Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Заліковий МОДУЛЬ 1 . Економічна і соціальна географія світу

ВСТУП

ДОНЕЦЬК 2008 ЗМІСТ

СОЦІАЛЬНА І ЕКОНОМІЧНА ГЕОГРАФІЯ

МЕНЕДЖМЕНТУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

КАФЕДРА

 

 

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

 

з дисципліни

 

ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН”

(Заліковий модуль І. Економічна і соціальна географія світу)

 

ВСТУП.. 5

Заліковий МОДУЛЬ 1 . Економічна і соціальна географія світу.. 7

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КУРСУ „СОЦІАЛЬНА І ЕКОНОМІЧНА ГЕОГРАФІЯ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН”. 7

1 Об’єкти, предмет і структура курсу "Соціальна і економічна географія зарубіжних країн". Зв’язок з іншими науками. 7

2 Методи та задачі дослідження розвитку, розміщення населення. 13

та господарства в світі 13

3 Теоретичні засади соціальної і економічної географії 15

зарубіжних країн. 15

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2 ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ: СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ.. 37

1 Сучасна карта світу: територія та кордони, політико-територіальні утворення. 37

2 Основні періоди та етапи формування політичної карти світу. 46

3 Сучасна типологія країн світу: класифікація за визначеними ознаками. 53

4 Міжнародні організації та союзи. 69

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 3. НАСЕЛЕННЯ СВІТУ: ОСНОВНІ РИСИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ 78

1 Динаміка чисельності населення Земної кулі 78

2 Демографічна ситуація: відтворення населення та прогноз. 81

3 Розміщення та розселення населення. Урбанізація та її проблеми. 86

4 Показники рівня життя. Соціальна та професійна структура населення. Зайнятість населення. 89

5 Міграція населення. 91

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 4. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СВІТУ.. 97

1 Природні ресурси світу: поняття і роль мінерально-сировинних ресурсів у сучасній економіці, головні райони їх розміщення. 97

2 Класифікація та географія світових запасів ресурсів. 99

3 Сучасні проблеми енергозабезпечення: забруднення навколишнього середовища, екологічні проблеми людства та шляхи їх вирішення. 104

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ.. 109

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.. 132


 

Світ, в якому живе людство, уявляє собою єдине ціле. Цілісність ця створилася на підставі взаємодії природи та суспільства в межах усієї планети. Взаємопов’язана та взаємозалежна також економічне та політичне життя всіх держав світу. На життя кожної країни накладають відбиток усі процеси, що відбуваються в світі, і в той же час хід подій в господарстві та суспільному житті окремої країни впливає на світову економіку та політику. Ось чому важливо знати стан і господарство світу в цілому і господарство окремих держав і регіонів зокрема.

В основі курсу „Соціальна і економічна географія зарубіжних країн” лежить суспільна географічна наука, що вивчає територіальну організацію суспільства та його господарства. В її складі виділяють географію світового господарства, що вивчає політико-географічні процесі, природні умови та ресурси, населення, господарство, географію міжнародних економічних відносин в масштабах усієї планети, і регіональну географію світу, об’єкти вивчення якої – окремі країни або історико-географічні регіони.

Курс „Соціальна і економічна географія зарубіжних країн” надає сучасне бачення цілісного та неподільного світу, уявлення про природні ресурси та населення, про світове господарство та тенденції його розвитку в умовах науково-технічної революції, розуміння найбільш актуальних проблем людства. В процесі вивчення даного курсу відбувається ознайомлення з багатьма новими географічними, економічними, соціологічними, демографічними та іншими поняттями та термінами, знання яких необхідно кожному майбутньому менеджеру із менеджменту зовнішньоекономічної діяльності.

В заліковому модулі 1, який охоплює 1-4 змістовні модулі розглядаються основні риси політичної географії світу, надана оцінка світових природних ресурсів і основні риси географії населення, висвітлюються загальні закономірності світового господарства, розвитку та територіальної організації основних його систем, а також демографічні проблеми людства.

