Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Суматори. Арифметико-логічні пристрої

Змістовний модуль 2.1. Стуктура та пристрої компютерів.

Модуль 2. Архітектура комп’ютерів

10.1. Загальна характеристика суматорів

Суматором називається функціональний вузол комп’ютера, призначений для додавання двох n-розрядних слів (чисел). Опера­ція віднімання заміняється додаванням слів в оберненому або допо­вняльному коді. Операції множення та ділення зводяться до реалі­зації багаторазового додавання та зсування. Тому суматор є важли­вою частиною арифметико-логічного пристрою. Функція суматора позначається буквами SM або ?.
Суматор складається з окремих схем, які називаються одно­розрядними суматорами; вони виконують усі дії з додавання зна­чень однойменних розрядів двох чисел (операндів). Суматори кла­сифікуються за такими ознаками:
-способом додавання – паралельні, послідовні та пара­лельно-послідовні;
-числом входів – напівсуматори, однорозрядні та багаторозрядні суматори;
-організацією зберігання результату додавання – комбінаційні, накопичувальні, комбіновані;
-організацією перенесення між розрядами – з послідовним, наскрізним, паралельним або -комбінованим перенесеннями (з груповою структурою);
-системою числення – позиційні (двійкові, двійково-десят­кові, трійкові) та непозиційні, наприклад, у системі залишкових кла­сів;
-розрядністю (довжиною) операндів – 8-, 16-, 32-, 64-роз­рядні;
-способом представлення від’ємних чисел – в оберненому або доповняльному кодах, а також в їхніх модифікаціях;
-часом додавання – синхронні, асинхронні.
У паралельних n-розрядних суматорах значення всіх розря­дів операндів поступають одночасно на відповідні входи однорозрядних підсумовуючих схем. У послідовних суматорах значення розрядів операндів та перенесення, що запам’ятовувалися в минуло­му такті, поступають послідовно в напрямку від молодших розря­дів до старших на входи одного однорозрядного суматора. В пара­лельно-послідовних суматорах числа розбиваються на частини, наприклад, байти, розряди байтів поступають на входи восьмирозрядного суматора паралельно (одночасно), а самі байти – послі­довно, в напрям­ку від молодших до старших байтів з урахуванням запам’ятованого перенесення.
У комбінаційних суматорах результат операції додавання запам’ятовується в регістрі

 

 

.

В накопичувальних суматорах процес додавання поєднується із зберіганням результату. Це пояснюється використанням Т-тригерів як однорозрядних схем додавання.
Організація перенесення практично визначає час виконання операції додавання. Послідовні перенесення схемно створюються просто, але є повільнодіючими. Паралельні перенесення схемно ор­ганізуються значно складніше, але дають високу швидкодію.
Розрядність суматорів знаходиться в широких границях: 4–16 – для мікро- та міні-комп’ютерів та 32–64 і більше – для універ­сальних машин.
Суматори з постійним інтервалом часу для додавання називаються синхронними. Суматори, в яких інтервал часу для додавання визначається моментом фактичного закінчення операції, називаються асинхронними. В асинхронних суматорах є спеціальні схеми, які визначають фактичний момент закінчення додавання і повідомляють про це в пристрій керування. На практиці переважно використовуються синхронні суматори. Суматори характеризуються такими параметрами:
швидкодією – часом виконання операції додавання ta, який відраховується від початку подачі операндів до одержання результату; часто швидкодія характеризується кількістю додавання в секунду Fa=1/ta, тут маються на увазі операції типу регістр–регістр (тоб­то числа зберігаються в регістрах АЛП);
апаратурними витратами: вартість однорозрядної схеми додавання визначається загальним числом логічних входів використа­них елементів; вартість багаторозрядного суматора визначається загальною кількістю використаних мікросхем;
споживаною потужністю суматора.

