Конічна поверхня утвориться рухом прямої лінії - утворюючої, яка проходить через нерухому точку – вершину , що рухається по замкнутій кривій - колу.
Конусом називається тіло, обмежене частиною конічної поверхні і фігурою перетину, площиною, що перетинає всі утворюючі.
Нерухома точка конічної поверхні є вершиною конуса.
Частина поверхні називається бічною поверхнею конуса. Плоска фігура перетину називаються основою.
Рис.98 – Конус
Перетин називається нормальним, якщо січна площина перпендикулярна осі конуса. Якщо, нормальний перетин є кругом, конус називається круговим.
Утворення прямого кругового конуса наведене на рис.98. Якщо через вісь обертання i провести площину, то вона перетне поверхню конуса по двох утворюючих і діаметру основи. Отриманий рівнобедрений трикутник називають меридіальнимперетином. Для проектування конуса досить мати дані двох його параметрів – висоту Н та діаметр D основи. У тих випадках, коли вісь обертання прямого кругового конуса перпендикулярна до площини проекцій, його проекція на цю площину – коло, діаметр якого дорівнює діаметру D кола основи, а на іншу площину проекцій – рівнобедрений трикутник, основа якого дорівнює діаметру кола – основи, а сторони – довжині утворюючої.
При проектуванні прямого кругового конуса варто починати із проекції основи, потім на прямій, проведеній із центра основи, визначають фронтальну проекцію S2 – вершину конуса S, яку з'єднують прямими лініями із фронтальною проекцією основи.