Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Склад і площі приміщень побутового обслуговування і торгівлі залежно від категорії і типу готелю.

ПРОЕКТУВАННЯ ПРИМІЩЕНЬ ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ І ТОРГІВЛІ В ГОТЕЛІ

У номерах повинна бути інформація про те, як і де одержати послуги.

Години роботи повинні бути зручними для гостей готелю.

Приміщення	Плаща, м2, не менше
1) Перукарня1)	0,25 на одного проживаючого в готелях від 50 номерів
2) Комплексний приймальний пункт 2) (дрібний ремонт одягу, хімчистка, прання та прасування, тощо).	12 при місткості 50-300 місць; 18 - при місткості 301-500 місць.
3) Каси білетів на транспорт3)	6 на одну касу
4) Каси театральні та на інші культурні і спортивні заходи4)	6 на одну касу
5) Торгові кіоски	3-4 на один кіоск
6) Магазини	За завданням на проектування

Приміщення побутового обслуговування слід, як правило, проектувати відокремленими і розміщувати безпосередньо при вестибюлі готелю.

При торгових кіосках різного призначення рекомендується передбачати підсобні приміщення з розрахунку не більше 3,0 м2 на кіоск, розташовані поза громадських зон готелю.

Влаштування і планування торговельних залів повинні відповідати таким вимогам:

q забезпечувати ефективне використання площі торговельного залу під викладку товарів;

q забезпечувати персоналу магазину умови для здійснення контролю за ходом реалізації товарів і збереженням товарно-матеріальних цінностей;

q забезпечувати виникнення перехресних і зустрічних потоків покупців у магазині;

q створювати найкоротші шляхи руху товарів із приміщень для приймання і підготовки товарів до продажу в торговельний зал.

ДБН В.2.2-20:2008	«Готелі»
ДБН 360	«Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»
ДБН В.2.2-16:2005	«Будинки і споруди. Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади»
ВБН 62	«Проектування середовища життєдіяльності з урахуванням потреб інвалідів і маломобільних груп населення»
ДБН Б.2.4-1	Містобудування. Планування і забудова сільських поселень
ДБН В.2.2-9	Громадські будинки та споруди Основні положення
ДержСанПіН 173	Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. Зі зміною № 1.
СанПіН 2605	Санітарні норми і правила забезпечення інсоляцією житлових і громадських будинків і територій житлової забудови

Розміщення, розмір та склад земельних ділянок кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля визначаються згідно з вимогами ДБН 360; ДБН Б.2.4-1; ДБН В.2.2-9 з урахуванням ДержСанПіН 173, СанПиН 2605, НРБУ.

Розміри ділянок для будівництва рекомендується приймати з розрахунку:

v для кінотеатрів і відеокомплексів - 3-5 м2 на одне місце у залі для глядачів;

v для клубів, центрів дозвілля - 7-12 м2 на одного відвідувача.

Вибір земельної ділянки для будівництва театру та визначення його розмірів рекомендується здійснювати на основі передпроектних досліджень згідно з вимогами ДБН А.2.2-3.

На земельній ділянці кінотеатру, відеокомплексу, театру, клубу, центру дозвілля слід передбачати:

Ø майданчики перед входами і виходами (із розрахунку на одне місце в залі - 0,2 м2);

Ø майданчики перед входами і виходами для сезонних кінотеатрів і театрів - 0,3 м2;

Ø місце для реклами та малі архітектурні форми;

Ø зелені насадження, майданчики для стоянок автомобілів, господарське подвір'я згідно з вимогами ДБН 360.

Форми анімаційно-дозвіллєвої діяльності залежать від:

q можливостей матеріально-технічної бази готелю;

q місця розташування готелю;

q наявності інфраструктури;

q контингенту відпочиваючих;

q рівня професійної підготовки працівників дозвіллєвої сфери.

Найбільш традиційними формами організації дозвілля є спортивно-масова робота, екскурсійна робота, покази кінофільмів, проведення вечорів відпочинку.

Послуги бібліотек є однією з найбільш старих форм проведення дозвілля відпочиваючих.

Робота бібліотек найчастіше реалізується у трьох напрямках:

* видача книг та періодики для читання у вільний час;

* проведення різних тематичних заходів;

* пропаганда здорового способу життя.

У складі приміщень готелів категорій ***, **** і ***** слід передбачати приміщення для ділової діяльності та зустрічей.

У дану групу приміщень входять:

v бізнес-центр (служби зв'язку, копіювальної техніки і комп'ютерів, перекладачів та ін.);

v представництва фірм;

v кімнати ділових зустрічей і універсальні зали для проведення культурних або ділових заходів з аудіо- та відеоапаратурою;

v виставкові та демонстраційні зали з експозиціями;

v допоміжні приміщення.

В готелях, зазвичай, культурно-дозвіллєві заклади проектуються в окремо стоячій будівлі, або на цокольних, 1- і 2-му поверхах основної будівлі.

Забороняється проектування ПКДП на житлових поверхах, а також під і над житловими номерами.

Склад і площі ПКДП нормуються тільки відповідними нормативними документами, незалежно від типу і класу готелю в якому вони передбачаються.

Місткість будинків кінотеатрів і театрів визначається кількістю місць у залах для глядачів, а місткість будинків клубів, центрів дозвілля визначається двома показниками:

• кількістю місць у залах для глядачів;

• кількістю відвідувачів клубної частини.

Приміщення будинків кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля поділяються на комплекси і групи:

Приміщення комплексу для глядачів	кінотеатри, відеокомплекси, театри, клуби, центри дозвілля
Приміщення демонстраційного комплексу	зал для глядачів, сцена (естрада), приміщення технологічного забезпечення сцени (естради), приміщення технологічного забезпечення кінопоказу
Приміщення, що обслуговують сцену (естраду)	приміщення для творчого і технічного персоналу, склади.
Адміністративно-господарські приміщення	кабінет директора (головного адміністратора), кімната чергового адміністратора, кабіна старшого касира, кімната бухгалтерії (контора), кімната методиста, кімната відпочинку персоналу (з гардеробною), господарча комора приміщення для інвентарю, плакатна, столярна і слюсарна майстерні, артистичні при естраді (кімната лектора), комора при фойє.
Виробничі приміщення	столярна, слюсарна, майстерня розпису тканин, кімната бутафорських майстерень, живописно-декораційна майстерня
Приміщення клубного комплексу	для відпочинку і розваг, лекційно-інформаційні, гуртково-студійні.

Приміщення комплексу для глядачів, кінотеатрів, відеокомплексів, театрів, клубів, визначаються відповідно до функціонального призначення кожного закладу

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Проблеми правового регулювання управління в галузі використання і охорони земель.	\|	КІНОТЕАТРИ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.