• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Завдання.

1.Використовуючи свої знання за курсом «Географія», заповніть схему «Невиробнича сфера».

2. Заповніть таблицю «Невиробнича сфера», наведіть приклади.

Для роботи в різних галузях матеріального виробництва й невиробничої сфери необхідні люди різних професій і спеціальностей.

У сучасному суспільстві існує величезна кількість професій. Їхнє число й перелік постійно змінюються: деякі професії «відмирають», застарівають, їх заміняють нові.

— Наведіть приклади зниклих професій. Назвіть професії,які з’явилися порівняно недавно.

Класифікувати професії можна за різними ознаками (за першою літерою назви, належністю до галузі господарства й т. ін.).

Але молоді люди, що стоять перед вибором професії, не завжди точно знають назву професії, що їх цікавить. Найбільш зручною є класифікація, що побудована на ознаках, зумовлених особистими якостями людини (здібностями, станом здоров’я, особистим життєвим досвідом і т. ін.). При такій класифікації професії поєднують за типами (залежно від об’єкта або предмета праці), класами (залежно від мети праці), групами (залежно від умов праці).

А. Залежно від об’єкта або предмета праці, від того, із чим або з ким працює людина, усі професії розподіляють на п’ять типів.

Скласти таблицю «Типи професій».

Завдання. Визначте, до якого типу належать професії ваших батьків.

«Людина — природа».

Представників цих професій поєднує одна дуже важлива якість — любов до природи. Але любов не споглядальна, котра притаманна практично всім людям, які вважають природу найбільш сприятливим середовищем для відпочинку, а діяльна, пов’язана з пізнанням її законів і їх застосуванням. Одна справа — любити тварин і рослини, бавитися з ними, радіти їм. І зовсім інша —регулярно, день у день доглядати за ними, спостерігати, лікувати,

вигулювати, незважаючи на особистий час і плани.

Фахівець зобов’язаний:

• усе знати про живі організми;

• прогнозувати можливі зміни в них і вживати відповідних заходів;

• бути ініціативним і самостійним у розв’язанні конкретних завдань;

• бути турботливим, терплячим, далекоглядним;

• бути спокійним і врівноваженим.

Предметом праці для представників більшості професій типу «людина — природа» є:

• тварини, умови їхнього зростання, життя;

• рослини, умови їхнього вирощування.

Фахівцям у цій сфері доводиться виконувати такі види діяльності:

• вивчати, досліджувати, аналізувати стан, умови життя рослин або тварин (агроном, мікробіолог, зоотехнік, гідробіолог, агрохімік, фітопатолог);

• вирощувати рослини, доглядати за тваринами (лісівник, рільник, квіткар, городник, птахівник, тваринник, садівник, бджоляр);

• проводити профілактику захворювань рослин і тварин (ветеринар, лікар карантинної служби).

Психологічні вимоги професій «людина — природа»:

• розвинена уява, наочно-образне мислення, гарна зорова пам’ять, спостережливість, здатність передбачати й оцінювати мінливі природні фактори;

• оскільки результати діяльності виявляються лише за досить тривалий час, фахівець повинен мати терпіння, наполегливість, має бути готовим працювати поза

колективами, іноді за нелегких погодних умов, у бруді й т. ін.

«Людина — техніка».

Особливість технічних об’єктів полягає в тому, що вони, як правило, можуть бути точно виміряні за багатьма ознаками. При їхній обробці, перетворенні, переміщенні або оцінюванні від працівника вимагається точність, визначеність дій. Техніка як предмет праці надає широких можливостей для новаторства, вигадки, творчості.

Важливі умови для успіху в цій сфері:

•технічна фантазія;

•здатність подумки поєднувати і роз’єднувати технічні об’єкти та їхні частини;

•практичне мислення.

Предметом праці для представників більшості професій типу «людина — техніка» є:

•технічні об’єкти (машини, механізми);

•матеріали, види енергії.

Фахівцям у цій галузі доводиться стикатися з такими видами діяльності:

•створення, монтаж, складання технічних пристроїв (фахівці проектують, конструюють технічні системи, пристрої, розробляють процеси їх виготовлення. З окремих вузлів, деталей складають машини, механізми, прилади, регулюють і налагоджують їх);

•експлуатація технічних пристроїв (фахівці працюють на верстатах, керують транспортом, автоматичними системами);

•ремонт технічних пристроїв (фахівці виявляють, розпізнають несправності технічних систем, приладів, механізмів, ремонтують, регулюють, налагоджують їх).

Психологічні вимоги професій «людина — техніка»:

•гарна координація рухів;

•точне зорове, слухове, вібраційне й кінестетичне сприймання;

•розвинене технічне й творче мислення й уява;

•уміння переключати й концентрувати увагу;

•спостережливість.

«Людина — знакова система».

Ми зустрічаємося зі знаками значно частіше, ніж зазвичай уявляємо собі. Це цифри, коди, умовні знаки, природні або штучні мови, креслення, таблиці, формули. У будь-якому разі людина сприймає знак як символ реального об’єкта або явища.