10.2. Однорозрядні суматори

Однорозрядним суматором називається логічна схема, яка виконує додавання значень i-х розрядів Xi та Yi двійкових чисел з урахуванням перенесення Zi з молодшого сусіднього розряду та ви­робляє на виходах функції результат Si і перенесення Pi в старший сусідній розряд. На основі однорозрядних схем додавання на три входи та два виходи будуються багаторозрядні суматори будь-яко­го типу. Алгоритм роботи однорозрядного суматора відображаєть­ся таблицею істинності (табл. 10.1).
На основі табл. 10.1 записується система логічних функцій для результату Si та перенесення Pi у ДДНФ:

(10.1)
(10.2)
Мінімізація функцій (10.1) та (10.2) за допомогою карт Карно показана на рис. 10.1.
Як видно з карт Карно, функція результату Si не мінімізуєть­ся, а функція Рі мінімізується зі зниженням рангу кон’юнкції та використовує тільки прямі значення змінних:
(10.3)

 


Рис. 10.1. Карти Карно для мінімізації функцій: а – Si; б – Рi
При проектуванні комбінаційних однорозрядних суматорів враховують такі чинники:
схема має характеризуватися регулярністю (подібніс­тю) структури та мінімальною вартістю, тобто мати по можливості найменше число логічних входів всіх елементів;

з метою підвищення швидкодії багаторозрядного суматора потрібен мінімальний час одержання функції перенесення tП=k tР, де k – число послідовно увімкнених елементів від входів до виходів Рi або ; tP – середня затримка розповсюдження сигналу одним логічним елементом в обраній серії інтегральних мікросхем; параметр k часто називають каскадністю (поверховістю) схем. Таким чином, для мінімізації часу одержання перенесення необхідно змен­шити каскадність схеми та використати інтегральні мікросхеми з малим часом затримки розповсюдження сигналу;
для схем однорозрядних суматорів на основі рівнянь (10.1) і (10.2) необхідно виробляти як прямі Pi , так й інверсні зна­чення функції перенесення. Така організація перенесень називаєть­ся парафазною.
Для побудови схеми однорозрядного суматора на універ­сальних логічних елементах НЕ І рівняння (10.1) і (10.2) пере­творюються на основі правил подвійної інверсії та де Моргана до такого вигляду:

(10.4)
Схема однорозрядного суматора, побудована на елементах НЕ І відповідно до рівнянь (4.30), показана на рис. 10.2, а; її вартість, яка вимірюється числом логічних входів всіх елементів, становить 27, каскадність k=3.
Рівняння (10.1) та (10.2) можуть бути виражені через функ­цію «Виключальне ЧИ»:
(10.5)
(10.6)

 

Схема однорозрядного суматора на елементах «виключальне ЧИ» згідно з рівняннями (10.5) і (10.6) показана на рис. 10.2, б; її вартість ста­новить вісім входів і каскадність k=2.

Рис. 10.2. Схеми однорозрядних суматорів: а – на елементах НЕ І; б – на елементах «виключальне ЧИ»; в – з використанням власного перенесення
Функції однорозрядного суматора – самоподвійні, тобто їхні ін­версії утворюються інвертуванням значень аргументів без зміни місцезнаходження знаків диз’юнкції та кон’юнкції, наприк­лад, для перенесення з рівняння (10.2):
(10.7)
Помножуючи ліві та праві частини співвідношення (10.7) на макстерм (XiUYiUZi), одержують:
(10.8)
Після підстановки лівої частини співвідношення (10.8) в праву частину виразу (10.1) одержують рівняння для функції Si з використанням власного перенесення:
(10.9)
Схема однорозрядного суматора відповідно до рівнянь (10.9) і (10.3) показана на рис. 10.2, в; її вартість дорівнює 17 входів, кас­кадність k=2. Важливою властивістю цієї схеми є використання тільки прямих значень вхідних змінних і однофазного ланцюга фор­мування перенесення Pi в старший розряд.
Напівсуматором називається логічна схема, яка виконує додавання значень i-х розрядів Xi і Yi двійкових чисел X і Y та реалі­зує на виході значення результату Mi і перенесення в старший сусідній розряд Ri:
(10.10)
Таким чином, напівсуматор виконує лише частину завдання підсумовування в i-му розряді, оскільки не враховує перенесення з сусіднього молодшого розряду. Схема напів­суматора, побудована на основі рівнянь (10.10), показана на рис. 10.3. З рівнянь (10.5) і (10.6) виходить, що схема однорозрядного суматора може бути побудована на основі двох напівсуматорів і додаткового логічного елемента ЧИ, як показано на рис. 10.3, в.

