Основні способи монтажу групових освітлювальних і силових розподільних щитків.

для живлення світильників загального освітлення застосовують напругу не більше 380/220 В змінного струму при заземленій нейтралі і не більше 200 В змінного струму при ізольованій нейтралі. У приміщеннях без підвищеної небезпеки зазначена напруга допускається для всіх стаціонарних світильників незалежно від висоти їхньої установки.

Живлення спеціальних ламп (ксенонових, ДРЛ, ДРИ, натрієвих, розрахованих на напругу 380 В) і пускорегулюючих апаратів (ПРА) для газорозрядних ламп, що мають спеціальні схеми (наприклад, трифазні) з послідовним з’єднанням ламп, застосовують напругу не більше 380 В, включаючи і фазну напругу системи 660/380 В с заземленою нейтральлю. Введення у світильник і пускорегулюючу апаратуру виконують проводом або кабелем з мідними жилами й ізоляцією, розрахованою на напругу не менш 660 В; при цьому забезпечується одночасне відключення усіх фазних проводів, що вводяться у світильник.

У приміщеннях з підвищеною небезпекою й особливо небезпечних введення у світильник двох або трьох проводів різних фаз системи 660/380 В не допускається. У таких приміщеннях світильники загального освітлення з будь-якими лампами при висоті установки над підлогою або площадкою обслуговування менш 2,5 м застосовують такої конструкції, при якій доступ до лампи без застосування інструмента неможливий. Введення у світильник виконується в металевих трубах, металлорукавах або в захисних оболонках проводів і кабелів, або для живлення світильників застосовують лампи накалювання на напругу не більше 42 В.

Це вимога не поширюється на світильники в електроприміщеннях, а також на світильники, що обслуговуються з кранів або площадок, відвідуваних тільки кваліфікованим персоналом. При цьому відстань від світильників до настилу візка крана повинна бути не менш 1,8 м або світильники повинні бути підвішені не нижче нижнього пояса ферм перекриття, а обслуговування цих світильників із кранів повинне виконуватися з дотриманням вимог техніки безпеки.

Світильники з люмінесцентними лампами на напругу 127—220 В допускається встановлювати на висоті менш 2,5 м від підлоги за умови недоступності їхніх струмоведучих частин для випадкових доторкань. У виді винятку групові лінії робочого та аварійного освітлення прокладають проводами та кабелями з ізоляцією на напругу не нижче 660 В в одному коробі, використовуваному для установки світильників з люмінесцентними лампами; при цьому не допускається можливість їхнього взаємного зіткнення і кріплення до загального троса з відстанню між ними у світлі не менш 20 мм.

У двухпроводних лініях чотирьохпроводних систем із заземленою нейтралью вимикачі встановлюють тільки в ланцюзі фазного проводу. Установка запобіжників, автоматів, вимикачів у нульових робочих проводах забороняється.

Заземлення або занулення корпусів світильників загального оисвітлення з лампами накалювання і з лампами ДРЛ, ДРИ, натрієвими і люмінесцентними (з убудованими усередину світильника пускорегулюючими апаратами) роблять у мережах із заземленою нейтралью при введенні у світильник кабелю, захищеного проводу, незахищених проводів у трубі або метало рукаві. Заземлення можна виконувати також приховано без труб як виключення, а також відгалуженням від нульового робочого проводу усередині світильника, а при введенні у світильник відкритих незахищених проводів — гнучким ізольованим проводом, що приєднується до гвинта корпуса, що заземлює, світильника і до робочого нульового проводу в найближчої до світильника нерухомої опори або коробки.

Заземлення або зануление корпуса світильників загального оисвітлення з лампами ДРЛ, ДРИ, натрієвими і люмінесцентними (з винесеними пускорегулюючими апаратами) здійснюють за допомогою перемички між гвинтом, що заземлює, заземленого (зануленного) пускорегулюючого апарата і гвинтом світильника, що заземлює.

Металеві відбивачі світильників, укріплені на корпусах з ізолюючих матеріалів, заземлювати або занулювати не потрібно. для полегшення монтажу освітлювальних установок заводи виготовляють електромонтажні вироби, що дозволяють звести роботи з монтажу вимикачів, штепсельних розеток і світильників лише до кріплення готових конструкцій до елементів будинків.

При будівництві будинків, особливо великопанельних, у них, як правило, передбачають всі отвори, ніші і заставні частини для установки освітлювального устаткування і прокладки освітлювальних мереж. Так, вимикачі і штепсельні розетки при схованій проводці встановлюють у готових нішах, коробах або стаканах, із кріпленням за допомогою шурупів, гвинтів або наявних на них розпірних лапок. Надплінтусні штепсельні розетки і стельові вимикачі мають металеві підстави, які установлюють безпосередньо на стіні. Вимикачі і штепсельні розетки для відкритої проводки, стельові і настінні лампові патрони, а також стельові і настінні світильники з лампами накалювання (за винятком спеціальних,) установлюють на дерев’яних розетках за допомогою шурупів. Підвісні світильники закріплюють до перекриттів на гаках.

