Казначейське обслуговування місцевих бюджетів

Казначейське обслуговування кожного місцевого бюджету здійснюють територіальні органи Державного казначейства — управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та відділення у районах, містах і районах у містах. Казначейська форма обслуговування згідно із статтею 48 Бюджетного Кодексу України (вона поширюється і на місцеві бюджети) передбачає здійснення Державним казначейством України та його територіальними органами таких функцій:

1) операції з коштами державного бюджету;

2) розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

3) контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів;

4) бухгалтерський облік та складання звітності про виконання державного бюджету.

Згідно з наказом Держказначейства України від 31 січня 2002 р. № 17 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахування міжбюджетних трансфертів» управління Державного казначейства:

- здійснюють керівництво територіальними органами Державного казначейства (відділеннями);

- ведуть зведені реєстри рахунків територіальних органів Державного казначейства в установах банків;

- організовують та здійснюють прогнозування і касове планування коштів бюджетів, визначають на основі чинного законодавства розміри їх поточного використання у межах затверджених на відповідний період видатків;

- доводять до територіальних органів Державного казначейства обсяги асигнувань, що виділяються з державного бюджету;

- організовують розподіл між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України, а також перерахування місцевим бюджетам належних їм коштів від зазначених відрахувань;

- організовують роботу територіальних органів Державного казначейства, пов'язану з дотриманням чинного законодавства України з питань виконання державного бюджету, надходження та використання коштів державних позабюджетних фондів;

- проводять ревізії діяльності територіальних органів Державного казначейства. Якщо управління Державного казначейства безпосередньо здійснюють операції щодо виконання державного бюджету, вони виконують ті самі функції, що й відділення Державного казначейства у районах, містах, районах у містах.

Державне казначейство України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам. Вони мають право повернути кошти, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету. Це повернення може бути здійснено за поданням органів стягнення, яке погоджене з відповідними фінансовими органами.

Місцевий бюджет виконується за бюджетним розписом, що є документом, в якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів по певних періодах року (як правило - місяць та квартал) відповідно до бюджетної класифікації.

Бюджетний розпис складається відповідно до річного призначення по доходах, фінансуванню бюджету та по видатках у розрізі головних розпорядників коштів за бюджетною програмою та бюджетною класифікацією. Він затверджується керівником фінансового управління, відділу до початку бюджетного року, але у разі несвоєчасного затвердження бюджету чи внесення змін до нього має бути складений тимчасовий розпис на відповідний період.

Розпис надсилається до відповідного територіального органу Державного казначейства України. Таким чином, бюджетний розпис знаходиться одночасно у фінансовому органі, територіальному органі державного казначейства та у головних розпорядників бюджетних коштів, які мають забезпечити ними розпорядників нижчого рівня. На підставі розпису вносяться корективи до кошторису розпорядника коштів бюджету.

При складанні розпису важливе значення має встановлення розмірів видатків бюджетів; тому місцевим фінансовим органом складається лімітна довідка, в якій зазначаються граничні розміри асигнувань для розпорядників коштів, які приводять свої кошториси у відповідність з нею. Виконується розпис наростаючим підсумком за рік.

До бюджетного розпису можуть бути внесені зміни. Це може мати місце, наприклад, у зв'язку з об'єктивною необхідністю перерозподілу видатків за економічною та програмною класифікацією, прийняттям нормативного акта про передачу повноважень на виконання функцій або надання послуг, на які затверджене бюджетне призначення, від одного головного розпорядника іншому, ухваленням рішення про розподіл нерозподілених бюджетних асигнувань між головними розпорядниками, необхідністю збільшення асигнувань спеціального фонду бюджету, внесення змін до рішення місцевої ради про бюджет.

Зміни до розпису мають бути збалансованими за місяцями (кварталами) і не можуть змінювати загальний обсяг асигнувань загального фонду бюджету на рік (за винятком випадку внесення змін до рішення про бюджет); враховувати фактично виділені за попередній період кошти; відповідати вимогам закону та інших нормативно-правових актів та рішенню про бюджет; вноситися на поточний та наступний періоди тощо.

Про внесення змін місцевий фінансовий орган складає довідку, яка ним же реєструється і надсилається до управління (відділення) Державного казначейства України. Останнє реєструє довідку І надсилає її головним розпорядникам коштів, які на підставі даних довідки можуть внести зміни до кошторису доходів і видатків і доводять її зміст до розпорядників коштів нижчого рівня. Довідку з об'єктивних причин може бути анульовано. У цьому разі доповідна записка про анулювання місцевим фінансовим органом теж надсилається органам Державного казначейства України та розпорядникам бюджетних коштів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Стаття 78. Виконання місцевих бюджетів	\|	Виконання місцевих бюджетів по доходах

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.