Вивчаючи курс „Соціальна і економічна географія зарубіжних країн”, необхідно пам’ятати про те, що природа, населення, господарство, політичні та міжнародні економічні відносини – дуже складні системи, що постійно знаходяться в стані змін і розвитку. Тому поглиблені знання з географії зарубіжних країн є невід'ємною частиною підготовки фахівців з менеджменту зовнішньоекономічної діяльності. Результати зовнішньоекономічної діяльності, їх ефективність і довготермінова життєздатність пов’язані і зі здібностями менеджерів використовувати переваги та враховувати особливості розвитку різних географічних регіонів, представниками яких є зарубіжні партнери. Країни світу відрізняються одна від одної не тільки географічним розташуванням, наявністю або відсутністю корисних копалин, а й різною суспільно-культурною спадщиною, звичаями, традиціями, які складають антропологічну сутність підходів до організації й ведення бізнесу, ділової поведінки та правил торгівлі. Питання соціального і економічного середовища різних країн світу у курсі обговорюються з точки зору їх впливу на можливості бізнесу українських підприємств з представниками певних регіонів і територій. У курсі розглядаються різні сторони економічного й соціального розвитку зарубіжних країн, які спроможні допомагати менеджерам приймати оптимальні рішення щодо географічної структури бізнесу і збільшення вартості капіталу.

Метою курсу постає надання студентам теоретичних знань щодо соціальної і економічної географії зарубіжних країн і практичних навичок їх використання для прийняття різноманітних управлінських рішень у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємств, фірм, об’єднань, корпорацій тощо.


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КУРСУ „СОЦІАЛЬНА І ЕКОНОМІЧНА ГЕОГРАФІЯ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН”

 

При вивченні даної теми студенти повинні ознайомитися: із об’єктом і предметом соціальної і економічної географії зарубіжних країн; із економічним підходом виділення економічних регіонів світу; із теоретичними засадами соціальної і економічної географії зарубіжних країн; із методами дослідження розвитку та розміщення населення та господарства в світі; історією розвитку соціальної і економічної географії зарубіжних країн. Для вивчення цих понять необхідно розглянути наступні питання теми.

1 Об’єкти, предмет і структура курсу "Соціальна і економічна географія зарубіжних країн". Зв’язок з іншими науками

Соціальна та економічна географія світу – суспільна географічна наука, яка досліджує закономірності розвитку та розміщення населення та господарства в світі в цілому, в окремих регіонах і країнах. Торкаючись питання міжнародних відносин, глобальних проблем людства та взаємодії суспільства та природи, вона допомагає краще зрозуміти сучасний етап світового розвитку, охарактеризувати місце і роль держави в економіці та політиці світу. Оскільки економічна та соціальна географія сполучає в себе елементи географії, економіки та соціології, вона широко використовує не тільки географічні, але й економічні, соціологічні методи дослідження. Головне її завдання полягає в обґрунтуванні шляхів удосконалення територіальної (просторової) організації суспільства: особливостей формування територіально-виробничих комплексів у конкретних природних і соціально-економічних умовах; основних напрямів вирівнювання соціальних відмінностей у регіонах світу. Як навчальна дисципліна вона дає науково обґрунтоване уявлення про характер взаємодії суспільства й природи, про форми і тенденції розвитку територіальної організації суспільства у значних територіальних масивах країн – регіонах.

Економічна географія вивчає територіальну організацію суспільного виробництва, рівень розвитку економіки країн світу, світову економіку. Зокрема, розміщення на планеті запасів нафти, руди, лісу, води та інших ресурсів. Соціальна географія вивчає територіальні особливості соціальних наслідків економічних процесів, розселення, умов життя та відтворення населення, тобто рівень життя людей .Соціальна і економічна географія зарубіжних країн (СЕГ ЗК) вивчає економіку та рівень життя людейу всіх країнах. Отже, економіка та рівень повсякденного життя є об’єктами вивчення СЕГ ЗК.

Як і кожна наука, вона має власні об’єкт і предмет дослідження, і формує певну систему та прийомів дослідження. Її специфіка виявляється у використанні синтетичного (комплексного) підходу до вивчення соціально-економічних та екологічних аспектів розвитку країн і регіонів у просторі й часі. На сучасному етапі регіональна географія використовує історично утворені загальні методологічні підходи – просторовість, комплексність, глобальність і конкретність.