Відповідно до вимог правил до підвіски світильників з металевими корпусами в житлових і суспільних будинках кінець гаків ізолюють. До стін, колон і ферм підвісні світильники кріплять за допомогою різного виду кронштейнів, стійок, обхватів і підвісів.

При однорядному і дворядному підвісі люмінесцентних світильників на тросах, під перекриттями та у стін для прокладки і світильників і проводів застосовують сталеві короби. Двометрові секції коробів з’єднують між собою в безперервну лінію і кріплять до перекриття, стіни або до троса за допомогою кронштейнів, скоб і підвісів. В останні роки для освітлення виробничих приміщень стали застосовувати комплектні освітлювальні пристрої з щілинними світловодами (КОУ). Вони складаються з щілинного світловоду (ЩС), камери з джерелами світла, пускорегулюючого апарата (ПРА), торцевого перехідного елемента. Щілинний світловод являє собою циліндричну трубу, внутрішня поверхня якої по всій довжині покрита дзеркально відбиваючим шаром, і оптичну щілину, через яку світловий потік виходить назовні. КОУ виготовляють для виробничих приміщень з тяжкими умовами середовища (пил, волога). В вибухонебезпечних зонах встановлюють безпосередньо в освітлюваному приміщенні; у виробничих приміщеннях з вибухонебезпечними зонами класів В-І, В-1-а і В-ІІ камери виносять за межі приміщень і з’єднують за допомогою герметизованих перехідних елементів зі світловодами. Таким чином, КОУ забезпечують створення високоякісного і безпечного освітлення, насамперед у вибухо-та пожеженебезпечних приміщеннях, а також цілий ряд економічних і експлуатаційних переваг. Монтаж КОУ зводиться до підвіски світловода й установки камери з джерелами світла і ПРА на стіні або конструкціях. В вибухонебезпечних приміщеннях камери з джерелом світла і ПРА встановлюють поза цими приміщеннями і з’єднують зі ЩС перехідним елементом так, щоб була виключена можливість попадання вибухонебезпечних сумішей у камеру з джерелами світла, у ту її частину, де можливо виникнення іскри. Тому що КОУ в даний час знаходиться в процесі впровадження, роботи ці варто виконувати в суворій відповідності з діючими тимчасовими інструкціям.

Освітлювальні щити і щитки, вводні шафи і розподільчі пункти являють собою закінчений комплексний пристрій, монтаж якого зводиться лише до установки їх на відповідне місце. Зібрані в майстерні блоки щитків надходять на монтажну площадку в цілком закінченому виді: пофарбовані, з написами й укомплектовані допоміжними матеріалами.

Монтаж розподільних пристроїв, щитів або шаф складається з розмітки, установки і вивірки рами, установки на раму блоків щита, що складається з окремих панелей або секцій, з’єднання блоків між собою і закріплення їх на рамі, підключення проводів і кабелів і заземлення.

Щити, вводні пристрої і щитки встановлюють по відвісу або рівню строго вертикально. Відстань від трубопроводів повинна бути не менш 0,5 м. При установці в нішах поверхові і квартирні щитки закріплюють розпірними болтами, передбаченими конструкцією щитків, або на закладних деталях. При установці щитків витримують відстань від оголених, що знаходяться під напругою частин, до заземлених металевих неструмоведучих частин не менш чим 20 мм по поверхні ізоляції і 12 мм по повітрю. Щитки і пункти постачають написами, що вказують номер щитка, призначення і номер кожної лінії у відповідності зі схемою і планом електричної мережі. Щитки, на яких розміщають прилади і проводи, що належать до установок змінного і постійного струмів або різних напруг, повинні мати чіткі написи і розцвічення, що забезпечують можливість легкого розпізнання їхньої приналежності до цих установок.

Контрольні питання

1.Види електропроводок та вимоги до них.

2.Підготовка траси та кріплення електропроводок

3.Прокладка плоских проводів

4.Прокладка проводів в сталевих трубах

5.Монтаж електропроводок в пластмасових тру6.

6.Монтаж тросових та струнних проводок.

7.Монтаж електропроводок в лотках і коробах

8.Монтаж проводок в вибухонебезпечних приміщеннях

9.Монтаж електричного освітлення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні способи монтажу проводів, кабелів. Монтаж проводів у пластмасових трубах. Монтаж тросових і струнних проводок.	\|	Загальні вимоги до кабельних ліній. Елементи конструкцій силового кабелю.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.