Основи метрологічного забезпечення

Сигнали вимірювальної інформації

Під час вимірювань використовується поняття «інформація». Інформація – це сукупність відомостей про об’єкт дослідження.Відомості про кількісні характеристики об’єктів отримують в результаті вимірювань. Інформацію про значення вимірюваних фізичних величин називають вимірювальною інформацією. Матеріальним носієм інформації є фізичний процес, який називають сигналом. Сигнал, функціонально пов'язаний з вимірювальною фізичною величиною, називають сигналом вимірювальної інформації.

Однією з найважливіших ознак сигналів є характер зміни сигналу за часом та інформативним параметром. За цією ознакою сигнали поділяються на неперервні, або аналогові, і дискретні.

У засобах вимірювання використовуються такі основні види сигналів:

1. неперервні (аналогові) за інформативним параметром і за часом.

Такі сигнали визначаються у будь-який момент часу і можуть мати довільне значення у певному діапазоні. Прикладом таких сигналів є змінні, зокрема синусоїдні (гармонічні) струми і напруги. Для гармонічних сигналів як інформативні параметри використовуються амплітуда, частота, фаза.

2. неперервні за інформативним параметром і дискретні за часом

Визначаються тільки в окремі моменти часу. Дискретні за часом сигнали зручно обробляти сучасними вимірювальними пристроями. Тому аналогові сигнали досліджуваних об’єктів здебільшого перетворюють у дискретні сигнали. Перетворення неперервного (аналогового) сигналу у дискретний називається дискретизацією сигналу. Інтервал часу між сусідніми значеннями дискретного сигналу є інтервалом або періодом дискретизації.

3. сигнали, неперервні за часом і квантовані за інформативним параметром

Перетворення неперервних сигналів у квантовані називається квантуванням сигналу, а інтервал між двома сусідніми рівнями – квантом.

4. сигнали, дискретизовані за часом і квантовані за рівнем.

Саме такі сигнали використовуються в сучасних інформаційних технологіях і обробляються сучасними комп’ютерними та мікропроцесорними засобами.

Підметрологічним забезпеченням розуміють наявність еталонів, мір, атестованих взірцевих засобів вимірювання і узаконених методів повірки, а також нормативно-технічних документів – стандартів, методичних вказівок, які забезпечують єдність вимірювання.

Під єдністю вимірювань розуміють такий стан вимірювань, при яких їх результати виражені в узаконених одиницях і похибки вимірювань відомі із заданою точністю. Єдність вимірювань дозволяє забезпечити відповідність результатів вимірювань, виконаних в різних місцях, в різний час, за допомогою різних засобів вимірювань.

Науковою основою метрологічного забезпечення є МЕТРОЛОГІЯ – наука про вимірювання, методи і засоби забезпечення їх єдності і способи досягнення необхідної точності вимірювань. Метрологічний нагляд здійснюється органами державної метрологічної служби. Вони мають право вилучати із використання засоби вимірювання, які не придатні до використання, типи яких не затверджені Держстандартом України або характеристики яких не відповідають вимогам стандартів.

Для контролю за метрологічним забезпеченням на підприємстві створюється відомча метрологічна служба. Метрологічна служба підприємства створюється наказом директора як самостійний структурний підрозділ, очолюваний головним метрологом підприємства.

Метрологічний нагляд за засобами вимірювання передбачає цілий комплекс заходів, серед яких центральне місце займають державні дослідження, повірка і метрологічна атестація засобів вимірювання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Прямі і непрямі вимірювання	\|	Повірка. Класифікація повірок

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.