Об’єкт дослідження соціальної та економічної географії зарубіжних країн – суспільство та його складові: регіональне господарство, населення регіонів світу, територіальні соціальні структури, господарські зв’язки країн світу, міжнародний поділ праці тощо. Предмет дослідження – особливості та закономірності просторової організації суспільства і його складових на рівні регіонів світу. Вивчення соціально-економічних процесів у територіальному вимірі передбачає розгляд їх із позицій розміщення, взаєморозташування, взаємодії та просторових відносин, причинно-наслідкових зв’язків. Для навчального курсу предметом дослідження є географічні проблеми просторової організації регіональної економіки, сукупність проблем соціального розвитку в їх територіальному вираженні, територіальна організація соціального життя, просторові суспільні системи. Економічна та соціальна географія зарубіжних країн вивчає територіальний (міжнародний) поділ праці, розміщення продуктивних сил у межах окремих регіонів, просторові соціально-економічні пропорції, територіальні соціально-економічні структури, а також системи розселення та інші аспекти просторової організації суспільства у межах регіонів світу.

Регіони істотно різняться за своїми масштабами. На глобальному (світовому) рівні виділяють фізико-географічні регіони – континенти. Економічний підхід покладено в основу виділення економічних регіонів світу (Західна Європа, країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону, Близькосхідний регіон тощо). Диференціацію країн світу здійснюють також на основі історичних, цивілізаційних, соціальних, етнічних, конфесійних, лінгвістичних та інших критеріїв. Характеристика кожного регіону базується на визначенні його географічної специфіки, тобто територіальних відмінностей. Головне у географічній специфіці регіонів – особливості розміщення населення, природно-ресурсного потенціалу та господарства на різних етапах історичного розвитку. Наприклад, в Азії особливості розміщення суспільно-економічних суб’єктів сформувалися багато тисячоліть тому. В Європі це відбулося значно пізніше. А в Африці, Америці, Австралії у сучасному вигляді вони почали формуватися лише декілька століть тому внаслідок європейської колонізації. Економічну та соціальну географію як науку характеризують ідеї, поняття, категорії, принципи та закономірності.

Ідея – це форма відбиття в думці явищ об’єктивної реальності. Ідея включає в себе осмислення мети подальшого пізнання та практичного перетворення світу. Позитивна ідея – надати всім людям Землі їжу, воду та житло.

Поняття – це результат узагальнення суттєвих ознак предмету (хліб і вода служать для того, щоб людина могла угамувати спрагу і голод). Найбільш важливі, фундаментальні поняття відображають особливості, зв’язки та властивості предмету і називаються категоріями. Наприклад, категорія „продукти” – це хліб, м’ясо, масло і так далі, категорія „напої” – це вода, пиво, чай в чашці й інше.

Принцип – це вихідне положення будь-якої теорії, вчення, науки тощо. На підставі категорій і принципів виявляють закономірності– зв’язки явищ суспільного життя або етапів історичного процесу, які об’єктивно існують і повторюються. Люди потребують їжу, житло, питво, тому що без цього неможливо вижити. Наприклад, схід і захід Сонця та Луни – також закономірність (астрономічна).

В структуру економічної та соціальної географії входять загальна теорія ЕСГ і чотири дисципліни: географія населення; соціальна географія; економічна географія; політична географія.

Географія населення – включає демографію (особливості організації та закономірності розвитку населення), географію трудових ресурсів (кількість працездатних людей в країні, окремому регіоні), етнографію (побутові та культурні особливості народів світу, проблеми походження, розселення та взаємовідносин народів).

До соціальноїгеографії відносять географію сфери послуг, географію торгівлі, географію освіти.

Економічна географія поділяється на загальну економічну географію, галузеву географію (географія промисловості, географія транспорту, географія сільського господарства тощо), регіональну економічну географію та географію світового господарства.

Політична географія вивчає історію СЕГ, регіональну економіку, геополітику, історичну географію тощо.

Соціальна і економічна географія – це наука про географічні особливості та форми територіальної організації суспільної діяльності людей.

Об’єктом СЕГ є людське суспільство у всьому різноманітті його існування.

Суспільство – це всі жителі будь-якої території (країни), які проживають у визначених соціальних, економічних і політичних умовах.

Предметом СЕГ може бути соціальне, економічне і політичне життя суспільства на конкретній території, особливості та закономірності організації світової економіки, економіки окремих країн і їх груп. Зокрема, ця наука вивчає територіальний поділ праці, виробництва, соціально-економічні структури, транспортні лінії, систему розселення людей тощо.

