Спілкування в Англії

Національні особливості дипломатичного та ділового

Англійська дипломатія є класичною, свого роду еталоном, вона справила величезний вплив на розвиток дипломатії в XIX-XX ст.

Найсильнішою стороною англійської дипломатії є прекрасне знання предмета, проблем, які підлягають рішенню, знання країни, у якій доведеться діяти; енциклопедичні знання про іноземні держави передаються з покоління в покоління.

Встановлюючи з англійськими дипломатами контакти і ведучи бесіди, слід мати на увазі, що вони не надто люблять розмови про глобальні проблеми, на відміну від американців, які живлять пристрасть до всякого роду доктринам. Англійці воліють мати справу з конкретними питаннями сьогоднішнього або завтрашнього дня, залишаючи «космічну дипломатію» майбутнього вченим і журналістам.

Англійці прагнуть уникнути категоричності. Улюбленим виразом англійців буде «мені здається», «я думаю», «я вважаю», «можливо, я не правий», їх характеризує схильність по можливості уникати однозначних відповідей «так» і «ні», що створює іноді труднощі в розумінні їх іноземцями. У стилі витіюватості (ні «так», ні «ні») складаються часто і дипломатичні документи. Сама англійська мова дуже ідіоматична, одне слово може мати багато значень, і тому розуміння англійської мови, розуміння того, що насправді хотів сказати англієць і чого він не хотів сказати, буває нелегкою справою. Англієць виключно ввічливий і вимагає такого ж поводження від інших, він мовчазний, з незнайомими людьми не буде розмовляти, і обговорювати будь-які питання, він може бути холодним і його треба «розговорити». У той же час він дуже чуйний до натяків, добре розуміє гумор, але не любить «брудних» жартів і тому іноді засуджує галасливі і не дуже пристойні німецькі жарти. Все це відбивається і в дипломатії. «Мовчання - знак згоди», але для англійців мовчання означає саме мовчання, небажання відповідати і нічого більше. Воно не означає згоди з вами. Культурних, досвідчених англійців відрізняє вишуканість мови, і їм подобається, коли цю вишуканість оцінюють і відповідають тим же. Англійських дипломатів відрізняє високий професіоналізм, уміння вибрати найкращий час для переговорів. Вони наполегливо підвищують свою кваліфікацію - стажуються у військових коледжах, університетах, банках, різних фірмах тощо.

За природою вони дуже холоднокровні, у критичних ситуаціях поводяться впевнено, не перебільшують небезпеку, спокійно реагують на зміну обстановки.

Деякі відрізняють зайву самовпевненість і снобізм англійських дипломатів. Інколи він настільки помітний, що заважає налагодженню дійсно дружніх контактів на рівноправній основі. Особливе значення англійські дипломати надають етикету (він значно відрізняється від загальноєвропейського). Але головне полягає в тому, що англійські дипломати поставили етикет на службу зовнішній політиці. Вони або йдуть на порушення етикету, якщо від цього вони отримають вигоду, або, навпаки, доводять правила етикету до крайнощів.

Англійці характеризуються діловитістю, шануванням власності, традицій, ввічливістю, законопослушанием. У бесідах англійці цінують уміння слухати, в ділових стосунках – пунктуальність. Пунктуальність – суворе правило англійського стилю спілкування.

Англійцям властиві такі риси як стриманість, схильність до недомовленості, педантичність, які заставляють їх бути замкнутими і нетовариськими з незнайомими людьми, шанування власності, заповзятливість, діловитість. Незалежність, що граничить з відчуженістю, - основа людських відносин в Британії.

Англійці приймають рішення повільніше, ніж, наприклад, французи. На їх чесне слово завжди можна вважатися. До переговорів англійці личать з великою часткою прагматизму, вважаючи, що залежно від позиції партнера на самих переговорах може бути знайдене краще рішення. Вони досить гнучкі і охоче відгукуються на ініціативу протилежної сторони. Традиційним для британців було і є уміння уникати гострих кутів під час переговорів.