Рис. 10.3. Схеми підсумовування: а, б – напівсуматор і його умовне
позначення; в, г – однорозрядний суматор і його умовне позначення

10.3. Послідовний багаторозрядний суматор

Послідовний двійковий багаторозрядний суматор містить:
n-розрядні зсуваючі регістри операндів X і Y, регістр результату S, однорозрядний суматор SM і двоступеневий D-тригер для запам’я­товування перенесення. Усі регістри забезпечують одночасне зсування праворуч, у бік молодших розрядів (рис. 10.4).

Рис. 10.4. Схема послідовного багаторозрядного суматора
У послідовному суматорі попарна подача значень розрядів Xi і Yi починається з молодших розрядів. Утворюються значення суми Si і перенесення Pi, які записуються відповідно в регістр резу­льтату та в тригер запам’ятовування перенесення на один такт Тс.
Послідовне додавання виконується за стільки тактів, скільки розрядів у числі. Тому час додавання tS визначається співвідно­шенням: tS = nTс, де Тс – тривалість машинного такту.
Від’ємні числа рекомендується представляти в доповняльно­му коді.
Послідовний суматор потребує мінімальних апаратних витрат, однак тривалість операції додавання пропорційна розряд­ності операндів. Тому послідовний суматор можна викорис­то­вувати у відносно повільнодіючих цифрових пристроях.

 

10.4. Паралельні багаторозрядні суматори

Паралельний багаторозрядний суматор містить n од­нороз­рядних схем додавання, наприклад, чотири, як показано на рис. 10.5.

 

 

Рис. 10.5. Паралельний чотирирозрядний суматор: а – схема; б – умовне позначення


Значення всіх розрядів двох чисел Х та Y поступають на входи відповідних однороз­рядних суматорів паралельно (одночасно). В паралельних сумато­рах з послідовним перенесенням значення сигналу перенесення Pi передається від розряду до розряду послідовно в часі (асинхронно). При застосуванні оберненого коду перенесення з найстаршого розряду подається на вхід перенесення молодшого розряду по лан­цюзі циклічного перенесення (рис. 10.5, а). При застосуванні доповняльного коду ланцюг циклічного перенесення розривається, а на вхід перенесення молодшого розряду подається логічний нуль.
У паралельних суматорах з послідовним перенесенням час додавання визначається співвідношенням:
tS = (n–1) tП + tS ,
де tП – час формування перенесення в кожному розряді, tS – час додавання в найстаршому розряді. У гіршому випадку можливий ва­ріант, коли сигнал перенесення послідовно розповсюджується від першого до n-го розряду.

 

10.5. Мікросхеми ALU

 

 

Промисловість випускає мікросхеми із символом функції ALU для виконання 16 арифметичних та 16 порозрядних логічних мікрооперацій залежно від вхідних сигналів настройки. У серіях ТТЛШ 530, 531, 533, 555 та 1533 вони мають позначення ИП3; в серіях ЕЗЛ 100, 500 і 700 використовують позначення ИП179.
Мікросхема ALU в серіях ТТЛШ має (рис. 10.6):
· інформаційні входи для подання двох чотирирозрядних операндів X i Y;
· входи настроювання E3–E0 для задання номера однієї з мікрооперацій;
· вхід M для задання типу мікрооперації: М=0 – арифметичні, М=1 – логічні;
· вхід перенесення , необхідний тільки при виконані ариф­метичних мікрооперацій;
· виходи: результату мікрооперації S4–S1, послідовного перенесення L, генерації G, транзиту Н, а також вихід з відкритим колектором від внутрішнього компаратора для вироблення ознаки рівності операндів FA=B.
Перелік арифметичних і логічних операцій, які виконують ALU, наведений у табл. 10.2. При виконанні логічних операцій перенесення між розрядами не використовується. Арифметичні опе­­рації реалізуються з урахуванням перенесень і позик. В арифметичні операції включені фрагменти логічних дій. Наприклад, запис означає, що спочатку виконується операція інверсії (), потім – логічного додавання (X v Y) та логічного множення (), а потім одержані таким чином два числа додаються арифметич­но з урахуванням перенесень.
Таблиця 10.2

E3 E2 E1 E0 Логіка М=1 Арифметика М=0
-1

Мікросхема ALU виконує операцію арифметичного додавання двох чотирирозрядних операндів X і Y, якщо на входи настроювання подані сигнали Е3Е2Е1Е0=1001 та М=0. В цьому випадку мікросхема ALU виконує функцію суматора.

