затвердженою схемою польоту в зоні очікування. На карті указані чисельний та лінійний масштаби. Район карти включає всі ділянки схеми заходження на посадку за приладами та таких додаткових зон, які можуть знадобитися для такого типу заходження на посадку. На карті зазначено коло дальності з радіусом 20 км (10 морських миль) із центром, що відповідає ДМЕ, що знаходиться на аеродромі або поблизу від нього.

Карта аеродрому. Головне призначення карти – забезпечити екіпаж інформацією, що допомагає здійснити наземний рух ПС від МС до ЗПС та від ЗПС до МС. Для середнього аеродрому використовують масштаб 1:10 000, для великого – менший.

Аеронавігаційна карта світу (масштаб 1:1000 000). Карта призначена для забезпечення екіпажу даними по візуальному орієнтуванню на місцевості. Вона складається для широт: 0 – 80^о – в рівнокутній конічній проекції Ламберта; 80 – 90^о – в полярній стереографічній проекції з масштабом, що відповідає масштабу проекції Ламберта на широті 80^о. У проекції Ламберта

ρ = KU ^{- γ}, δ = γ λ,(8.5)

де К – радіус екватора на проекції; U = tg (45+γ).

Коефіцієнт пропорціональності γ дорівнює синусу φ_o , на якому частковий масштаб має найменше значення. Стали проекції γ і К в формулі (8.5) можна вибирати різними способами. Наприклад, для конуса, що пересікає кулю по паралелях φ₁ та φ₂, вони визначаються з виразів:

; (8.6)

. (8.7)

Лінійні викривлення проекції залежать від широти на екваторі, вони дорівнюють нулю, а у високих широтах доходять до 1,11 %. Викривлень по куту в проекції немає, а лінії рівних викривлень по довжині співпадають з паралелями. У цій проекції складають і радіонавігаційні карти для польотів.

В екваторіальних областях зручно використовувати і проекцію Меркатора. За характером викривлень вона є рівнокутною, за виглядом нормальної сітки – циліндричною. Рівняння цієї проекції записують у вигляді прямокутних координат:

X = R lg[tg (φ /2+45)]; Y= R(λ -λ_о), δ =0,

де λ_о – довгота меридіана, прийнятого за нульовий.

Тут вісь Х співпадає з нульовим меридіаном, а вісь Y– з екватором.

Локсодромія на цій карті – пряма лінія. Ортодоромія – складна лінія. Для вимірювання відстаней на ній застосовують масштаб із нерівномірною шкалою. Але біля екватора викривлення невеликі, отже, проекцію можна використовувати для складання авіаційних карт.

Карта полярної стереографічної проекції для широт 80 – 90^о – це пряма рівнокутна перспективна проекція. За такої побудови радіус екватора на проекції буде дорівнювати здвоєному радіусу кулі. Рівняння (8.5) перетворюється до вигляду:

(8.8)

Аналогічні перетворення здійснюють і для карт конічних проекцій (8.6) та (8.7). В межах паралелі 60^о відносне викривлення відстаней не перевищує 7,2 %, 75^о – менше 2 %. На цій карті будь-яка лінія рівних відстаней (ЛРВ), включаючи коло великого круга, яка є частковим випадком ЛРВ, зображується колом.

На навігаційній карті передбачено перекриття аркушiв карт по верхній і правій рамках. На карту наносять основні топографічні дані: гідрографію, рельєф, населені пункти, залізні дороги, державні кордони, а також усі об’єкти, які можуть бути важливими орієнтирами. Крім того, на карті вказують аеродроми, суттєві перешкоди, заборонені зони, зони обмеження польотів.

Указані вище типи карт масштабів до М 1:1500 000 в СНД будують у проекціях Гаусса – Крюгера, а карти масштабу М 1:1000 000 – видозміненій поліфонічній проекції. Проекція Гаусса – Крюгера за положенням полюса нормальної системи координат є поперечною, за характером викривлень – рівнокутною – за виглядом нормальної сітки – циліндричною.

Викривлення відстані – 0,0014, площин – 0,0027 не перевищують їхніх істинних значень, і значень значно менших технічної точності відтворення аркушів карти підчас друкування, відхилень за рахунок деформації паперу і т.ін.

Читайте також:

1. III. Виконання бюджету
2. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
3. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
4. IV. Закономірності структурно-функціональної організації спинного мозку
5. PR-відділ організації: переваги і недоліки
6. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
7. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
8. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
9. Акти з охорони праці в організації.
10. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
11. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
12. Аналіз сильних та слабких сторін організації

Переглядів: 850