Дотримання формальностей – це стиль життя англійців. Звертатися до них по імені можна лише після здобуття на те спеціального дозволу.

Переговори вони ведуть, залучаючи багаточисельний довідковий і статистичний матеріал, прорахувавши кожну позицію, фіксуючи кожну деталь, аби зменшити міру риски при ухваленні рішення.

При всій своїй привітності, доброзичливості, готовності допомогти англійці залишаються непохитними у всьому, що стосується дотримання якихось правил, а тим більше законів.

Одяг в Англії відрізняється строгістю. Жінки на службі носять костюми і плаття. Чоловіки - костюми і галстуки.

Говорити про справи після закінчення робочого дня не лише не прийнято, а вважається поганим тоном.

Не слід цілувати рук або робити при публіці компліменти, типа «яке у вас плаття!» або «як чудовий цей торт!» - це розцінюється як велика неделікатність.

Ніколи не звертайтеся до незнайомих людей, поки ви їм не представлені.

Англійський етикет іноді носить і своєрідний характер. З точки зору поведінки та ділового етикету, відвідуючи дипломатичні прийоми в Англії або в англійських посольствах у всьому світі, треба знати наступне - шотландців, ірландців, уельсців прийнято називати британцями, але не англійцями. На питання «How do you do» не потрібно говорити про своє здоров'я, а відповідайте таким же питанням «How do you do». Якщо ваш співрозмовник має дворянське звання, його слід називати «сер» або «лорд»; зустрічаючись з членом королівської родини, дізнайтесь про його титулі. Рукостискання при зустрічі використовується рідко, зазвичай просте вітання.

У Англії дуже важливі манери триматися за столом. Тому треба дотримувати основні правила цього ритуалу. Ніколи не кладіть руки на стіл, тримаєте їх на колінах. Прилади не знімаються з тарілок, оскільки підставки для ножів в Англії не вживають.

Не перекладайте прилади з однієї руки в іншу, ніж повинен весь час знаходитися в правій руці, вилка – в лівій з кінцями, зверненими до тарілки. Оскільки різні овочі подаються одночасно з м'ясними блюдами, вам слід поступати так: ви накладаєте на вилку маленький шматочок м'яса, за допомогою ножа набираєте на цей шматочок овочів: овочі повинні підтримуватися шматочком м'яса на опуклій стороні зубів вилки. Ви повинні навчитися цьому, оскільки, якщо ви ризикнете наколоти на вилку хоч одну горошину, вас визнають невихованими.

Окремі розмови за столом не прийняті, всі повинні слухати того, хто говорить. На обід (вечері) зазвичай надягають смокінг (якщо інше не оговорено в запрошенні). Жінкам руки зазвичай не цілують, їх наряди не хвалять - це вважається непристойним. При першому відвідуванні нового знайомого прийнято в той же день послати лист-подяку, що свідчить про ваше бажання продовжувати контакт. Закурити за столом можна тільки після тосту «за Королеву» і з дозволу господині (або господаря) (зазвичай курять за кавою).

З міцних напоїв англійці вживають джин і віскі. У них не прийнято виголошувати тости і цокатися. Перш ніж випити вони виголошують «чиэз».

Під час розмов за столом слід уникати тем, що стосуються королівської сім'ї, віросповідання, приватного життя, фінансових стосунків, Північної Ірландії.

У Англії багато що вирішується за чаєм. Його подають пополудні. Чай п'ють чорним з 1 -2 шматочками цукру, з молоком, але не з вершками. Чаювання може закінчитися чарочкою шерри, якою відзначають знайомство, що відбулося

Старі традиційні церемонії важливі і показові. 13 – нещаслива цифра. Цифра 12А означає 13.

14 червня в Англії – національне свято.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Особливості міжкультурної комунікації та психологічні особливості етикету	\|	Франції

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.