10.6. ДВІЙКОВО-ДЕСЯТКОВІ СУМАТОРИ

Двійково-десяткові суматори використовуються для обробки масивів десяткової інформації за порівняно простими алгоритмами, оскільки при цьому вилучаються витрати часу на переведення чисел з десяткової системи числення в двійкову і навпаки.
Кожна десяткова цифра Xi кодується двійковим кодом прямого заміщення “8421” (двійковою тетрадою), тобто Xi=Xi4Xi3Xi2Xi1 і Yi=Yi4Yi3Yi2Yi1. Наприклад Xi=710=01112-10, Yi=910=10012-10; для дворозрядних десяткових чисел:
XiXi-1=1610=000101102-10: YiYi-1=2810=001010002-10.
Один розряд двійково-десяткового суматора (декада) містить чотирирозрядний суматор SM1 для одержання попередньої суми в тетраді, чотирирозрядний суматор SM2 для корекції результату та логічний елемент І ЧИ для вироблення ознак корекції, як показано на рис.10.7.

Рис.10.7. Однорозрядний двійково-десятковий суматор: а – схема; б – умовне позначення

Декада працює таким чином. Двійкові тетради десяткових цифр Xi=Xi4Xi3Xi2Xi1 і Yi=Yi4Yi3Yi2Yi1 разом із перенесенням поступають на входи суматора SM1 і на його виходах утворюється попередня сума S’iT=S’i4S’i3S’i2S’i1, де S’iT – десятковий еквівалент тетради.
Схема чотирирозрядного двійково-десяткового суматора з послідовним перенесенням в тетрадах і між декадами показана на рис. 10.8. Швидкодія таких суматорів розраховують за аналогією з двійковими послідовними перенесеннями. Для двійково-десят­кових суматорів можна використовувати групові структури прискорених перенесень.

Рис. 10.8. Схема чотирирозрядного двійково-десяткового суматора.

Операція віднімання в двійково-десятковому суматорі заміняється додаванням операндів у оберненому або доповняльному кодах. Обернений код від’ємних десяткових чисел одержують заміною кожної цифри її доповненням до дев’яти. Схема одного десяткового суматора з перетворювачами прямого коду операндів і результату в обернений код показана на рис.

Рис. 10.9. Схема одного розряду десяткового суматора з перетворювачами прямого коду в обернений

Значення від’ємних чисел при Xзн=1, Yзн=1, Sзн=1 інвертується схемою “виключальне ЧИ”; при цьому утворюється двійковий код тетрад з надлишком шість. Корекцію результату виконують суматорами SM1, SM2 і SM3, в яких віднімання замінюється додаванням двійкової тетради з оберненим кодом числа шість, тобто плюс 10102.


Читайте також:

  1. Cпрямляючі пристрої
  2. Акумуляторні батареї та зарядні пристрої.
  3. Багатокаскадні передавальні пристрої - 30 хв.
  4. Бензинові моторні пилки та звалювальні пристрої
  5. Вантажні пристрої
  6. Вентиляційні пристрої в підземних виробках
  7. Вибір мікропроцесорного комплекту для проектування обчислювальних пристроїв і систем
  8. Вибір, розміщення, режими роботи компенсуючих пристроїв.
  9. Види передавальних пристроїв РЛС РТВ та їх параметри
  10. Визначення необхідного технологічного обладнання та пристроїв для виконання технологічних операцій і розробка вимог, яким повинний відповідати кожен тип оснастки
  11. Виконавчі пристрої. Регулюючі органи. Виконавчі механізми. Гідравлічні виконавчі механізми.
  12. Вимірювання параметрів електротехнічних пристроїв.




Переглядів: 2824

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Компаратори. Схеми контролю | Аналогово-цифрові, цифро-аналогові перетворювачі. Кодоперетворювачі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.