Щоб успішно працювати в будь-якій професії цього типу, необхідно вміти:

•абстрагуватися від реальних фізичних, хімічних, механічних властивостей предметів;

•подумки поринати у світ, здавалося б, сухих позначень і зосереджуватися на відомостях, які вони несуть у собі;

•уявляти й сприймати характеристики реальних явищ або об’єктів, що стоять за знаками;

•особливі вимоги професії цього типу пред’являють до уваги.

Предметом праці для представників більшості професій типу «людина — знакова система» є:

•тексти рідною або іноземною мовою (редактор, коректор, друкарка, діловод, телеграфіст, оператор комп’ютерного набору);

• цифри, формули, таблиці (програміст, оператор ЕОМ, економіст, бухгалтер, статистик);

• креслення, схеми, карти (конструктор, інженер-технолог, кресляр, копіювальник, штурман, геодезист);

• звукові сигнали (радист, стенографіст, телефоніст, звукооператор).

Психологічні вимоги професій «людина — знакова система»:

• гарна оперативна й механічна пам’ять;

• здатність до тривалої концентрації уваги на абстрагованому (знаковому) матеріалі;

• гарне розподіляння і переключення уваги;

• точність сприйняття, уміння бачити те, що стоїть за умовними знаками;

• посидючість, терпіння;

• логічне мислення.

«Людина — художній образ».

Найважливіші вимоги, які пред’являють професії, пов’язані

з образотворчою, музичною, літературно-художньою, акторськосценічною діяльністю людини:

• наявність здібності до мистецтв;

• творча уява;

• образне мислення;

• талант;

• працьовитість.

Предметом праці для представників більшості професій типу «людина — мистецтво» є:

• художній образ, способи його вибудовування.

Фахівцям у цій галузі доводиться стикатися з такими видами діяльності:

• створення, проектування художніх творів (письменник, художник, композитор, модельєр, архітектор, скульптор, журналіст, хореограф);

• відтворення, виготовлення різних виробів за зразком (ювелір, реставратор, гравер, музикант, актор, столярчервонодеревець);

• розмноження художніх творів у масовому виробництві (майстер із розпису порцеляни, шліфувальник по каменю й кришталю, маляр, друкар).

Психологічні вимоги професій «людина — мистецтво»:

• художні здібності;

• розвинене зорове сприйняття;

• спостережливість, зорова пам’ять;

• наочно-образне мислення;

• творча уява;

• знання психологічних законів емоційного впливу на людей.

«Людина — людина».

Навіть вибираючи професію, не пов’язану безпосередньо зі спілкуванням, ви вчините правильно, якщо звернете увагу на товариськість і контактність. Зважте, до кого ви волієте — до людей чи до себе? Із ким би ви хотіли спілкуватися — із собою чи з іншими? Головний зміст праці в професіях типу «людина — людина» зводиться до взаємодії між людьми. Якщо не налагодиться ця взаємодія, то не налагодиться і робота.

Якості, необхідні для роботи з людьми:

• стійкий гарний настрій у процесі роботи з людьми;

• потреба в спілкуванні;

• здатність подумки ставити себе на місце іншої людини, швидко розуміти наміри, помисли, настрій людей;

• уміння розбиратися в людських стосунках;

• гарна пам’ять (уміння утримувати в голові імена й особливості багатьох людей);

• уміння знаходити спільну мову з різними людьми;

• терпіння тощо.

Предметом праці для представників більшості професій типу «людина — людина» є:

• люди.

Фахівцям у цій галузі доводиться стикатися з такими видами діяльності:

• виховання, навчання людей (вихователь, учитель, спортивний тренер);

• медичне обслуговування (лікар, фельдшер, медсестра, нянька);

• побутове обслуговування (продавець, перукар, офіціант, вахтер);

• інформаційне обслуговування (бібліотекар, екскурсовод, лектор);

• захист суспільства й держави (юрист, міліціонер, інспектор, військовослужбовець).

Психологічні вимоги професій «людина — людина»:

• прагнення до спілкування, уміння легко вступати в контакт із незнайомими людьми;

• стійке гарне самопочуття при роботі з людьми;

• доброзичливість, чуйність;

• витримка;

• уміння стримувати емоції;

• здатність аналізувати поводження оточуючих і своє власне, розуміти наміри й настрій інших людей, здатність розбиратися у взаєминах людей, уміння влагоджувати конфлікти між ними, організовувати їхню взаємодію;

• здатність подумки ставити себе на місце іншої людини, уміння слухати, враховувати думку іншої людини;

• здатність володіти мовою, мімікою, жестами;

• розвинена мова, здатність знаходити спільну мову з різними людьми;

• уміння переконувати людей;

• акуратність, пунктуальність, зібраність;

• знання психології людей.

Читайте також:

1. V. Завдання.
2. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
3. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
4. Виконайте завдання.
5. Виконайте завдання.
6. Випереджаюче завдання.
7. Відповідь на практичне завдання.
8. Встановлення нормованого завдання.
9. Грошово-кредитна політика центрального банку: типи, стратегічні цілі, проміжні й тактичні завдання. Інструменти реалізації грошово-кредитної політики.
10. Домашнє завдання.
11. Домашнє завдання.
12. Домашнє завдання.

Переглядів: 640