• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Електричних кіл.

Основні поняття, визначення та позначення теорії

Лекція 1

Загальні положення теорії електричних кіл

Розділ 1

План лекції:

1.1. Основні поняття, визначення та позначення теорії електричних кіл.

1.2. Елементи електричних кіл.

В загальному випадку точне розв’язання задач, які описують електромагнітні процеси у реальних пристроях, можливо лише на основі рівнянь Максвелла, які вивчаються у теорії поля. Теорія поля розглядає електромагнітні величини у кожній точці простору, досліджує їх зміну як у просторі, так і у часі, має справу з реальними фізичними процесами у реальних електромагнітних пристроях. Однак строге розглядання електромагнітних процесів в більшості випадків являє собою дуже складну задачу, яку неможливо розв’язати через математичні труднощі.

Для практичного використання цілком достатнім виявляється інший підхід, в основі якого лежить заміна реального електромагнітного пристрою деякою моделлю, яка носить назву електричного кола.

Теорія кіл розглядає процеси тільки у часі (простір відкидається) і тому має справу не з реальними електромагнітними пристроями, а з їх адекватними моделями, які описуються за допомогою схем заміщення, для побудови яких використовуються ідеалізовані схемні елементи (у природі таких немає).

Для побудови моделі введемо низку понять, термінів та позначень, на основі яких буде базуватися спрощена теорія – теорія електричних і магнітних кіл.

Електричне коло – це сукупність пристроїв, призначених для проходження електричного струму, електромагнітні процеси в яких можна описати за допомогою таких інтегральних понять як струм, напруга, електрорушійна сила та струморушійна сила.

Схема – це графічне зображення електричного кола, що відображає послідовність з’єднання реальних елементів електричного кола і його властивості.

Схеми можна класифікувати за різними ознаками. У найпростішому випадку схеми поділяються на структурні, монтажні, принципові та схеми заміщення.

Структурна схема – це графічне зображення за допомогою умовних блоків реального електричного кола, яке відображає найголовніші функціональні частини кола і взаємозв’язок між ними.

Монтажна схема показує порядок розташування і з’єднання окремих елементів електричних кіл і використовується при монтажі електричних кіл.

Принципова схема – це графічне зображення реального електричного кола, на якому за допомогою умовних графічних позначень подано всі елементи кола і з’єднання між ними. Ця схема використовується для регулювання та ремонту апаратури.

Схема заміщення– це графічне зображення ідеалізованих схемних елементів і зв’язків між ними, яке відображає властивості реальних елементів в межах задачі, що розв’язуються. Вона використовується при розрахунках і аналізі електричних кіл.

В курсі ТОЕ при аналізі електричних кіл використовуються, в основному, схеми заміщення, тому подалі в процесі викладання матеріалу ми будемо мати справу тільки з розрахунковими схемами заміщення.

Електричний струм(мається на увазі струм провідності) – це направлений рух зарядів. Чисельне значення струму визначається кількістю заряду, що проходить крізь поперечний переріз провідника за одну секунду.

.

Малою буквою чи скорочено позначається миттєве значення змінного струму, великою – постійний струм, чи діюче значення змінного струму. Одиниця виміру струму [] = A (ампер) та похідні - мА, мкА, кА ...

За дійсний напрямок струму прийнято напрямок руху позитивних зарядів.

На схемах дійсний напрямок вказується стрілкою без просвіту безпосередньо на зображенні з’єднувальних провідників (рис. 1.1)

При розрахунку або вимірюванні струмів у складних колах в багатьох випадках не можливо заздалегідь вказати дійсні напрямки струмів. Тому перед розрахунком чи вимірюванням напрямки струмів на схемі вказують довільним чином.

Довільно вибрані напрямки струмів умовно називають додатними напрямками. На схемах додатні напрямки вказуються стрілкою з просвітом, яка ставиться над елементами чи над з’єднувальними провідниками (рис. 1.1, 1.2).

Для вимірювання постійного струму розривають провідник, в якому необхідно визначити струм, і в розрив вітки з урахуванням додатного напрямку підключають амперметр. Плюс амперметру підключають до затискача, який відповідає початку стрілки, мінус –кінцю стрілки (рис. 1.2) і записують показання амперметру з тим знаком, який він дає. Якщо у результаті виміру чи розрахунку струм матиме знак “-“, то це значить, що дійсний напрямок струму протилежний додатному напрямку.

Прикладом того, як теорія поля використовується для обґрунтування величин теорії електричних кіл, є електрична напруга.

Електрична напруга є фізичною величиною, що характеризує електричне поле вздовж заданого шляху і дорівнює лінійному інтегралові напруженості електричного поля вздовж цього шляху.

.

Дуже часто означення напруги дають за допомогою іншої фізичної величини, притаманної полю - електричного потенціалу.

Електричний потенціал довільної точки а електричного поля чисельно дорівнює роботі сил електричного поля щодо перенесення одиничного позитивного заряду з цієї точки простору у нескінченність (потенціал нескінченності умовно прийнятий за нуль).

Різниця потенціалів точок a і b називається електричною напругою між цими точками.

.

