Інші прийоми проведення екскурсій

Крім перерахованих вище методичних прийомів, на екскурсії використовуються і інші прийоми, які допомагають краще засвоїти матеріал.

Екскурсійна методика широко використовує аналогію, яка є одним із загальних методів наукового аналізу. Користуючись методом аналогії, екскурсовод порівнює схожі ознаки, найбільш подібні сторони двох або кількох предметів (об'єктів) і на основі цього робить висновки про схожість інших предметів (об'єктів) між собою. Метод аналогії активізує сприйняття на екскурсії, стимулює розумову активність групи. При показі, наприклад, пам'ятки архітектури, екскурсантам пропонується пригадати, де вони до цього бачили подібну будівлю.

К. Д. Ушинский поділяє асоціації на певні групи — асоціації протилежності, подібності, за часом, за єдністю місця. У екскурсійній методиці використовуються різні методичні прийоми, які побудовані на асоціаціях. Чим більше в пам'яті людини збереглося схожих вражень, отриманих в попередніх екскурсіях, тим краще і міцніше вона засвоює нові об'єкти, картини, явища, їх особливості і властивості.

Екскурсійна методика спирається на методи навчання, запозичені у педагогіки: словесні, наочні і практичні. Так у розповіді екскурсовода використовуються словесні методи: усний виклад матеріалу, бесіда, пояснення, переказ змісту того чи іншого письмового джерела, пояснювальне читання, цитування. У значній частині екскурсійного показу використовуються наочні методи: демонстрація предметів, що вивчаються, в натурі або в зображенні, спостереження об'єктів. Практичні методи використовуються в самостійній роботі екскурсантів над засвоєнням матеріалу. Це огляд об'єктів, використання компаса і інших приладів. Значно рідше використовується в екскурсійній практиці метод вправ. Його завдання полягає у виробітку різних навиків і умінь у екскурсантів. Екскурсія належить до найбільш активних форм ідейно-виховної і культурно-масової роботи. Ступінь її дієвості залежить не тільки від екскурсовода, але і від екскурсантів, їх участі в процесі засвоєння знань. Саме тому екскурсійна методика спирається на методи дослідження, і перш за все на метод спостереження.

Спостереження є первісною стадією дослідження, воно дозволяє екскурсантам зібрати великий фактичний матеріал. Екскурсії побудовані на безпосередніх спостереженнях, коли об'єкт вивчення постає перед групою в своєму натуральному вигляді на місці свого природного знаходження (окрім музейних екскурсій).

Не менш важливий метед – метод імпровізації. Нерідко однією з обов'язкових якостей екскурсовода є здібність до імпровізації, тобто до неочікованого, раптового створення розповіді безпосередньо в процесі проведення екскурсії. У екскурсійній роботі, на відміну від поезії, музики, танцю, інших видів і жанрів мистецтва, можливість імпровізації визначається не талантом виконавця (екскурсовода), а досконалістю володіння фактичним матеріалом, знаннями в тих або інших областях науки. Що стосується використання прийому імпровізації у початківців екскурсоводів, то воно веде до погіршення якості екскурсії. Практично імпровізація – це подбір і використання фактичного матеріалу у момент проведення екскурсії, спроби дати яскраву характеристику пам'ятці або події без попередньої до цього підготовки. Природно, що це може призвести до помилок, неправильного трактування теми, неточностями в оцінці подій і врешті решт до зниження наукового і ідейного рівня екскурсії, що проводиться.

Важливе місце займає прийом, що робить екскурсію більш документальною, доказовою. В екскурсію, наприклад, як додатковий епізод вводиться зустріч екскурсантів з одним з учасників історичних подій, вченим, художником, актором. Методисти допомагають учасникам таких зустрічей підготувати виступ, який «впишеться» в екскурсію за своїм змістом. При цьому забезпечується документальність виступів учасників історичних подій, фактичний матеріал, який вони використовують, ретельно перевіряється. Для цієї роботи використовують матеріали музеїв, архівів і наукових установ, друкарські джерела.

У деяких екскурсіях використовується звукозапис. В екскурсіях на військово-історичні теми використовують записи пісень, виступи учасників бойових дій. При проходженні групи по місцях, пов'язаних з життям і творчістю видатних письменників, поетів, композиторов, в екскурсію включається виконання їх творів в звукозаписі. Такі музичні і літературні паузи не повинні бути тривалими, вони є частиною екскурсії, підпорядковані її темі.

Іноді в екскурсіях використовується нескладний методичний прийом дослідження. Наприклад, глибина древнього невживаного колодязя визначається за допомогою листка паперу, що горить, який, падаючи, освітлює спочатку стінки, потім дно колодязя. Глибина гірської ущелини визначається кинутим камінчиком. Прийом дослідження використовується також у виробничих і природознавчих екскурсіях. Екскурсовод за участю екскурсантів визначає швидкість перебігу річки, напрям і силу вітру, місце розташування екскурсійної групи.Прийом дослідження сприяє активізації сприйняття змісту екскурсії її учасниками. Найчастіше він використовується в екскурсіях з школярами.

Також інколи використовують елементи ритуалу на екскурсії. У багатьох екскурсіях на історичні і військові теми включаються елементи ритуалу, тобто церемоніалу, виробленого звичаєм. При відвідинах братських могил учасників боротьби за свободу і незалежність нашої Батьківщини, екскурсанти вшановують їх хвилиною мовчання, покладають квіти, вони присутні при зміні Почесної варти. Елементи ритуалу виконують велику виховну функцію.

Рух під час екскурсії розглядають також як метод проведення екскурсії. Він відбувається в трьох видах:

а) як пересування від одного об'єкту до іншого (на автобусі, тролейбусі, пароплаві, пішим шляхом), як проходження екскурсійної групи по заздалегідь встановленому маршруту;

б) як рух поблизу об'єкту (відносно об'єкту) для кращого його спостереження, наприклад, огляд стін фортеці або рух екскурсійної групи уздовж лінії конвеєра на заводі;

в) як рух, що дає уявлення про розміри площі, що оглядається, про крутизну схилу, глибину рову і ін.

У багатьох екскурсіях, наприклад, під час огляду архітектурних ансамблів, міських магістралей, площ та природних комплексів рух використовується як методичний прийом. Рух як методичний прийом—це не рух групи взагалі, а пересування, що дозволяє виявити найбільш характерні сторони і деталі об'єктів, що вивчаються. Такий рух може відбуватися за допомогою автобуса, теплохода, проте найчастіше - пішим способом. Сповільнений рух на автобусі навколо житлового мікрорайону допомагає виявити перевагу нової забудови міст, переконливо показує раціональність розташування будівель — житлових, комунально-побутових, культурно-просвітницьких і ін.

Дуже важливо забезпечити уміле поєднання зорового сприйняття з моторними. Це ще один аспект застосування методичного прийому «рух». Екскурсовод під час огляду поля бою пропонує участникам групи самим пройти шлях, яким слідували герої подій минулого.

Уміле застосування цього прийому, як і всіх інших, сприяє кращому засвоєнню і розумінню змісту екскурсії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Прийоми розповіді	\|	Правовий статус об’єднань підприємців в зарубіжних країнах

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.