Територія – частина земної кулі (суша, води, повітряний простір над ними) із природними та створеними в результаті людської діяльності ресурсами і власністю. Територіальна організація суспільства – це об’єднання діючих територіальних структур (розміщення населення, виробництва, використовування природних ресурсів) з метою організації життя суспільства.

В соціально-економічних дослідженнях використовується принцип глобальності, який потребує повноти охоплення та обов’язкового співвідношення локальних (місцевих), регіональних, національних проблем із всесвітнім (планетарним) масштабом. Сучасні глобальні проблеми – енергетична, демографічна, екологічна, ресурснатощо.

Соціальна та економічна географія зарубіжних країн є складовою суспільної географії і у своїй еволюції пов’язана з розвитком багатьох суміжних наук:

- фізичної географії, інформація якої необхідна для господарської оцінки природних умов і ресурсів, аналізу їх раціонального використання. Цей зв’язок найяскравіше виявляється у країнознавчому аспекті, який характеризуючи окремі регіони і країни, має виняткове значення в дослідженні тектонічної будови території та районів видобування корисних копалин, кліматичних умов та типів ведення сільського господарства, географічного положення та найбільш розвинених видів транспорту тощо;

- економічної теорії, напрацювання якої мають для соціальної та економічної географії загальнотеоретичне значення;

- галузевої економіки, яка, вивчаючи умови виробництва, розвитку та організацію окремих галузей господарства, досліджуючи їх техніко-економічні особливості, принципи і фактори розміщення, з багатьох питань контактує з соціальною та економічною географією зарубіжних країн;

- країнознавства, яке систематизує різноманітні дані про природу, населення, господарство, культуру, соціально-політичну організацію країн світу і становить основну фактажну базу для регіональної соціальної і економічної географії, характеризуючи головні особливості регіонів і країн світу;

- географії світового господарства, що є теоретичною базою комплексної характеристики господарства регіону, розміщення його продуктивних сил, основних зовнішньоекономічних зв’язків тощо;

- статистики, використовуючи її дані з метою географічного аналізу;

- демографії, етнографії, географії населення, соціологічних досліджень населення, в тому числі умов його життя, відтворення, трудової діяльності та відпочинку;

- політичної географії, рекреаційної географії, географії сфери послуг і інших географічних наук;

- економічної картографії. Економічна карта є органічною частиною та інструментом економіко-географічного дослідження будь-якої території, а також його результатом.

Завдяки тісним міждисциплінарним зв’язкам соціальна і економічна географія зарубіжних країн постійно поповнює свій теоретичний та методичний апарат новими досягненнями інших галузей науки, водночас збагачуючи їх своїми теоретичними положеннями, поняттями, методичними прийомами тощо.

Як географічна наука соціальна і економічна географія використовує в дослідженнях загально географічні підходи і методи та пов’язана з природними дисциплінами. Одночасно як гуманітарна наука СЕГ застосовує соціальні і економічні методи суспільних наук. СЕГ як економічна наука досліджує ринкові відносини держав у світовому просторі, виявляє регіональні особливості, вивчає механізм територіальних економічних процесів. СЕГ як соціологічна наука в основу досліджень ставить суспільство, людину, різні об’єднання людей, в тому числі територіальні. Тому необхідно розглянути методи та задачі дослідження..

 


Читайте також:

  1. V міні – модуль
  2. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
  3. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
  4. Б. Громадсько-політичний рух 60-90 рр. ХІХ ст. інтелігенції Росії та України, в центрі уваги яких був народ, селянська община та соціальна революція.
  5. Більш повну практику ціноутворення в сучасних умовах у розвинутих країнах світу допоможе з’ясувати короткий виклад розвитку теорії ціни.
  6. Біологічна, соціальна та психологічна сутність здоров’я.
  7. Болонський процесс як засіб інтеграції у вищу освіту європейських країн.
  8. Боротьба українського народу за національну освіту й рідну мову
  9. Бюджет як економічна і правова категорія
  10. Бюджет як економічна категорія
  11. Бюджет як економічна категорія
  12. Бюджет як економічна категорія та його складові




Переглядів: 1488

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Фазорегулятор. | Та господарства в світі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.124 сек.