Теорія електричних кіл є наближеною теорією, яка не оперує з простором, і тому використовувати диференціальну величину (потенціал точки простору) в теорії електричних кіл не логічно. В теорії кіл напруга розглядається між двома точками електричного кола, не пов’язаного з простором. Малою буквою чи позначається миттєве значення змінної напруги, великою – постійна напруга чи діюче значення змінної напруги.

Одиниця виміру напруги [] = B (вольт) та похідні – мВ, мкВ, кВ …

Напруга є скалярною величиною, якій приписується певний напрямок.

За дійсний напрямок напруги прийнято напрямок, в якому би рухались позитивні заряди від однієї точки електричного кола до іншої, тобто напрямок від точки з більшим потенціалом до точки з меншим потенціалом.

В частинах електричного кола, які не містять джерел енергії, рух носіїв заряду здійснюється за рахунок енергії електричного поля і напрямки напруги і струму співпадають.

В середині джерел енергії носії заряду рухаються під впливом енергії сил неелектричної природи у напрямку, протилежному дії сил електричної природи. Таким чином, напрямок струму у джерелі енергії протилежний напрямку напруги.

Довільно вибрані напрямки напруги умовно називають додатними напрямками.

Додатні напрямки можуть задаватись порядком індексів, наприклад чи , який означає, що напруга направлена від точки 1 до 2 чи від а до b.

Тому чи .

На схемах додатні напрямки напруги можуть вказуватись стрілками без просвіту. Якщо на схемі вказані додатні напрямки струму в елементах, то вважається, що додатні напрямки напруги і струму в них співпадають.

При вимірюваннях “+” вольтметру підключається до точки, яка стоїть в індексі напруги попереду, а “-“ до другої точки. Якщо у результаті вимірювань чи розрахунків напруга матиме знак “-“, то це значить, що дійсний напрямок напруги протилежний додатному.

У потенційному електричному полі заряди різних знаків намагаються зблизитись під впливом кулонівських сил притягання. Внаслідок цього відбувається взаємна компенсація зарядів. Всі електричні процеси зникають.

Тому для дії електротехнічних пристроїв необхідні процеси, які б всупереч кулонівським силам роз’єднували заряди різних знаків. Без цих сторонніх сил (сил неелектричної природи) електромагнітні явища не могли би існувати, як не існувало би річок, якщо би рух води відбувався лише за рахунок сил тяжіння.

Під електрорушійною силою(ЕРС) джерела енергії будемо розуміти напругу, яка виникає внаслідок роботи не кулонівських (сторонніх) сил з роз’єднання зарядів різних знаків.

ЕРС чисельно визначається як робота сторонніх сил з переміщення одиничного позитивного заряду усередині ненавантаженого джерела енергії від його “-“ до “+”.

Незалежно від природи сторонніх сил ЕРС джерела енергії чисельно дорівнює напрузі між затискачами джерела за відсутністю в ньому струму.

Малою буквою чи позначається миттєве значення змінної ЕРС, великою – постійна ЕРС чи діюче значення змінної ЕРС.

Одиниця виміру ЕРС [] = B (вольт).

Сторонні сили здатні не тільки роз’єднувати заряди різних знаків і створювати напругу, але й безпосередньо утворювати електричний струм. Наприклад, якщо взяти за один кінець металевий стрижень, підняти його на достатню висоту над твердою поверхнею, а потім відпустити, то електрони (основні носії зарядів у металах) разом зі стрижнем дістануть кінетичної енергії, за рахунок якої при ударі о поверхню вони почнуть рухатись в напрямку поверхні, створюючи таким чином електричний струм.

Під струморушійною силою (СРС) джерела енергії будемо розуміти струм, який виникає внаслідок роботи сторонніх сил зі створення направленого руху зарядів.

Незалежно від природи сторонніх сил СРС джерела енергії чисельно дорівнює струму через джерело при закорочених затискачах.

Малою буквою чи позначається миттєве значення змінної СРС, великою – постійна СРС чи діюче значення змінної СРС.

Одиниця виміру СРС [] = А (ампер).

При переміщенні електричного заряду від однієї точки електричного кола до другої, напруга між якими дорівнює , сили електричного поля виконують елементарну роботу

.

Енергія, яку одержало (витратило) електричне коло до моменту часу t, визначається інтегралом

.

Якщо , то вважають, що електричне коло споживає енергію, якщо , то електричне коло віддає енергію джерелу.

Похідна енергії за часом є миттєвою потужністю

.

Якщо у дану мить напрямки струму і напруги співпадають, то і коло споживає чи накопичує енергію. Якщо напрямки струму і напруги – протилежні, то і коло віддає електричну енергію.

Таким чином

.

Одиниця виміру потужності [] = Вт (ватт) та похідні - мВт, кВт …

Одиниця виміру енергії [] = Дж (джоуль) та похідні - мДж, кДж …

Читайте також:

1. Види діелектричних втрат
2. Види електричних травм
3. Види електричних травм та дії електричного струму на людину.
4. Види електричних травм.
5. Види електричних травм.
6. Види електричних уражень.
7. Визначення зони розсіяння центра електричних навантажень.
8. Визначення та класифікація електричних переходів
9. Вимірювання активної потужності у трифазних електричних колах
10. Вимірювання електричних величин трифазної системи
11. Вимірювання реактивної потужності у трифазних електричних колах
12. Виробництво сталі в електричних печах

Переглядів: 1542