• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Завдання.

Тест

Праця.

Гра.

План уроку

КОНСПЕКТ УРОКУ №9

УРОК 9

Тема уроку. Основи професійного самовизначення

Мета: ознайомити учнів з основними функціями професійної діяльності, видами діяльності людини, сферами й галузями професійної діяльності людини; дати уявлення про основні поняття культури праці; навчити визначати основні компоненти процессу вибору майбутньої професії; розширювати уявлення про професії, формувати навички усвідомленого вибору професії з урахуванням особистих якостей і суспільних потреб.

1. Основні види діяльності людини.

2. Основні функції професійної діяльності.

3. Професійна діяльність.

4. Професійне самовизначення.

5. Культура праці.

6. Професійна етика.

7. Професійне становлення особистості.

1. Основні види діяльності людини

Видів діяльності людини існує величезна кількість. Проте у всьому їхньому різноманітті є найголовніші, що забезпечують існування людини й формування її як особистості.

Розрізняють три види діяльності, що змінюють одна одну й співіснують протягом усього життєвого шляху: гра, навчання й праця. Вони розрізняються за кінцевими результатами, продуктом діяльності, організацією, особливостями мотивації.

Гра не створює суспільно значимого продукту. У грі починається формування людини як суб’єкта діяльності, і в цьому її величезне значення. Завдання гри: доставити учасникам переживань і емоцій, змоделювати процеси, в яких можна придбати новий досвід через безпосередню практичну участь. Відносини, що складаються між людьми в грі, як правило, мають штучний характер у тому розумінні цього слова, що оточуючими вони не сприймаються всерйоз і не є підставою для висновків про людину. Ігри мають велике значення в житті людей, для дітей — перш за все розвиваюче. У дорослих гра не є провідним видом діяльності, а служить засобом спілкування й розрядки. Людина зберігає ігрове поводження довго після закінчення дитячого етапу розвитку.

Ігрове поводження й ігрові відносини мало впливають на реальні взаємини дорослих.

Навчання.

Навчання є безпосередньою підготовкою до праці; воно розвиває людину розумово, фізично, естетично й лише на кінцевому етапі освоєння професії пов’язане зі створенням матеріальних і культурних цінностей. Воно виступає як вид діяльності, метою якого є набуття людиною знань, умінь і навичок. Знання — це інформація про значимі властивості світу, необхідна для успішної організації тих або інших видів теоретичної або практичної діяльності. Навички — це дії, сформовані в результаті відпрацьовування. Уміння — це способи виконання дій, засновані на придбаних знаннях і навичках.

Основним видом діяльності людини є праця — створення суспільно значимого продукту (матеріального або нематеріального). Це може бути врожай, вирощений колгоспником, сталь, виплавлена сталеваром, наукове відкриття вченого, урок, проведений учителем, картина, книга, написана письменником, зачіска, створена перукарем. Праця — це діяльність за обов’язковим завданням, результати якої — це безпосередньо цінність для самої людини, інших людей, суспільства. Праця створила людину. Саме в праці й для праці виникли й розвинулися в ході історії людські почуття, воля, людське пізнання світу. Праця — це основний вид людської діяльності, що має вирішальне значення й для суспільства в цілому, і для кожної окремої людини. Створення суспільно корисних речей — головна ознака праці, що відрізняє її від інших видів діяльності. Змінюючи в процесі праці природні умови свого життя, людина змінює й свою власну природу, розвиває свої здібності.

1. Що не належить до основних видів діяльності людини?

а) Гра; б) творчість; в) праця.

2. Створення суспільно корисних речей — це ознака:

а) гри; б) праці; в) навчання.

3. Придбання людиною нових знань — це мета:

а) гри; б) навчання; в) праці.

4. Мета гри — це:

а) одержання переживань, емоцій;

б) створення матеріального продукту;

в) набуття навичок.

2. Основні функції професійної діяльності

1. Розвиток професійного становлення особистості:

• професіоналізація й адаптація особистості в навколишньому середовищі;

• реалізація професійного потенціалу особистості;

• професійна самоосвіта;

• самопізнання, самоаналіз, саморозвиток особистості.

Професіоналізація— це процес становлення професіонала.

Цей процес включає:

• вибір людиною професії з урахуванням власних можливостей і здібностей;

• освоєння правил і норм професії;

• формування й усвідомлення себе як професіонала;

• розвиток своєї особистості засобами професії.

2. Дослідження й перетворення навколишньої дійсності:

• створення духовних і матеріальних благ і цінностей;

• сприяння загальному й професійному розвитку особистості й оточуючих;

• одержання засобів для життя людини й суспільства;

• розробка теоретичних положень у прикладних сферах економіки.

3. Реалізація принципів і пріоритетів державної політики:

• інформаційно-комунікативна функція;

• індустріально-економічне співробітництво;

• навчально-пізнавальна функція.

Завдання. Охарактеризуйте функції професійної діяльності людини.

3. Професійна діяльність

Відповідно до поділу суспільної праці економіка містить у собі дві великі сфери діяльності: виробничу (сферу матеріального виробництва) і невиробничу.

До сфери матеріального виробництва належать усі галузі, що виробляють або доводять до споживачів матеріальні блага.

У промисловості, сільському господарстві, будівництві створюються необхідні для суспільства засоби виробництва (матеріали, машини, спорудження й т. ін.) і предмети споживання (продукти, одяг, взуття й т. ін.). Вантажний транспорт, зв’язок з обслуговування виробництва, торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне постачання, заготівля і збут також належать до сфери матеріального виробництва, тому що вони сприяють створенню продукції й забезпечують її реалізацію.

1.Використовуючи свої знання за курсом «Географія», заповніть схему «Сфера

матеріального виробництва».

2. Заповніть таблицю «Сфера матеріального виробництва», наведіть приклади.

До невиробничої сфери належать галузі, що здійснюють медичне, культурно-побутове обслуговування населення, керування, планування й інші суспільні функції. Ця сфера впливає на поліпшення умов праці, побуту людей, підвищення життєвого рівня.

Читайте також:

1. V. Завдання.
2. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
3. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
4. Виконайте завдання.
5. Виконайте завдання.
6. Випереджаюче завдання.
7. Відповідь на практичне завдання.
8. Встановлення нормованого завдання.
9. Грошово-кредитна політика центрального банку: типи, стратегічні цілі, проміжні й тактичні завдання. Інструменти реалізації грошово-кредитної політики.
10. Домашнє завдання.
11. Домашнє завдання.
12. Домашнє завдання.

Переглядів: 883